Рішення

від 19.09.2024 по справі 910/9128/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2024 Справа № 910/9128/24Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали справи

за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення 390 257,22 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 390 257,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від здійснення відшкодування виплати середнього заробітку військовозобов`язаним та резервістам, призваним на збори, які працювали у позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та встановлено строки надання заяв по суті.

Відповідачем 19.08.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на відсутність порушеного права позивача.

Позивачем 20.08.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, якою підтримано вимоги позову.

Відповідачем 21.08.2024 сформовано в системі «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Протягом 2021 року 33 особи, що перебували у трудових відносинах з позивачем, приймали участь у навчальних зборах за розпорядженнями військових комісаріатів (відокремлених підрозділів відповідача).

Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (чинної на час правовідносин редакції) за громадянами України, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності. Витрати, пов`язані з наймом житла на період навчання зазначених у частині першій цієї статті громадян України, оплатою вартості проїзду до місця навчання (зборів) і назад та виплатою середнього заробітку за основним місцем роботи, здійснюються за рахунок коштів Міністерства оборони України та інших військових формувань у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 13 статті 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що виплата середньої заробітної плати військовозобов`язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам» №1644 від 23.11.2006 встановлено, що виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат на рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Відповідно до пункту 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 №80, виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами.

Позивачем за час відсутності працівників на робочих місцях у зв`язку з їх участю у військових навчальних зборах нараховувалась та виплачувалась середня заробітна плата.

Загальний розмір витрат відповідача на виплату заробітної плати на виконання вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у 2021 році складає 390 257,22 грн., які не було відшкодовано відповідачем.

Наведені обставини підтверджені наявними у матеріалах справи доказами та не заперечені відповідачем.

Відповідно до пояснень відзиву двох працівників позивача було залучено до участі в навчальних зборах у квітні-липні 2021 року та тридцять одного - у вересні-жовтні 2021 року.

За твердженнями абзаців четвертого та п`ятого сторінки 4 відзиву позивач у серпні 2021 року, жовтні 2021 року та січні 2023 року звертався до відповідача з листами про відшкодування витрат на заробітну плату працівникам, що перебували на навчальних військових зборах, з наданням відповідних відомостей та рахунків.

У той же час, відповідачем наголошено на необхідності акцептування районними ТЦК та СП рахунків позивача.

За твердженням останнього абзацу сторінки другої відзиву районні ТЦК та СП є відокремленими підрозділами відповідача.

Таким чином, доводи відповідача про необхідність акцептування рахунків позивача структурним підрозділом самого відповідача судом відхилено, оскільки реалізація суб`єктивного права позивача на отримання грошового відшкодування не може залежати від внутрішньо-бюрократичних процедур відповідача.

Крім того, суд не може погодитись і з доводами відповідача в частині відсутності порушеного права позивача. Наявність станом на 2024 рік непогашеного боргу у розмірі 390 257,22 грн., який виник у 2021 році, є прямим порушенням гарантованого Законом права позивача, яке потребує примусового захисту, та спростовує доводи відповідача про передчасність звернення до суду.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва задовольняє позов Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 390 257,22 грн. повністю.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» (07100, Київська область, Вишгородський район, місто Славутич, вулиця Збройних Сил України 7/1; ідентифікаційний код 14310862) 390 257,22 грн. основного боргу та 5 853,86 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.Ю.Кирилюк