Постанова

від 03.12.2024 по справі 910/9128/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Справа№ 910/9128/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Сабалдаш О.В.

за участі представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 03.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024

у справі № 910/9128/24 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення 390 257,22 грн

В С Т А Н О В И В :

Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 390 257,22 грн, пов`язаних з виплатою середнього заробітку військовозобов`язаним працівникам підприємства за період перебування на військових зборах у 2021 році.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від здійснення відшкодування виплати середнього заробітку військовозобов`язаним та резервістам, призваним на збори, які працювали у позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» 390 257,22 грн основного боргу та 5 853,86 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся 09.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд», у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/9128/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів акцепту ІНФОРМАЦІЯ_3 отриманих ним рахунків та їх передачу до ІНФОРМАЦІЯ_15.

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач подав відзив у якому просить залишити апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 без задоволення, оскаржуване рішення - без змін, наголошуючи на тому, що посилання відповідача на ненадання позивачем доказів акцепту ІНФОРМАЦІЯ_3 отриманих ним рахунків та їх передачу до ІНФОРМАЦІЯ_15 є безпідставні, оскільки законодавством на позивача покладається лише обов`язок щодо виплати середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори та надання до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов`язані, рахунків та відомостей на виплату середньої заробітної плати, що і було здійснено позивачем та не заперечується відповідачем.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9128/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9128/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/9128/24.

17.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/9128/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/9128/24, розгляд справи призначено на 03.12.2024.

12.11.2024, 02.12.2024 та від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

У судове засідання 03.12.2024 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з повідомленнями військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ІНФОРМАЦІЯ_5 ) від 17.06.2021 № 18 та № 19 військовозобов`язаних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було призвано на навчальні збори строком з 23.06.2021 по 07.07.2021.

Наказом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (далі Позивач, ДСП ЧАЕС) від 22.06.2021 № 88-к "Про оповіщення та увільнення ОСОБА_1 від роботи на час проходження навчальних зборів резервістів", частково зміненого наказом від 29.06.2021 № 95-к "Про внесення змін до наказу від 22.06.2021 № 88-к" ОСОБА_1 було увільнено від роботи на час проходження зборів резервістів з 23.06.2021 по 25.06.2021 зі збереженням місця роботи, займаної посади та середньої заробітної плати.

Наказом ДСП ЧАЕС від 22.06.2021 № 87-к "Про оповіщення та увільнення ОСОБА_2 від роботи на час проходження навчальних зборів резервістів", частково зміненого наказом від 29.06.2021 № 96-к "Про внесення змін до наказу від 22.06.2021 № 87-к" ОСОБА_2 було увільнено від роботи на час проходження зборів резервістів з 23.06.2021 по 25.06.2021 зі збереженням місця роботи, займаної посади та середньої заробітної плати.

Відповідно до відомостей на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, працівникам ДСП ЧАЕС призваним на збори сума витрат, яка підлягає відшкодуванню за період перебування на зборах (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) за період перебування на зборах з 23.06.2021 по 25.06.2021 становить:

ОСОБА_1 - 3 295,33 грн. ( в т.ч. заробітна плата - 2 701,09 грн. нарахування ЄСВ - 594,24 грн);

ОСОБА_2 - 3 830,03 грн. ( в т.ч. заробітна плата - 3 139,37 грн. нарахування ЄСВ - 690,66 грн);

Згідно з рахунками-фактур, виставленими ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивачем нараховано відшкодування середньої заробітної плати ОСОБА_1 , призваному на збори за період з 23.06.2021 по 25.06.2021 у сумі 3 295,33 грн.; ОСОБА_2 призваному на збори за період з 23.06.2021 по 25.06.2021 у сумі 3 830,03 грн.

Нарахування та виплата зазначених сум заробітної плати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулося в липні 2021 року, що підтверджується розрахунковими листками за 07.2021

Листом від 10.08.2021 № 3231/01031600-2021 "Про надання рахунків на відшкодування суми" на адресу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 були направлені відомості та рахунки-фактур для відшкодування витрат, пов`язаних з призовом на навчальні збори, на військовозобов`язаних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які у період з 23.06.2021 по 25.06.2021 проходили навчальні збори.

Зазначений лист було отримано 12.08.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

20.09.2021 на адресу ДСП ЧАЕС надійшов лист ІНФОРМАЦІЯ_7 з додатками розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо призову військовозобов`язаних працівників підприємства на навчальні збори з 22.09.2021 по 01.10.2021, зокрема: по розпорядженню № 26: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; по розпорядженню № 27: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; по розпорядженню № 28: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ; по розпорядженню № 29: ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 .

Наказами ДСП ЧАЕС від 20.09.2021 № № 144-к, 158-к, 159-к,147-к, 137-к, 152-к, 155-к, 161-к, 149-к, 130-к, 135-к, 154-к, 157-к, 160-к, 136-к, 143-к, 151-к, 139-к, 140-к, 156-к, 132-к, 133-к, 146-к, 153-к, 134-к, 129-к, 142-к, 148-к, 131-к, 138-к, 145-к "Про оповіщення та увільнення від роботи на час проходження навчальних зборів резервістів" вищезазначених працівників підприємства було увільнено від роботи на час проходження зборів резервістів з 22.09.2021 по 01.10.2021 зі збереженням місця роботи, займаної посади та середньої заробітної плати.

Період проходження зборів з 22.09.2021 по 01.10.2021 (включно) підтверджено також листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 01.10.2021 № 181.

Відповідно до відомостей на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, працівникам ДСП ЧАЕС призваним на збори сума витрат, яка підлягає відшкодуванню за період перебування на зборах (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) за період перебування на зборах з 22.09.2021 по 01.10.2021 становить:

ОСОБА_3 - 9 912,66 грн. (в т. ч. заробітна плата -8 125,13 грн., нарахування ЄСВ - 1 787,53 грн.); ОСОБА_4 - 10 926,63 грн. (в т. ч. заробітна плата - 8 956,25 грн., нарахування ЄСВ - 1 970,38 грн.); ОСОБА_5 - 10 630,86 грн. (в т. ч. заробітна плата - 8 713,82 грн., нарахування ЄСВ - 1 917,04 грн.); ОСОБА_6 - 14 374,20 грн. (в т. ч. заробітна плата - 11 782,13 грн., нарахування ЄСВ - 2 592,07 грн.); ОСОБА_7 - 10 335,91 грн. (в т. ч. заробітна плата - 8 472,06 грн., нарахування ЄСВ - 1 863,85 грн.); ОСОБА_8 - 13 791,83 грн. (в т. ч. заробітна плата - 11 304,78 грн., нарахування ЄСВ - 2 487,05 грн.); ОСОБА_9 - 15 154,67 грн. (в т. ч. заробітна плата - 12 421,86 грн., нарахування ЄСВ - 2 732,81 грн.); ОСОБА_10 - 16 306,54 грн. (в т. ч. заробітна плата - 13 366,02 грн., нарахування ЄСВ - 2 940,52 грн.); ОСОБА_11 - 10 994,70 грн. (в т. ч. заробітна плата - 9 012,05 грн., нарахування ЄСВ - 1 982,65 грн.); ОСОБА_12 - 17 509,56 грн. (в т. ч. заробітна плата - 14 352,10 грн., нарахування ЄСВ - 3 157,46 грн.); ОСОБА_13 - 12 837,29 грн. (в т. ч. заробітна плата - 10 522,37 грн., нарахування ЄСВ - 2 314,92 грн.); ОСОБА_14 - 11 208,38 грн. (в т. ч. заробітна плата - 9 187,20 грн., нарахування ЄСВ - 2 021,18 грн.); ОСОБА_15 - 8 133,86 грн. (в т. ч. заробітна плата - 6 667,10 грн., нарахування ЄСВ - 1 466,76 грн.); ОСОБА_16 - 15 795,02 грн. (в т. ч. заробітна плата - 12 946,74 грн., нарахування ЄСВ - 2 848,28 грн.); ОСОБА_17 - 7 265,64 грн. (в т. ч. заробітна плата - 5 955,44 грн., нарахування ЄСВ - 1 310,20 грн.); ОСОБА_18 - 9 339,61 грн. (в т. ч. заробітна плата - 7 655,42 грн., нарахування ЄСВ - 1 684,19 грн.); ОСОБА_19 - 13 618,25 грн. (в т. ч. заробітна плата - 11 162,50 грн., нарахування ЄСВ - 2 455,75 грн.); ОСОБА_20 - 10 149,81 грн. (в т. ч. заробітна плата - 8 319,52 грн., нарахування ЄСВ - 1 830,29 грн.); ОСОБА_21 - 12 015,05 грн. (в т. ч. заробітна плата - 9 848,40 грн., нарахування ЄСВ - 2 166,65 грн.); ОСОБА_22 - 13 931,23 грн. (в т. ч. заробітна плата - 11 419,04 грн., нарахування ЄСВ - 2 512,19 грн.); ОСОБА_23 - 9 067,89 грн. (в т. ч. заробітна плата - 7 432,70 грн., нарахування ЄСВ - 1 635,19 грн.); ОСОБА_24 - 10 183,07 грн. (в т. ч. заробітна плата - 8 346,78 грн., нарахування ЄСВ - 1 836,29 грн.); ОСОБА_25 - 13 440,17 грн. (в т. ч. заробітна плата - 11 016,53 грн., нарахування ЄСВ - 2 423,64 грн.); ОСОБА_26 - 14 815,23 грн. (в т. ч. заробітна плата - 12 143,63 грн., нарахування ЄСВ - 2 671,60 грн.); ОСОБА_27 - 17 225,81 грн. (в т. ч. заробітна плата - 14 119,52 грн., нарахування ЄСВ - 3 106,29 грн.); ОСОБА_28 - 8 670,94 грн. (в т. ч. заробітна плата - 7 107,33 грн., нарахування ЄСВ - 1 563,61 грн.); ОСОБА_29 - 10 582,87 грн. (в т. ч. заробітна плата - 8 674,48 грн., нарахування ЄСВ - 1 908,39 грн.); ОСОБА_34 - 9 520,06 грн. (в т. ч. заробітна плата - 7 803,33 грн., нарахування ЄСВ - 1 716,73 грн.); ОСОБА_35 - 8 427,53 грн. (в т. ч. заробітна плата - 6 907,81 грн., нарахування ЄСВ - 1 519,72 грн.); ОСОБА_36 - 9 305,09 грн. (в т. ч. заробітна плата - 7 627,12 грн., нарахування ЄСВ - 1 677,97 грн.); ОСОБА_37 - 27 661,50 грн. (в т. ч. заробітна плата - 22 673,36 грн., нарахування ЄСВ - 4 988,14 грн.).

Згідно з рахунками-фактур, виставленими ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивачем нараховано відшкодування середньої заробітної плати вказаним працівникам підприємства призваним на збори за період з 22.09.2021 по 01.10.2021.

Нарахування та виплата зазначених сум заробітної плати відбулася в жовтні 2021 року, що підтверджується розрахунковими листками за 10.2021 доданими до позовної заяви.

Листом від 07.10.2021 № 4059/01031600-2021 "Про надання рахунків на відшкодування суми" на адресу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 були направлені відомості та рахунки-фактур для відшкодування витрат, пов`язаних з призовом на навчальні збори, на вищезазначених військовозобов`язаних працівників, які у період з 22.09.2021 по 01.10.2021 проходили навчальні збори.

Лист від 07.10.2021 № 4059/01031600-2021 "Про надання рахунків на відшкодування суми" було отримано 08.10.2021, що підтверджується відміткою на зазначеному листі.

Листом від 27.12.2022 № 3495/01030100-2022 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 Позивач нагадував про відсутність відшкодування витрат підприємству та просив повідомити про терміни відшкодування суми 390 257,22 грн.

Листом від 17.01.2023 № 1/4/315 ІНФОРМАЦІЯ_9 просив повторно надати довідки про середню заробітну плату та рахунки-фактури на військовозобов`язаних зазначених в листах ДСП ЧАЕС від 07.10.2021 № 4059/01031600-2021 та від 10.08.2021 № 3231/010316000-2021.

24.01.2023 ДСП ЧАЕС листом № 234/01031600-2023 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 повторно направило довідки про середню заробітну плату та рахунки-фактури на військовозобов`язаних зазначених в листах ДСП ЧАЕС від 07.10.2021 № 4059/01031600-2021 та від 10.08.2021 № 3231/010316000-2021.

В подальшому на адресу ІНФОРМАЦІЯ_11 були направлені листи ДСП ЧАЕС від 10.10.2023 № 3407/01030100-2023 та від 20.05.2024 № 1907/01031600 з проханням повідомити терміни відшкодування витрат підприємства на виплату середньої заробітної плати працівникам підприємства увільненим від роботи на час проходження навчальних зборів з 23.06.2021 по 25.06.2021 та з 22.09.2021 по 01.10.2021.

Листами від 03.11.2023 № 1/4/7839 та від 04.06.2024 № 1/4/5860 ІНФОРМАЦІЯ_12 повідомив ДСП ЧАЕС про те, що кошти на компенсацію середнього заробітку за навчальні збори 2021 року в бюджеті 2022-2024 років не передбачені.

Відповідно до розрахунку що додається станом на поточний час заборгованість ІНФОРМАЦІЯ_1 перед ДСП ЧАЕС по відшкодуванню сум витрат середньої заробітної плати ( у тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування працівників ДСП ЧАЕС, які були увільнені від роботи на підставі розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 в 2021 році під час перебування на військових зборах становить 390 257,22 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язань щодо компенсації заробітної плати за період перебування військовозобов`язаних працівників підприємства на навчальних зборах стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України Про військовий обов`язок і військову службу і Про альтернативну (невійськову) службу, Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 9 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу унормовано щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з абз. 1-2 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язані та резервісти, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов`язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. Керівники підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України забезпечують своєчасне прибуття військовозобов`язаних та резервістів до визначених пунктів збору.

Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовозобов`язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов`язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов`язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону.

Відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за призваними на збори військовозобов`язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Виплата середньої заробітної плати військовозобов`язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 13 ст. 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам» від 23.11.2006 №1644 передбачено, що виплата середнього заробітку військовозобов`язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 №80 затверджена Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам (далі Інструкція № 80)

Відповідно до абз. 1 п. 7 Інструкції № 80 за військовозобов`язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах.

Згідно з п. 8 Інструкції № 80 особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв`язку з від`їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов`язаний.

За приписами п. 11 Інструкції № 80 виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами.

Відповідно до п. 12 Інструкції № 80 підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов`язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов`язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією за відповідною формою.

Як вбачається з п. 13 Інструкції № 80 середній заробіток військовозобов`язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів.

За змістом пунктів 4.6, 4.7. Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов`язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.11.2009 №560 у редакції наказу Міністерства оборони України 05.04.2013 №245 (в редакції чинній станом на 2021 рік) командири військових частин (установ) зобов`язані під час проведення навчальних зборів організувати зокрема: видання наказу про зарахування військовозобов`язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік; внесення відповідних записів про проходження навчальних зборів у військово-облікові документи військовозобов`язаних із зазначенням тривалості і виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи). ІНФОРМАЦІЯ_14 , зобов`язані зокрема після закінчення навчальних зборів відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють військовозобов`язані, призвані на навчальні збори, з виплатою середнього заробітку за весь період проведення навчальних зборів та урахуванням часу перебування у дорозі до місця проведення навчальних зборів і у зворотному напрямку.

Згідно з пунктами 10, 11 Інструкції з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов`язаними в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України 05 січня 2022 року № 2 командири військових частин (установ) зобов`язані під час проведення зборів організувати, зокрема: видання наказу про зарахування резервістів та військовозобов`язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік; внесення відповідних записів про проходження зборів у військово-облікові документи резервістів та військовозобов`язаних із зазначенням тривалості і виду зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи).

Керівники ІНФОРМАЦІЯ_16) зобов`язані після закінчення навчальних зборів, зокрема: відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють резервісти та військовозобов`язані, призвані на збори, з виплатою середнього заробітку.

За змістом п. 10 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

Отже, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату військовозобов`язаним працівникам, які проходили військові збори середньої заробітної плати.

Позивачем було виконано вимоги законодавства та дотримано порядок подання до районних військових комісаріатів рахунків та відомостей до них на відшкодування середньої заробітної плати, нарахованої позивачем військовозобов`язаним працівникам, що в свою чергу, зумовлює виникнення обов`язку у відповідача для відшкодування позивачу вищевказаних витрат.

Судова колегія зазначає, що розрахунок заборгованості з відшкодування середнього заробітку працівникам Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» за час проходження військових зборів у 2021 році та здійснено вірно та встановлено заборгованість у розмірі 390 257,22 грн.

Доказів відшкодування відповідних коштів матеріали справи не містять, відповідач несплату відповідних коштів на користь позивача не заперечує.

Щодо доводів апелянта про відсутність бюджетних асигнувань, колегія суддів зазначає наступне.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007).

У постанові Об`єднаної Палати від 03.12.2021 у справі № 915/634/20 Верховний Суд вказав, що відсутність у позивача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання, оскільки за змістом ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічної правової позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 22.05.2018 у справі №908/3349/16.

Крім того, аргументом апеляційної скарги є ненадання позивачем доказів акцепту ІНФОРМАЦІЯ_3 отриманих ним рахунків та їх передачу до ІНФОРМАЦІЯ_15, даний аргумент колегія суддів вважає безпідставним з огляду на таке.

Так, законодавством на позивача покладається лише обов`язок щодо виплати середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори та надання до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов`язані, рахунків та відомостей на виплату середньої заробітної плати, що і було здійснено позивачем та не заперечується відповідачем.

У свою чергу, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022, передбачено, що до функцій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя віднесено здійснення відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних та резервістів, призваних на збори за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

Таким чином, обов`язку підприємства, установи, організації з виплати середнього заробітку громадянам України під час проведення навчальних зборів кореспондується обов`язок військових комісаріатів відшкодувати ці витрати.

За таких обставин, саме відповідач є особою, відповідальною за відшкодування витрат Позивача на оплату середньої заробітної плати військовозобов`язаним працівникам, які проходили військові збори.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, як безпідставні і погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони вірних висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

За таких обставин, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/9128/24 - залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/9128/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/9128/24 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Справу № 910/9128/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 05.12.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді М.Л. Яковлєв

С.А. Гончаров