Рішення

від 19.09.2024 по справі 911/1794/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2024 р. Справа № 911/1794/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Центральна", 01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 5

до Державного податкового університету, 08201, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Університетська, будинок 31

про стягнення 33 863, 70 грн за договором № 2802/23 про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Центральна" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного податкового університету про стягнення 33 863, 70 грн заборгованості за договором № 2802/23 про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за фактично поставлену у серпні 2023 року електричну енергію.

Господарський суд Київської області ухвалою від 15.07.2024, зокрема, прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі № 911/1794/24, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив сторонам строки на подання заяв по суті справи.

29 липня 2024 року через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач зазначав, що університетом зобов`язання перед ТОВ "Енергетична компанія Центральна" в межах договірних правовідносин, які склалися в 2023 році, було виконано в повному обсязі, тоді як обсяг електричної енергії в розмірі 5 837 кВт/год, за який позивачем заявлено до стягнення 33 863, 70 грн, є помилковим та не відрахованим ДТЕК КРЕМ при коригуванні обсягів електроенергії, з огляду на що позовні вимоги щодо стягнення коштів з відповідача є безпідставними. Також у відзиві відповідач, пославшись на положення частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зауважив, що судові витрати позивача не підлягають задоволенню.

01 серпня 2024 через канцелярію суду позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем жодним чином не підтверджено помилкове нарахування ДТЕК КРЕМ обсягів електричної енергії, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Центральна" здійснює господарську діяльність у сфері постачання електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" на підставі ліцензії виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018, яка діє безстроково.

За результатом проведення конкурентної процедури публічної закупівлі: "Активна електрична енергія (не побутовий споживач) на березень-грудень 2023 року 09310000-5 Електрична енергія (згідно з ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник")", відповідно до умов оголошення в електронній системі закупівель ідентифікатор PROZORRO: UА-2023-02-10 -013596-а, між Державним податковим університетом (далі Споживач / відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Центральна" (далі Постачальник / позивач) укладено договір № 2802/23 про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023 (далі Договір).

За умовами пункту 1.1 Договору постачальник продає активну електричну енергію (не побутовий споживач) на березень грудень 2023 року, код за ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія, споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно із пунктом 1.2 Договору визначено, що обов`язковою мірою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 2.6 Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії / акта приймання-передачі електричної енергії.

Розділом 4 Договору визначено ціну, порядок обліку та оплати електричної енергії, зокрема, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк не раніше 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії.

Умовами Договору покладено на споживача обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату за спожиту електричну енергію згідно з умовами договору (підпункт 1 пункту 5.2 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє в частині постачання електроенергії з моменту підписання договору до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків та виконання інших обов`язків до повного їх виконання (пункт 12.1 Договору).

Також позивачем зазначено, що у ході виконання Договору сторонами вносилися певні зміни до умов Договору № 2802/23 про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023, шляхом укладення додаткових угод, зокрема, додатковими угодами № 1 від 31.03.2023, № 2 від 31.07.2023, № 3 від 10.08.2023, № 4 від 07.09.2023, № 5 від 10.10.2023, № 6 від 13.11.2023, № 7 від 15.11.2023, № 8 від 13.12.2023, № 9 від 21.12.2023 сторонами була змінена ціна за одиницю товару (електричну енергію), додатковою угодою № 10 від 22.12.2023 сторонами було приведено у відповідність кількість та вартість товару (електричної енергії), що була поставлена постачальником згідно підписаних актів приймання-передавання за період з березня по грудень 2023 року.

З матеріалів справи випливає, що за період із березня по грудень 2023 року включно, згідно підписаних між сторонами актів приймання-передавання електричної енергії та додаткової угоди № 10 від 22.12.2023, позивачем поставлено, а відповідачем спожито 654 274 кВт/год електроенергії, зокрема у серпні 2023 року 21 497 кВт/год.

Однак обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним 16.01.2024 від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" було отримано повідомлення, яке містило інформацію про невідповідність обсягів постачання електроенергії за договором № 2802/23 про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023 у період серпня 2023 року.

З метою проведення звірки обсягів розподіленої електричної енергії по договору, позивач додатково звернувся до ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" з проханням надати офіційну інформацію у письмовому вигляді щодо обсягів споживання електричної енергії відповідачем за період з 01.03.2023 по 31.12.2023, у відповідь на яке ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" листом № 20-1-50 від 22.01.2024 направило позивачу таблицю, яка містить інформацію про обсяг поставленої електричної енергії на точки комерційного обліку відповідача, зокрема за спірний період серпень 2023 року.

Таким чином, у серпні 2023 року склалася ситуація при якій відповідачем фактично було спожито більший обсяг електричної енергії, ніж це було документально узгоджено із позивачем. Так, згідно акта № 08 купівлі-продажу електроенергії за серпень 2023 року позивачем було поставлено, а відповідачем фактично оплачено за 21 497 кВт/год спожитої електроенергії за серпень 2023 року, тоді як згідно відомостей ОСР відповідач у серпні спожив 27 334 кВт/год.

За результатами звірки обсягів розподіленої електричної енергії за договором із ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" позивачем виявлено неоплачений відповідачем обсяг електричної енергії у розмірі 5 837 кВт/год.

Для проведення взаєморозрахунків за поставлену електричну енергію у серпні 2023 року позивач направив відповідачу претензію-вимогу № 12/02-24 від 12.02.2024 з проханням підписати та оплатити акт № 08-1/1 купівлі-продажу електроенергії за серпень 2023 року на загальну суму 33 863, 70 грн з урахуванням ПДВ за спожиті 5 837 кВт/год.

Відповідач у відповідь на претензію-вимогу № 12/02-24 від 12.02.2024 позивача, листом № 453/01-23 від 15.02.2024 повідомив останнього про те, що заборгованість відповідача за серпень 2023 року по Договору утворилася через помилку ДТЕК КРЕМ при коригуванні обсягів по розподілу електричної енергії. У зв`язку з наведеним, відповідач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке у свою чергу перенаправило звернення відповідача № 194/01-23 від 26.01.2024 до ДТЕК КРЕМ, про помилкове врахування 5 837 кВт/год електроенергії. Також цим листом відповідач повідомив позивача, що подальші дії відповідача щодо виниклої у нього заборгованості по Договору будуть здійснюватись після отримання відповіді від ДТЕК КРЕМ на звернення НЕК "Укренерго".

Позивач зазначає, що ДТЕК Київські регіональні електромережі у листі № 04/530/2038 від 10.04.2024 повідомило постачальника, споживача та НЕК "Укренерго" про те, що ним було відкориговано обсяг по постачальнику ТОВ "ЕК Центральна" на користь Державного податкового університету в зальному обсязі на 26 782 кВт/год та додатково надано розрахунок нарахувань по договору № 230036100 розподілу електричної енергії за період з 01.03.2023 по 31.01.2024 та інформацію щодо порядку отримання фактичних показників засобу комерційного обліку електричної енергії.

Звертаючись до суду з означеним позовом, позивач зазначив, що здійснивши порівняння показників постачання електричної енергії, наданих ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" за період з 01.03.2023 по 31.01.2024 по споживачу Державному податковому університету (загальний обсяг 749 207 кВт/год) із підписаними актами приймання-передавання за договором № 2802/23 про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023 (загальний обсяг 654 274 кВт/год) та із актом № 01 купівлі-продажу електроенергії від 06.02.2024 за січень 2024 року (89 096 кВт/год), ним виявлено недоплачений відповідачем обсяг електричної енергії у розмірі 5 837 кВт/год, у зв`язку із чим повторно звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 27-05-24/01 від 27.05.2024 про сплату 33 863, 70 грн заборгованості, відповіді на яку відповідач не надав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що обсяг електричної енергії в розмірі 5 837 кВт/год помилково не відраховані ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" при коригуванні обсягів по розподілу електричної енергії.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина друга статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статей 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Взаємовідносини учасників ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно із пунктами 26, 68, 84 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія це енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; постачання електричної енергії продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач фізична особа, у тому числі фізична особа підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів як, зокрема про постачання електричної енергії споживачу (частина перша статті 4 зазначеного Закону).

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пункт 3 частини першої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 затверджено ПРРЕЕ.

За визначенням пункту 1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами; постачання електричної енергії продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору; розрахунковий період період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або розподіленої/переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки; споживач електричної енергії фізична особа, у тому числі фізична особа підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно із пунктами 3.1.1, 3.1.8 ПРРЕЕ (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

У відповідності до пункту 3.2.6 ПРРЕЕ укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. Електропостачальник може відмовити, якщо споживач не відповідає критеріям, встановленим для споживача універсальної послуги, та / або об`єкт споживача не відповідає критеріям, зазначеним в обраній комерційній пропозиції.

Якщо сторони дійдуть згоди на інших умовах, які не передбачені публічними комерційними пропозиціями відповідного електропостачальника, вони мають укласти договір у паперовій формі, зазначивши умови комерційної пропозиції.

Згідно із пунктами 4.1, 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (пункт 5.5.5 ПРРЕЕ).

Судом встановлено, що матеріалами справи, а саме показниками загального обсягу споживання електричної енергії споживачем Державним податковим університетом за період з 01.03.2023 по 31.12.2023 (лист від 22.01.2024 № 20-1-50), розрахунком нарахувань Державному податковому університету за спожиту електричну енергію за період з 01.03.2023 по 31.01.2024 (додаток 1 до листа від 10.04.2024 № 04/530/2038), наданими ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", а також актами приймання-передавання електричної енергії за період березень грудень 2023 року підтверджується, що фактичний обсяг спожитої відповідачем електричної енергії за період з 01.03.2023 по 31.12.2023 становить 660 111 кВт/год, тобто більший обсяг ніж узгоджено сторонами у додатковій угоді № 10 від 22.12.2023.

Водночас суд зазначає, що показники надані оператором системи, є належними та допустимими доказами для перевірки проведених нарахувань та встановлення всіх обставин, що стосуються предмета доказування, оскільки наявність факту споживання електричної енергії та його обсяги не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування окрім інформацією, отриманою від оператора системи розподілу, тобто ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Приписами статей 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також суд констатує, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, якими були б підтверджені інші обсяги електричної енергії, спожитої відповідачем у спірний період, а ніж ті, що були надані ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Щодо тверджень відповідача, що ним зобов`язання перед ТОВ "Енергетична компанія Центральна" в межах договірних правовідносин, які склалися в 2023 році, було виконано в повному обсязі, що підтверджується укладеною між сторонами додатковою угодою № 10 від 22.12.2023 до договору, у зв`яку із чим у нього немає змоги сплатити суму заборгованості, суд зазначає, що відповідно частини першої статті 669 та частини третьої статті 670 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні; якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

За умовами Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ оплата здійснюється за фактично спожиту електричну енергію.

З урахуванням викладеного, оскільки матеріалами справи доведено факт постачання позивачем та споживання відповідачем електричної енергії, зокрема у серпні 2023 року обсягом 27 334 кВт/год (21497 кВт/год + 5837 кВт/год), а також відсутність доказів повної оплати зазначених обсягів отриманої електроенергії, то позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 15 028, 00 грн, які складаються із судового збору у розмірі 3 028, 00 грн та витрат на правову допомогу 12 000, 00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексуУкраїни).

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Як випливає з умов договору № 06/2024-1 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 18.06.2024, укладеного між адвокатом ФОП Дмишук В.Б. та ТОВ "Енергетична компанія Центральна" факт надання послуг підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг), який складається адвокатом та підписується сторонами. Натомість в матеріалах справи відсутні відповідні докази, у зв`язку із чим, суд не вирішує питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цьому рішенні. Процесуальний механізм статті 244 Господарського процесуального кодексу України врегульовує порядок та спосіб його вирішення судом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного податкового університету (08201, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Університетська, будинок 31, код 44550814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Центральна" (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 5, код 42075670) 33 863 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят три) грн 70 коп. заборгованості за електричну енергію, а також 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 19.09.2024