Рішення

від 16.07.2024 по справі 911/1114/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1114/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-К», м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Драганчука Михайла Івановича, Київська обл., м. Ірпінь

про стягнення 22584,19 грн.

секретар судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

від позивача: Кисіль М.М. (довіреність № 10/06 від 10.06.2024 р.);

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех-К» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Драганчука Михайла Івановича про стягнення 22584,19 грн., з яких 22000,00 грн. боргу, 274,85 грн. 3 % річних та 309,34 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору № 41 від 21.01.2022 р. на надання послуг щодо участі в конференції, укладеного у спрощений спосіб між позивачем та відповідачем, він на підставі отриманого від відповідача рахунку № 41 від 31.01.2022 р. сплатив 22000,00 грн. попередньої оплати. Проте, всупереч умов укладеного договору відповідач своїх зобов`язань з надання послуг щодо участі в конференції не виконав, у зв`язку з чим позивач 16.11.2023 р. направив відповідачу на його електронну адресу вимогу про повернення раніше отриманої передоплати у сумі 22000,00 грн., а 29.11.2023 р. позивач повторно направив відповідачу вимогу, у відповіді на яку відповідач категорично відмовився виконувати умови договору та сплачувати заборгованість. Посилаючись на п. 2.4. договору, позивач просить стягнути 22000,00 грн. заборгованості. Також позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 274,85 грн. 3 % річних та 309,34 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.06.2024 р.

31.05.2024 р. та 18.06.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли відзиви на позовну заяву однакового змісту, в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач посилається на п.п. 5.1, 6.1 договору та рішення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Відповідач зазначає, що не зважаючи на вказані обставини, він вирішив провести наступну конференцію 7-8 листопада 2023 р., тому 09.08.2023 р. надіслав запрошення прийняти участь у цій конференції позивачу, на що 10.08.2024 р. отримав відповідь, в якій позивач підтвердив свою участь в конференції, однак на конференцію представники позивача так і не з`явились.

21.06.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позов у повному обсязі. Позивач посилається на те, що лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання, а оскільки відповідач не надав суду жодного іншого доказу на підтвердження відповідних обставин, то посилання відповідача на п. 6.1. договору є передчасним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2024 р. відкладено судове засідання на 16.07.2024 р.

15.07.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

15.07.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій він, керуючись ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, просить розглянути справу без його участі; відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач повідомив, що у нього також відсутній оригінал договору № 41 на надання послуг, щодо участі в конференції від 21.01.2022 р.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився. Як вже зазначалось, 15.07.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій він просив розглянути справу без його участі, яка судом задоволена. Відповідач про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідками про доставку електронних листів та надісланими до суду відзивом та заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на договір № 41 на надання послуг щодо участі в конференції «Лабораторія No-till» в якості партнера (24-25 лютого 2022 р., м. Київ).

До матеріалів справи позивачем надано копію договору № 41 від 21.01.2022 р. на надання послуг щодо участі в конференції «Лабораторія No-till» в якості партнера (24-25 лютого 2022 р., м. Київ), яка не підписана Фізичною особою-підприємцем Драганчуком Михайлом Івановичем.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець надає замовнику послуги з участі, зазначені в пункті 2.1 договору, у конференції «Лабораторія No-till 2022». Місце проведення: Україна, м Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 33, Конференц центр Торгово-промислової палати України. Дата проведення заходу: 24-25 лютого 2022 р.

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість послуг складає 22000,00 грн і включає в себе:

- можливість розміщення банера замовника (вертикальный Ролл Ап 0,8 х 2 м) в залі конференції, вартістю 11000,00 грн;

- розміщення інформаційних матеріалів, підготовлених замовником, в пакетах учасників, вартістю 11000,00 грн.

Вартість послуг ПДВ не обкладається в зв`язку із застосуванням організатором спрощеної системи оподаткування єдиний податок 3 групи (пункт 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору встановлено, що зобов`язання виконавця з надання послуг у відповідності до цього договору виникають після сплати замовником 100 % вартості послуг відповідно до п. 2.1 договору.

Відповідно до п. 2.4 договору у разі припинення (розірвання) договору та/або в інших випадках, коли послуги за договором не будуть надані, виконавець повертає замовнику раніше отриману передоплату протягом 10 календарних днів з дня отримання від замовника відповідної вимоги.

Згідно з п. 3.1 договору оплата послуг за договором проводиться замовником згідно виставленого рахунку в термін до 01.02.2021 р. 100 % від загальної вартості участі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Рахунок виставляється після отримання виконавцем підписаного договору.

Оплата здійснюється за безготівковим розрахунком в гривнях в порядку передоплати в розмірі 100 % (п.3.2 договору).

Пунктом 3.4 договору встановлено, що після закриття конференції замовник підписує акт здачі-приймання наданих послуг протягом 5 робочих днів з дня його отримання, або в той же термін направляє виконавцю мотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5 робочих днів з дня отримання акта здачі-приймання наданих послуг замовник не підписав його і не направив вмотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються прийнятими.

Відповідно до п. 5.1 договору у разі зміни термінів проведення конференції або її скасування, виконавець не несе відповідальності перед замовником за збитки, завдані йому у зв`язку з цим.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1 договору).

Відповідач на підставі договору № 41 від 21.01.2022 р. виставив позивачу рахунок на оплату № 41 від 31.01.2022 р. за послуги з участі у конференції «Лабораторія No-till» на суму 22000,00 грн.

Вказаний рахунок 02.02.2022 р. оплачено позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 875 від 02.02.2022 р. на суму 22000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «оплата за послуги зг. р/ф № 41 від 31.01.22 р. без ПДВ».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він сплатив 22000,00 грн попередньої оплати, проте, відповідач всупереч умов укладеного договору своїх зобов`язань з надання послуг щодо участі в конференції не виконав.

Як вже зазначалось, до матеріалів справи позивачем надано копію договору № 41 від 21.01.2022 р. на надання послуг щодо участі в конференції «Лабораторія No-till» в якості партнера (24-25 лютого 2022 р., м. Київ), яка не підписана Фізичною особою-підприємцем Драганчуком Михайлом Івановичем.

У заяві про розгляд справи без участі від 15.07.2024 р. відповідач повідомив, що у нього також відсутній оригінал договору № 41 на надання послуг, щодо участі в конференції від 21.01.2022 р.

При цьому, жодна із сторін не заперечує факт укладення договору № 41 від 21.01.2022 р. на надання послуг щодо участі в конференції «Лабораторія No-till» в якості партнера (24-25 лютого 2022 р., м. Київ), а посилаються лише на відсутність у них оригіналу вказаного договору.

Водночас, посилаючись на відсутність оригіналу договору, у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на п.п. 5.1 та 6.1 вказаного договору.

Отже як вбачається з позовної заяви та відзиву на позовну заяву умови договору сторонами погоджено.

Крім того, факт укладення договору підтверджується діями, які сторони вчинили на його виконання, зокрема виставленим відповідачем рахунком на оплату № 41 від 31.01.2022 р. за послуги з участі у конференції «Лабораторія No-till» у сумі 22000,00 грн, підставою виставлення якого вказано саме договір № 41 від 21.01.2022 р.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вже зазначалось, згідно з п. 2.3 договору зобов`язання виконавця з надання послуг у відповідності до цього договору виникають після сплати замовником 100 % вартості послуг відповідно до п. 2.1 договору.

Оскільки позивачем сплачено 22000,00 грн, тобто 100 % вартості послуг відповідно до п. 2.1 договору, то у відповідача виникло зобов`язання з надання послуг відповідно до цього договору.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачу послуг за договором № 41 від 21.01.2022 р.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на п. 6.1 договору та рішення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згідно з п. 6.1 договору № 41 від 21.01.2022 р. сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, що виникли в результаті дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних за даних умов обставин, включаючи пожежу, терористичний акт, стихійні лиха, війну, військові дії будь-якого характеру, надзвичайні положення, рішення державних органів, що безпосередньо зачіпають предмет цього договору, та інші надзвичайні та невідворотні за даних умов обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України видається сертифікат. Водночас, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 р. у справі № 912/750/22.

Отже лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання у відповідача форс-мажорних обставин.

Водночас, позивачем не заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій, а форс-мажорні обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов`язань (тобто від нарахування штрафів/пені), проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов`язань. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Також, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на п. 5.1 договору № 41 від 21.01.2022 р., яким встановлено, що у разі зміни термінів проведення конференції або її скасування, виконавець не несе відповідальності перед замовником за збитки, завдані йому у зв`язку з цим.

Проте, звертаючись із даним позовом, позивач не заявляє вимогу про стягнення з відповідача збитків, а просить стягнути 22000,00 грн боргу у зв`язку із ненаданням відповідачем послуг з участі у конференції «Лабораторія No-till 2022» 24-25 лютого 2022 р. та неповерненням предоплати всупереч п. 2.4 договору.

Відповідач також зазначає, що він вирішив провести наступну конференцію 7-8 листопада 2023 р., тому 09.08.2023 р. надіслав запрошення прийняти участь у цій конференції позивачу, на що 10.08.2024 р. отримав відповідь, в якій позивач підтвердив свою участь в конференції, однак на конференцію представники позивача так і не з`явились.

Як вже зазначалось, пунктом 1.1 договору сторони встановили, що виконавець надає замовнику послуги саме щодо участі у конференції «Лабораторія No-till 2022», яка мала відбутись 24-25 лютого 2022 р. Матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору № 41 від 21.01.2022 р. в частині надання послуг щодо участі у іншій конференції, призначеній на інші дати.

Крім того, матеріали справи не містять запрошення відповідача позивачу прийняти участь в іншій конференції та відповіді позивача на вказане запрошення, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до п. 2.4 договору у разі припинення (розірвання) договору та/або в інших випадках, коли послуги за договором не будуть надані, виконавець повертає замовнику раніше отриману передоплату протягом 10 календарних днів з дня отримання від замовника відповідної вимоги.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою № 10/11-23 від 10.11.2023 р. про погашення заборгованості, в якій вимагав протягом 10 календарних днів перерахувати на поточний рахунок ТОВ «Тех-К», зазначений у даній вимозі, раніше отриману передоплату у розмірі 22000,00 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0208109208558 від 20.11.2023 р. та накладною № 0208109208558 від 20.11.2023 р.

Також, на підтвердження направлення вказаної вимоги відповідачу позивачем наданий скріншот з програмного забезпечення Microsoft Outlook, проте із наданого скріншоту не вбачається за можливе встановити, що на електронну адресу відповідача направлена саме вимога № 10/11-23 від 10.11.2023 р. за договором № 41 від 21.01.2022 р. Крім того, умовами договору № 41 від 21.01.2022 р. не передбачено здійснення електронного листування між сторонами.

Вказана вимога № 10/11-23 від 10.11.2023 р. залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою № 2911-23 від 29.11.2023 р. про погашення заборгованості, в якій вимагав не пізніше 30.11.2023 р. перерахувати на поточний рахунок ТОВ «Тех-К», зазначений у даній вимозі, раніше отриману передоплату у розмірі 22000,00 грн.

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом від 30.11.2023 р. повідомив позивача, що відсутні правові підстави задоволення вимоги.

Як вже зазначалось, першу вимогу про повернення отриманої передоплати за договором № 41 від 21.01.2022 р. на надання послуг щодо участі в конференції «Лабораторія No-till» в якості партнера (24-25 лютого 2022 р., м. Київ) у розмірі 22000,00 грн позивач направив на адресу відповідача 20.11.2023 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0208109208558 від 20.11.2023 р. та накладною № 0208109208558 від 20.11.2023 р.

Згідно з п. 1 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Відповідно до п. 2 Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Як встановлено судом, 20.11.2023 р. позивач з поштового відділення 02081 у м. Києві направив відповідачу вимогу № 10/11-23 від 10.11.2023 р. цінним листом з описом вкладення на адресу: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Київська, 20Е, кв. 11.

Отже граничний строк пересилання цінного листа з описом вкладення у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) без урахування вихідних днів об`єкту поштового зв`язку складає 4 дні (Д+3+1).

За таких обставин, вимога позивача № 10/11-23 від 10.11.2023 р. мала надійти на адресу відповідача 24.11.2023 р.

Враховуючи вищевикладене, відповідач згідно з п. 2.4 договору № 41 від 21.01.2022 р. зобов`язаний був повернути позивачу раніше отриману передоплату у сумі 22000,00 грн у строк до 04.12.2023 р.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем 22000,00 грн позивачу за договором № 41 від 21.01.2022 р. Факт неповернення вказаних коштів не заперечується відповідачем у відзиві.

Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення передоплати позивачу за договором № 41 від 21.01.2022 р. про надання послуг щодо участі в конференції «Лабораторія No-till» в якості партнера (24-25 лютого 2022 р., м. Київ) у сумі 22000,00 грн з 05.12.2023 р.

Згідно з приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки відповідач не надав позивачу послуги з участі у конференції «Лабораторія No-till 2022» 24-25 лютого 2022 р. та не повернув позивачу вартість оплачених, але ненаданих послуг у сумі 22000,00 грн, то вимога позивача про стягнення з відповідача 22000,00 грн боргу є обґрунтованою, доведеною, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 274,85 грн 3 % річних та 309,34 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 274,85 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 22000,00 грн за період з 27.11.2023 р. по 26.04.2024 р.

Проте, позивачем неправильно визначений початок періоду прострочки зобов`язання з повернення передоплати у сумі 22000,00 грн.

Як вже зазначалось, відповідач згідно з п. 2.4 договору № 41 від 21.01.2022 р. є таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення позивачу передоплати у сумі 22000,00 грн з 05.12.2023 р.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом, 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 22000,00 грн за період з 05.12.2023 р. по 26.04.2024 р. становлять 259,81 грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 309,34 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 22000,00 грн за період з грудня 2023 р. по лютий 2024 р.

Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 309,34 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Драганчука Михайла Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-К» (02081, місто Київ, вул. Урлівська, будинок 23Г, 245, код 43823921) 22000,00 грн (двадцять дві тисячі грн 00 коп.) боргу, 259,81 грн (двісті п`ятдесят дев`ять грн 81 коп.) 3 % річних, 309,34 грн (триста дев`ять грн 34 коп.) інфляційних втрат та 3025,98 грн (три тисячі двадцять п`ять грн 98 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 19.09.2024 р.

Суддя О.О. Рябцева