Рішення

від 11.09.2024 по справі 292/707/23

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/707/23

Номер провадження 2/292/9/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року с-ще Пулини

Червоноармійського районного суду Житомирської області

головуюча суддя Гуц О.В. секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ус-щіПулини у режимівідеоконференціїцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,треті особи:Пулинська державнанотаріальна контора,приватний нотаріусПулинського нотаріальногоокругу Житомирськоїобласті ВисоцькийДмитро Ігорович, співвідповідач неповнолітній ОСОБА_4 в особі його законного представника ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування .

У судовомузасіданні бралиучасть: представника позивача ОСОБА_1 -адвокат ЯнчукМ.О.,відповідачі :ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , представник відповідачів та співвідповідача -адвокат Мельник Ю.М.

У С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника-адвоката Янчука М.О. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи:Пулинська державнанотаріальна контората приватнийнотаріус Пулинськогонотаріального округуЖитомирської областіВисоцький Д.І., мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , яка була бабою позивача. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: - житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю (комору), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 1825484900:04:000:0100, площею 2,6142 га, адреса місця знаходження : Житомирська область, Пулинський (Житомирський) район, Соколівська сільська рада; - земельну ділянку, кадастровий номер 1825484900:01:000:0147, площею 3,5856 га, адреса місця знаходження : Житомирська область, Пулинський (Житомирський) район, Соколівська сільська рада .

Для прийняття спадщини, до нотаріальної контори, у встановлені строки, звернулись ОСОБА_1 ( батько позивача ) та ОСОБА_2 ( дядько позивача).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_1 .

Позивач та його батько були зареєстровані за однією адресою, а отже позивач фактично прийняв спадщину.

Позивач хотів документально оформити свої спадкові права, але дізнався, що з невідомих обставин, спадкові права його батька неоформлено, а право власності на вищевказане майно зареєстровано за відповідачами.

Враховуючивищевикладене, просив суд визнати недійсними: свідоцтво про право на спадщину за законом серії та номер 238, видане ОСОБА_1 12.06.2017 приватним нотаріусом Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцьким Д.І.; свідоцтво про право на спадщину за законом серії та номер 211, видане ОСОБА_1 31.05.2017 приватним нотаріусом Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцьким Д.І.; свідоцтво про право на спадщину за законом серії та номер 744, видане ОСОБА_3 30.06.2018 державним нотаріусом Пулинського державної нотаріальної контори Житомирської області Іващенко Н.О. Визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на 1/2 частину : - житлового будинку, земельної ділянки та нежитлової будівлі (комори), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; земельних ділянок з кадастровими номерами № 1825484900:04:000:0100 , площею 2,6142 га, №1825484900:01:000:0147, площею 3,5856 га, розташованих на території Соколівської сільської ради Пулинського (Житомирського) району Житомирської області.

УхвалоюЧервоноармійського районногосуду від02.08.2023,провадження узазначеній справібуло відкритота призначенодо підготовчогозасідання на17.08.2023на 11год.00хв., яке неодноразово відкладалося, за клопотанням учасників справи.

20 грудня 2023 року від представника позивача -адвоката Янчука М.О. на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, у якій він просив суд визнати недійсними:- свідоцтво про право на спадщину за законом серії та номер 238, видане ОСОБА_1 12.06.2017 приватним нотаріусом Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцьким Д.І.; свідоцтво про право на спадщину за законом серії та номер 211, видане ОСОБА_1 31.05.2017 приватним нотаріусом Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцьким Д.І.; свідоцтво про право на спадщину за законом серії та номер 744, видане ОСОБА_3 30.06.2018 державним нотаріусом Пулинського державної нотаріальної контори Житомирської області Іващенко Н.О.; свідоцтво про право на спадщину від 31.05.2017 (зареєстроване в реєстрі за №211, спадкова справа №70/2017), видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцьким Д.І.; свідоцтво про право на спадщину від 12.06.2017 (зареєстроване в реєстрі за № 238, спадкова справа №70/2017), видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцьким Д.І.; свідоцтво про право на спадщину від 02.07.2018 (зареєстроване в реєстрі за №277, спадкова справа № 70/2017), видане ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцьким Д.І..

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/2 частину :- житлового будинку АДРЕСА_2 , загальна площа 54,4 кв.м., житлова площа 30.7 кв.м., позначений на плані літ."А", реєстраційний номер 1581063118254) з прибудовою "а", сарай "Б", колодязь "К", хвіртка №1, ворота №2, огорожа №3; житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі (комора), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; земельних ділянок з кадастровими номерами № 1825484900:04:000:0100 площею 2,6142 га, №1825484900:01:000:0147 площею 3,5856 га, розташовані на території Соколівської сільської ради Пулинського (Житомирського) району Житомирської області; майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" в розмірі 7664,00 грн., що розташований в с.Соколів Пулинського району Житомирської області.

11.10.2023 відповідачі надали суду відзив на позов , у якому вони просили відмовити у позові повністю.

Згідно ухвали Червоноармійського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2023 року, підготовче провадження у даній справі закрито та призначено до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 15 січня 2024 року, яке неодноразово відкладалося .

Ухвалою Червоноармійськогорайонного судуЖитомирської областівід 19.09.2024за клопотаннямсторони позивача залученодо участіу розглядіданої справив якостіспіввідповідача неповнолітнього ОСОБА_4 вособі йогозаконного представника ОСОБА_5 ,оскільки один з предметівспору-житловийбудинок АДРЕСА_1 відчуджено на користьонука відповідачів-неповнолітнього ОСОБА_1 та прийняттярішення уданій справіможе вплинутина йогоправа таобов"язки.

02.07.2024 від законого представника співвідповідача надійшов відзив на позов , у якому співвідповідач просив відмовити у позові.

У судовізасідання позивач не з"явився, надав суду письмове клопотання, у якому просив розглядати справу без його участі , позов підтримав та просив його задовольнити.

Протокольними ухвалами суду явку позивача у судове засідання на 07.07.2024 та 12.09.2024 визнано обов"язковою.

Згідно письмової заяви представника позивача , явка у судове засідання позивача є неможливою, у зв"язку з його перебуванням за межами Житомирської області. Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні , з підстав наведених у відзиві на позов.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позову , з підстав наведених у відзиві на позов.

Співвідповідач неповнолітнього ОСОБА_1 в особійого законногопредставника ОСОБА_5 усудове засіданняне з"явилася,відостанньої на адресу суду надійшов відзив на позов , у якому вона просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги не визнала та просила у позові відмовити.

Представник відповідачів : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та співвідповідача ОСОБА_1 , -адвокат Мельник Ю.М. позов не визнав , з підстав наведених відповідачами та співвідповідачем у відзивах на позов. Просив відмовити у позові повністю.

Представник третьої особи - державний нотаріус Пулинської державноїнотаріальної конториЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ) в судове засідання не з"явився, надали суду письмове клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи - приватний нотаріус Пулинського нотаріального округу Житомирської області в судове засідання не з"явився, надав суду письмове пояснення, в якому не вбачає будь-яких підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , а також просив розглядати справу без участі нотаріуса. Вислухавшипояснення представника позивача ОСОБА_1 -адвоката ЯнчукаМ.О.,відповідачів:ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , представника відповідачів та співвідповідача -адвоката Мельника Ю.М., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами частини 1 та 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 76 ЦПК України ви значено , що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження№ 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга статті 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

У частині першій статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої і третьої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. .

Відповідно до статті 549ЦК Української PCP, прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном. Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані, тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Така правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 13 листопада 2019 року у справі № 204/1972/18.

Відповідно до статті 1301ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 від 12.04.2023, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 4. (а.с.13 т.1).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.01.2019, виданого Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 278 (а.с.14 т.1).

Завідомостями зазначенимиу копіях паспортів наім"япозивача тайого батька ОСОБА_1 (а.с.10-15,15т.1),їх спільниммісцем реєстрації є: АДРЕСА_3 .

Відповідно до висновку про ринкову вартість земельної ділянки ТОВ "Експертна думка" від 23.07.2023 оцінено земельну ділянку, кадастровий номер: 1825484900:01:000:0147, площею 3,5856 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в загальну суму 44 460 грн. 00 коп. (а. с.57 т.1).

Згідно висновку про ринкову вартість земельної ділянки ТОВ "Експертна думка" від 23.07.2023 оцінено земельну ділянку, кадастровий номер: 1825484900:04:000:0100, площею 2,6142 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в загальну суму 32 410 грн. 00 коп. (а. с.58 т.1 ).

Відповідно до висновку до звіту про ринкову вартість нежитлової будівлі (комора) ТОВ "Експертна думка" від 23.07.2023 оцінено нежитлову будівлю (комора), загальною площею 185,2 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в загальну суму 82 730 грн. 00 коп. (а. с.59 т.1).

Згідно висновкудо звітупро ринковувартість житловогобудинку ТОВ"Експертнадумка"від 23.07.2023оцінено житловийбудинок,загальною площею83,0кв.м,житловою площею34,7кв.м.,розташованого заадресою: АДРЕСА_1 на загальнусуму 27440грн.00коп.(а.с.60т.1).

За клопотаннямсторони позивача ,яке булозадоволено судом згідно ухвалисуду від 02.08.2023, суду надано належно завірену копію спадкової справи № 70/2017, заведену приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , яку розпочато 31.05.2017 на підставі заяви спадкоємця ОСОБА_2 . Як зазначається у даній заяві, інших спадкоємців, крім нього немає.

Дана спадкова справа була предметом дослідження судом ( а.с.146- 219 т.1).

Так, у матеріалах спадкової справи міститься : витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрації спадкової справи спадкодавця ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 ; свідоцтвопро народження ОСОБА_2 ,серії Ш НОМЕР_3 ,яке підтверджуєнаявність родиннихвідносин міжспадкодавцем ОСОБА_6 ,як матірта сином-спадкоємцем ОСОБА_1 ;державний актсерії ЖТ№167278від 11.02.2004,що посвідчуєправо власності спадкодавця ОСОБА_6 на земельнуділянку,площею 3,5856га зкадастровим номером:1825484900:01:000:0147,місце розташування:Соколівська сільськарада Червоноармійськогорайону;свідоцтво про право власностіна спадщинуза закономна спадкове майноспадкодавця ОСОБА_6 -земельну ділянкуз кадастровим номером1825484900:01:000:0147, площею 3,5856,що розташованана території Соколівськоїсільської ради Червоноармійськогорайону,видане 31.05.2017приватним нотаріусом спадкоємцю ОСОБА_2 .Дане свідоцтвопро правона спадщину зареєстрованоу Спадковому реєстрі31.05.2017НМО 755238 за ОСОБА_2 ,що засвідчуютьвідомості здержавного реєстру речовихправ на нерухомемайно про реєстраціюправа власності; витяг з державногоземельного кадастру про реєстраціювище вказаноїземельної ділянки ДЗК за ОСОБА_1 ,як власником від31.05.2017;довідка № 382від 22.05.2017 Соколівськоїсільської ради,якою засвідчується,що надень смертіта протягомшести місяцівпісля смерті ОСОБА_6 ,жительки селаСоколів,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,за адресою: АДРЕСА_4 ,зареєстрованих осібне було;довідка Соколівської сільськоїради за№ 389від 22.05.2017з якоївбачається,що ОСОБА_2 фактичноприйняв спадщину в6-тимісячний строк після смерті ОСОБА_6 ,жительки селаСоколів ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,місцем реєстраціїта проживанняякої було: АДРЕСА_4 ,шляхом розпорядженняналежними спадкодавцю особистимиречами,проведенням дрібного ремонту житловогобудинку та використаннямземельної ділянки; заява ОСОБА_1 про прийняттяспадщини спадкодавця ОСОБА_6 - правана майновийпай КСП Зоря"від 12.06.2017; свідоцтво № НОМЕР_4 серії ЖИ-6, виданена ім"я ОСОБА_6 про право намайновий пай КСП Зоря"від 22.06.2001 ; свідоцтво про право на спадищину за законом № 607755 від 20.06.2017, зареєстроване у спадковому реєстрі за № НМО 755250 від 12.06.2017, з якого вбачається, що ОСОБА_1 успадкував належне спадкодацю ОСОБА_6 право на майновий пай членаКСП "Зоря"серії ЖИ-6№ 131384 від 22.06.2001 ;заява подана02.07.2018 ОСОБА_2 до приватногонотаріуса проприйняття спадщини наспадкове майнопомерлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 ,а саме-житловий будинокз господарськимиспорудами за адресою: АДРЕСА_4 ;свідоцтво проправо наспадщину зазаконом наспадкове майноспадкодавця ОСОБА_6 від 02.07.2018 на згаданий вищежитловий будинок,видане наім"я ОСОБА_1 , зареєстроване у спадковому реєстрі за № 277 ; витяг із державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 від 02.07.2018 , яким засвідчується право власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 ; довідка Соколівської сільської ради за № 624 ,яка засвідчує про те , що земельна ділянка ,що розташована за адресою АДРЕСА_4 знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 приватизована по сільській раді , однак державний акт не виготовлявся . Цільове призначення ділянки-для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Як вбачаєтьсяіз матеріалів спадковоїсправи №70/2017,у ній відсутнівідомості щодо спадкової маси спадкодавця ОСОБА_6 ,а самемайна ,яке єпредметом спору таскладається із житлового будинку з належнимидо ньогогосподарськими тапобутовими спорудами, розташованого заадресою : АДРЕСА_1 ;земельної ділянки, розташованоїв межахСоколівської сільськоїради Червоноармійськогорайону,з цільовимпризначенням дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,площею 2.6142га.з кадастровимномером 1825484900:04:000:0100;нежитлової будівлі (комора) за адресою: АДРЕСА_1 .

Будь-яких інших доказів щодо належності вище згаданого майна спадкодавцю ОСОБА_6 , позивач суду не надав.

Із наданих стороною відповідачів до відзиву на позов доказів вбачається наступне.

Так ,відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.06.2018 за №744, (спадкова справа № 97/2009, заведена державним нотаріусом Пулинської державної нотаріальної контори Житомирської області ) Васілєва Ж.А. є спадкоємцем належного спадкодавцю ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкового майна, а саме- житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.125 т.1) .

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 167275 від 11.02.2004, виданого за розпорядженням № 48 від 11.02.2004 Червоноармійської РДА, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розташованої в межах Соколівської сільської ради Червоноармійського району, з цільовим призначенням -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2.6142 га., кадастровий номер 1825484900:04:000:0100 (а.с.127 т.1)

Нежитлова будівля (комора) за адресою : АДРЕСА_1 , згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 3 та накладної за № 4 від 02.07.015 (а.с.129-130 т.1) придбана ОСОБА_1 у власність, згідно рішення загальних зборів членів КСП "Перемога" № 32 від 27.05.2015.

Отже вищенаведеними доказами,наданими стороноювідповідачів доводиться,що житловий будинок зналежними донього господарськими тапобутовими спорудами заадресою : АДРЕСА_1 ;земельна ділянка,загальною площею 2.6142га.,кадастровий номер 1825484900:04:000:0100 танежилова будівля (комора) за адресою : АДРЕСА_1 не відносяться до спадкової маси спадкодавця ОСОБА_6 , а є особистою власністю відповідачів .

Крім того , позивачем не надано доказів , на підтвердження того, що земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташована за адресою : АДРЕСА_1 входила до спадкової маси спадкодавця ОСОБА_6 та що її було успадковано ОСОБА_1 ..

Також позивачем не доведено належними доказами факту прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_6 у встановлені законодавством строки батьком позивача ОСОБА_1 та позивачем за законом чи за заповітом , абож що вони були зареєстровані чи проживали за адресою місця проживання та реєстрації спадкодавця на день її смерті та протягом шести місяців після смерті, а також , що позивач чи його батько в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини фактично вступили в управління або володіння спадковим майном ОСОБА_6 .

Із досліджених судом наданих стороною позивача доказів , а саме : паспорту серії НОМЕР_5 , виданого на ім"я позивача (а.с.10-11 т.1) : паспорту його батька- ОСОБА_1 , НОМЕР_6 (а.с.15), а також свідоцтва про смерть останнього, серії НОМЕР_2 (а.с.14 т.1) вбачається , що прізвищем позивача є- ОСОБА_1 та його батька - ОСОБА_1 , тоді як прізвище спадкодавця , згідно матеріалів спадкової справи - ОСОБА_6 . Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками вказано - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , а за даними паспорту НОМЕР_7 та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , у них вказано прізвище батька позивача - ОСОБА_1 .

Будь-яких доказів на підтвердження родинних відносин між ним, його батьком та спадкодавцем ОСОБА_6 , суду надано не було.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що зі спливом шести місяців із дня відкриття спадщини спадкоємець, діючи розумно, обачливо і добросовісно, має отримати свідоцтво про право на спадщину.

Обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно встановлено і у статті 1297 ЦК України.

Правових наслідків невиконання такого обов`язку, зокрема у вигляді втрати права на спадщину, положеннями цивільного законодавства не передбачено. Водночас, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, але не отримав свідоцтва про право на спадщину, не має можливості розпоряджатися таким майном, оскільки у нього немає правовстановлюючого документа на спадкування нерухомого майна.

Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (частина перша статті 1301 ЦК України).

У ЦК України закріплено можливість пред`явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва).

У постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18), від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15 (провадження № 61-2448св18) та від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 (провадження № 61-23св18) Верховний Суд виклав правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Крім вище наведеного, зважаючи на приписи частини першої статті 1301 ЦК України, суд дійшов висновку, що позивачем на обгрунтування позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину не надано належних доказів того , що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також порушення у зв`язку з його видачою права на спадщину інших осіб, абож інших підстав, наведених у даній статті.

Відповідачами заявлено вимогу про застосування строку позовної давності.

Цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку, але чинним законодавством обмежено строк в який особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до статті 256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Виходячи зі змісту статей 256, 261ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду та є сталою.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько позивача - ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто позивач після смерті цих осіб міг довідатися про порушення свого права, але не робив таких дій, поважних причин позивачем не зазначено, також позивачем не доведено факту того, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права .

Позивач звернувся до суду 16.06.2023, через 21 рік після смерті ОСОБА_6 та понад 4 роки після смерті свого батька ОСОБА_1 , тобто пройшов значний період, отже, позивач на власний розсуд не цікавився своїми спадковими правами на спадкове майно. Зазначене дає підстави вважати, що позивач об`єктивно міг довідатися про порушення його спадкових прав, що спадкове майно ОСОБА_6 належить його батькові. Доказів того що позивач з поважних причин пропустив строки звернення із заявою до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , абож порушував перед судом питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини , суду надано не було.

Із набранням чинності 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуальногоКодексу України було оновлено перелік основних засад (принципів) цивільного судочинства, в якому особливе місце посів основоположний принцип верховенства права. Принцип верховенства права неодноразово був розтлумачений Європейським судом з прав людини в контексті Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, які є джерелом права (стаття 3 ЦПК України). Тому при вирішенні справи не варто дотримуватися виключно рамок формальної законності як суворої відповідності букві закону, а слід тлумачити закон та вирішувати конкретну справу з точки зору сутнісних вимог верховенства права, таких як правова визначеність, пропорційність, пріоритетність прав людини, тощо.

Учасники відповідних правовідносин повинні мати можливість завбачати наслідки вчинення ними дій і бути впевненими своїх правомірних очікуваннях стосовно того, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізовано у повному обсязі.

Суд також звертає увагу на те, що п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос» проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №488/288/15-ц, та постанові ВС від 16.03.2020 № 190/171/17.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що з 31.05.2017 року з часу видачі оспорюваних свідоцтв про право на спадщину, почався перебіг позовної давності, однак позивач звернувся до суду лише 16.06.2023, після спливу трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові також із цих підстав.

На думку суду, задоволення вимог позивача про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину по закінченню понад 7 після їх видачі, триваючого, мирного та відкритого володіння спадковим майном відповідачем, є недопустимим, оскільки це порушувало б закріплене в ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 рокуправонасправедливийсуд в такому його елементі, як правова визначеність, та мирне володіння майном, закріплено ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку , що у позові про визнання недійсними : свідоцтва проправо наспадщину зазаконом серіїта номер238,виданого ОСОБА_1 12.06.2017приватним нотаріусомПулинського нотаріальногоокругу Житомирськоїобласті ВисоцькимД.І.;свідоцтва проправо наспадщину зазаконом серіїта номер211,виданого ОСОБА_1 31.05.2017приватним нотаріусомПулинського нотаріальногоокругу Житомирськоїобласті ВисоцькимД.І.:свідоцтва проправо наспадщину зазаконом серіїта номер744,виданого ОСОБА_3 30.06.2018державним нотаріусомПулинського державноїнотаріальної конториЖитомирської областіІващенко Н.О.;визнання запозивачем права власностів порядкуспадкування на1/2частину:-житлового будинку АДРЕСА_1 ;житлового будинку,земельної ділянкита нежитловоїбудівлі (комори),розташованих по АДРЕСА_1 ;земельних ділянокз кадастровиминомерами №1825484900:04:000:0100,площею 2,6142га,№1825484900:01:000:0147площею 3,5856га, розташованих на територіїСоколівської сільськоїради (Пулинського)Житомирського району Житомирськоїобласті, майновогопаю члена КСП"Зоря",розташованого в с.Соколів(Пулинського)Житомирського району Житомирської області,слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13,76-78, 81, 82,89, 211, 247, 259, 263-265, 268,325,354 ЦПК України, ст. ст.16, 1216, 1223, 1261-1265, 1268, 1270, 1272, 1297 ЦК України, ст.549 ЦК УРСР 1963 року , суд,-

У Х В А Л И В :

У позовіОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,треті особи:Пулинська державнанотаріальна контората приватнийнотаріус Пулинськогонотаріального округуЖитомирської областіВисоцький ДмитроІгорович, співвідповідач неповнолітній ОСОБА_4 в особійого законногопредставника ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 вересня 2024 року.

Суддя О. В. Гуц