Ухвала

від 18.09.2024 по справі 524/10484/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/10484/24

Провадження № 2/524/4050/24

У Х В А Л А

про передачу справина розгляд іншого суду

18.09.2024 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання незаконним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з вказаним позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області «Про закріплення нерухомого майна на праві господарського відання та визначення його балансаутримувача» від 31.05.2024 року, яким закріплено за КГЖЕП «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на праві господарського відання нерухоме майно нежитлове (підвальне) приміщення, яке розташоване в будинку АДРЕСА_1 та визначено КГЖЕП «Автозаводське» балансоутрммувачем нерухомого майна і замовником будівельних робіт на даному об`єкті.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на те, що є власником квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 20.05.2023 року. З набуттям права власності на вказану квартиру набула право спільної сумісної власності і на допоміжні приміщення у будинку, технічне обладнання, елементи зовнішнього благоустрою. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Оскаржуване рішення порушує її права, як співвласника спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 125 Конституції Українипередбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першоїстатті 18 Закону України від 02 червня 2016року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, яка в силу положеньстатті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановленийзаконом»включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Так, за загальним правиломст.27 ЦПК Українипідсудність справ за позовами до фізичних осіб визначається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.

Виняток з даного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст.30 ЦПК України).

Відповідно до ч.1ст.30ЦПК Українипозови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.04.2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Упостанові від16лютого2021року у справі № 911/2390/18 Велика ПалатаВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна»необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосереднійоб`єкт спірнихправовідносин.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви спірне нежитлове приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної підсудності Крюківського районного суду м.Кременчука.

Відтак, виходячи зтого, що спір виник з приводу нерухомого майна, для якого цивільним процесуальним законом встановлено виключну підсудність, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду відповідно до положень статті 30 ЦПК України за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідно до п.1 ч.1ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Автозаводський районний суд м.Кременчука у даному випадку не є судом встановленим законом, цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: КГЖЕП «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання незаконним та скасування рішення, підлягає направленню за територіальною підсудністю до Крюківського районного суду м.Кременчука.

Керуючись ст. ст.31,32,260,261 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство «Автозаводське» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання незаконним та скасування рішення передати на розгляд до Крюківського районного суду м.Кременчука за територіальною підсудністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідност. 354 ЦПК України.

Суддя: Олена Предоляк