Ухвала

від 18.09.2024 по справі 902/1340/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/1340/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду Вінницької області

у складі судді Яремчука Ю. О.

від 20.02.2024 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Юрчук М. І., Коломис В. В., Саврій В. А.

від 15.05.2024

за позовом Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1

до Приватного підприємства "Трансойл"

про визнання договору частково недійсним та стягнення 35 500,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 у справі № 902/1340/23 позов Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 до Приватного підприємства "Трансойл" про визнання договору частково недійсним та стягнення 35 500,34 грн задоволено. Визнано недійсними пункт 4.1. договору № 410 від 22.11.2022, що укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та Приватним підприємством "Трансойл" в частині включення до ціни договору суми ПДВ 20%. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Трансойл" на користь Військової частини НОМЕР_1 33 333,33 грн суми боргу, 1 243,72 грн інфляційного збільшення, 923,29 грн 3% річних.

Постановою від 15.05.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 у справі № 902/1340/23.

03 червня 2024 року Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23, а також з клопотанням про відстрочення сплати судового збору

Ухвалою від 20.06.2024 Верховний Суд залишив без задоволення клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору; касаційну скаргу Міністерства оборони України залишив без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання Суду документу про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23 в сумі 8 588,80 грн.

Скаржнику роз`яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

01 липня 2024 року Міністерство оборони України звернулося до Суду із клопотанням, в якому просило продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою Верховного Суду від 20.06.2024 для усунення недоліків касаційної скарги, поданої на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23.

Ухвалою від 08.07.2024 Верховний Суд задовольнив клопотання Міністерства оборони України про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23; продовжив Міністерству оборони України строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23 на десять днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснив Міністерству оборони України, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений Судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

19 липня 2024 року Міністерство оборони України вдруге звернулося до Суду із клопотанням про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, поданої на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23.

Ухвалою від 25.07.2024 Верховний Суд відмовив Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, поданої на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23; повернув касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23.

29 серпня 2024 року Міністерство оборони України повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23 та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали повторно поданої касаційної скарги Міністерства оборони України, Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23 складений 16.05.2024. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на вказану постанову було 05.06.2024, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. При цьому скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була б подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як вже зазначалося вище, із касаційної скаргою Міністерство оборони України повторно звернулось до Верховного Суду 29.08.2024, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення. У вказаному клопотанні Міністерство оборони України зауважує, що після завершення відповідної реорганізації Департаментом політики закупівель Міністерства оборони України 22.08.2024 проведена оплата судового збору за подання касаційної скарги у справі № 902/1340/23 і, в свою чергу, відповідна касаційна скарга підготовлена та направлена до Верховного Суду 29.08.2024, у зв`язку із чим за вказаних обставин Міністерство оборони України вважає, що діяло добросовісно, жодним чином не маючи на меті порушити строки реалізації права на касаційне оскарження, і просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23.

Розглянувши наведені Міністерством оборони України причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що вони не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пономарьов проти України").

Відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Суд при цьому приймає до уваги й висновок, викладений в ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.03.2021 у справі № 910/6673/19, де зазначено, що процесуальним законодавством не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Суд, звертає увагу Міністерства оборони України на те, що ухвалою від 25.07.2024 касаційна скарга повернута Міністерству оборони України з підстав не усунення недоліків касаційної скарги щодо несплати судового збору, враховуючи, що ухвалою від 08.07.2024 Суд задовольнив клопотання Міністерства оборони України про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. При чому повторно касаційну скаргу Міністерство оборони України подало повторно лише 29.08.2024, тобто більш ніж через місяць після постановлення ухвали про повернення первісно поданої касаційної скарги. Суд також враховує, що до клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не надано жодних доказів існування обставин, на які посилається Міністерство оборони України. До того ж, вказані обставини пов`язані виключно із діяльністю та організацією роботи самого скаржника та не можуть бути підставами для надання процесуальних переваг та можливості поновлювати пропущений процесуальний строк, встановлений законом, зі спливом значного періоду часу.

ЄСПЛ зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення Суду у справі "Мушта проти України", no. 8863/06, від 18.11.2010).

Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Міністерства оборони України залишається без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом наведення інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23, наведені Міністерством оборони України, визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 902/1340/23 залишити без руху.

3. Надати Міністерству оборони України строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Міністерству оборони України, що у разі не наведення інших поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець