Постанова

від 12.09.2024 по справі 43/550-50/327-2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 43/550-50/327-2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник КП "Київтеплоенерго" - Янчук А. З.,

представник ПрАТ "АК "Київводоканал" - Гуртова К. В.,

представник ОСОБА_1 - Пустовіт О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" за вх. № 8518/2023

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023

у складі колегії суддів: Копитової О. С. - головуючого, Полякова Б. М., Доманської М. Л.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2023

у складі судді Мандичева Д. В.

у справі № 43/550-50/327-2012

за заявою Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Історія справи

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №43/550-50/327-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" (далі - ТОВ "ЖКГ "Геолог").

2. Ліквідатор боржника зазначає, що 20.04.2004 ВАТ "Північукргеологія" було засноване ТОВ "ЖКГ "Геолог", як правонаступник ВАТ "Північукргеологія" в господарській і фінансово-правовій діяльності, що пов`язана з утриманням та обслуговуванням відомчого житлового фонду, який був переданий з балансу ТОВ "Північукргеологія" на баланс ТОВ "ЖКГ "Геолог".

3. Ліквідатор також вказує, що з балансів боржника вбачається, що ТОВ "ЖКГ "Геолог" на праві повного господарського відання були передані житлові та нежитлові будівлі, відповідно до Акту прийому-передачі житлового фонду на баланс з метою обслуговування до ТОВ "ЖКГ "Геолог". При цьому, ТОВ "ЖКГ "Геолог" являється балансоутримувачем житлових будинків, що знаходяться за адресами: вул. Кіквідзе, 13 в, вул. Кіквідзе, 14 в, вул. Лескова, 3, вул. Німанська, 10, вул. Підвисоцького, 5, вул. Щорса, 25, вул. Л. Первомайського, 111, вул. Дяченка, 8, вул. Геофізиків, 8, вул. Бєстужева, 36 в м. Києві. Цей факт також підтверджено листом РВ ФДМУ по м. Києву.

4. Відповідно до інформації, наданої Печерською Районною в м. Києві Державною адміністрацією, відповідно до Акту прийому-передачі житлового фонду, на баланс ТОВ "ЖКГ "Геолог" від 01.03.2004 передано житлові будинки, розташовані, зокрема, на території Печерського району м. Києва за адресами: вул. М. Бойчука (колішня вул. Кіквідзе), 13-в, 14-в; вул. Лєскова, 3; вул. Німанська, 10; вул. Професора Підвисоцького, 5; вул. Є. Коновальця (колишня вул. Щорса), 26; вул. Л. Первомайського, 11.

5. 11.09.2006 ТОВ "ЖКГ "Геолог" своєю заявою відмовилось від права власності на нерухоме майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківське КСМ" (далі - ТОВ "Васильківське КСМ") в порядку ст. 347 Цивільного кодексу України та передало нерухомість ТОВ "Васильківське КСМ".

6. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що матеріали реєстраційної справи ТОВ "ЖКГ "Геолог" містять Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 16.10.2006, укладений між ВАТ "Північукргеологія" (надалі - Продавець) та Балаєм С. Є. (надалі - Покупець).

7. Згідно з п. 1 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти корпоративні права на ТОВ "ЖКГ "Геолог", юридична адреса: 04123, м. Київ, вул. Бестужева, 36 вбудовано-прибудоване приміщення (надалі - Підприємство); свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.04.2004 за номером 1071120000021562, код ЄДРПОУ 32960711, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити їх згідно з умовами даного договору. Зазначені корпоративні права належать Продавцю на підставі Статуту Підприємства.

8. Пунктом 1.3 Договору визначено, що із моменту укладення Договору до Покупця переходять усі права засновника Підприємства, передбачені його Статутом.

9. 31.05.2007 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 7/301 визнано право власності ТОВ "Васильківське КСМ" на наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького, 5, загальною площею 84,8 кв.м.; групи нежитлових приміщень № 23, № 24, що знаходяться в підвалі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, загальною площею 89,2 кв.м.; нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 13-В, загальною площею 70 кв.м.; нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 3, загальною площею 51 кв.м.; нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бестужева, 36, загальною площею 955 кв.м.; нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бестужева, 36, загальною площею 330 кв.м.; групи нежитлових приміщень №53, що знаходяться в цокольному поверсі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського,11, загальною площею 330,3 кв.м.

10. 30.06.2007, як вказує ліквідатор, ТОВ "Васильківське КСМ" відповідно до Договору міни від поміняло належне йому на праві приватної власності нерухоме майно (вбудовано - прибудоване приміщення), загальною площею 949,10 кв.м. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Буд" на 6 ноутбуків.

11. 11.07.2008 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 43/550 порушено справу про банкрутство ТОВ "ЖКГ "Геолог".

12. Судами попередніх інстанцій досліджено Статут ТОВ "ЖКГ "Геолог", затверджений Протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ "ЖКГ "Геолог" від 07.04.2016.

13. Згідно з пунктом 9 Статуту учасником товариства може бути фізична та юридична особа, яка має право: брати участь в управлінні справами Товариства; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частину (дивіденди); одержувати інформацію про діяльність Товариства, зокрема знайомитися з усіма необхідними документами; передавати в користування Товариству власне майно; отримувати на праві користування майно, що належить Товариству, згідно з актом, що йому видається; вийти в установленому порядку із Товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у Товаристві.

14. У свою чергу, Статутом боржника визначено, що учасник товариства зобов`язаний: додержуватися положень Статуту Товариства та виконувати рішення загальних зборів; не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність Товариства; вносити вклади у порядку і розмірах, передбачених цим Статутом; виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі ті, що пов`язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчими документами; всебічно сприяти Товариству у його діяльності; своєчасно інформувати адміністрацію Товариства про зміни у внутрішній структурі, організації Товариства; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства.

15. Пунктом 12.18 Статуту боржника визначено, що директор товариства: затверджує поточні плани діяльності Товариства і заходів, що є необхідними для вирішення його завдань: затверджує щорічний кошторис, штатний розклад і посадові оклади співробітників апарату, встановлює показники, розмір та строки їх преміювання; затверджує ціни на продукцію і тарифи на послуги; затверджує локальні акти, що визначають відносини між підрозділами та філіями Товариства; приймає на роботу і звільняє з роботи співробітників Товариства, застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення; подає на затвердження Учасникам річний звіт та баланс Товариства; забезпечує виконання рішень Учасників; приймає рішення щодо інших питань поточної діяльності Товариства.

16. Директор товариства має право: без довіреності діяти від імені Товариства, репрезентувати в усіх установах, товариствах і організаціях; розпоряджатися майном Товариства, укладати угоди та чинити юридичні дії від імені Товариства, видавати довіреності, відкривати та використовувати рахунки Товариства в установах банків; здійснювати інші дії для досягнення цілей Товариства в межах його компетенції.

17. 12.08.2020 постановою Господарського суду міста Києва визнано банкрутом ТОВ "ЖКГ "Геолог"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "ЖКГ "Геолог" арбітражного керуючого Потупало Н. І. Вирішено інші процесуальні питання.

18. На виконання приписів постанови господарського суду та вимог Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з наказом за підприємством ТОВ "ЖКГ "Геолог" було проведено інвентаризацію майна банкрута станом на 10.09.2020.

19. За результатом проведеної інвентаризації будь-яке майно, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти чи дебіторська заборгованість, яке відповідно до п. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства повинно бути включено до складу ліквідаційної маси виявлено не було.

20. Ліквідатором арбітражною керуючою Потупало Н. І. на підставі складеного ТОВ "Юридична група "Пріоритет" звіту за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "ЖКГ "Геолог" на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства зроблено висновок про те, що засновник ТОВ "ЖКГ "Геолог" Балай С. Є. є винним у неплатоспроможності та банкрутстві боржника, як його засновник, який має право давати та давав обов`язкові для боржника вказівки (рішення) щодо майна.

21. З поданого звіту судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що аналіз ТОВ "Юридична група "Пріоритет" проводився за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 із використанням інформації про юридичну особу з ЄДРПОУ, форми № 1-м "Баланс" станом на 31.12.2016; на 31.12.2017; на 31.12.2018; форми № 2-м "Звіт про фінансові результати" за 2016, 2017 та 2018 роки; інформаційної довідки станом на 20.11.2020 року з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушення провадження у справі про банкрутство, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17.08.2020, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 17.08.2020 року, копій відповідей на запити ліквідатора про наявність/відсутність майна та активів на товаристві.

22. Ліквідатор вказує, що станом на 12.05.2021 житлові будинки (окрім будинку № 26 на вул. Є. Коновальця), які були передані на баланс боржника, перебувають на обслуговуванні/в управлінні ТОВ "-ЖКГ "Геолог" (зареєстроване 13.04.2016, код ЄДРПОУ 40423057). Ліквідатор зазначає, що на замовлення ТОВ "-ЖКГ "Геолог" 24.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Б-Т-І" було розроблено технічний паспорт на багатоквартирний житловий будинок літер. "А" № 36 по вулиці Бестужева, що також свідчить про те, що обслуговування цього будинку з 2017 року проводить саме ТОВ "-ЖКГ "Геолог".

Короткий зміст заяви про покладення субсидіарної відповідальності

23. 08.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора ТОВ "ЖКГ "Геолог" арбітражного керуючого потупало Н. І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства, в якій ліквідатор просила покласти субсидіарну відповідальність на засновника боржника ОСОБА_1 у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЖКГ "Геолог" грошові кошти в сумі 8 580 960,73 грн.

24. Обґрунтовуючи зазначену заяву, ліквідатор вказує, що під час вивчення фінансової звітності встановлено, що в період розгляду заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство ТОВ "ЖКГ "Геолог", а саме 2017 рік (заяву про банкрутство подано у 2008 році та декілька разів провадження у справі зупинялося та поновлювалося за рішеннями судів), підприємством було відчужено все нерухоме майно, запаси та дебіторська заборгованість, що призвело до зменшення активів підприємства та неможливості розрахуватися за наявними боргами.

25. Ліквідатор зазначає, що керівником та засновником ТОВ "ЖКГ "Геолог" ОСОБА_1 було порушено приписи чинного законодавства та відчужено все нерухоме та рухоме майно банкрута, а також наявну дебіторську заборгованість та безоплатно передано на баланс ТОВ "-ЖКГ "Геолог", про що повідомлено мешканців будинків, що перебували на балансі ТОВ "ЖКГ "Геолог".

26. Арбітражна керуюча зазначає, що ТОВ "-ЖКГ "Геолог" (код ЄДРПОУ 40423057) зареєстроване за тією ж адресою, що й ТОВ "ЖКГ "Геолог", а саме: 04123, м. Київ, вул. Бестужева, 36, вбудовано - прибудоване приміщення. Засновником та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_1 , основний вид діяльності - управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Керівником ТОВ "-ЖКГ "Геолог" є ОСОБА_2 , який в свою чергу у 2013 - 2015 роках був керівником ТОВ "ЖКГ "Геолог".

27. Ліквідатор стверджує, що створивши нову юридичну особу та прийнявши рішення передати всі оборотні активи від боржника до іншої юридичної особи, власником не вирішене питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника.

28. Таким чином, на думку ліквідатора, скориставшись своїми правами як власника банкрута та органу управління майном банкрута, ОСОБА_1 прийняв рішення про відчуження майна боржника та його передачу іншій юридичній особі, при цьому усвідомлюючи, що своїм рішенням завдає шкоди інтересам кредиторів боржника, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 є винним у неплатоспроможності та банкрутстві боржника, як його засновник, який має право давати та давав обов`язкові для боржника вказівки (рішення) щодо майна.

Розгляд справи судами

29. 25.08.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства відмовлено.

30. 10.11.2021 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "ЖКГ "Геолог" арбітражного керуючого Потупало Н. І. залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 43/550-50/327-2012 залишено без змін.

31. 30.08.2022 постановою Верховного Суду касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 43/550-50/327-2012 скасовано. Справу № 43/550-50/327-2012 в частині розгляду заяви ліквідатора ТОВ "ЖКГ "Геолог" арбітражної керуючої Потупало Н. І. про покладення субсидіарної відповідальності направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

32. Верховний Суд вказав, що судами не досліджено обставини, на які посилалась арбітражна керуюча Потупало Н. І. щодо дій керівника боржника ОСОБА_1 та наслідків таких дій до моменту його заміни іншим керівником, щодо причинно-наслідкового зв`язку таких дій із настанням обставин неможливості погашення заборгованості боржником. Також судами не надано оцінки наявності факту відчуження майна (активів) боржника та участі у таких обставинах ОСОБА_1 , не надано оцінки факту безоплатного передання майна боржника третій особі, засновником якої є ОСОБА_1 , та не досліджено обставини щодо можливості здійснення основної статутної діяльності боржника без наявності відчуженого майна на користь ТОВ "-ЖКГ "Геолог".

33. 05.04.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 43/550-50/327-2012 у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "ЖКГ "Геолог" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства - відмовлено.

34. 17.10.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено та підписано 10.11.2023) ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 43/550-50/327-2012 - залишено без змін.

35. Відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що матеріали справи не містять та ліквідатором не надано належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності ОСОБА_1 , які підтверджують обставини доведення до банкрутства або банкрутства.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

36. 06.12.2023 КП "Київтеплоенерго" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 43/550-50/327-2012; ухвалити нове рішення, яким покласти субсидіарну відповідальність на засновника ТОВ "ЖКГ "Геолог" - ОСОБА_1 у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства.

37. Скаржник доводить, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06.12.2022 у справі № 908/802/20, від 09.12.2021 у справі №916/313/20, від 22.04.2021 по справі № 915/1624/16, від 21.07.2021 у справі № 5024/1002/2012, від 17.11.2021 у справі № 911/1810/18 (911/3398/20), від 26.04.2023 № 908/1574/20, від 01.06.2021 у справі № 911/2243/18, від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18(917/1932/20), від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 17.06.2020 у справі № 923/590/18 щодо ухиляння власника (у подальшому керівника) боржника від особистої участі у справі, переховування від ліквідатора фінансово-господарської документації товариства, на підставі яких можливо встановити підстави виникнення дебіторської заборгованості та формування ліквідаційної маси, бездіяльності у поверненні безоплатно відчужених активів боржника та під час укладення боржником завідомо невигідної угоди, ненадання будь-яких відповідей на запити арбітражного керуючого та невиконання вимог суду.

38. Скаржник також стверджує, що поведінка ОСОБА_1 , як власника та керівника ТОВ "ЖКГ "Геолог", який не вчиняв жодних дій на погашення заборгованості в добровільному порядку, дій щодо повернення майна боржника, яке було безкоштовно передано у власність третіх осіб, прийняв участь у створенні ТОВ "-ЖКГ "Геолог", очолив його та прийняв в обслуговування житлові будинки, які до цього були в обслуговування боржника, зловживав процесуальними правами будучи співвласником і керівником ініціюючого кредитора та власником і керівником боржника у цій справі, не відповідає принципу добросовісності в комерційній практиці і відповідно не може уникнути відповідальності.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

39. 05.03.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому субсидіарний відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін прийняті у справі постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції.

40. ОСОБА_1 стверджує про невідповідність Методичним рекомендаціям щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємств та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14, звіту "Юридичної групи" "Пріорітет", який не містить аналізу виникнення у боржника ведення господарської діяльності за період 3-х років до відкриття провадження у справі про банкрутство ухвалою 11.07.2008. Водночас вказує, що ухвалою суду першої інстанції від 10.04.2019 було продовжено розгляд заяви ініціюючого кредитора, поданої у 2008 році. Вказує, що невжиття ліквідатором всіх заходів щодо з`ясування підстав виникнення неплатоспроможності не є свідченням вини ОСОБА_1 . Житлові будинки, які перебували на балансі не були у власності боржника, а діяльність з їх утримання є збитковою. Вказує, що відповідачем вчинялися дії зі стягнення заборгованості зі споживачів; на час розгляду заяви ліквідатора розмір кредиторських вимог значно менший, а саме вимоги КП "Київтеплоенерго" - 92 854,01 грн, вимоги ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі" - 70 845,23 грн, що підтверджується реєстром вимог кредиторів. Таким чином, за доводом відповідача твердження скаржника про бездіяльність та відсутність погашення боргів з боку ОСОБА_1 не відповідають дійсності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

41. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

42. Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на засновника боржника.

43. Здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

44. Колегія суддів Верховного Суду звертається до висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), до закінчення перегляду якої було зупинено касаційне провадження у цій справі та які, відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України, враховуються під час касаційного розгляду цієї справи.

45. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

46. Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

47. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

48. Отже у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

49. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

50. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.

51. Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному статтею 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.

52. При цьому визначена в абзаці першому статті 61 КУзПБ дискреція ліквідатора у питанні покладення субсидіарної відповідальності має застосовуватися з урахуванням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, невід`ємним критерієм дотримання якого з огляду на положення частини другої статті 61 КУзПБ є вирішення питання про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (такий висновок узгоджується зі сталою правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15, від 14.09.2023 у справі № 908/2414/21, від 15.02.2024 у справі № 908/2538/22, від 14.03.2024 у справі № 34/5005/4591/2012 тощо).

53. Визначене нормами частини другої статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

54. Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

55. Щодо об`єкта правопорушення, то Суд зазначив, що ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

56. Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.

57. Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

58. Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення).

59. Однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

60. Суд наголосив, що саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.

61. Суд також зазначив, що аналіз фінансового стану банкрута має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (далі - Методичні рекомендації), оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

62. Звідси, керуючись наведеними положеннями зазначеного Кодексу щодо обов`язків арбітражного керуючого під час проведення процедури банкрутства та щодо етапів, умов та підстав для здійснення оцінки фінансово-господарського стану боржника, Суд доходить висновку, що відповідні дії арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

63. Тобто відповідна діяльність з виявлення передумов для субсидіарної відповідальності розпочинається з введенням процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство. Тому відповідний звіт / висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення.

64. Право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі. Аналогічний порядок покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника втілено в актуальній правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постановах від 10.06.2020 у справі № 911/3513/16, від 17.06.2020 у справі № 923/590/18, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20) та від 07.11.2023 у cправі № 908/3468/13.

65. У цій справі ліквідатором, за результатом проведеної інвентаризації, майно, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти чи дебіторська заборгованість, яке відповідно до п. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства повинно бути включено до складу ліквідаційної маси виявлено не було. Водночас, ліквідатор вважає, що наявні підстави для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 , який є засновником (з 16.10.2006) та керівником (з 25.07.2017) боржника.

66. Дослідивши матеріали справи та заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника, суди попередніх інстанцій встановили, що долучений ліквідатором звіт ТОВ "Юридична група "Пріоритет" за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "ЖКГ "Геолог" на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства не доводить вини ОСОБА_1 у неплатоспроможності та банкрутстві боржника, оскільки не охоплює період виникнення загрози неплатоспроможності товариства до моменту порушення справи про банкрутство ухвалою господарського суду від 11.07.2008.

67. Ліквідатор ТОВ "ЖКГ "Геолог" доводила, що боржником було відчужено все нерухоме та рухоме майно банкрута, а також наявну дебіторську заборгованість та безоплатно передано на баланс ТОВ "-ЖКГ "Геолог".

68. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 31.05.2007 у справі № 7/301 встановлено, що заявою від 11.09.2006 ТОВ ЖКГ "Геолог" відмовилося від права власності на нерухомість на користь ТОВ "Васильківське КСМ" та передало нерухомість товариству, що підтверджується Актом приймання-передачі від 14.09.2006.

69. Водночас, відповідно до Договору купівлі-продажу корпоративних прав, укладеного між ВАТ "Північукргеологія" та ОСОБА_1 , останній став засновником боржника 16.10.2006, тобто вже після вказаних обставин.

70. Таким чином, висновок судів про те, що ліквідатором не доведено, що ОСОБА_1 , набувши права засновника ТОВ "ЖКГ "Геолог" 16.10.2006 мав відношення до заяви боржника від 11.09.2006 про відмову від права на нерухомість на користь ТОВ "Васильківське КСМ", відповідає встановленим судами обставинам.

71. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник не є стороною Договору міни від 13.06.2007, що укладений між ТОВ "Васильківське КСМ" та ТОВ "Аларіт Буд" та на який посилається ліквідатор, отже такий доказ не стосується предмету дослідження у даній справі.

72. Суди також встановили, що долучений технічний паспорт від 24.03.2017 на багатоквартирний житловий будинок літера А № 36 по вул. О. Бестужева у місті Києві , виданий ТОВ "Б-Т-І" на замовлення ТОВ "-ЖКГ "Геолог", не є доказом доведення ОСОБА_1 до банкрутства боржника - ТОВ "ЖКГ Геолог".

73. При цьому, як вказали суди попередніх інстанцій, матеріали справи не містять відомостей про те, на підставі яких первісних документів керівними органами боржника було вчинено відчуження майна та дебіторської заборгованості боржника у 2017 році, про що стверджує ліквідатор, а також доказів, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у відчуженні активів боржника на користь третьої особи ТОВ "-ЖКГ "Геолог".

74. Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 15.02.2023 № 902/1078/16, від 07.03.2023 № 911/101/21 (911/3174/21)), від 10.08.2023 у справі № 911/2581/14 (911/1311/22).

75. Отже, оскільки ліквідатором не доведено належними доказами наведені в заяві про покладення субсидіарної відповідальності обставини, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви ліквідатора.

76. Аргументи касаційної скарги про неврахування судами обставин доведення боржника до банкрутства фактично зводяться до переоцінки наявних у справі доказів всупереч тому, що відповідну оцінку їм вже було надано судами першої та апеляційної інстанції.

77. Колегія суддів звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19).

78. Поряд з цим, скаржник не вказує який конкретний доказ не було досліджено судами попередніх інстанцій чи досліджено з порушенням вимог процесуального закону, як і не встановлено таких порушень Верховним Судом.

79. Посилання скаржника як на підставу для касаційного оскарження на неврахування висновків Верховного Суду у наведеній скаржником низці постанов не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, оскільки відмінність правозастосування ст. 61 КУзПБ у вказаних судових рішеннях та у цій справі зумовлена різними встановленими судами фактичними обставинами справ та оціненими судами доказами, в залежності від яких й прийнято судове рішення.

80. Суд зазначає, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

81. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи скаржника про невірне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

82. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

83. Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

84. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

85. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга КП "Київтеплоенерго" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та ухвала Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

86. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 43/550-50/327-2012 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік