Постанова

від 10.09.2024 по справі 904/4616/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/4616/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин нерухомості "ШУНКІН.КОМ.ЮА"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дармін М.О., Кощеєв І.М., Чус О.В.

від 07.05.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин нерухомості "ШУНКІН.КОМ.ЮА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬМАР ІНВЕСТ"

про зобов`язання надати інформацію.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин нерухомості "ШУНКІН.КОМ.ЮА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬМАР ІНВЕСТ" про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬМАР ІНВЕСТ" надати інформацію про здійснення покупцями платежів за договорами купівлі-продажу та інших правочинів по відчуженню майнових прав на нерухоме майно, які зазначені у додатках до договору від 31.10.2021 про надання інформаційно-консультаційних та посередницьких послуг від 31.10.2021 № 1, від 30.11.2021 № 1/11, від 31.12.2021 № 1/12, від 31.12.2021 № 2, від 31.01.2022 № 2 за період з 31.10.2021 по 31.07.2023, а саме: ПІБ (найменування) покупця; дата платежу; сума платежу; дата і номер договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬМАР ІНВЕСТ" та покупцем, за яким здійснюється оплата.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що умовами договору про надання інформаційно-консультаційних та посередницьких послуг від 31.10.2021 передбачено, що вартість послуг визначається в актах наданих послуг, які складаються на підставі звітів позивача про хід надання послуг за договором. За приписами пункту 3.2.8 відповідач зобов`язаний надавати позивачу інформацію про стан розрахунків покупців за договорами, по яким позивач здійснює функції нагляду за фінансовою дисципліною; відсутність інформації про стан розрахунків між покупцями квартир та відповідачем унеможливлює складення звіту про надання послуг та актів наданих послуг і, відповідно, отримання оплати за договором.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

31 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬМАР ІНВЕСТ" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин нерухомості "ШУНКІН.КОМ.ЮА" (надалі - Виконавець) було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних та посередницьких послуг (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язався надати Замовнику протягом дії Договору комплекс інформаційно-консультаційних та посередницьких послуг по сприянню відчуження майнових прав на нерухоме майно, визначеного сторонами, шляхом укладення договору купівлі-продажу або іншого правочину по відчуженню майнових прав на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, секція С - по вулиці Європейська, 5, а Замовник зобов`язався оплатити Виконавцеві послуги відповідно до умов Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору Виконавець надає Замовнику послуги з питань, викладених в Договорі та/або в письмовому/усному погодженому завданні. Завдання може погоджуватись шляхом електронного документообігу, телефонним зв`язком чи будь-яким іншим шляхом, який забезпечує отримання та погодження такого завдання Виконавцем.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що послуги Виконавця складаються з пошуку по тенційних покупців майнових прав на нерухоме майно та виконання функції контролю за фінансовою дисципліною покупців в частині виконання ними в повному обсязі взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав або іншого правочину.

У розділі 3.2 Договору сторонами визначено обов`язки Замовника, зокрема: Замовник зобов`язаний оплатити Виконавцю послуги, надані за Договором, в строки та в порядку, що ним передбачені (пункт 3.2.3 Договору); у випадку ведення переговорів і/чи здійснення будь-яких інших дій з потенційними покупцями майнових прав на нерухоме майно, яких залучив Виконавець, Замовник зобов`язується інформувати Виконавця про результати таких переговорів і/чи інших дій (пункт 3.2.5 Договору); Замовник зобов`язаний надавати Виконавцю інформацію щодо стану розрахунків покупців по договорам, по яким Виконавець здійснює функції на гляду за фінансовою дисципліною покупців згідно з додатками, про сплату покупцями коштів згідно з графіками їх надходження (пункт 3.2.6 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторонами погоджено, що Виконавець має право запитувати у Замовника додаткову інформацію, необхідну для своєчасного та результативного виконання завдання За мовника за Договором.

У розділі 5 Договору сторонами визначено обов`язки Виконавця, зокрема: Виконавець зобов`язаний здійснювати пошук та самостійний підбір покупців майнових прав на нерухоме майно (пункт 5.2 Договору); Виконавець зобов`язаний організовувати разом з Замовником оформлення всіх необхідних документів для укладення договору купівлі-продажу чи іншого правочину (пункт 5.5 Договору); Виконавець зобов`язаний не передавати третім особам конфіденційну інформацію, пов`язану з процесом виконання Договору, без дозволу Замовника.

Пунктом 5.8 Договору сторони також погодили, що Виконавець зобов`язаний виконувати функції нагляду за фінансовою дисципліною покупців згідно з додатками, підписаними сторонами, в частині виконання ними в повному обсязі взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав або іншого правочину, а у випадку порушення покупцем зобов`язань щодо сплати коштів відповідно до умов договору купівлі-продажу або за результатами вчинення іншого правочину більш, ніж два місяці поспіль, письмово та/або шляхом направлення відповідного електронного листа надавати пропозиції Замовнику щодо розірвання такого договору. У випадку порушення покупцем фінансової дисципліни в частині виконання ним в повному обсязі взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав або іншого правочину у зв`язку з порушенням Замовником своїх зобов`язань як забудовника в частині забезпечення здійснення будівництва об`єкта капітального будівництва та введення його в експлуатацію у встановлені договором купівлі-продажу майнових прав строки, Виконавець має право на отримання своєї винагороди, визначеної умовами Договору, з суми сплаченої фактичної покупцем. У випадку розірвання договору купівлі-продажу, Виконавець надає послугу з пошуку нових покупців та отримує нову винагороду, в повному обсязі у встановлені строки. В разі якщо Виконавець не виконує функції з контролю фінансової дисципліни вказаних покупців згідно з додатками, підписаними сторонами, та Замовник вимушений самостійно або з залученням інших виконавців здійснювати контроль фінансової дисципліни, Виконавець втрачає право на отримання винагороди по таких договорах, дані дії Виконавцю повідомляє Замовник.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 Договору вартість послуг (винагорода), які надаються за Договором та порядок розрахунків, за домовленістю визначається сторонами у додатках до Договору, які підписані уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною Договору. Оплата вартості послуг Виконавця відповідно до пункту 6.1 Договору здійснюється згідно з підписаним сторонами актом наданих послуг.

Згідно з пунктами 6.5, 6.6 Договору Виконавець щомісячно надає Замовнику письмові звіти про хід надання послуг за Договором, на підставі яких сторони складають і підписують акти наданих послуг. Підписані сторонами акти наданих послуг є підтвердженням надання послуг Виконав цем.

Вартість послуг Виконавця визначена сторонами у додатках до Договору: № 1 від 31.10.2021, № 1/11 від 30.11.2021, № 1/12 від 31.12.2021, № 2 від 31.12.2021, № 2 від 31.01.2022.

У зазначених додатках до Договору визначено, що сплата винагороди Виконавцю здійснюється Замовником після оплати покупцями суми, визначеної в графі 4 додатків, та пропорційно отриманої суми від покупців.

У період з 01.11.2021 по 31.01.2022 Виконавцем складені звіти до Договору № 1/11 від 30.11.2021, №1/12 від 31.12.2021, № 1/01 від 31.01.2022, які узгоджені та підписані Замовником. Сторонами підписані без зауважень акти наданих послуг за період з 01.11.2021 по 31.01.2022, а саме: № 1/11 на суму 85 793,15 грн, № 1/12 на суму 67 711,98 грн, № 1/01 на суму 91 879,55 грн. Матеріалами справи підтверджується оплата Замовником таких послуг за Договором.

Доказів звернення з будь-якими претензіями щодо наданих послуг за період з 01.11.2021 по 31.01.2022 за Договором сторонами не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що Виконавець звертався до Замовника з запитом (адвокатськими запитами) про надання інформації щодо стану здійснення покупцями платежів за договорами купівлі-продажу та інших правочинів по відчуженню майнових прав на нерухоме майно, які зазначені у додатках до Договору (від 31.10.2021 № 1, від 30.11.2021 № 1/11, від 31.12.2021 № 1/12, від 31.12.2021 № 2, від 31.01.2022 № 2) за період з 31.10.2021 по 31.07.2023, а саме: ПІБ (найменування) покупця; дата платежу; сума платежу; дата і номер договору, укладеного між Замовником та покупцем, за яким здійснюється оплата. Однак, запитувану інформацію Замовником не надано Виконавцю.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 у справі № 904/4616/23 позов задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬМАР ІНВЕСТ" надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин нерухомості "ШУНКІН.КОМ.ЮА" інформацію про здійснення покупцями платежів за договорами купівлі-продажу та інших правочинів по відчуженню майнових прав на нерухоме майно, які зазначені у додатках до договору від 31.10.2021 про надання інформаційно-консультаційних та посередницьких послуг від 31.10.2021 № 1, від 30.11.2021 № 1/11, від 31.12.2021 № 1/12, від 31.12.2021 № 2, від 31.01.2022 № 2 за період з 01.02.2022 по 31.07.2023 а саме: ПІБ (найменування) покупця; дата платежу; сума платежу; дата і номер договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬМАР ІНВЕСТ" та покупцем, за яким здійснюється оплата. У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- враховуючи, що сторони в Договорі погодили право Виконавця запитувати у Замовника додаткову інформацію, необхідну для своєчасного та результативного виконання завдання Замовника за Договором та обов`язок Замовника надавати Виконавцю інформацію щодо стану розрахунків покупців по договорам, по яким Виконавець здійснює функції на гляду за фінансовою дисципліною покупців згідно з додатками, про сплату покупцями коштів згідно з графіками їх надходження, тому у відповідача наявний обов`язок надати запитувану позивачем інформацію;

- матеріалами справи підтверджується, що сторонами за період з 01.11.2021 по 31.01.2022 підписані без зауважень звіти та акти наданих послуг за Договором. Доказів звернення з будь-якими претензіями щодо наданих послуг за період з 01.11.2021 по 31.01.2022 за Договором сторонами не надано. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов`язання відповідача надати позивачу інформацію про здійснення покупцями платежів за договорами купівлі-продажу та інших правочинів по відчуженню майнових прав на нерухоме майно, які зазначені у додатках до договору за період з 01.02.2022 по 31.07.2023.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 у справі № 904/4616/23 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:

- з посиланням на приписи статті 213 Цивільного кодексу України суд апеляційної інстанції розтлумачив зміст пункту 3.2.6 договору, наступним чином: "обов`язок надавати інформацію Виконавцю щодо стану розрахунків покупців по договорам, по яким Виконавець здійснює функції нагляду за фінансовою дисципліною покупців згідно додатку № 1 та № 2, про сплату покупцями коштів згідно графікам їх надходження, слід розуміти, що у разі належного виконання Позивачем своїх зобов`язань по Договору відповідно до розділу 5 Договору у Відповідача виникає у випадку, якщо у Сторін існують розбіжності по наявній у них інформації, щодо стану розрахунку покупців по договорам та/або безпідставній відмови у Відповідача, в затвердженні поданих Позивачем звітів та актів виконаних робіт";

- оскільки під час розгляду справи у відповідних заявах по суті, наданих до суду першої інстанції та відзиві на апеляційну скаргу позивач послідовно відстоював свою правову позицію про те, що до предмету доказування у даній справі не входить встановлення обставин виконання ним умов Договору в період після 31.01.2022, а лише встановлення обставин невиконання відповідачем його обов`язку, передбаченого пунктом 3.2.6 Договору щодо надання на відповідне звернення позивача інформації щодо здійснення оплати між відповідачем та покупцями за договорами купівлі-продажу та інших правочинів по відчуженню майнових прав на нерухоме майно, які зазначені у додатках до Договору за період з 01.02.2022 по 31.07.2023, за відсутності будь яких доказів надання позивачем відповідачу послуг за Договором у вказаний період, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2024 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 у даній справі.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, судом апеляційної інстанції: не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16, від 14.05.2024 у справі № 916/2779/23 щодо застосування статей 3, 509 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 193 Господарського кодексу України щодо виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору; не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.02.2018 у справі № 925/106/17, від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, від 05.02.2020 у справі № 910/15161/18, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 щодо застосування статті 213 Цивільного кодексу України в частині тлумачення змісту правочину.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Відзив відповідача на касаційну скаргу мотивовано тим, що:

- позивач з початку вторгнення російської федерації проти України, в односторонньому порядку перестав виконувати свої зобов`язання та надавати послуги згідно з положеннями Договору, не інформував про призначення на виконання функцій за Договором відповідних співробітників, чим не виконав зі свого боку умови Договору та порушив його;

- судом першої інстанції не встановлено, а позивачем не надано жодних доказів на підтвердження виконання ним обов`язків за Договором з початку вторгнення російської федерації проти України;

- внаслідок невиконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з початку вторгнення російської федерації проти України, у нього, з урахуванням положень пункту 5.8 Договору, не з`явилося право на отримання винагороди за надані послуги, і також право на отримання інформації, відповідно до пункту 3.2.6 Договору. Тому, своєю бездіяльністю позивач втратив право на отримання не тільки винагороди за надані послуги, а й право на отримання інформації, відповідно до пункту 3.2.6 Договору.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснюючи, в межах доводів та вимог касаційної скарги, перегляд оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, Суд зазначає на таке.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для виконання відповідачем зобов`язань за Договором щодо надання запитуваної позивачем інформації.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 31.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬМАР ІНВЕСТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин нерухомості "ШУНКІН.КОМ.ЮА" був укладений Договір, за умовами якого Виконавець зобов`язався надати Замовнику протягом дії Договору комплекс інформаційно-консультаційних та посередницьких послуг по сприянню відчуження майнових прав на нерухоме майно, визначеного сторонами, шляхом укладення договору купівлі-продажу або іншого правочину по відчуженню майнових прав на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, секція С - по вулиці Європейська, 5, а Замовник зобов`язався оплатити Виконавцеві послуги відповідно до умов Договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що послуги Виконавця складаються з пошуку потенційних покупців майнових прав на нерухоме майно та виконання функції контролю за фінансовою дисципліною покупців в частині виконання ними в повному обсязі взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав або іншого правочину.

Умовами Договору, у тому числі, визначені певні права та обов`язки як Замовника, так і Виконавця.

Так, пунктом 3.2.6 Договору передбачено обов`язок Замовника надавати Виконавцю інформацію щодо стану розрахунків покупців по договорам, по яким Виконавець здійснює функції на гляду за фінансовою дисципліною покупців згідно з додатками, про сплату покупцями коштів згідно з графіками їх надходження.

До того ж, пунктом 4.1 Договору сторонами погоджено, що Виконавець має право запитувати у Замовника додаткову інформацію, необхідну для своєчасного та результативного виконання завдання За мовника за Договором.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Виконавець звертався до Замовника з запитами (адвокатськими запитами) про надання інформації щодо стану здійснення покупцями платежів за договорами купівлі-продажу та інших правочинів по відчуженню майнових прав на нерухоме майно, які зазначені у додатках до Договору (від 31.10.2021 № 1, від 30.11.2021 № 1/11, від 31.12.2021 № 1/12, від 31.12.2021 № 2, від 31.01.2022 № 2) за період з 31.10.2021 по 31.07.2023, а саме: ПІБ (найменування) покупця; дата платежу; сума платежу; дата і номер договору, укладеного між Замовником та покупцем, за яким здійснюється оплата. Однак, запитувану інформацію Замовником Виконавцю надано не було.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу (така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, на яку посилається скаржник).

Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 20.08.2024 у справі № 910/5614/23 зазначено, що: "Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання". Суд зазначає, що вказана постанова прийнята після подання касаційної скарги у даній справі № 904/4616/23, а висновки, викладені у ній необхідно враховувати у цій справі.

У постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16, на яку посилається скаржник, зазначено, що усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, умови Договору, погоджені сторонами, у тому числі і зобов`язання, які умови такого договору визначають, повинні виконуватись сторонами належним чином.

Таким чином, враховуючи наявність у Виконавця права на отримання відповідної інформації, встановленого пунктом 4.1 Договору, звернення Виконавця до Замовника щодо отримання відповідної інформації (лише в межах узгоджених сторонами додатків до Договору), та невиконання Замовником у добровільному порядку свого обов`язку, передбаченого пунктом 3.2.6 Договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов`язати Замовника надати Виконавцю запитувану інформацію за період з 01.02.2022 по 31.07.2023.

Натомість, суд апеляційної інстанції скасовуючи правильне по суті рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, невірно визначив предмет спору, предмет доказування у даній справі, та відповідно дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні позову.

Так, як вірно зазначено судом першої інстанції, предметом позову у даній справі є зобов`язання надати інформацію, і до предмету доказування у даній справі відноситься наявність у позивача права на отримання відповідної інформації та, відповідно, наявність у відповідача обов`язку з надання такої інформації.

Як зазначалось вище, відповідне право Виконавця передбачено у пункті 4.1 Договору (Виконавець має право запитувати у Замовника додаткову інформацію, необхідну для своєчасного та результативного виконання завдання За мовника за Договором), а обов`язок Замовника передбачено у пункті 3.2.6 Договору (Замовник зобов`язаний надавати Виконавцю інформацію щодо стану розрахунків покупців по договорам, по яким Виконавець здійснює функції на гляду за фінансовою дисципліною покупців згідно з додатками, про сплату покупцями коштів згідно з графіками їх надходження).

У той же час, у суду апеляційної інстанції при розгляді даної справи «виникло питання щодо правильності розуміння умов укладеного між сторонами Договору», про що зазначено в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у даній справі.

Внаслідок чого, суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи статті 213 Цивільного кодексу України розтлумачив зміст пункту 3.2.6 Договору, наступним чином: "обов`язок надавати інформацію Виконавцю щодо стану розрахунків покупців по договорам, по яким Виконавець здійснює функції нагляду за фінансовою дисципліною покупців згідно додатку № 1 та № 2, про сплату покупцями коштів згідно графікам їх надходження, слід розуміти, що у разі належного виконання Позивачем своїх зобов`язань по Договору відповідно до розділу 5 Договору у Відповідача виникає у випадку, якщо у Сторін існують розбіжності по наявній у них інформації, щодо стану розрахунку покупців по договорам та/або безпідставній відмови у Відповідача, в затвердженні поданих Позивачем звітів та актів виконаних робіт".

Враховуючи здійснене апеляційним господарським судом у даній справі тлумачення пункту 3.2.6 Договору та за відсутності будь яких доказів надання позивачем відповідачу послуг за Договором у за період з 01.02.2022 по 31.07.2023, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд погоджується з доводами скаржника про те, що такі висновки суду апеляційної інстанції зроблено без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.02.2018 у справі № 925/106/17, від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, від 05.02.2020 у справі № 910/15161/18, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 щодо застосування статті 213 Цивільного кодексу України.

Так у зазначених постановах Верховний Суд зазначив, що:

«За змістом частини 1 статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Відповідно до частини 3 статті 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (частина 4 статті 213 ЦК України).

Отже, у частинах 3, 4 статті 213 ЦК України визначено загальні способи, що застосовуються при тлумаченні, які втілюються у трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також із намірами сторін, які вони виявляли при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (якщо перші два не дали результатів) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

У розумінні наведених положень законодавства тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює наявні умови угоди. Оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який становить права та обов`язки сторін, тлумачення потрібно розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.».

Суд зазначає, що підстав для тлумачення умов пункту 3.2.6 Договору у суду апеляційної інстанції не було, тому що: 1) відсутня вимога однієї або обох сторін про тлумачення змісту Договору; 2) Договір сторонами вже виконувався, зокрема, у період з 01.11.2021 по 31.01.2022, а тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов; 3) буквальне значення слів у пункті 3.2.6 Договору не містить невизначеності чи незрозумілості; 4) обов`язок Замовника, передбачений пунктом 3.2.6 Договору жодним чином не залежить від виникнення певних випадків («якщо у Сторін існують розбіжності по наявній у них інформації, щодо стану розрахунку покупців по договорам та/або безпідставній відмови у Відповідача, в затвердженні поданих Позивачем звітів та актів виконаних робіт», про що зазначено судом апеляційної інстанції).

До того ж здійснене судом апеляційної інстанції тлумачення фактично створює нові умови Договору.

Таким чином, неправильно визначивши предмет даного спору, предмет доказування у даній справі, здійснивши неправильне розуміння умов укладеного між сторонами Договору, зокрема, пункту 3.2.6, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції необґрунтовано скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції, яким встановлено право позивача на отримання запитуваної інформації, обов`язок відповідача з надання такої інформації, та невиконання останнім свого обов`язку.

При цьому, Суд зауважує, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив твердження відповідача про те, що витребувана позивачем інформаціє є комерційною таємницею, з огляду на умови Договору та те, що позивач просить надати інформацію, що міститься у додатках від 31.10.2021 № 1, від 30.11.2021 № 1/11, від 31.12.2021 № 1/12, від 31.12.2021 № 2, від 31.01.2022 № 2 до Договору лише в межах узгоджених і Виконавцем, і Замовником додатків. Суд також зазначає, що у розділі 5 Договору сторонами визначено обов`язки Виконавця, зокрема, не передавати третім особам конфіденційну інформацію, пов`язану з процесом виконання Договору, без дозволу Замовника. Це свідчить про те, що Виконавець при виконанні Договору може отримати конфіденційну інформацію, проте зобов`язується не передавати її третім особам без дозволу Замовника. Ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не встановлено обставин доведення відповідачем невиконання/наміру невиконання позивачем такого зобов`язання в частині витребуваної позивачем у даній справі інформації.

Суд також зазначає, що до предмету доказування у даній справі не відноситься встановлення обставин виконання/невиконання, належного/неналежного виконання позивачем зобов`язань за Договором у період з 01.02.2022 по 31.07.2023, наявності/відсутності підстав для оплати послуг за Договором. До того ж у пункті 5.8 Договору сторони погодили наслідки, за певних умов, невиконання Виконавцем функції з контролю фінансової дисципліни покупців згідно з додатками, підписаними сторонами, у вигляді втрати Виконавцем права на отримання винагороди по відповідним договорам. Вказаним пунктом Договору не визначено втрати Виконавцем права, передбаченого пунктом 4.1 Договору, на отримання інформації, та втрати Замовником обов`язку, передбаченого пунктом 3.2.6 Договору, з надання відповідної інформації, як наслідок невиконання Виконавцем функції з контролю фінансової дисципліни покупців згідно з додатками, підписаними сторонами, за певних умов. З огляду на що доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, зокрема, про те, що своєю бездіяльністю позивач втратив право на отримання інформації, відповідно до пункту 3.2.6 Договору, відхиляються Судом як необґрунтовані.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, а судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано судове рішення, яке відповідає закону. За таких обставин, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення першої інстанції суду.

7. Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 5 368,00 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин нерухомості "ШУНКІН.КОМ.ЮА" з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬМАР ІНВЕСТ".

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин нерухомості "ШУНКІН.КОМ.ЮА" задовольнити.

2. Скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі № 904/4616/23.

3. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 у справі № 904/4616/23 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬМАР ІНВЕСТ" (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, кв. 94; ідентифікаційний код 41460428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин нерухомості "ШУНКІН.КОМ.ЮА" (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Глінки, буд. 2, офіс 42; ідентифікаційний код 42757303) 5 368 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) 00 копійок судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді І.Д. Кондратова

В.І. Студенець