Вирок

від 19.09.2024 по справі 533/126/24

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.09.2024 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/126/24

Провадження № 1-кп/533/29/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина Полтавської області кримінальне провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023170520000498 від 26.06.2023 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

У С Т А Н О В И В

09.02.2024 до Козельщинського районного суду Полтавської областінадійшов обвинувальний акт, згідно якого обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України за наступних обставин, які були встановлені органом досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті, а саме:

26.06.2023 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) пішов до території домоволодіння потерпілого ОСОБА_3 , що розташована в АДРЕСА_2 .

Там усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді небезпеки, для життя і здоров`я людей, які проживають за вищевказаною адресою, шляхом внесення джерела запалювання у вигляді відкритого полум`я за допомогою сірників, діючи умисно, з метою знищення, шляхом підпалу чужого майна, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив підпал автомобіля «Renault Kangoo», д.н.з. « НОМЕР_1 », який перебував на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , внаслідок чого знищене вогнем, завдавши матеріальних збитків потерпілому ОСОБА_3 , згідно висновку експерта №СЕ-19/117-23/19407-АВ від 23.12.2023 на суму 151760 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_5 після оголошення обвинувального акту та встановленого порядку дослідження доказів надав показання, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України не визнає повністю.

Окрім цього, пояснив, що в 2023 році його рідний брат безвісті пропав на фронті. В жовтні місяці 2023 року йому подзвонила працівниця поліції щодо брата та повідомила йому про те, що необхідно приїхати до приміщення поліції, що знаходиться в селищі ОСОБА_8 .

Перебуваючи в приміщенні поліції слідча ОСОБА_9 повідомила, що для ідентифікації тіла брата в разі його загибелі, слід мати зразок ДНК його родичів. Найкращий є його зразок, а не зразок ДНК їхньої рідної матері або дітей. Погодившись здати зразок для можливості ідентифікації безвісно відсутнього брата, слідча відібрала у нього зразок та дала підписати якийсь протокол відбору, який не читаючи ним був підписаний.

Після цього слідча запропонували розповісти щодо обставин підпалу автомобіля потерпілого. Розповівши слідчій, що не володіє інформацію щодо обставин вчинення підпалу автомобіля поїхав додому.

13 грудня 2023 року в нічний час до нього додому увірвались озброєні працівники поліції. Витягнувши роздягнутого з ліжка, на очах у його доньок та дружини положили на підлогу та тримали в такому положенні доволі довго, при цьому забороняючи рухатись, руки змушували тримати за головою.

Працівники поліції повідомили, що шукають знаряддя та речі, якими підпалили автомобіль потерпілого ОСОБА_10 . Отримавши від нього та дружини відповідь, що відсутні будь-які речи причетні до підпалу автомобіля потерпілого продовжили обшук.

Після закінчення обшуку працівники поліції наказали сісти до поліцейського автомобілю, при цьому не сприймали заперечення, не дали поснідати та посадили в автомобіль і вже приблизно о 7 ранку повезли у невідомому напрямку.

Перебуваючи в автомобілі, працівники поліції у нього забрали телефон та повідомили, що він їде на кілька років до слідчого ізолятор.

Після того, як його привезли до приміщення поліції, з ним працівники поліції проводили розмови в різних кабінетах. Працівники поліції повідомляли, що вони мають докази його причетності до вчиненого кримінального правопорушення і лише від нього залежить чи поїде додому чи поїде в СІЗО. Вирішення цього питання залежить від того, яке вони приймуть рішення, а рішення буде залежить від його поведінки. Працівники поліції повідомили щоб поїхати додому потрібно сказати, що це він здійснив підпал автомобіля потерпілого та розповісти як вчиняв злочин. Побоюючись за свою подальшу долю, а також отримавши погрози у вигляді того, що поїде до СІЗО, якщо непереконливо розповість працівнику поліції як вчиняв кримінальне правопорушення зайшов до іншої кабінету, де знаходився інший працівник поліції, який відображений на відеозаписі НСРД під час розмови з ним.

Окрім цього, працівники поліції дали зрозуміти, що коли буде вимагати адвоката або не буде говорити що здійснив підпал автомобіля то буде ночувати в СІЗО. Після спілкування з працівником поліції, яке зображено на відеофіксації НСРД завели до слідчого, який дав прочитати протокол його допиту та підписав. Окрім цього працівники поліції повідомили, що все те, що слідчим відображено в протоколі допиту необхідно повторити на камеру біля будинку потерпілого. Перебуваючи біля будинку потерпілого відтворював все, що говорив слідчій та працівнику поліції під час НСРД, після чого близько 13 години його відвезли додому, де перебуваючи разом з дружиною почав шукати адвоката. Отримавши пораду, в цей же день приїхав до м. Кременчука, де о 15 годині з адвокатом уклав угоду про отримання правової допомоги.

Цивільний позов потерпілого не визнає, оскільки вважає себе невинним, тобто взагалі непричетним до кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненому кримінальному правопорушенні передбаченого ч.1 ст. 194 КК України надано ряд доказів:

- рапорти працівників поліції від 26.06.2023 та від 11.08.2023 надруковані на Т.в.о начальника ВП № 2 (м.Горішні Плавні) ГУ НП в Полтавській області, згідно яких вбачається, що працівниками поліції отримано повідомлення по факту спричинення шкоди потерпілому ОСОБА_3 , а саме щодо підпалу автомобіля, який заходився на подвір`ї потерпілого. Повідомлення зареєстровані відповідно в журналі ЄО за № 4133 від 26.06.2023 та № 5820 від 11.08.2023 (т.1. а.с. 78-79);

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, згідно якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 повідомив працівників поліції про те, що 26.06.2023 близько 01 год 30 хв невідома особа через паркан проникла на територію його подвір`я домоволодіння, де шляхом підпалу пошкодила його автомобіль марки «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 80);

- заяву потерпілого про надання дозволу на проведення огляду працівниками поліції території домоволодіння потерпілого ОСОБА_3 (т. 1 а.с 81);

- протокол огляду місця події від 26.06.2023 та фото-таблицею до протоколу, з якого вбачається, що місцем огляду є територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де слідчим під час огляду було виявлено біля в`їзд на території домоволодіння сірники, а на території домоволодіння виявлено: автомобіль «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_1 із пошкодженням внаслідок підпалу та нашарування на задній частині автомобіля палево-мастильних матеріалів; шкарпетку із ознаками горіння під автомобілем; сірники на тракторові та коробку із сірниками поряд з трактором, який знаходиться на території домоволодіння та які в подальшому вилучені ( т.1. а.с. 82-91);

- постанову про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 26.06.2023, з якої вбачається, що визнано як речові докази: залишки продуктів горіння між капотом та лобовим склом автомобіля «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_1 ; , залишки продуктів горіння з правого переднього колеса; контрольний змив з автомобіля, змив з автомобіля паливно-мастильних матеріалів на марлевому вирізі; шкарпетка з ознаками горіння; сірники та коробка з під сірників, які передано на зберігання до кімнати речових доказів СПД №1 ВП №2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області (т.1, а.с. 92);

- акт про застосування службової собаки від 26.06.2023, з якого вбачається, що застосуваши службову собаку на пошук злочинця встановлено, що на подвір`я приватного сектору в АДРЕСА_2 знаходиться підпалений автомобіль, де також було виявлено сірники та сліди проникнення до подвір`я на паркані, а також слід ступні біля паркану. Службову собаку було направлено по вищевказаним слідам. Службова собака вийшла до проїжджої частини дороги та повернула праворуч, пройшовши вздовж дороги близько 50 м зупинилася. На місці зупинки на узбіччі у траві виявлені можливі сліди автомобіля (т.1 а.с.93);

- акт про пожежу від 26.06.2023, з якого вбачається, що 26.06.2023 виникла пожежа за адресою: АДРЕСА_2 , об`єктом пожежі був автомобіль Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , знищено моторний відсік вказаного автомобіля (т.1 а.с.94);

- звіт про причину виникнення пожежі, яка виникла 26.06.2023 в легковому автомобілі за адресою: АДРЕСА_2 та фототаблицею до нього, з висновку звіту вбачається, що ймовірною причиною пожежі, яка виникла 26.06.2023 в легковому автомобілі за вищезазначеною адресою є підпал (т.1 а.с.96-99);

- висновок експерта №СЕ-19/117-23/19407-АВ від 23.12.2023, згідно якого вбачається, що ринкова вартість колісного транспортного засобу RENAULT KANGOO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2007 року випуску, становить 151760,00 грн, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження, станом на 26.06.2023 становлять 151760,00 грн (т.1, а.с.102-111);

- висновок експерта №СЕ-19/117-23/10481-ФХД від 01.08.2023, згідно якого вбачається, що в наданих на дослідження залишках продуктів горіння між капотом та лобовим склом, залишках продуктів горіння з правого переднього колеса автомобіля, змивів з автомобіля, шкарпетці з ознаками горіння виявлено залишки зміненого світлого нафтопродукту. В контрольному фрагменті бинта нафтопродуктів не виявлено. Встановити вид нафтопродукту не вдалося можливим з причин його фізико-хімічних змін (т.1. а.с. 114-120);

-- висновок експерта №СЕ-19/121-23/14753-БД від 27.07.2023, згідно якого вбачається, що на наданій на дослідження коробці з-під сірників (об`єкт №1.1), сірниках (об`єкти № 2.1, 3.1, 4.1, 5.1, 6.1, 7.1, 8.1, 9.1, 10.1) виявлено клітини з ядрами.

Встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні коробки з-під сірників (об`єкт №1.1), сірниках (об`єкт №9.1).

Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні коробки з-під сірників (об`єкт №1.1), належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.

Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на сірниках (об`єкт №9.1) є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем.

Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на сірниках (об`єкт №9.1), збігаються з генетичними ознаками клітин з ядрами, виявлених в об`єкті №1.1., та належить невстановленій особі чоловічої генетичної статі.

Встановити генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на сірниках (об`єкти № 4.1, 6.1, 7.1, 10.1), які є змішаними та є непридатними для ідентифікації .

Встановити генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на сірниках (об`єкти № 2.1, 3.1, 5.1, 8.1), не представляється за можливе у зв`язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК в даних об`єктах (т.1 а.с.121-129);

- висновок експерта №СЕ-19/117-23/16171-БД від 23.10.2023, згідно якого вбачається, що встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) наданого на дослідження зразка букального епітелію громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 1).

ДНК-профіль ОСОБА_5 (об`єкт № 1) збігається з генетичними ознаками невстановленої особи чоловічої генетичної статі клітини якої виявлені на зовнішній поверхні упаковки з-під сірників (об`єкт №1.1 згідно висновку експерта №СЕ-19/121-23/14753-БД від 27.07.2023-БД).

Генетичні ознаки ДНК профіля ОСОБА_5 (об`єкт №1) збігаються з домінуючим профілем невстановленої особи чоловічої генетичної статі, клітини якої виявлені на сірниках (об`єкт №9.1 згідно висновку експерта №СЕ-19/121-23/14753-БД від 27.07.2023) (т.1 а.с.131-136);

- ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.12.2023, згідно якої вбачається, що підставою проведення обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_5 є: повідомлення потерпілого про вчинене вищезазначене кримінальне правопорушення; витяг з ЄРДР за 12023170520000498 від 26.06.2023; рапорт о/у ВКП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_11 відповідно до якого вбачається, що в результаті проведених оперативних розшукових заходів було встановлено, щодо до вчиненого кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 згідно якого вбачається, що йому відомий громадянин ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_1 . Останній має власний транспортний засіб. Під час спілкування з мешканцями с.Сушки йому стало відомо, що

між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 та ОСОБА_5 постійно конфліктують, оскільки між ними існує конфлікт. Під час спілкування з ОСОБА_5 , останній розповів йому, що причетний до підпалу автомобіля, який належить ОСОБА_3 , а також за місцем проживання ОСОБА_5 залишені горючі матеріали за допомогою, яких було здійснено підпал автомобіля (т.1. а.с.138-139).

- протокол обшуку від 13.12.2023 та відеозаписом до нього, який розпочато о 06 год 41 хв та закінчено о 07 год 14 хв, з якого вбачається, що проведено обшук будинку АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_5 , під час обшуку виявлено та вилучено: коробка картонна з двома коробками сірників із невстановленою кількістю сірників; пляшка коричневого кольору з речовиною чорного кольору. Окрім цього з відеозапису слідчої дії вбачається, що ОСОБА_5 в категоричній формі заперечує свою причетність до будь-кого злочину (т.1 а.с.140-147);

- повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за №12023170520000498 від 26.06.2023, згідно якого вбачається, що 13.12.2023 в селищі Козельщина слідчим СВ ВП № 2 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 о 08 год 20 хв повідомлено ОСОБА_5 про те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України (т.1 а.с.148-151);

- пам`ятка про процесуальні права передбачені Конституцією та КПК України, яка була вручена ОСОБА_5 (т.1 а.с.152-153);

- протокол роз`яснення права на захист, згідно якого вбачається, що ОСОБА_5 о 08 год 12 хв по 08 год 17 хв роз`яснено право на захист, при цьому останній здійснив підпис, що право на захист роз`яснено, послуги захисника не потребує (т.1 а.с.154);

- заява на погодження проведення слідчого експерименту, згідно якої вбачається, що ОСОБА_5 погоджується в якості підозрюваного на проведення слідчого експерименту в кримінальному провадженні за №12023170520000498 від 26.06.2023 (т.1. а.с. 155);

- протокол проведення слідчого експерименту від 13.12.2023 та відеозаписом до нього, який розпочато о 12 год 00 хв та закінчено о 12 год 07 хв., з якого вбачається, що слідчим ОСОБА_15 розпочато слідчий експеримент за місцем проживання потерпілого за участю ОСОБА_5 двох понятих та спеціаліста, який проводить фіксацію слідчого експерименту. Слідчим оголошено підозрюваному ОСОБА_5 обов`язки, які передбачені ч.ч. 3, 4, 5, 6, 7 ст. 42 КПК України без зазначення змісту зазначених прав, які відображені у відповідних частинах ст. 42 КПК України.

Далі відповідно до слідчого експерименту вбачається, що після проведеного допиту в якості підозрюваного із врахуванням уточнюючих питань слідчого обвинувачений відображає події, які пов`язані з підпалом автомобіля потерпілого ОСОБА_3 (т.1 а.с.156-160);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії ауді-, відеоконтроль особи від 16.01.2024 згідно якого вбачається, що стенограма розмови складена оперуповноваженим ВКП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області щодо аудіо - та відеоконтролю стосовно ОСОБА_5 , який на час проведення негласної слідчої дії перебував у статусі підозрюваного. До протоколу додано носій (т. 2 а.с. 26). Згідно до відтвореного в судовому засіданні відеозапису та змісту самого протоколу, було зафіксовано розмову в приміщенні відділу поліції між працівником поліції та ОСОБА_5 , яка відбулася о 09 год 16 хв 59 с 13.12.2023 року. Як видно із зафіксованої розмови, працівник поліції запропонував ближче присісти та поспілкуватися. Працівник поліції запитав у ОСОБА_16 чи зрозумів, що слідча вручила йому підозру, а також те, що був присутній прокурор. Отримавши відповідь на поставлене питання працівник поліції повідомив ОСОБА_16 , що в подальшому як з ним домовлялися, повторно, ще раз детально, перед відтворенням повинен працівнику поліції розповісти обставини події, щоб не було будь-якої «осечки». Окрім цього, працівник поліції повідомив ОСОБА_16 , що після слідчого експерименту жможе поїхати додому. Необхідність повторно їздити буде непотрібно.

Далі розмова працівника поліції та ОСОБА_16 відбувається у формі запитань, уточнення тих чи інших питань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Окрім цього, відеофіксація закінчується тим, що працівник поліції надає вказівку обвинуваченому, що після їхнього спілкування обвинувачений піде до слідчої, щоб остання провеле його допит, після чого обвинувачений поїде на місце події і з врахуванням їхньої бесіди відтворить детально події вчинення кримінального правопорушення, після чого обвинувачеенний поїде додому (т.2 а.с 26-36).

- протокол отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 18.10.2023, згідно якого вбачається, що слідчою ОСОБА_14 розглянувши матеріали досудового розслідування за № 1202317050000498 від 26.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, з дотримання вимог статей які лише перелічені, а саме ст. 40, 104, 223, 242, 245 КПК україни без участі понятих відбрала у свідка ОСОБА_5 букальні епітелії для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. Відібрані зразки у кількості дві ватні палочки із зразком букального епітелію у свідка ОСОБА_5 , які поміщені в 1 паперовий конверт та опечатано (т.2 а.с 102).

За клопотанням сторони обвинувачення та сторони захисту в судовому засіданні допитано потерпілого та свідків:

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 надав показання, що 25.06.2023 в денний час приїхав з роботи до дому на автомобілі Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності. Автомобіль залишив на подвір`ї за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 . Автомобіль стояв за 2 м від будинку, де поряд також стояв трактор, але подалі від будинку. Автомобіль був у належному технічному стані та не міг самостійно зайнятися. Ворота та хвіртка були зачинені. Собаки в дворі немає.

Приблизно опівночі почув, як щось гупнуло. Вибіг на подвір`я та побачив, що автомобіль горить, після чого його брат та його син, які також вибігли на подвір`я, почали тушити автомобіль. Після того як потушили автомобіль, було виявлено на подвір`ї коробку із сірниками та носок просочений пально-мастильним матеріалом. Ємність з-під речовини не знайшов.

Окрім цього, потерпілий надав показання, що конфлікти між ним та обвинуваченим і його братом ОСОБА_13 почалися за три тижня до події, оскільки почав спільно проживати зі свідком ОСОБА_17 , яка є колишньою співмешканкою безвісно відсутнього ОСОБА_13 .

Обвинувачений, який проживає на відстані десь за 2 км і його брат військовослужбовець ОСОБА_18 , який був у відпустці, а саме після пожару приїхали до нього автомобілем ЗСУ, напали на нього та почали бити за те, що нібито він щось викрав з будинку ОСОБА_13 . ОСОБА_13 сказав : " ОСОБА_19 машини мало?". Сусід Іваненко побачивши бійку викликав поліцію, після чого останні втекли.

Цивільний позов, який в подальшому був уточнений в частині відшкодування моральної шкоди підтримав повністю та прохав задовольнити, оскільки обвинувачений спричинив матеріальні збитки у розмірі 151760,00 грн та моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.

Окрім цього, вразі доведення вини обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, прохав суворо покарати та обрати йому покарання яке пов`язане з реальним відбуттям.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 надала показання, що тривалий час проживала з братом обвинуваченого ОСОБА_13 .. Від спільного проживання з ОСОБА_13 має неповнолітню доньку.

Починаючи з січня 2023 року, коли всі мешканці села дізналися про їхні стосунки з потерпілим почалися конфлікти між нею та ОСОБА_20 , який з 2022 року перебував у ЗСУ. Останній телефонував їй та погрожував, що потерпілому ОСОБА_3 все повідбиває. У лютому 2023 року звернулася до ВДВС та стала вимагати стягнення аліментів з ОСОБА_13 Житловий будинок в якому проживала разом із ОСОБА_13 є непридатний для проживання, так як останній підпалив його, вигоріла одна із кімнат. З метою збереження майна почала забирати із будинку речі та техніку, яку не встиг вивезти обвинувачений. Потерпілий не приймав участі у перевезенні речей, із обвинуваченим конфлікту не було.

Починаючи з березня 2023 почала проживати спільно з потерпілим. Через деякий час, обвинувачений разом з братом ОСОБА_13 зустріли потерпілого та почали його звинувачувати у викрадені котла та погрожувати, що спричинять йому майнову шкоду.

26.06.2023 в нічний час коли разом із потерпілим, братом та його сином перебувала в будинку почула, що на вулиці щось гупнуло. Перебуваючи на вулиці побачила як горить автомобіль потерпілого, який намагалися погасити потерпілий разом з братом та сином.

Допитаний в судовому засіданні як спеціаліст ОСОБА_21 надав показання, що працює провідним інспектором відділу запобігання надзвичайних ситуацій Кременчуцького РУ ДНЗС. 26.06.2023 в нічний час доби в с. Сушки по вул. Лесі Українки сталася пожежа. Підрозділ до гасіння пожежі не залучався. Прибувши в денний час доби було встановлено, що пожежа виникла у приватному домоволодіння, а саме загорівся автомобіль Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 . Встановлена причина пожежі, а саме є підпал, так як кузов автомобіля залитий мастилом. Передня права частина авто найбільш пошкоджена. Двигун пошкоджений, але не знищений. Біля автомобіля були кольорові плями, розводи від мастила на землі по всьому периметру автомобіля. Речовину для дослідження забрала поліція. Окрім цього, досліджувалися інші варіанти причини пожежі, які не були встановлені. Акт та звіт з фототаблицею складав особисто.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 надав показання, що є рідним братом потерпілого та проживає з ним в одному будинку. З 25 на 26 червня 2023 року вони всі відпочивали та почули, як вибухнуло колесо автомобіля, який стояв біля будинку. Перебуваючи на вулиці побачив як серед двору горить автомобіль. Найбільш постраждала передня частина автомобіля. Між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 зіпсувалися стосунки після того, як ОСОБА_17 перейшла жити до ОСОБА_3 .

Окрім цього, став свідком, як через деякий час після пожежі його брат на полі бився із ОСОБА_5 і ОСОБА_13 , за що билися він не знає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 надала показання, що приймала участь як понята під час слідчою дії огляду домоволодіння потерпілого, оскільки є сусідкою потерпілого. Під час огляду бачила пошкоджений автомобіль потерпілого біля якого валялися ганчірки та якесь масло було полите на автомобіль та веранду. Поліція зібрала докази, відправила на дослідження. Протокол огляду місця події підписала, оскільки зауваження були відсутні. Причини конфліктів у потерпілого ОСОБА_10 з обвинуваченим їй невідомі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 надав аналогічні показання як і свідок ОСОБА_23 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 надала показання, що обвинувачений ОСОБА_5 є її чоловіком. В грудні 2023 року був обшук за місцем їхнього спільного проживання разом із дітьми. Близько 6 години ранку зайшли працівники поліції до будинку, діти злякалися, плакали, чоловіка поклали обличчям на підлогу, фізичну силу до чоловіка не застосовували. Після обшуку домоволодіння чоловіка забрали. Причину не пояснювали, чоловік не мав наміру їхати з працівниками поліції. Додому чоловік повернувся в той же день, а саме після 13 години. Тілесних ушкоджень після повернення чоловіка на його тілі не бачила.

Окрім цього, надала показання, що між ОСОБА_13 , який на той час перебував в ЗСУ та свідком ОСОБА_17 виник конфлікт, так як вона його покинула, загуляла і пішла до потерпілого. Будинок горів після того як ОСОБА_13 прийшов із війни та застав у сімейному

ліжкові потерпілого та ОСОБА_17 . Чи підпалили, чи сам зайнявся нікому невідомо. ОСОБА_13 часто до приходив у гості, так як є рідним братом обвинуваченого.

26.06.2023 був звичайний день, оскільки працювали з чоловіком, а потім упродовж вечора чоловік із дому не відлучався. Мають в наявності паливно-мастильні матеріали, так як у власності перебуває трактор та бензокоса. Після повернення з поліції, їй чоловік пояснив, що на нього хочуть "повісити" підпал чи загорання автомобіля ОСОБА_3 , але вважає, що він не причетний до даної події.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав показання, що постійно проживає в АДРЕСА_2 не був жодного разу. В серпні 2023 року точної дати та часу не пам`ятає, сидів на лаві у парку, що розташований в селищі ОСОБА_8 . Через деякий час підійшов невідомий чоловік, познайомилися, випили по кілька чарочок та розговорилися. Один із них розповів свою життєву історію, а невідомий чоловік розповів свою історою, що два чоловіки любили одну жінку, а вона покинула його і пішла до іншого. За це перший чоловік якого покинула дружина, спалив тому чоловіку з яким вона почала проживати машину - Рено Кенго.

Через деякий час, а саме в грудні 2023 він разом із співмешканкою ОСОБА_26 сидів на зупинці в с. Лутовинівка та вживав спиртні напої. Їх затримали працівники поліції, бо вони вживали спиртні напої в громадському місці. Його запитали про підпал машини, він пригадав розповідь випадкових знайомих, то розповів, що йому було відомо та підписав протокол допиту свідка. З обвинуваченим та потерпілим не знайомий та де останні проживають незнає. Співмешканка все це чула. За вживання спиртних напоїв на нього наклали адміністративний штраф.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 надав показання, що є працівником поліції та виконував доручення слідчого - щодо встановлення можливих фігурантів кримінального провадження. Разом із працівником поліції ОСОБА_28 , спілкувалися та допитували як свідків односельців потерпілого по справі. Працював з агентурою - раніше судимі, які спілкуються між собою. Опрацьовували разом з ОСОБА_28 весь район, всіх раніш судимих. Також, допитували свідка ОСОБА_29 , оскільки останній судимий за крадіжки, не працює та є маргінальною особою. Подробиці розмови не пам`ятає. Письмове доручення слідчого було ним виконано та повідомлено слідчого.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши надані докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України недоведена поза розумним сумнівом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України,ст.17 КПК України рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального законодавства. Перевірка ж доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Зі змісту ч. ч. 1, 2 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно частин 1, 3ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Водночас, виправдувальний вирок постановляється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, установленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ст. 86 КПК України).

Суд зазначає, що зобов`язаний визнати недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав людини і основоположних свобод при здійсненні процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням суттєвих його умов. (п. 1 ч. 2ст. 87 КПК України).

Отже, здійснення перевірки доказів на їх допустимість, якщо сторона захисту, наприклад, ставить їх під сумнів, є обов`язком суду.

На підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України прокурором надано суду: рапорти працівників поліції від 26.06.2023 та від 11.08.2023 (т.1. а.с. 78-79); протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення (т. 1 а.с. 80); заяву потерпілого про надання дозволу на проведення огляду працівниками поліції території домоволодіння (т. 1 а.с 81); протокол огляду місця події від 26.06.2023 та фото-таблицею до протоколу ( т.1. а.с. 82-91); постанову про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 26.06.2023, які вилученні з місця вчинення кримінального правопорушення (т.1, а.с. 92); акт про застосування службової собаки від 26.06.2023 (т.1 а.с.93); акт про пожежу від 26.06.2023 (т.1 а.с.94); звіт про причину виникнення пожежі, яка виникла 26.06.2023 (т.1 а.с.96-99); висновок експерта №СЕ-19/117-23/19407-АВ від 23.12.2023, щодо ринкової вартості транспортного засобу RENAULT KANGOO (т.1, а.с.102-111); висновок експерта №СЕ-19/117-23/10481-ФХД від 01.08.2023, щодо наданих на дослідження залишках продуктів горіння з місця вчинення кримінального правопорушення (т.1. а.с. 114-120); висновок експерта №СЕ-19/121-23/14753-БД від 27.07.2023 щодо встановлення наявності генетичних ознак на речових доказах, які були вилученні під час огляду місця вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.с.121-129); висновок експерта №СЕ-19/117-23/16171-БД від 23.10.2023 щодо встановлення генетичних ознак (ДНК-профіль) букального епітелію обвинуваченого із генетичними ознаками невстановленої особи виявлених на речових доказах та встановлених відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-23/14753-БД від 27.07.2023-БД (т.1 а.с.131-136); ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.12.2023 на проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого (т.1 а.с.138-139); протокол обшуку від 13.12.2023 та відеозаписом до нього, за місцем проживання обвинуваченого (т.1 а.с.140-147); повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за 12023170520000498 від 26.06.2023 (т.1 а.с.148-151); протокол проведення слідчого експерименту від 13.12.2023 та відеозаписом до нього за участю обвинуваченого (т.1 а.с.156-160); протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії ауді-, відеоконтроль особи від 16.01.2024 щодо спілкування працівника поліції разо із обвинуваченим (т.2 а.с 26-36); протокол отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 18.10.2023 (т.2 а.с 102).

Суд, не приймає до уваги надані стороною обвинувачення на обґрунтування вини обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України вищезазначені докази та вважає їх недопустимими та неналежними, виходячи з наступного.

Щодо доказу наданого стороною обвинувачення, а саме: протоколу відбірання біологічних зразків від 18.10.2023 та висновку експерта №СЕ-19/117-23/16171-БД від 23.10.2023 щодо встановлення генетичних ознак (ДНК-профіль) букального епітелію обвинуваченого із генетичними ознаками невстановленої особи виявлених на речових доказах та встановлених відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-23/14753-БД від 27.07.2023-БД (т.1 а.с.131-136), суд заначає наступне.

Як вбачається із протоколу отримання біологічних зразків від 18.10.2023 для проведення експертизи №СЕ-19/117-23/16171-БД від 23.10.2023 зазначена слідча дія проведена за участю слідчої та на час відібрання біологічного зразку зі свідком ОСОБА_5 , який в подальшому після оголошення підозри набув статсу підозрюваного, інші учасники під час слідчої дії не примали участь. Підстава проведення слідчої дії матеріали кримінального провадження.

Відповідно до положень частин 2, 3 статті 245, частини 3 статті 241 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється на підставі постанови прокурора, а у разі відмови особи добровільно надати зразки - відібрання проводиться примусово за ухвалою слідчого судді або суду за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому статтями 160-166 КПК України.

Отримання зразків для експертизи - це самостійна процесуальна дія, що проводиться стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи, слідчим суддею у випадках, якщо експертиза призначена за клопотанням сторони провадження або судом з метою забезпечення проведення експертизи та встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Звертатися за проведенням експертизи під час досудового розслідування мають право слідчий, прокурор, а стороні захисту надається право звертатися до них з клопотанням про залучення експерта та залучати експерта безпосередньо за угодою. Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі інформацію, що має доказове значення. Така інформація стає доступною і може бути застосована в доведенні по кримінальному провадженню лише в результаті проведення експертизи. Саме тому зразки для порівняльного дослідження мають особливий процесуальний статус, являють собою матеріал для отримання нового або перевірки вже наявного доказу.

Юридичною підставою для отримання зразків є постанова слідчого, прокурора (ч.3 ст. 110 КПК), що здійснює досудове розслідування, або ухвала слідчого судді, суду (ст.164 КПК), а науковою - неможливість вирішення поставлених експерту питань без спеціально підібраного порівняльного матеріалу. Рішення щодо отримання зразків, необхідних для експертизи, повинно прийматися стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею, з урахуванням конституційних гарантій прав і свобод людини. Саме тому при отриманні зразків для експертизи не повинні використовуватися методи, небезпечні для життя й здоров`я людини або ті, що принижують її честь і гідність, а способи відбору зразків, реалізація яких вимагає проведення проникнення до житла чи іншого володіння особи, до приміщень тощо передбачає проведення таких дій у порядку, що встановлений для проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.

Для отримання зразків для експертизи необхідно винести вмотивовану постанову (ч.5 ст.110 КПК), в якій коротко описують обставини кримінального провадження, що зумовлюють необхідність одержання зразків, конкретні види зразків і перелік осіб, у яких вони будуть вилучатися з обов`язковим зазначенням процесуального становища останніх. За законом сторона кримінального провадження має право отримати у підозрюваного або обвинуваченого зразки, необхідні для порівняльного дослідження. У потерпілого або свідка припускається отримання зразків лише за необхідності перевірки, чи не залишені

цими особами сліди в певному місці або на речових доказах, а після отримання зразків скласти протокол (ст.104 КПК), в якому обов`язково повинні бути зазначені такі відомості: який саме зразок вилучено (його точну назву, характеристику та кількість); у кого він отриманий (у підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого); в який матеріал або ємність він упакований (поміщений) і яким чином посвідчена його ідентичність; де він буде зберігатися; зауваження, які надійшли від учасників при проведенні цієї слідчої дії.

Судом встановлено, що прокурором мотивована постанова про відібрання біологічних зразків не виносилася. Протокол відібрання біологічних разків містить лише фіксування відібрання біологічного зразку у обвинуваченого.

Окрім цього, суд позбавлений можливості перевірити добровільність надання обвинуваченим біологічних зразків, а на час проведення слідчої дії свідком, оскільки під час відібрання були відсутні поняті.

Отже, суд приймає до уваги доводи сторони захисту обвинуваченого щодо недопустимості протоколу вилучення біологічних зразків у обвинуваченого, а на час проведення слідчої дії у свідка, оскільки вимогами ч. 3 ст.і 245 та ч. 2 ст. 241 КПК визначено, що отримати постанову прокурора для відібрання біологічних зразків має на меті надати додаткові гарантії від необґрунтованого втручання в право особи на приватність та гарантії не свідчити проти себе, тому вважає протокол відібрання біологічних зразків від 18.10.2023 (т.2 а.с 102) недопустимим доказом.

Вищевикладене відповідає правовій позиції яка викладена в постанові ВС від23.03.2023 року у справі № 144/1182/15-к та від 02.02.2023 у справі №591/2823/19.

Окрім цього, за принципом доктрини заборони використання «плодів отруйного дерева», яке знайшла своє втілення у практиці ЄСПЛ, зокрема у справах «Gafgen v. Germany», «Teixeira de Castro v. Portugal», «Шабельник проти України (№2)», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» (№2) та зводиться до того, що, якщо доказове «дерево» є отруйним, то те ж саме стосується і його «плода» суд вважає, що висновк експерта №СЕ-19/117-23/16171-БД від 23.10.2023 щодо встановлення генетичних ознак (ДНК-профіль) букального епітелію обвинуваченого із генетичними ознаками невстановленої особи виявлених на речових доказах та встановлених відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-23/14753-БД від 27.07.2023-БД недопустимим доказом (т.1 а.с.131-136).

Вищевикладене відповідає правовій позиції, яка викладена у постанові ВП ВС від 13.11.2019 у справі № 1-07/07.

Щодо доказу наданого стороною обвинувачення, а саме протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії ауді-, відеоконтроль особи від 16.01.2024 щодо спілкування працівника поліції із обвинуваченим (т.2 а.с 26-36), суд заначає наступне.

Як вбачається із протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії ауді-, відеоконтроль особи від 16.01.2024 та носія до нього вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 на час проведення негласної слідчої дії перебуває у статусі підозрюваного. У приміщенні відділу поліції зразу після отримання підозри між працівником поліції та ОСОБА_5 відбувається розмова. Працівником поліції запропонував ближче присісти та поспілкуватися.

Окрім цього, працівник поліції повідомляє обвинуваченого, що поїде додому вразі надання відповідей на його питання та відтворення обстановки та обставин події вчинення кримінального правопорушення за місцем проживання потерпілого (т.2 а.с 26-36).

НСРД - це слідчі (розшукові) дії, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, спрямовані на збирання, перевірку чи дослідження фактичних даних у конкретному кримінальному провадженні, та які проводяться у разі крайньої необхідності, коли відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати іншим способом.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 258, ч. 1 ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, тобто доступом до змісту спілкування за умови, що його учасники мають достатні підстави вважати таке спілкування приватним, при цьому втручання проводиться без відома особи на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Натомість, допит -це слідча (розшукова) дія, яка характеризується тим, що проводиться у встановлений законом порядок із заздалегідь визначеною метою, для одержання певної, а не будь-якої інформації, тобто її змістом є одержання показань від особи, яка володіє відомостями, що мають значення для розслідуваного кримінального правопорушення. Допит вирізняється від інших слідчих дій ще й тим, що він, як правило, складається із вільної розповіді про обставини, які стосуються предмета допиту, і відповідей на запитання, а особа, яка проводить допит, тримає ініціативу, в своїх руках.

Одночасно ст. 224 КПК України, окрім іншого, визначено, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілий - за давання завідомо неправдивих показань. У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов`язана його зупинити одразу після отримання такої заяви. Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, які можуть стати підставою для підозри.

При цьому кримінальним процесуальним законом регламентовано, що підозрюваний має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а в рамках кримінального провадження щодо особливо тяжких злочинів присутність захисника є обов`язковою.

За змістом протоколу за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю особи вбачається, що слідча дія проводилася за участю працівника поліції. Бесіда між обвинуваченим та працівником поліції складалася з послідовних запитань та відповідей, при цьому обвинуваченому не роз`яснювалися його право і він не був забезпечений захисником.

Тобто, спілкування обвинуваченого з працівником поліції з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення не можна визнати НСРД - аудіо-, відеоконтролем особи, оскільки обвинувачений не мав жодних підстав вважати, що спілкування є приватним.

Отже, ураховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги доводи сторони захисту щодо недопустимості доказу, а саме протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії ауді-, відеоконтроль особи від 16.01.2024 та згідно зі статтями 86, 87 КПК України визнає зазначений доказ недопустимим, як такий, що отриманий з істотним порушенням прав і свобод людини та вимог кримінального процесуального закону.

Вищевикладене відповідає правовій позиції, яка викладена у постанові ВС від 23.05.2024 у справі № 598/1598/19.

Щодо доказу наданого стороною обвинувачення, а саме протоколу проведення слідчого експерименту від 13.12.2023 та відеозапису до нього за участю обвинуваченого (т.1 а.с.156-160), суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений починаючи з 06 год 41 хв до початку проведення слідчої дії слідчого експерименту щодо відтворення обставин вчинення кримінального правопорушення перебував під контролем працівників поліції, при цьому протокол затримання не складався.

Далі як вбачається із протоколу проведення слідчого експерименту від 13.12.2023 та відеозаписом до нього, що слідчим ОСОБА_15 розпочато слідчий експеримент за місцем проживання потерпілого за участю ОСОБА_5 двох понятих та спеціаліста, який проводить фіксацію слідчого експерименту. Слідчим оголошено підозрюваному ОСОБА_5 обов`язки, які передбачені ч.ч. 3, 4, 5, 6, 7 ст. 42 КПК України без зазначення змісту зазначених прав, які відображені у відповідних частинах ст. 42 КПК України.

Захисник участі в слідчій дії не приймав. Обвинуваченому не роз`яснень його право, яке передбачене ст. 63 Конституції в частині не свідчити проти себе.

Окрім цього, допитаний в судовому засіданні обвинувачений пояснив, що змушений був прийняти участь в слідчому експерименті та оговорити себе з метою поїхати додому, а не в СІЗО, що також узгоджується із протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії ауді-, відеоконтроль особи від 16.01.2024, де працівник поліції повідомив ОСОБА_5 про те, що поїде додому вразі надання відповідей на його питання та відтворення обстановки та обставин події вчинення кримінального правопорушення за місцем проживання потерпілого.

Стаття 87 КПК передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння, а саме порушення права особи на захист та отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права…».

Суд звертає увагу, що право зберігати мовчання та привілей від самовикриття передбачені, аби забезпечити підозрюваній особі, яку допитує поліція, можливість зробити вільний вибір: давати їй свідчення чи мовчати (Allan v. the United Kingdom, no. 48539/99, § 50, ECHR 2002-IX). Право зберігати мовчання застосовується з моменту, коли підозрюваний допитується поліцією (John Murray v. the United Kingdom [GC], 8 February 1996, § § 45, Reports of Judgments and Decisions 1996-I). Зокрема, особа, яку підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути повідомленою про її право не свідчити проти себе (Ibrahim and Others v. the United Kingdom [GC], nos. 50541/08 and 3 others, § 272, 13 September 2016).

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що фундаментальні права підозрюваної особи, як право зберігати мовчання і не свідчити проти себе, а також тісно пов`язане з ними право на допомогу професійного захисника, не можуть залежати від рішень органів правопорядку, у тому числі від рішення, коли пред`явити формальну підозру, оскільки в такому випадку здійсненність фундаментальних прав цілком залежало б від розсуду державних органів.

Тобто, особа має право зберігати мовчання і не давати жодних показань чи пояснень під час проведення будь-яких процесуальних дій у рамках кримінального провадження. Також особа має бути інформована про таке право.

Вищевикладене відповідає правовій позиції, яка викладена у постанові ВС від 02.03.2021 у справі № 737/641/17.

Отже, ураховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги доводи сторони захисту щодо недопустимості доказу, а саме протоколу проведення слідчого експерименту від 13.12.2023 та відеозапису до нього за участю обвинуваченого та згідно зі статтями 86, 87 КПК України визнає зазначений доказ недопустимим, оскільки викривальні показання, отримані працівниками поліції на місці події без повідомлення особи про право на захист та право зберігати мовчання і не

свідчити проти себе, не можуть бути покладені в обґрунтування доведеності винуватості цієї особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Щодо доказів надані стороною обвинувачення інших доказів, а саме рапорти працівників поліції від 26.06.2023 та від 11.08.2023 (т.1. а.с. 78-79); протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення (т. 1 а.с. 80); заяву потерпілого про надання дозволу на проведення огляду працівниками поліції території домоволодіння (т. 1 а.с 81); протокол огляду місця події від 26.06.2023 та фото-таблицею до протоколу ( т.1. а.с. 82-91); постанову про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 26.06.2023, які вилученні з місця вчинення кримінального правопорушення (т.1, а.с. 92); акт про застосування службової собаки від 26.06.2023 (т.1 а.с.93); акт про пожежу від 26.06.2023 (т.1 а.с.94); звіт про причину виникнення пожежі, яка виникла 26.06.2023 (т.1 а.с.96-99); висновок експерта №СЕ-19/117-23/19407-АВ від 23.12.2023, щодо ринкової вартості транспортного засобу RENAULT KANGOO (т.1, а.с.102-111); висновок експерта №СЕ-19/117-23/10481-ФХД від 01.08.2023, щодо наданих на дослідження залишках продуктів горіння з місця вчинення кримінального правопорушення (т.1. а.с. 114-120); висновок експерта №СЕ-19/121-23/14753-БД від 27.07.2023 щодо встановлення наявності генетичних ознак на речових доказах, які були вилученні під час огляду місця вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.с.121-129); ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.12.2023 на проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого (т.1 а.с.138-139); протокол обшуку від 13.12.2023 та відеозаписом до нього, за місцем проживання обвинуваченого (т.1 а.с.140-147), вважає їх неналежними доказами, оскільки перелічені докази не містять об`єктивної інформації щодо причетності обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення.

Також, в сукупності зазначені докази не дають підстав стверджувати винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Відповідно до ч. 1ст. 17 КПК України,особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні злочину.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що обвинувачення ґрунтується на недопустимих доказах, а стороною обвинувачення не доведено в ході судового розгляду, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_5

Щодо цивільного позову.

Оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, суд керуючисьст. 128-129 КПК України, вважає необхідним залишити позов потерпілого до обвинуваченого без розгляду.

Щодо речових доказів.

Долю речових доказів вирішити на підставіст. 100 КПК України.

Щодо процесуальних витрат.

Процесуальні витрати по проведенню експертиз у розмірі 38896,02 грн необхідно віднести за рахунок держави, так як вина обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні не знайшла свого підтвердження.

Щодо заходу забезпечення кримінального провадження, який застосований судом.

Оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, суд вважає, за необхідно зняти арешт, який накладений на майно ОСОБА_5 відповідно до ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 29.07.2024.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 369-377 КПК України, суд,

УХВАЛИВ

ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Речові докази: залишки продуктів згорання; контрольний змив з автомобіля, змив з автомобіля паливно-мастильних матеріалів на марлевому вирізі; шкарпетка з ознаками горіння; сірники та коробка з під сірників, які передано на зберігання до кімнати речових доказів СПД №1 ВП №2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області знищити.

Процесуальні витрати по проведенню експертиз у розмірі 38896,02 грн віднести за рахунок держави.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Зняти арешт, який накладений відповідно до ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 29.07.2024 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023170520000498 від 26.06.2023 у виді заборони ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (картка платника податків НОМЕР_3 ), вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме:

- житлового будинку та господарських приміщень (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2028018453220), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909662453220), площею 3,29 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322084600:00:002:0717.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду впродовж 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити виправданому та прокурору.

Вирок надрукований в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Суддя ОСОБА_1