Ухвала

від 19.09.2024 по справі 462/7229/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/7229/24

УХВАЛА

19 вересня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я», Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького в особі університетської лікарні філії ЛНМУ, треті особи: Корнейчук Сергій в.о. генерального директора Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я», Яворська Тетяна в.о. генерального директора університетської лікарні філії ЛНМУ про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, визнання відмови у прийнятті на роботу протиправною та зобов`язання укладання трудового договору,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до АТ «Укрзалізниця» в особі Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я», Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького в особі університетської лікарні філії ЛНМУ, треті особи: Корнейчук С. в.о. генерального директора Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я», Яворська Т. в.о. генерального директора університетської лікарні філії ЛНМУ, у якій просить суд скасувати наказ про звільнення та поновити позивача на роботі у Львівській клінічній лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії на посади лікаря-анестезіолога вищої категорії; стягнути із Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.07.2024 р. з внесенням відомостей до пенсійного фонду зі сплатою податків ЕСВ з урахуванням наявної у нього пільги; визнати відмову в.о. генерального директора університетської лікарні філії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького м. Львів, вул. І. Огієнка, 5 Т. Яворської в прийнятті ОСОБА_1 на посаду лікаря-анестезіолога вищої категорії відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії університетської лікарні філії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького м. Львів, вул. І. Огієнка, 5 по переводу в порядку ст.36 п.5 відповідно до ст. 36-1 КЗпП України протиправною, незаконною, скасувавши її; зобов`язати в.о. генерального директора університетської лікарні філії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького м. Львів, вул. І. Огієнка, 5 Т. Яворську укласти безстроковий трудовий договір із позивачем, з зарахуванням його на посаду лікаря-анестезіолога вищої категорії відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії університетської лікарні філії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; прийняти до слухання позовні вимоги: пунктів 2, 3: про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та пунктів 4, 5 про визнання відмови в прийнятті на роботу протиправною, не законною скасувавши її та зобов`язання укладання трудового договору в одне провадження хоча пред`являються до різних відповідачів проте пов`язаних між собою та випливають одна з одної через порушення прав трудових відносин при передачі суб`єкта господарювання та завантаженість судів.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, позивач такі вимоги не виконав, а саме: не зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, по батькові третіх осіб, повної назви посади третіх осіб, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається із позовної заяви, позивач не виконав вказані вимоги, а саме: у прохальній частині позовної заяви не конкретизував зміст позовних вимог не вказавши номеру та дати наказу про звільнення, який просить скасувати, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом на день звернення із позовом до суду, що підлягає стягненню, як і не надавсуду розрахункусум,що оспорюютьсяним,не надавжодних доказіврозміру заробітноїплати,зокрема,за останні два календарні місяці роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні із даним позовом до суду позивач вказав, що звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Водночас, згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, вимоги позивача: визнати відмову в.о. генерального директора університетської лікарні філії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького м. Львів, вул. І. Огієнка, 5 Т. Яворської в прийнятті ОСОБА_1 на посаду лікаря-анестезіолога вищої категорії відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії університетської лікарні філії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького м. Львів, вул. І. Огієнка, 5 по переводу в порядку ст.36 п.5 відповідно до ст. 36-1 КЗпП України протиправною, незаконною, скасувавши її; зобов`язати в.о. генерального директора університетської лікарні філії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького м. Львів, вул. І. Огієнка, 5 Т. Яворську укласти безстроковий трудовий договір із позивачем, з зарахуванням його на посаду лікаря-анестезіолога вищої категорії відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії університетської лікарні філії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, не є вимогами, визначеними даною нормою Закону, а тому, за вказані позовні вимоги, позивачу слід сплати судовий збір як за вимоги немайнового характеру відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Також, відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом приписів статей 94, 116, 117Кодексу законівпро працюУкраїни та статей 1, 2Закону Українивід 24березня 1995року №108/95-ВР«Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», стосується позовних вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі і не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ураховуючи викладене, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України) не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати.

Така правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 02.02.2022 року у справі № 705/2159/19, від 17.06.2021 у справі № 725/5849/20, від 08.09.2021 у справі № 265/5327/20.

Таким чином, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за пред`явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачу також слід сплатити судовий збір у розмірі, визначеному законом для позовної заяви майнового характеру.

Із наведеного вбачається, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами, що мають одночасно майновий та немайновий характер.

Відповідно до ч.3 ст.6Закону України«Про судовийзбір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.95ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Частиною 5 статті 95ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, подані копії документів не засвідчені належним чином.

Відповідно до змісту ст.185ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Укрзалізниця» вособі Львівськоїклінічної лікарніна залізничномутранспорті філії«Центр охорониздоров`я»,Львівського національногомедичного університетуімені ДанилаГалицького вособі університетськоїлікарні філіїЛНМУ,треті особи:Корнейчук Сергійв.о.генерального директораЛьвівської клінічноїлікарні назалізничному транспортіфілії «Центрохорони здоров`я»,Яворська Тетянав.о.генерального директорауніверситетської лікарніфілії ЛНМУ,про скасуваннянаказу прозвільнення,поновлення нароботі,оплату зачас вимушеногопрогулу,визнання відмовиу прийняттіна роботупротиправною тазобов`язання укладаннятрудового договору - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали 5 /п`ять/ днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Бориславський Ю. Л.