Ухвала

від 17.09.2024 по справі 947/17109/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/17109/24

Провадження № 1-кс/947/12358/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000001544 від 18.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч.4 ст.190 (в редакції до 11.08.2023), ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023160000001544 від 18.12.2023 (виділене щодо невстановлених осіб з кримінального провадження №12020160240001094) за ч.4 ст.190 (в редакції до 11.08.2023), ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.

Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені слідчим письмово в клопотанні.

Так, 29.05.2024 за результатами проведення санкціонованого обшуку у кримінальному провадженні за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим було виявлено та вилучено: оригінал технічного паспорту від 12.11.2020 ПП «Глав-Інвест-Груп» щодо громадського будинку за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфромова 3; оригінал довідки ПП «Глав-Інвест-Груп» від 21.01.2022 №382157 на 1 арк; оригінал технічного паспорту від 11.05.2023 ПП «Глав-Інвест-Груп» щодо квартири АДРЕСА_2 на 1 арк; роздруківка висновку ПП «Глав-Інвест-Груп» щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомості №03-06 від 24.07.2023 без підпису на 1 арк.; оригінал висновку ПП «Глав-Інвест-Груп» від 26.10.2022 №233387; довідка №343217 від 15.07.2022 видану ОСОБА_4 без підпису на 1 арк; довідка №33637 від 22.07.2022 видана ТОВ «Успішний бізнес» на 1 арк.; оригінал висновку ПП «Глав-Інвест-Груп» №233387 від 26.10.2022 на 1 арк.; оригінал довідки ПП «Глав-Інвест-Груп» №435221 від 17.01.2023 на 1 арк.; оригінал довідки ФОП « ОСОБА_5 » №37 від 23.03.2023 на 1 арк.; оригінал висновку ПП «Глав-Інвест-Груп» №844323 від 12.01.2023 на 1 арк.; фрагмент аркушу паперу зі рукописних підписів невстановленої особи виконаний барвником блакитного кольору; технічний паспорт ФОП ОСОБА_5 від 02.02.2023 за адресою:. АДРЕСА_3 ; довідка ФОП ОСОБА_5 №443 від 19.01.2023; технічний паспорт ФОП ОСОБА_6 від 14.08.2022; технічний паспорт ФОП ОСОБА_7 від 29.11.2022 із зразками підписів невстановлених осіб; план земельної ділянки в копії щодо вулиці Болградська із зразками підписів невстановлених осіб; кадастровий план земельної ділянки 3149 із зразками підписів невстановлених осіб; перший аркуш позовної заяви про стягнення заборгованості позивач ОСОБА_8 із зразками підписів невстановлених осіб; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна номер: 1995471051101 на 1 арк.; технічний паспорт ФОП ОСОБА_5 від 03.02.2023 без підпису за адресою АДРЕСА_3 ; аркуш паперу з підписом від імені ОСОБА_9 та зразками підписами інших осіб; копія сертифікаційного сертифікату ОСОБА_10 посвідчена відбитком печатки ПП «Глав-Інвест-Груп» у трьох примірниках; технічний паспорт ТОВ «Архекспертбуд» від 20.11.2019; лист ФОП ОСОБА_11 про відсутність потреби в технічних умовах на електропостачання щодо нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_4 на 1 арк.; завдання на проектування ФОП ОСОБА_11 щодо реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_4 на 2 арк.; завдання на проектування ФОП ОСОБА_11 щодо реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_4 на 3 арк.; довідка ПП «Глав-Інвест-Груп» №384657 від 10.07.2023 в оригіналі на 1 арк.; висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна ФОП ОСОБА_7 видана ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на 1 арк.; оригінал інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_5 ; блокнот синього кольору із надписом на титульному аркуші «Одеська обласна рада» із рукописними записами; блокнот червоного кольору із надписом на титульному аркуші «Результат Юридична компанія» із рукописними записами.

Вилучене 29.05.2024 під час санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 постановою слідчого від 29.05.2024 визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження №12023160000001544 від 18.12.2023.

Ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м.Одеси клопотання поверталося прокурору для усунення недоліків, останній раз 17.06.2024 року. Копію зазначеної ухвали отримано прокурором 05.08.2024 року.

Процесуальний керівник повторно звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор на адресу суду направив заяву в якій клопотання підтримав, просив задовольнити, розглянути у його відсутність.

Представник власника майна ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_14 надав письмові заперечення на клопотання, в яких зазначив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_11 працюють у сфер технічної інвентаризації, а вилучені під час обшуку речі та документи не мають жодного відношення до обставин кримінального правопорушення. Звернув увагу на те, що наразі наявна ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 04.09.2024 року відповідно до якої скаргу адвоката ОСОБА_14 , подану в інтересах ОСОБА_11 задоволено, зобов`язано слідчого у кримінальному провадженні негайно повернути вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме: технічну документацію щодо об`єктів нерухомого майна. Просив відмовити у задоволенні клопотання, розглянути у відсутності власника майна та його представника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення адвоката, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що прокурором під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.

Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.

З поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 (в редакції до 11.08.2023), ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.

В даному клопотанні прокурор зазначає, що вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_6 , майно, визнано речовим доказом, має доказовезначення дляданого злочину та має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Так, згідно з ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено в судовому засіданні, документи вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.98 КПК України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Однак, на теперішній час, сам по собі факт визнання такого майна речовим доказом, не доводить тих обставин, що воно повністю відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, як доказ у кримінальному провадженні №12023160000001544 від 18.12.2023 року.

Тимчасове вилучення майнає одним із заходів забезпечення кримінального провадження і означає фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, зазначене участині другій статті 167 Кримінального процесуального кодексу України, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання проарешт майнаабо його повернення, або йогоспеціальну конфіскаціюв порядку, встановленому законом.

Так, згідно наданої представником ОСОБА_11 ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 04.09.2024 року відповідно до якої скаргу адвоката ОСОБА_14 , подану в інтересах ОСОБА_11 задоволено, зобов`язано слідчого у кримінальному провадженні негайно повернути вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме: технічну документацію щодо об`єктів нерухомого майна, таке майно не має статусу тимчасово вилученого.

Таким чином, з урахуванням викладеного, беручи до уваги, що арешт на майно що вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 не накладався, на теперішній час таке майно не має статусу тимчасово вилученого в рамках кримінального провадження №12023160000001544 від 18.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч.4 ст.190 (в редакції до 11.08.2023), ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.

За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000001544 від 18.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч.4 ст.190 (в редакції до 11.08.2023), ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1