Ухвала

від 19.09.2024 по справі 689/1602/24

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1602/24

Провадження № 1-кп/689/153/24

УХВАЛА

19 вересня 2024 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12

представників потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

потерпілої ОСОБА_15

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Ярмолинецького районного суду матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022240000000486 від 17.11.2022 р., за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції від 22.11.2018 р.), ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 296 КК України,

встановив:

В провадженні Ярмолинецького районного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження №12022240000000486 від 17.11.2022 р., про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 (в редакції від 22.11.2018 р.), ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 296 КК України.

Прокурором подано письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .. В клопотанні зазначено, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали, обвинувачений може ухилитись від суду, розгляд справи триває, не допитано свідків, що обумовлює необхідність продовження застосування запобіжного заходу.

Обвинувачений та його захисник заперечували щодо продовження його тримання під вартою, посилаючись на можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу, оскільки з січня 2024 р. обвинувачений був звільнений під заставу та умов такого звільнення не порушував, відсутні докази реальності ризиків, на які посилається прокурор. До того ж він має міцні соціальні зв`язки, оскільки перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6 , залишається працевлаштованим у неї, за нього продовжують сплачувати податки.

Інші присутні учасники провадження не висловлювали своєї думки щодо клопотання, або покладались на розсуд суду.

Розглянувши матеріали клопотання, заслухавши учасників провадження, суд встановив наступне.

До обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Ярмолинецького районного суду від 31.07.2024 р. строк дії запобіжного заходу продовжено до 29.09.2024 р..

Відповідно до ч. 3 ст.331КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого, беручи до уваги, що розгляд справи по суті не розпочато до спливу строку тримання під вартою, підготовче засідання не закінчене, то визначені ст.177КПК України ризики, а саме: переховування від суду, вчинення нових злочинів, а також можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які на даний час у кримінальному провадженні свої покази в судовому засіданні не надали, поки не відпали і вони в повній мірі обґрунтовують тримання особи під вартою.

Посилання обвинуваченого та захисника на те, що стороною обвинувачення не було зафіксовано жодних фактів вчинення обвинуваченим таких дій не приймаються до уваги враховуючи, що існування самого ризику, а не лише доведеність конкретних фактично вчинених дій є підставою для застосування запобіжного заходу. Наявність таких ризиків випливає з тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень та санкцій статей відповідних норм Особливої частини КК України.

Суд враховує, що ОСОБА_4 за місцем фактичного проживання (без реєстрації) характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України є раніше не судимим. Однак, наявність ризику вчинення нових злочинів підтверджується значною кількістю епізодів та тривалим періодом інкримінованої йому злочинної діяльності.

Суд враховує ту обставину, що з 01.02.2024 р. ОСОБА_4 було звільнено під заставу і умови цього запобіжного заходу ним не порушувались. Однак, на відповідну дату йому інкримінувалось вчинення лише кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України і лише 15.05.2024 р. йому було пред`явлене додаткове обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років. Ця обставина істотно змінює фактичні обставини, за яких обирався запобіжний захід у січні 2024 р. та загострює існування ризиків, на які посилається прокурор, зокрема, переховуватись від суду.

Посилання захисника на можливість застосування застави не заслуговує на увагу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки один з інкримінованих обвинуваченому злочинів передбачений ч. 4 ст. 187 КК України, був вчинений із застосуванням насильства. У зв`язку із цим суд не знаходить підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Стосовно міцності соціальних зв`язків обвинуваченого суд виходить з того, що зі слів самого ОСОБА_4 він не перебуває в зареєстрованому шлюбі, фактично проживає поза місцем своєї реєстрації - в м. Києві, та працює на посаді оператора на значній віддаленості від місця реєстрації та фактичного проживання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 372 КПК України,

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 17.11.2024 року.

Строк дії цієї ухвали закінчується 17.11.2024 року.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 7 діб з моменту оголошення.

Суддя ОСОБА_1