Рішення

від 19.09.2024 по справі 320/9113/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року Справа № 320/9113/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ТРЕНД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язння вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ТРЕНД» (далі позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Н" Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №345530413 від 30.11.2022;

- вважати прийнятою та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 18.02.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ ТРЕНД" днем її фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про протиправність прийнятого спірного рішення контролюючим органом від 30.11.2022 №345530413, яким застосовано штрафну санкцію до товариства за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкових накладних на суму 980 437,94 грн., зауважив, що під час подання на реєстрацію податкової накладної № 3 від 18.02.2022 контролюючим органом не було прийнято таку через виявлення помилки, вказано про те, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування та відповідачем не приймалось рішень про зупинення реєстрації такої податкової накладної чи відмову в реєстрації податкової накладної. ТОВ "ТЕХ ТРЕНД" зауважив, що 11.07.2022 ним подавались уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із самостійно виявлених помилок за лютий 2022 року та в Додатку 1 таблиці 1.1 вказано податкову накладну, яка не зареєстрована та включена до суми податкових зобов`язань за лютий 2022 року по контрагенту ТОВ "АТЕЛЬЄ ДЕ ФРАНС КИЇВ" податкова накладна № 3 від 18.02.2022 за обсягом постачання 49021895,00 грн. та сумою ПДВ 9804379,00 грн. 11.07.2022 сума ПДВ 9804379,00 грн. була зареєстрована як перевищення в електронній системі ПДВ за лютий 2022 року. Посилаючись на положення п. 200.9 ст. 200 ПК України, товариство має витяг щодо суми податку з ПДВ за лютий 2022 року у розмірі 1 968 564,25 грн. та при обрахуванні позивачем суми податку, отримано суму 10015668,00 грн., яку вважає цілком достатньою для реєстрації податкової накладної № 3 від 18.02.2022 на суму 9804379,00 грн. Всі необхідні первинні та бухгалтерські документи на підтвердження дійсності правочину, укладеного із вказаним контрагентом товариство має, наслідки правочину відповідно відображені в податковій звітності. Складений контролюючим органом акт від 07.10.2022 № 29707/Ж5/2б-15-04-13-03/42851497 щодо своєчасності реєстрації податкової накладної в ЄРПН, зафіксовано порушення строків реєстрації податкових накладних № 2 та № 3 від 18.02.2022, вважає необґрунтованим, товариство зазначає про неврахування відповідачем заперечень на акт перевірки, не отримання на скаргу відповіді, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податкові накладні подані на реєстрацію в ЄРПН своєчасно, товариство не може нести відповідальність за технічні обставини, які виникли у контролюючого органу під час опрацювання спірних накладних. Також, позивач зауважив про порушення відповідачем порядку проведення перевірки.

11.04.2023 ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі; визначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано позивачу подати до суду належним чином завірені копії додатків до позовної заяви.

28.05.2023 судом отримано відзив від відповідача-1 ГУ ДПС у м. Києві, в якому останній не погоджується із вимогами товариства, вважає їх необґрунтованими та безпідставно заявленими, просить у позові відмовити.

Відповідач наполягає на тому, що направлення на перевірку, службові посвідчення та копія наказу вручені позивачу належним чином, акт перевірки від 07.10.2022 № 29707/Ж5/2б-15-04-13-03/42851497 є обґрунтованим та спірне податкове повідомлення - рішення форми "Н" Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 30.11.2022 №345530413 є правомірним, підстави для скасування відсутні. Оскільки позивач не надає доказів на спростування висновків акту перевірки, останні є правомірними, акт перевірки надісланий 09.11.2022, заперечення від товариства від 16.11.2022 надійшло до контролюючого орану 07.11.2022 та за результатами розгляду останніх 28.11.2022 за №17235/1/26-15-04-13-08, такі залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін. Застосований до позивача штраф за порушення граничних строків подання на реєстрацію податкових накладних до ЄРПН вважає відповідним. Спірне рішення було надіслано на адресу позивача належним чином. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

28.06.2023 та 29.06.2023 від відповідача-2 ДПС України надійшли до суду відзив та додаткові пояснення, в яких контролюючий орган не визнає позовні вимоги товариства, вказує про несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №3 від 18.02.2022 в ЄРПН, позивачем порушено вимоги ПК України щодо граничних строків реєстрації податкової накладної, спірне податкове повідомлення - рішення від 30.11.2022 №345530413 вважає законним, правових підстав для скасування не має. Також, ДПС України зауважило, що ТОВ "ТЕХ ТРЕНД" за період з 12.07.2022 по 30.07.2022 подано 4 документи з помилками, про що повідомлено квитанціями, вказана сума ПДВ не може перевищувати суму ПДВ, яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-7835814.75) та лише після подання уточнюючого розрахунку від 19.07.2022 № 9132070510, у якому зменшено неправомірно включений податковий кредит в сумі 8 269 830,56 грн. та сплати 22.07.2022 відповідних податкових зобов`язань показники СЕА ПДВ перераховано, накладна склала суму 9804 379 грн., за рахунок якої зареєстровано 25.07.2022 податкову накладну № 3 від 18.02.2022 на суму ПДВ 9804379,00 грн. ДПС України відзначив, що податкова накладна № 3 від 18.02.2022 вже зареєстрована в ЄРПН 25.07.2022 тому день її фактичного отримання застосувати неможна, просить суд відмовити в задоволенні позову.

15.06.2023 та 27.06.2023 судом отримано відповідь на відзив та пояснення в якому представник позивача вказує на необґрунтовану позицію відповідачів, наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позові.

25.07.2023 ухвалою Київського окружного адміністративного суду витребувано докази у позивача, відповідача-1, відповідача-2.

Інших заяв по суті спору не надходило.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим Кодексом України (далі ПК України).

ТОВ ""ТЕХ ТРЕНД"" зареєстроване як юридична особа 28.02.2019 (код ЄДРПОУ 42851497), є платником податку на додану вартість.

Позивачем подано на реєстрацію податкову накладну № 3 від 18.02.2022, яку не прийнято контролюючим органом у зв`язку із виявленням помилки. Зокрема, вказано про те, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування та відповідачем не приймалось рішень про зупинення реєстрації такої податкової накладної чи відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 ПК України якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ).

11.07.2022 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із самостійно виявленими помилками за лютий 2022 року.

Відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби (далі ІКС ДПС) згідно із даними уточнюючого розрахунку поданого позивачем 11.07.2022, включення до складу податкового кредиту суми ПДВ 8269830,56 грн за лютий 2022 року від контрагента з ІПН 402401826593, не підтверджено зареєстрованими податковими накладними в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Так, станом на 11.07.2022 податкові зобов`язання за лютий 2022 року не сплачено в повному обсязі до бюджету та не забезпечено «вхідним» податковим кредитом, що вплинуло на розрахунки суми податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246) відповідно до пункту 2 якого податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку № 1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

12.07.2022 та 13.07.2022 позивачем подано на реєстрацію податкову накладну № 3 від 18.02.2022.

Відповідно до журналу прийому ІКС «Архів електронної звітності» по ТОВ «ТЕХ ТРЕНД» за період з 12.07.2022 по 13.07.2022 наявні 4 документи з помилками, про що позивача повідомлено відповідними квитанціями, а саме:

-Квитанція №1 від 12.07.2022 08:07:35, повідомлення «Документ не може бути прийнятий сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-8733817.75)»;

-Квитанція №1 від 12.07.2022 12:42:56, повідомлення «Документ не може бути прийнятий сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-7835814.75)»;

-Квитанція №1 від 13.07.2022 10:09:52, повідомлення «Документ не може бути прийнятий сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-8733817.75)»;

-Квитанція №1 від 13.07.2022 17:16:27, повідомлення «Документ не може бути прийнятий сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-8733817.75)».

19.07.2022 позивачем подано уточнюючий розрахунок № 9132070510 та 22.07.2022 податкові зобов`язання, що підтверджується витягом з СЕА ПДВ.

В подальшому 25.07.2022, за наслідками коригування, зареєстровано податкову накладну № 3 від 18.02.2022 на суму ПДВ 9804379 грн.

Здійснюючи операції з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в «Єдиному реєстрі податкових накладних» та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у «Єдиному реєстрі податкових накладних» має здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин Податкового кодексу України закріплений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в «Єдиному реєстрі податкових накладних».

Пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлює, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в «Єдиному реєстрі податкових накладних» (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної: (1) на операції з постачання товарів / послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; (2) на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; (3) відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; (4) відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; (5) відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми Податкового кодексу України доводить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, встановленої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі Закон № 533-IX).

У зв`язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділуПодаткового кодексу України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

(1) порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

(2) відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

(3) порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, зокрема, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в «Єдиному реєстрі податкових накладних» у відповідний період.

Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року. Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. До завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та досі триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 3 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі Закон № 2118-IX). Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділуПодаткового кодексу України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Потім Верховна Рада України прийняла Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон № 2260-IX). У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України було викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в «Єдиному реєстрі податкових накладних» до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року».

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що позивачем пропущений строк реєстрації податкової накладної від 18.02.2022 № 3 на 11 днів, а тому відповідачем-1 правомірно накладено на позивача штраф в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в цій податковій накладній.

Щодо доводів позивача про неправомірність дій податкового органу під час проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого грошового зобов`язання, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

При цьому, окресленим підпунктом визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Між тим, положеннями статті 76 ПК України регламентовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Щодо строків проведення камеральної перевірки суд ураховує наступне.

Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Згідно з абзацами першим третім п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі Закон №2120-ІX). Законом № 2120-ІX статтю 102 Кодексу було доповнено пунктом 102.9.

Так, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст.102 ПКУ у редакції Закону № 2120-ІX).

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Поряд з цим, Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023 року, пункт 102.9 статті 102 виключено.

Таким чином, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу.

Контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадав на період дії карантину та/або воєнного стану (до 01.08.2023), враховуючи період зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Відповідно, відповідачем-1 за результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки позивача від 07.10.2022 № 29707/Ж5/2б-15-04-13-03/42851497.

З матеріалів справи вбачається, що акт камеральної перевірки позивача від 07.10.2022 № 29707/Ж5/2б-15-04-13-03/42851497 надісланий відповідачем-1 на податкову адресу позивача рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення, отримано платником 09.11.2022.

Заперечення позивача від 16.11.2022 на акт від 07.10.2022 № 29707/Ж5/2б-15-04-13-03/42851497 надійшло до відповідача-1 17.11.2022, за результатами розгляду яких відповідачем- 1 акт камеральної перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Відповідно, суд враховує той факт, що матеріалами справи підтверджується надсилання відповідчем-1 на податкову адресу позивача рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення листа про результати розгляду заперечення до акту перевірки від 07.10.2022 № 29707/Ж5/2б-15-04-13-03/42851497, який було повернуто за закінченням терміну зберігання 05.12.2022.

30.11.2022 на підставі висновків камеральної перевірки відповідачем-1 винесено податкове-повідомлення рішення № 345530413 до позивача, на основі якого застосовано штраф у сумі 980437,94 грн, яке було на податкову адресу позивача рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення який було повернуто за закінченням терміну.

Суд ураховує, що відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Відтак, податковий орган, провівши таку перевірку з урахуванням норм Податкового кодексу України, чинними на момент виникнення спірних правовідносин та встановивши порушення позивачем вимог податкового законодавства із прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, діяв в межах наданих повноважень та відповідно до приписів чинного законодавства України.

Жодних доказів належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкової накладної від 18.02.2022 № 3 позивач не надає, як і не спростовує висновків проведеної камеральної перевірки.

Отже, враховуючи викладене, висновки камеральної перевірки викладені в акті від 07.10.2022 № 29707/Ж5/2б-15-04-13-03/42851497 є обґрунтованими, відповідно, податкове повідомлення-рішення № 345530413 від 30.11.2022 прийнято відповідачем правомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Виходячи з викладеного та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.