Постанова від 25.06.2025 по справі 320/9113/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9113/23 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Бужак Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ТРЕНД» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ТРЕНД» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ТРЕНД» (далі - позивач, апелянт) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Н" Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №345530413 від 30.11.2022;

- вважати прийнятою та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 18.02.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ ТРЕНД" днем її фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність прийнятого рішення контролюючим органом від 30.11.2022 №345530413, яким застосовано штрафну санкцію до Товариства за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкових накладних на суму 980 437,94 грн.

Позивач наголошує, що під час подання на реєстрацію податкової накладної № 3 від 18.02.2022 контролюючим органом не було прийнято таку через виявлення помилки, оскільки вказано про те, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування та відповідачем не приймалось рішень про зупинення реєстрації такої податкової накладної чи відмову в реєстрації податкової накладної.

ТОВ "ТЕХ ТРЕНД" зауважує, що складений контролюючим органом акт від 07.10.2022 № 29707/Ж5/2б-15-04-13-03/42851497 щодо своєчасності реєстрації податкової накладної в ЄРПН, яким зафіксовано порушення строків реєстрації податкових накладних № 2 та № 3 від 18.02.2022, є необґрунтованим.

Позивач також зазначає про неврахування відповідачем заперечень на акт перевірки, не отримання відповіді на скаргу.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ТРЕНД» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним та невірним з`ясуванням фактичних обставин справи, порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції взято за основу до уваги відзиви відповідачів, які були подані з порушенням визначених судом строків; позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки Товариством у відповідності з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкові накладні своєчасно складено та направлено до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями якими, зокрема, підтверджується дата фактичного подання податкових накладних/розрахунку коригування на реєстрацію до ЄРПН в строк визначений ст.201 ПК України; ТОВ «ТЕХ ТРЕНД» не може нести відповідальність за ненадходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Також повідомляє, що уповноваженим представником ТОВ «ТЕХ ТРЕНД» не отримувався наказ про проведення перевірки та його не ознайомлено із направленнями на перевірку; фактична, документальна (планова або позапланова) перевірки щодо ТОВ «ТЕХ ТРЕНД» не здійснювались.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року та від 06 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

12 листопада 2024 року відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого просить здійснювати розгляд справи за участю сторін.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін;2) обраний позивачем спосіб захисту;3) категорію та складність справи;4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;5) кількість сторін та інших учасників справи;6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з поданого клопотання відповідача, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами частин 5 та 7 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги пункт 20 частини 1 статті 4 та частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до фактичних обставин справи, ТОВ ""ТЕХ ТРЕНД"" зареєстроване як юридична особа 28.02.2019 (код ЄДРПОУ 42851497), є платником податку на додану вартість.

Позивачем подано на реєстрацію податкову накладну № 3 від 18.02.2022, яку не прийнято контролюючим органом у зв`язку із виявленням помилки. Зокрема, вказано про те, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування та відповідачем не приймалось рішень про зупинення реєстрації такої податкової накладної чи відмову в реєстрації податкової накладної.

11.07.2022 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із самостійно виявленими помилками за лютий 2022 року.

Відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби згідно із даними уточнюючого розрахунку поданого позивачем 11.07.2022, включення до складу податкового кредиту суми ПДВ 8 269 830,56 грн за лютий 2022 року від контрагента з ІПН 402401826593, не підтверджено зареєстрованими податковими накладними в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Станом на 11.07.2022 податкові зобов`язання за лютий 2022 року не сплачено в повному обсязі до бюджету та не забезпечено «вхідним» податковим кредитом, що вплинуло на розрахунки суми податку.

12.07.2022 та 13.07.2022 позивачем подано на реєстрацію податкову накладну № 3 від 18.02.2022.

Відповідно до журналу прийому ІКС «Архів електронної звітності» по ТОВ «ТЕХ ТРЕНД» за період з 12.07.2022 по 13.07.2022 наявні 4 документи з помилками, про що позивача повідомлено відповідними квитанціями, а саме:

- квитанція №1 від 12.07.2022 08:07:35, повідомлення «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-8733817.75)»;

- квитанція №1 від 12.07.2022 12:42:56, повідомлення «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-7835814.75)»;

- квитанція №1 від 13.07.2022 10:09:52, повідомлення «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-8733817.75)»;

- квитанція №1 від 13.07.2022 17:16:27, повідомлення «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-8733817.75)».

19.07.2022 позивачем подано уточнюючий розрахунок № 9132070510 та 22.07.2022 податкові зобов`язання, що підтверджується витягом з СЕА ПДВ.

В подальшому 25.07.2022, за наслідками коригування, зареєстровано податкову накладну № 3 від 18.02.2022 на суму ПДВ 9 804 379 грн.

09 листопада 2022 року позивач отримав Акт камеральної перевірки № 29707/Ж5/2б-15-04-1З-0З/42851497 від 07 жовтня 2022 року стосовно перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В акті встановлено, що позивачем пропущений строк реєстрації податкової накладної від 18.02.2022 № 3 на 11 днів, а тому на позивача накладено штраф в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в цій податковій накладній.

ТОВ «ТЕХ ТРЕНД» заперечило акт камеральної перевірки шляхом подання скарги від 16 листопада 2022 року, за результатами розгляду якої Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві акт камеральної перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

30 листопада 2022 року на підставі висновків камеральної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві винесено податкове-повідомлення рішення № 345530413, на основі якого до позивача застосовано штраф у сумі 980 437,94 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що жодних доказів належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкової накладної від 18.02.2022 № 3 позивач не надає, як і не спростовує висновків проведеної камеральної перевірки. Враховуючи викладене, висновки камеральної перевірки викладені в акті від 07.10.2022 № 29707/Ж5/2б-15-04-13-03/42851497 є обґрунтованими, відповідно, податкове повідомлення-рішення № 345530413 від 30.11.2022 прийнято відповідачем правомірно.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У пункті 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 та 13 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ТРЕНД» засобами телекомунікаційного зв`язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДПС України надіслало податкову накладну №3 від 18 липня 2022 року. Зазначені дії було вчинено позивачем тричі.

Згідно отриманих квитанцій документи не було прийнято, з підстав виявлення наступних помилок: сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних чи рішення про зупинення їх реєстрації контролюючим органом не приймалися.

Надалі, позивачем було подано письмову скаргу до контролюючого органу, в якій зазначалося, що 11 липня 2022 року ним було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2022 року, в якому в Додатку 1 таблиці 1.1 була вказана податкова накладна, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, та включена до суми податкових зобов`язань за лютий 2022 року, а саме податкова накладна № 3 від 18.02.2022 по контрагенту ТОВ «АТЕЛЬЄ ДЕ ФРАНС КИЇВ» на обсяг постачання 49 021 895,00 грн, загальна суму податку на додану вартість 9 804 379,00 грн.

11 липня 2022 року сума податку на додану вартість 9 804 379,00 грн була зареєстрована як сума перевищення в електронній системі ПДВ за лютий 2022 року.

Як вбачається з пояснень Державної податкової служби України, ТОВ "ТЕХ ТРЕНД" за період з 12 липня 2022 року по 30 липня 2022 року подано 4 документи з помилками, про що повідомлено квитанціями, оскільки вказана сума ПДВ не може перевищувати суму ПДВ, яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-7835814.75).

Після подання уточнюючого розрахунку від 19 липня 2022 року № 9132070510, у якому зменшено включений податковий кредит в сумі 8 269 830,56 грн та сплати 22 липня 2022 року відповідних податкових зобов`язань, показники СЕА ПДВ перераховано, накладна склала суму 9 804 379 грн, за рахунок якої 25 липня 2022 року зареєстровано податкову накладну №3 від 18 лютого 2022 року на суму ПДВ 9 80 4379,00 грн.

З наведеного вбачається, що податкова накладна № 3 від 18 лютого 2022 року зареєстрована в ЄРПН 25 липня 2022 року.

У пункті 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, ст. 201 ПК України визначений обов`язок продавця товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З аналізу вищезазначених правових норм висновується, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, встановленої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. При цьому, строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем пропущено строк реєстрації податкової накладної від 18 лютого 2022 року № 3 на 11 днів, а тому Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві правомірно накладено на позивача штраф в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в цій податковій накладній.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду та вважає необхідним врахувати наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року, який постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.

У зв`язку із введенням карантину законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, зокрема, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені порушення з 01.03.2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Так, спірна податкова накладна складена позивачем 18 лютого 2022 року.

Водночас, до завершення карантину Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та досі триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу Російської Федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03.03.2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022 року (далі - Закон №2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

На підставі підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зважаючи на тотожність диспозицій наведених норм ПК України (предмету правопорушень, на які спрямована дія цих норм), які є різними за своєю гіпотезою (умов, за яких ці норми підлягають застосуванню), пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX підлягає застосуванню під час «ковідного» мораторію, а пункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX має діяти після запровадження воєнного стану. Паралельне існування обставин, за яких підлягають застосуванню обидві розглядувані норми, не виключає необхідність застосування кожної з них. Оскільки зазначені приписи мають кожен свої умови застосування, вони не конкурують між собою. Тому, пізніший час прийняття пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX не може заперечувати необхідність застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якщо наявні відповідні умови («ковідний» мораторій).

У подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України від 12.05.2022 року №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27.05.2022 року Закону №2260-IX, яким підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України було викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в «Єдиному реєстрі податкових накладних» до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.».

Отже, звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Як встановлено судом, спірна податкова накладна від 18 лютого 2022 року №3 направлена позивачем на реєстрацію до ЄРПН - 12 липня 2022 року та 13 липня 2022 року, втім не зареєстрована з незалежних від позивача причин.

Відповідно до журналу прийому ІКС «Архів електронної звітності» по ТОВ «ТЕХ ТРЕНД» за період з 12.07.2022 по 13.07.2022 наявні 4 документи з помилками, про що позивача повідомлено відповідними квитанціями, а саме:

- квитанція №1 від 12.07.2022 08:07:35, повідомлення «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-8733817.75)»;

- квитанція №1 від 12.07.2022 12:42:56, повідомлення «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-7835814.75)»;

- квитанція №1 від 13.07.2022 10:09:52, повідомлення «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-8733817.75)»;

- квитанція №1 від 13.07.2022 17:16:27, повідомлення «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (9804379.00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-8733817.75)».

Як стверджує апелянт, ТОВ «ТЕХ ТРЕНД» не може нести відповідальність за ненадходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Так, на момент складання Товариством відповідної податкової накладної від 18 лютого 2022 року діяв карантин, надаючи позивачу можливість користуватися у відповідні періоди пільгами у вигляді звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних.

Наведені висновки корелюються з положенням підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України, який констатує презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Верховний Суд в постанові від 25 січня 2022 року у справі №280/1615/19 зазначив, що порушення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, як і будь-яке інше податкове правопорушення, передбачає наявність вини платника податків. У свою чергу, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. Таким чином, з метою визначення правомірності застосування штрафних санкцій, важливим є встановлення не лише факту несвоєчасної реєстрації платником податків податкових накладних в ЄРПН, а і наявність вини платника податків у несвоєчасній реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Суд також виснував, що якщо затримка реєстрації податкових накладних в ЄРПН виникла не з вини платника податків, це свідчить про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Так, за своєю правовою природою податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної. Припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Тому, коли податкова накладна/розрахунок коригування складена (-ий) в період дії мораторію, а зареєстрована (-ий) після скасування дії мораторію, то відповідальність за порушення строків реєстрації накладних застосовується за період, у якому перестали існувати підстави для звільнення від відповідальності.

З огляду на викладене у сукупності, судова колегія доходить висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №345530413 від 30 листопада 2022 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Поряд з наведеним, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 18 лютого 2022 року днем її фактичного подання, оскільки вказана податкова накладна зареєстрована 25 липня 2022 року, що позивачем не заперечується.

Крім того, відповідних доводів за змістом апеляційної скарги не наведено.

Колегія суддів відхиляє за безпідставністю покликання апелянта щодо не врахування відповідачем заперечень ТОВ «ТЕХ ТРЕНД» на акт камеральної перевірки, оскільки матеріалами справи підтверджується надсилання на податкову адресу позивача рекомендованого листа з повідомленням про результати розгляду заперечення до акту перевірки від 07.10.2022 № 29707/Ж5/2б-15-04-13-03/42851497.

Крім того, суд критично оцінює твердження позивача про те, що перед початком перевірки його не було ознайомлено з направленнями на перевірку та копією наказу про проведення перевірки, оскільки відповідно до приписів статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

У частині доводів апеляційної скарги щодо недопустимості відзивів відповідачів, колегія суддів звертає увагу на те, що обов`язок перевірити строк подання процесуального документу, повноваження представника сторони, а також законність документа, наданого на підставі таких повноважень, належить виключно до компетенції суду, який розглядає справу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 6 710,00 грн (2684,00 грн грн+4026,00 грн) підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

Керуючись статтями 132, 272, 286, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ТРЕНД» - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року - скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ТРЕНД» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві форми "Н" №345530413 від 30 листопада 2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ТРЕНД» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 710,00 грн (шість тисяч сімсот десять гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

Н.П. Бужак