Рішення

від 19.09.2024 по справі 640/26367/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року № 640/26367/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест Агро Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2019 року № 00004800502, № 00004810502, № 00004820502, № 00004830502,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест Агро Трейд» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2019 № 00004800502, № 00004810502, № 00004820502, № 00004830502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо нереальності господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентом, спростовуються змістом господарських операцій, оскільки позивачем досягнуто економічного ефекту, господарські операції оформлені відповідними первинними документами. На час, коли позивач мав господарські взаємовідносини зі своїм контрагентом, відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про такого контрагента були підтвердженими, така особа була зареєстрована як платник податку, а відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, наголошував, що податковий орган діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, оскільки надані позивачем первинні документи містять істотні недоліки змісту та форми, а відтак не можуть вважатись таким, що підтверджують реальність господарської операції позивача з контрагентом.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2021 року, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест Агро Трейд» відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 року у справі № 640/26367/19 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.10.2022 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2021 року, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В означеній постанові Верховний суд зазначив, що при новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладені висновки касаційного, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з урахуванням предмета доказування у цій справі, з перевіркою їх належними та допустимими доказами, надати належну правову оцінку кожному доказу окремо та у їх сукупності. Судове рішення, з урахуванням встановлених обставин та зібраних доказів, повинно містити обґрунтування, чому суд приймає або відхиляє той чи інший доказ, надавши правову оцінку усім доводам сторін в межах заявленого позову.

Згідно з протоколом передачі судової справи, адміністративну справу № 640/26367/19 передано на новий розгляд судді Качур І.А.

1 листопада 2022 року, суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Качура І.А. прийнято позовну заяву до розгляду та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу №640/26367/19, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позивач в додаткових поясненнях наполягав на позовних вимогах та просив їх задовольнити.

В додаткових поясненнях відповідач наполягав на обґрунтованості висновків акту перевірки та, як наслідок, правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 16.10.2019 № 2014 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Інвест Агро Трейд».

За результатом проведеної перевірки складено акт від 27.11.2019 № 182/26-15-05-02-04/40635087 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест Агро Трейд» у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого в періоді, що перевірявся занижено податок на прибуток на загальну суму 528 348,00 грн., в т.ч. за 2018 у сумі 528 348,00 грн. та завищено відємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 392 435,00 грн., в т.ч. по періодах: за півріччя 2019р. у сумі 392 435, 00 грн.;

- п. 44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, всього на загальну суму 504 711,00 грн. в т.ч. за квітень 2019р. 504 711, 00 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 49 906,00 грн., в т.ч. по періодам: червень 2019 49906, 00 грн.

- ч. 8 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п. 6 ч. 3 р. IV Інструкції про порядок нарахування сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в результаті чого встановлено порушення порядку сплати єдиного соціального внеску за 21.01.2019, 31.01.2019, 20.05.2019, 23.05.2019.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 18.12.2019:

- № 00004800502, яким за порушення п.134.1 ст.134 ПК України збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 528 348, 00 грн. (132087,00 грн. штрафні санкції).

- № 00004810502, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 504711,00 грн. (126178,00 грн. штрафні санкції);

- № 00004820502, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 49906,00 грн.

- №00004830502, яким за порушення п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток розмірі 92435,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норм підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єкт оподаткування податком на прибуток визначений у статті 134 ПК України як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

В силу приписів абзацу 1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункту 201.1 статті 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.

Отже, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами норм пунктів 44.1, 44.2, 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХІV) та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 цього Закону).

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Встановлено, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на результатах дослідження ним господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ФІРМА «ХАРВЕСТ».

Так, між ТОВ «ТД «ІНВЕСТ АГРО ТРЕЙД» в особі ОСОБА_1 з однієї сторони (далі покупець) та ТОВ «АФ «ХАРВЕСТ» в особі директора ОСОБА_2 (далі постачальник) укладено договори поставки від 23 жовтня 2018 року № ДКП-248/231018, від 26 жовтня 2018 року № ДКП-250/261018 та від 02 листопада 2018 року № ДКП-252/021118, за умовами яких постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець прийняти і оплатити товар. Під товаром у цих договорах розуміється кукурудза, врожаю 2018 року.

На підтвердження здійснення операцій із вказаним контрагентом позивач надав до перевірки копії таких документів: договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів перерахунку ціни партії товару, податкових накладних.

Однак, контролюючий орган встановив, що ТОВ «АФ «ХАРВЕСТ» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області, а остання подана звітність декларація з податку на прибуток за червень 2019 року.

При цьому, зокрема, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, 19 лютого 2019 року внесено кримінальне провадження № 32019100110000023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України. У ході досудового розслідування допитано засновника ТОВ «АФ «ХАРВЕСТ» (код 36487041), яка повідомила, що з 14 листопада 2017 року працює секретарем Катеринiвської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та зазначила, що до формування статутного фонду підприємства ТОВ «АФ «ХАРВЕСТ» вона відношення не має, в період роботи на посадах державної служби підприємницькою діяльністю не займалась, підприємство не реєструвала, засновником будь-яких підприємств не була, як фізична особа, посадовою або службовою особою підприємств не була, за сумісництвом на підприємствах приватної форми власності не працювала, будь-які доходи від підприємств приватної форми власності не отримувала.

З огляду на вказане, контролюючий орган дійшов висновку про те, що господарські операції, укладені між позивачем та ТОВ «АФ ХАРВЕСТ», є безтоварними, оскільки не опосередковується реальним виконанням операцій, які становлять його предмет. Контролюючий орган вважав, що товариство здійснило безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операції з постачання товарів (робіт/послуг), а наявність первинних документів не надає права платнику податків на формування даних податкового обліку в тому разі, якщо зафіксована в первинних документах господарська операція фактично не відбулася.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови).

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (пункт 67 Постанови).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Як слідує з матеріалів справи, між ТОВ «ТД «ІНВЕСТ АГРО ТРЕЙД» в особі ОСОБА_1 з однієї сторони (далі покупець) та ТОВ «АФ «ХАРВЕСТ» в особі директора ОСОБА_2 (далі постачальник) укладено договір поставки від 23 жовтня 2018 року № ДКП-248/231018.

Відповідно до п. 1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар. Під Товаром у цьому Договорі розуміється кукурудза, врожаю 2018 року, здорового товарного виду, без живих комах зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивні (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.6 Договору визначено, що загальна кількість Товару за цим Договором 350 метричних тонн Товару з опціоном +/- 10% за вибором Покупця.

Сторони погоджуються, що кількість і якість Товару остаточно визначається в Місці поставки Товару, що вказаний в п. 3.1 цього Договору (п. 1.7 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору передбачено, що ціна Товару без податку на додану вартість за цим Договором складає 4 133, 34 за одну метричну тонну. Ціна Товару з ПДВ за цим Договором складає 4960 грн.

Загальна вартість Товару по цьому Договору складає: без ПДВ 1 446 669,00 грн., загальна вартість Товару з ПДВ складає 1 736 002,80 грн., +/- 10%, згідно п. 1.6 Договору.

У вартість Товару входять всі інші витрати Постачальника, понесені ним до моменту поставки Товару у місце поставки на умовах цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору, Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару на умовах DAP відповідно до правил Інкотермс за наступною адресою : 57263, Миколаївська область, с. Шевченково, вул. Урожайна, 1 .

Пунктом 3.2 Договору визначено, що строк поставки Товару до 29.10.2018 року включно.

Також, пунктом 8.1.3 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується реєструвати податкові накладні в ЄРПН в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору позивачем до матеріалів справи долучено видаткові накладні від 23.10.2018 № РН-0000432 на суму 283 245,69 грн. (разом з ПДВ), від 24.10.2018 № РН-0000433 на суму 459 771,11 грн. (разом з ПДВ), від 25.10.2018 № РН-0000434 на суму 521 562 грн. (разом з ПДВ), від 26.10.2018 № РН-0000439 на суму 452 681,13 (разом з ПДВ), із значенням замовлення: договір № ДКП-248/231018 від 23.10.2018 року

На підтвердження поставки товару надано товарно-транспортні накладні від 24.10.2018 № 306076, № 306077, № 306078, № 366198, № 365813, № 365814, від 23.10.2018 № 365986, № 365987, від 25.10.2018 № 366045, №434841. Пункт розвантаження зазначено: 57263, Миколаївська область, с. Шевченково, вул. Урожайна, 1.

Між сторонами було підписано акти перерахунку ціни партій товару № 23102018/1 від 23.10.2018, № 24102018/2 від 24.10.2018, № 24102018/3 від 24.10.2018, № 24102018/4 від 24.10.2018, № 25102018/5 від 25.10.2018, № 25102018/1 від 25.10.2018, № 25102018/7 від 23.10.2018, № 25102018/8 від 25.10.2018, № 26102018/1 від 26.10.2018, № 26102018/10 від 26.10.2018. Згідно вказаних актів строк поставки визначено на умовах постачання DAP, склад Покупця Котляревський елеватор (Миколаївська область, Вітовський район, с. Шевченково, вул. Урожайна,1), строк поставки з 23.10.2018 по 29.10.2018 року.

Між ТОВ «ТД «ІНВЕСТ АГРО ТРЕЙД» в особі ОСОБА_1 з однієї сторони (далі покупець) та ТОВ «АФ «ХАРВЕСТ» в особі директора ОСОБА_2 (далі постачальник) укладено договір поставки від 26 жовтня 2018 року № ДКП-250/261018.

Відповідно до п. 1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар. Під Товаром у цьому Договорі розуміється кукурудза, врожаю 2018 року, здорового товарного виду, без живих комах зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивні (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.6 Договору визначено, що загальна кількість Товару за цим Договором 220 метричних тонн Товару з опціоном +/- 10% за вибором Покупця.

Сторони погоджуються, що кількість і якість Товару остаточно визначається в Місці поставки Товару, що вказаний в п. 3.1 цього Договору (п. 1.7 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору передбачено, що ціна Товару без податку на додану вартість за цим Договором складає 4 041,67 грн. за одну метричну тонну. Ціна Товару з ПДВ за цим Договором складає 4850 грн.

Загальна вартість Товару по цьому Договору складає: без ПДВ 889 167,4 грн., загальна вартість Товару з ПДВ складає 1 067 000,00 грн., +/- 10%, згідно п. 1.6 Договору.

У вартість Товару входять всі інші витрати Постачальника, понесені ним до моменту поставки Товару у місце поставки на умовах цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору, Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару на умовах DAP відповідно до правил Інкотермс за наступною адресою : 57263, Миколаївська область, Вітовський район, с. Шевченково, вул. Урожайна, 1 .

Пунктом 3.2 Договору визначено, що строк поставки Товару до 09.11.2018 року включно.

Також, пунктом 8.1.3 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується реєструвати податкові накладні в ЄРПН в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків та поставки Товару до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до матеріалів справи долучено видаткові накладні від 31.10.2018 № РН-0000446 на суму 441 159,83 грн. (разом з ПДВ), від 03.11.2018 № РН-0000452 на суму 164 132,62 (разом з ПДВ), від 06.11.2018 № РН-0000467 на суму 538 857,78 грн. (разом з ПДВ) із значенням замовлення: договір № ДКП-250/261018 від 26.10.2018 року

На підтвердження поставки товару надано товарно-транспортні накладні від 31.10.2018 року № 366213, 366214, 366215, від 02.11.2018 № 306205, від 04.11.2018 № 306095, № 306094, від 05.11.2018 № 306217. Пункт розвантаження зазначено: 57263, Миколаївська область, с. Шевченково, вул. Урожайна, 1.

Між сторонами було підписано акти перерахунку ціни партій товару № 33102018/1 від 31.10.2018, № 31102018/2 від 31.10.2018, № 31102018/3 від 31.10.2018, № 03112018/4 від 03.11.2018, № 06112018/5 від 06.11.2018, № 06112018/6 від 06.11.2018, № 06112018/7 від 06.11.2018. Згідно вказаних актів строк поставки визначено на умовах постачання DAP, склад Покупця Котляревський елеватор (Миколаївська область, Вітовський район, с. Шевченково, вул. Урожайна,1), строк поставки з 26.10.2018 по 09.11.2018 року.

Також судом встановлено, що між ТОВ «ТД «ІНВЕСТ АГРО ТРЕЙД» в особі ОСОБА_1 з однієї сторони (далі покупець) та ТОВ «АФ «ХАРВЕСТ» в особі директора ОСОБА_2 (далі постачальник) укладено договір поставки від 02 листопада 2018 року № ДКП-252/261018.

Відповідно до п. 1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар. Під Товаром у цьому Договорі розуміється кукурудза, врожаю 2018 року, здорового товарного виду, без живих комах зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивні (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.6 Договору визначено, що загальна кількість Товару за цим Договором 120 метричних тонн Товару з опціоном +/- 10% за вибором Покупця.

Сторони погоджуються, що кількість і якість Товару остаточно визначається в Місці поставки Товару, що вказаний в п. 3.1 цього Договору (п. 1.7 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору передбачено, що ціна Товару без податку на додану вартість за цим Договором складає 4 000 грн. за одну метричну тонну. Ціна Товару з ПДВ за цим Договором складає 4800 грн.

Загальна вартість Товару по цьому Договору складає: без ПДВ 480 000 грн., загальна вартість Товару з ПДВ складає 576 000,00 грн., +/- 10%, згідно п. 1.6 Договору.

У вартість Товару входять всі інші витрати Постачальника, понесені ним до моменту поставки Товару у місце поставки на умовах цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору, Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару на умовах DAP відповідно до правил Інкотермс за наступною адресою: 57263, Миколаївська область, Вітовський район, с. Шевченково, вул. Урожайна, 1 .

Пунктом 3.2 Договору визначено, що строк поставки Товару до 16.11.2018 року включно.

Також, пунктом 8.1.3 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується реєструвати податкові накладні в ЄРПН в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків та поставки Товару до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Згідно угоди про внесення змін до Договору поставки № ДКП 252/021118 від 16.11.2018 року, Сторони дійшли згоди внести зміни:

- до п. 1.6. Договору поставки ДКП 252/021118 від 16.11.2018 року, а саме загальна кількість Товару за цим Договором 100 метричних тонн Товару з опціоном +/- 10% за вибором Покупця;

- до п. 2.2 Загальна вартість Товару по цьому Договору складає: без ПДВ 400 000,00 грн., загальна вартість Товару з ПДВ складає 480 000 грн., +/- 10%, згідно п. 1.6 Договору.

Пунктом 3 цієї Угоди вказано, що умови Договору, не змінені цією Угодою залишаються чинними.

До матеріалів справи долучено видаткові накладні від 07.11.2018 № РН-0000469 на суму 156 154,73 грн. (разом з ПДВ), від 08.11.2018 № РН-0000478 на суму 310 135,96 (разом з ПДВ), від 06.11.2018 № РН-0000467 на суму 538 857,78 грн. (разом з ПДВ) із значенням замовлення: договір № ДКП-250/261018 від 26.10.2018 року

На підтвердження поставки товару надано товарно-транспортні накладні від 07.11.2018 року № 306218, 306203, 306202. Пункт розвантаження зазначено: 57263, Миколаївська область, с. Шевченково, вул. Урожайна, 1.

Між сторонами було підписано акти перерахунку ціни партій товару № 07112018/1 від 07.11.2018, № 08112018/2 від 08.11.2018, № 08112018/3 від 08.11.2018. Згідно вказаних актів строк поставки визначено на умовах постачання DAP, склад Покупця Котляревський елеватор (Миколаївська область, Вітовський район, с. Шевченково, вул. Урожайна,1), строк поставки з 02.11.2018 по 16.11.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на ім`я позивача ТОВ «АГРО ФІРМА «ХАРВЕСТ» виписано податкові накладні від 23.10.2018 № 63, від 24.10.2018 № 64, від 25.10.2018 № 65, від 26.10.2018 № 69, від 31.10.2018 № 76, від 03.11.2018 № 7, від 06.11.2018 № 22, від 07.11.2018 № 24, від 08.11.2018 № 33.

Розрахунок між сторонами проведено в повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено рахунки на оплату від 23.10.2018 № СФ-0000485 на суму 283 245,69 грн. (разом з ПДВ), від 24.10.2018 № СФ-0000469 на суму 459 771,11 (разом з ПДВ), від 25.10.2018 № СФ-0000470 на суму 521 562,60 грн. (разом з ПДВ), від 26.10.2018 № СФ-0000476 на суму 452 681,13 грн. (разом з ПДВ), від 31.10.2018 № СФ-0000485 на суму 441 159 грн. (разом з ПДВ), від 03.11.2018 № СФ-0000492 на суму 164 132,62 грн. (разом з ПДВ), від 06.11.2018 № СФ-0000513 на суму 538 857 грн. (разом з ПДВ), від 07.11.2018 № СФ-0000515 на суму 156 154,73 грн. (разом з ПДВ), від 08.11.2018 № СФ-0000526 на суму 310 135 грн. (разом з ПДВ) та платіжні доручення № 936 від 26.10.2018 на суму 45 9771,11 грн., № 937 від 26.10.2018 на суму 283 245,69 грн., № 945 від 26.10.2018 на суму 200 000,00 грн., № 951 від 30.10.2018 на суму 321 562,60 грн., № 969 від 31.10.2018 на суму 300 000,00 грн., № 983 від 02.11.2018 на суму 152 681,13 грн., № 1034 від 09.11.2018 на суму 131 306,10 грн., № 1046 від 12.11.2018 на суму 431 086,22 грн., 1075 від 15.11.2018 на суму 200 000,00 грн., № 1090 від 19 11.2018 на суму 100 000,00 грн., № 1094 від 20.11.2018 на суму141 159,83 грн., № 1095 від 20.11.2018 на суму 107 771,56 грн., № 1096 від 20.11.2018 на суму 32 826,52 грн., № 1044 від 12.11.2018 на суму 124 923,78 грн., № 1057 від 13.11.2018 на суму 248 108,77 грн., № 1119 від 27.11.2018 на суму 31 230,95 грн., № 1129 від 27.11.2018 на суму 62 027,19 грн. із зазначенням призначення платежу.

При цьому, згідно з акту перевірки вбачається, що позивачем здійснено розрахунок з відповідачем за поставлений товар в повному обсязі. Станом на 30.06.2019 дебіторська чи кредиторська заборгованість по взаємовідносинах з вказаним контрагентом відсутня.

Таким чином, суд вважає слушним зауваження позивача щодо помилковості висновків податкового органу про отримання товару позивачем на безоплатній основі, оскільки вони суперечать встановленим обставинам під час проведення перевірки.

Крім цього, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем долучено копію договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 3-3/020718 від 02.07.2018 укладеного між ТОВ «Інвест Агро Логістик» та ТОВ «Торговий Дім «Інвест Агро Трейд» з додатками (додаткові угоди № 1 від 23.04.2019, № 2 від 27.06.2019 та № 3 від 24.07.2019 року про продовження строку зберігання продукції), відповідно до якого зерновий склад знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Шевченкове, вул. Урожайна, 1.

До вказаного договору було підписано акти надання послуг № 414 від 31.10.2018 на суму 138 720,97 грн., у тому числі ПДВ грн. 23 120,16 грн., № 452 від 30.11.2018 року на суму 100 696,37 грн., у тому числі ПДВ 16 782,73 грн., № 484 від 31.12.2018 року на суму 83 565,16 грн. у тому числі ПДВ 13 927,53 грн., № 15 від 31.01.2019 року на суму 83 565,16 грн. у тому числі ПДВ 13 927,53 грн., № 55 від 28.02.2019 року на суму 83 565,16 грн. у тому числі ПДВ 13 927,53 грн., № 136 від 31.03.2019 року на суму 83 565,16 грн. у тому числі ПДВ 13 927,53 грн., № 197 від 22.04.2019 року на суму 216 508,48 грн. у тому числі ПДВ 36 084,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальником ТОВ «Інвест Агро Логістик» (код ЄДРПОУ 40687198) складено податкові накладні та зареєстровано їх в ЄРПН на покупця ТОВ «Торговий Дім «Інвест Агро Трейд», а саме: податкові накладні від 31.10.2018 № 43, від 30.11.2018 № 27, від 31.11.2018 № 22, від 31.01.2019 № 25, від 28.02.2019 № 46, від 31.03.2019 № 78, від 22.04.2019 № 57.

Згідно листа від 17.11.2022 № 70-101/2140 АТ «ОТП Банк» підтверджено перерахування грошових коштів ТОВ «ТД «Інвест Агро Трейд» на користь ТОВ «Інвест Агро Логістик» (код ЄДРПОУ 40687198) за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції № 3-3/020718 від 02.07.2018 року.

При цьому, суд зазначає, що згідно пункту 2.8 Договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № З-3/020718 від 02.07.2018 року визначено, що продукція передається Поклажодавцем (ТОВ «Торговий Дім «Інвест Агро Трейд») на зберігання і приймається Зерновим складом за адресою: 57263, Миколаївська область, Вітовський район, с. Шевченково, вул. Урожайна, 1 (по тексту Договору-місце зберігання).

Вказана адреса була також визначена у товарно-транспортних накладних як пункт розвантаження (місце поставки), відповідно до яких було доставлено придбану у спірного контрагента ТОВ «Агро фірма «Харвест» сільськогосподарську продукцію.

Також, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Інвест Агро Трейд» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг (Покупець)» укладено договір поставки № ДКП-070/1/120419 від 12.04.2019.

Відповідно до п. 1 вказаного Договору, в порядку та умовах визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити Товар. Під Товаром у цьому Договорі розуміється кукурудза, врожаю 2018 року, насипом, українського походження, здорового товарного виду, без живих комах зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивні (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.5 Договору визначено, що загальна кількість Товару за цим Договором 2 655 метричних тонн Товару з опціоном +/- 5%.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна Товару без податку на додану вартість за цим Договором складає 4 250, 00 грн. за одну метричну тонну. Ціна Товару з ПДВ за цим Договором складає 5 100,00 грн.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що загальна вартість по цьому Договору Товару складає: без ПДВ 11 283 750,00 грн., загальна вартість Товару з ПДВ складає 13 540 00,00 грн., +/- 5%. Згідно п. 1.5 Договору.

Відповідно до п. 4 Договору Постачальник зобов`язується здійснити поставку товару на умовах FCA відповідно до правил Інкотермс -2010, - Миколаївська область, с. Шевченково, вул. Урожайна,1 (місце Поставки). Строк поставки Товару до 26.04.2019 року включно. Датою поставки Товару вважається дата підписання видаткової накладної або акту приймання передачі на Товар уповноваженими представниками Сторін. Право власності на Товар переходить до Покупця з дати підписання Сторонами Акту приймання передачі Товару, або видаткової накладної.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що оплату за Товар , що поставляється за даним Договором, проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставлених рахунків на оплату.

Договір набирає чинності з дати підписання його Сторонами і діє до 31.12.2019 року, а в частині поставки Товару до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1 Договору).

При цьому, до матеріалів справи долучено видаткову накладну № 22 від 22.04.2019 року на суму 4 682 514,00 грн., у тому числі ПДВ 780 419,00 грн., із зазначенням Покупця ТОВ «Спецвагон Транслізинг», підстава Договір поставки № ДКП-070/1/120419 від 12.04.2019 року на підставі рахунку на оплату покупцю № 23 від 22.04.2019 року, склад Котлярово, с. Шевченково, Миколаївська область, товар кукурудза, врожаю 2018 року у кількості 918,14 тонн.

Також, згідно платіжних доручень № 1354 від 16.04.2019 року на суму 1 811 945,19 грн., № 1343 від 25.04.2019 року на суму 1 136 124,01 грн., № 1/41 від 24.04.2019 року на суму 1 800 000,00 грн. здійснено оплату із зазначенням платежу згідно рахунку № 23 від 22.04.20219 року по Договору № ДКП-070/1/120419 від 12.04.2019 за кукурудзу врожаю 2018 року.

Крім цього, складено ТОВ «Торговий Дім «Інвест Агро Трейд» складено та зареєстровано податкову накладну від 22.04.2019 № 6, Отримувач (Покупець) ТОВ «Спецвагон Транслізинг» на загальну суму 4 682 514,00 грн., у тому числі ПДВ 780 419,00 грн., опис товару: кукурудза врожаю 2018 року, кількість 918,4т; ціна постачання 4250 грн.

Таким чином, суд вказує на те, що ТОВ «Торговий Дім «Інвест Агро Трейд» підтверджено подальшу реалізацію продукції, придбану в рамках договорів зі спірним контрагентом ТОВ «АГРО ФІРМА «ХАРВЕСТ».

В контексті наведеного вище, дослідивши первинну документацію, суд встановив, що вона складена у відповідності до вимог законодавства та відповідає умовам укладених договорів, належним чином підписана та скріплена печатками.

А тому, суд дійшов висновку, що факт належного документального підтвердження господарських операцій позивача зі спірним контрагентом підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг спірних операцій, та не мають ознак дефектності.

Натомість, контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Крім того, судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що контрагент позивача ТОВ «АГРО ФІРМА «ХАРВЕСТ» є фігурантом кримінального провадження №32019100110000023 від 19 лютого 2019 року, і в ході досудового розслідування засновник ТОВ «АГРО ФІРМА «ХАРВЕСТ» у своїх поясненнях заперечив свою участь у створенні та діяльності цього підприємства з огляду на наступне.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 01.12.2015 у справі №826/15034/17 (№21-3788а15), що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суб`єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб`єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, а це суперечить висновкам Верховного Суду України про те, що «господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, відповідно до якої вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

При цьому, слід наголосити, що податковим органом зазначено про наявність кримінального провадження, однак жодних вироків до суду не було надано.

Окрім цього, суд зазначає, що податковий орган при посиланні на особу-засновника спірного контрагента не вказує конкретну особу, натомість в матеріалах справи міститься належним чином нотаріально завірена заява засновниці ТОВ «АГРО ФІРМА «ХАРВЕСТ» ОСОБА_3 , в якій підтверджувала реєстрацію нею вказаного підприємства та здійснення у період з 2016 по 2019 роки господарської діяльності щодо вирощування та оптової торгівлі зерном та іншою сільськогосподарською продукцією.

До того ж слід зазначити, що всі документи, які наявні в матеріалах справи, підписані директором ТОВ «АГРО ФІРМА «ХАРВЕСТ» - Клеветенком Д.В.

Натомість, жодних заперечень щодо особи, яка підписала документи (договори, видаткові і податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти перерахунку ціни партії товару), відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій, відповідачем не наведено.

При вирішені даного спору суд також враховує позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №814/788/14, від 30 листопада 2018 року у справі №820/4698/17, від 14 лютого 2018 року у справі №804/15887/14, згідно з якою інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.

Слід також наголосити, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.

Висновок Верховного Суду, викладений, зокрема в постановах від 17 квітня 2018 року у справі №826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19 категоричний: відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Таким чином, недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Аналогічна правова позиція висловлена 10 листопада 2020 року Верховним Судом в рамках справи №440/3779/18, касаційне провадження №К/9901/23882/19.

Підсумовуючи викладене, на думку суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2019 № 00004800502, № 00004810502, № 00004820502, № 00004830502.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позову.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 19 210,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНВЕСТ АГРО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.12.2019 № 00004800502, № 00004810502, № 00004820502, № 00004830502.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНВЕСТ АГРО ТРЕЙД» (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корп. 10а, код ЄДРПОУ 40635087) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 19.09.2024 року.

Суддя Кочанова П.В.