Рішення

від 19.09.2024 по справі 340/4668/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4668/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК Україна" (надалі відповідач), у якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК Україна" на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 663100,94 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК Україна" на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21484,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" N 875-XII (надалі Закон N 875-XII) не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2023 році трьох осіб з інвалідністю та в строк до 15.04.2024 самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за три робочих місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняті особами з інвалідністю, в розмірі середньої річної заробітної плати, в розмірі 663100,94 грн. Також, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, відповідно до частини другої статті 20 Закону N 875-XII, відповідачу нарахована пеня в розмірі 21484,44 грн. У зв`язку з чим утворилася заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 684585,34 грн, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає про виконання у повному обсязі вимог Закону N 875-XII щодо виконання нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2023 році.

Вказує, що у колективному договорі передбачені заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, також протягом року ним регулярно здійснювалось інформування державної служби зайнятості про наявні вільні робочі місця й вакантні посади, на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю, розміщувалась інформація про наявність вакансій на дошці оголошень біля Тишківської сільської ради, біля автобусних зупинок та інших місцях, доступних для інформування населення, подавались оголошення в сільській газеті "Сільське життя".

Зауважує, що позивачем не надано доказів на підтвердження фактів відмови у працевлаштуванні інвалідів за їх зверненням, чи направленням органами Державної служби зайнятості.

Звертає увагу, що Закон N875-XII покладає на підприємство обов`язок створити (пристосувати) належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи, перелічені в частині першій статті 18 Закону N 875-XII, що ним і було зроблено.

Вважає, що товариством були вжиті усі необхідні заходи для виконання нормативу робочих місць із працевлаштування осіб з інвалідністю, проте фактичне працевлаштування таких осіб не відбулося через відсутність відповідних звернень.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

13.08.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив відповідача.

Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило

23.07.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

06.08.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду витребувано із власної ініціативи суду від Кіровоградського обласного центру зайнятості докази по справі.

14.08.2024 ухвалою суду задоволено клопотання Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про продовження процесуального строку для надання відповіді на відзив тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК Україна» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку за адресою: 27013, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, село Тишківка, Тишківська ТГ, вул. Південна, буд. 44 Д (а.с. 21).

Згідно додатку №3 до Колективного договору Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК УКРАЇНА», затвердженого дирекцією товариства 01.11.2018 передбачено заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у ТОВ "СВК Україна" з 01.11.2018 по 01.11.2025 (а.с. 59).

У газеті "Сільське життя" №5 (10143) від 02.02.2023, №9 (10147) від 02.03.2023, №14 (10152) від 06.04.2023, №18 (10156) від 04.05.2023, №22 (10160) від 01.06.2023, №27 (10165) від 06.07.2023, №35 (10173) від 31.08.2023, №39(10177) від 28.09.2023, №43 (10181) від 26.10.2023, №48 (10186) від 30.11.2023, №52 (10190) від 28.12.2023 містяться оголошення про пошук осіб з інвалідністю для працевлаштування на посади охоронника, прибиральниці, слюсаря з ремонту с/г машин та устаткування, тракториста-машиніста с/г виробництва.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача за рік, склала 77 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 0 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), - повинно складати - 3 особи, фонд оплати праці штатних працівників 17019590,71 грн., середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) становить 221033,65 грн (а.с. 8).

У зв`язку з невиконанням нормативу у працевлаштуванні 3 осіб з обмеженими можливостями відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкцій у сумі 663100,94 грн.

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій розміщений в електронному кабінеті Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК УКРАЇНА» на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 07.03.2023 о 10:42 год., що підтверджується квитанцією від 07.03.2023 (а.с. 7).

Згідно розрахунку пені для ТОВ «СВК УКРАЇНА» нараховано позивачем пеню станом на 05.07.2024 у розмірі 21484,44 грн (а.с. 6).

Кіровоградський обласний центр зайнятості у листі від 23.08.2024 №07-34/720/04.3 зазначив, що протягом 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СВК УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 03756566) було подано 03.01.2023, 03.02.2023, 20.02.2023, 01.03.2023, 03.04.2024, 01.05.2023, 01.06.2023, 03.07.2023, 01.08.2023, 01.09.2023, 02.10.2023, 01.11.2023, 01.12.2023 звітність за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» із зазначенням потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю до Добровеличівського управління Новоукраїнської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості (а.с. 130).

Копії звітів долучено до матеріалів справи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначені в Законі N 875-XII.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону N 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частиною третьою статті 18 Закону N 875-XII встановлено обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частини 1-2 статті 19 Закону N 875-XII).

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону N 875-XII Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Згідно з частинами 12 13 статті 19 Закону N 875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відповідно до статті 20 Закону N 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку дає підстави для висновку про те, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення, передбаченого статтею 20 Закону N 875-XII.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначається Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року N 5067-VI (далі Закон N5067-VI).

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону N 5067-VI роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Наказом Міністерства соціальної політики України N316 від 31.05.2013 затверджено Порядок подання форми звітності N 3-ПН. Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (далі - Порядок N 316 в редакції на час виникнення спірних відносин).

Згідно з п. 3-6 розділу І Порядку N316 форма N 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Актуальність зазначених у формі N 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку. Форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна. Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади) (пункт 6 розділу І Порядку N 316).

Отже, з аналізу Закону N5067-VI та Порядку N316 на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми N 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

При цьому, періодичності (щомісячної, щоквартальної тощо) подачі звітності за формою N 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Так, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми N 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії)у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Однак обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону N 875-XII.

Як установлено судом, позивачем було подано 03.01.2023, 03.02.2023, 20.02.2023, 01.03.2023, 03.04.2024, 01.05.2023, 01.06.2023, 03.07.2023, 01.08.2023, 01.09.2023, 02.10.2023, 01.11.2023, 01.12.2023 звітність за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю до Добровеличівського управління Новоукраїнської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості.

Так, згідно поданих звітів, що містять відмітки у відомостях про вакансії про можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач вказує на наявність вакансій охоронника, прибиральника службових приміщень, слюсаря з ремонту с/г машин та устаткування, тракториста-машиніста с/г виробництва.

Таким чином, відповідач щомісяця повідомляв центр зайнятості про те, що створив робочі місця для осіб з інвалідністю та готовий таких осіб працевлаштувати.

Крім того, позивачем самостійно вживались заходи по пошуку для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом розміщення оголошень у газеті "Сільське життя".

Згідно із частиною першою статті 18 Закону N5067-VI забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до частини третьої статті 18-1 Закону N5067-VI Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Тобто, цією нормою визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення особи з інвалідністю до підприємства або звернення особи з інвалідністю до державної служби зайнятості (з подальшим її направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Суд вважає, що стаття 18 Закону N5067-VI не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов`язане самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Разом з тим, частиною третьою статті 18 Закону N5067-VI чітко визначені обов`язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 у справі N 804/8007/16, від 13.06.2018 у справі N 819/639/17.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми N 3-ПН.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 у справі N 804/8007/16.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем було виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", зокрема, створено робочі місця для осіб з інвалідністю, подано інформацію до Добровеличівського управління Новоукраїнської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості звітність про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, тобто вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі N 806/1368/17 та від 31.01.2019 у справі N 820/2267/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази безпідставної відмови особам з інвалідністю, які направлялися до відповідача або самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування, а тому застосування до нього адміністративно-господарських санкцій є безпідставним.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 вересня 2024 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 22217312, вул. Соборна, 7-А, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВК Україна" (код ЄДРПОУ 03756566, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, село Тишківка, Тишківська ТГ, вул. Південна, будинок 44 Д, 27013).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК