ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/8858/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року в адміністративній справі № 160/8858/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІІФ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
19.08.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказати підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування клопотання та документ про сплату судового збору у належному розмірі.
Підставою залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційна скарга подана скаржником 19.08.2024, тобто з пропуском встановленого ст. 295 КАС України тридцяти денного строку на її подання.
Матеріали справи містять Довідку Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, згідно якого документ (ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 26.08.2024) в електронному вигляді було надіслано одержувачу - Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 05.09.2024.
На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв`язку від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий документ, в якому скаржник просить продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині здійснення оплати судового збору.
Разом з цим відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, згідно якою заявником наведені пояснення стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та ставиться питання про його поновлення.
Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків.
В обґрунтування заявленого клопотання податковий орган зазначає про те, що у зв`язку з запровадженням в Україні воєнного стану та не фінансуванням органів ДПС за КЕКВ 2800 оплата судового збору не можлива.
Суд апеляційної інстанції розглянувши клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За правилами частини другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного часу Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, скаржник, який є органом державної влади, в умовах воєнного часу зобов`язаний здійснювати свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
На день прийняття Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та на теперішній час Третій апеляційний адміністративний суд працює в штатному режимі.
Так само, у штатному режимі працюють й органи казначейства та інші державні органи.
Дослідивши підстави поданої заяви, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені заявником підстави для продовження строку не є поважними для цілей задоволення заяви оскільки факт відсутності можливості своєчасної сплати, який відбувся з вини скаржника (невиконання власних грошових зобов`язань), особливості фінансування з державного бюджету бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для продовження такій особі строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Суд наголошує, що органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи відсутність об`єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені скаржником обставини щодо відсутності фінансування не можуть бути підставою для продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційного скарги.
Зважаючи на те, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху судом апеляційної інстанції було надано достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, проте відповідачем вимоги ухвали не виконано та подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, при цьому не надано доказів того, що після продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відпадуть обставини, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.
Разом з цим, суд зазначає, що підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Крім того, статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд наголошує, що органи влади, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Разом з цим, саме по собі введення в Україні воєнного стану, не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення та не зазначення які саме обставини, зумовлені воєнним станом, спричинили перешкоди своєчасному поданню апеляційної скарги.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 02 серпня 2023 року у справі №480/4627/22.
Інших вмотивованих підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржником не наведені.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддяТ.І. Ясенова
суддяА.В. Суховаров
суддяО.В. Головко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121736790 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Ясенова Т.І.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні