Постанова

від 17.09.2024 по справі 160/29758/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/29758/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Бендес А.Г.

за участю представника відповідача Сергєєвої М.В.

розглянувши в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року (головуючий суддя Серьогіна О.В.)

в адміністративній справі №160/29758/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 14.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у відмові надання статусу їй члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період часу з 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, та в результаті проживання однією сім`єю у них народились спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що встановлено судом в рішенні суду по справі №190/958/22. ОСОБА_1 зазначає, що вона проживаючи однією сім`єю з ОСОБА_2 перебувала на повному його утриманні, та шлюб не реєстрували в органі державної реєстрації актів цивільного стану з релігійних переконань ОСОБА_2 . 01.03.2022 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу та в період з 02.03.2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 року проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №123 від 01.05.2022 року. ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_2 загинув під час захисту Батьківщини, про що ОСОБА_1 було направлено «Сповіщення сім`ї», що дає підстави для подання документів для призначення матеріальної допомоги і надання пільг. 05.07.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації з заявою про надання їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, так як ОСОБА_2 являвся членом її сім`ї, та єдиним її утриманцем. Управлінням соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації листом №0943/2 від 07.07.2023 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що їй відмовлено в наданні статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, з тих підстав, що ОСОБА_1 не зареєструвала в органі державної реєстрації актів цивільного стану шлюб з ОСОБА_2 . Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у відмові надання статусу їй члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що родинні зв`язки ОСОБА_2 із ОСОБА_1 , як особою, з якою загиблий проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу підтверджено рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 року по справі №190/958/22 (провадження №2-о/190/51/22). Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що ОСОБА_1 не може бути визнана дружиною загиблого ОСОБА_2 , оскільки за даними паспорту серії НОМЕР_3 , виданого 12.09.2000 року П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області заявниця на даний час ще перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , 1962 року народження, що засвідчене штампом відділу ЗАРС Стародорожського району м.Мінська Республіки Білорусь від 19.12.1987 року. Має четверо дітей, троє дітей мають не свідоцтво про народження, а документ про встановлення батьківства (управлінню не відомо чи витримано всі процедури встановлення батьківства, а саме присутність шлюбного чоловіка який відмовляться та біологічного батька який підтверджує та бере на себе зобов`язання), тому на момент народження дітей громадянка ОСОБА_1 знаходилася в шлюбі в зв`язку з чим народженим дітям не могли надати свідоцтво про народження. Крім трьох дітей яких визнав загиблий ОСОБА_2 громадянка ОСОБА_1 має ще сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . якого народила четвертою дитиною. Дитина зареєстрована як шлюбна (свідоцтво про народження від 2002 року) та має прізвище та по батькові громадянина ОСОБА_6 з яким заявниця перебуває у шлюбі. Що означає що ОСОБА_1 надала не правдиві дані що до 30 років співмешкання з загиблим ОСОБА_2 . З урахуванням викладеного відсутні правові підстави для встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, оскільки визнання судом факту проживання однією сім`єю із померлим Захисником чи Захисницею України за відсутності реєстрації шлюбу не є підставою визнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 одним із подружжя відповідно до кодексу та Закону, а перебування у двох шлюбах одночасно є неможливим відповідно до діючого законодавства.

Відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні, що відбулося 03.09.2024 року, представниця відповідача доводи апеляційної скарги підтримала. Суду пояснила, що позивачка на час ухвалення рішення про встановлення факту проживання однієї сім`єю перебувала у шлюбі з іншою особою. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову. На питання суду, чи оскаржувалося відповідачем рішення суду про встановлення факту проживання позивачки однією сім`єю з ОСОБА_2 , надано відповідь, що рішення суду не оскаржувалося.

Позивачка проти апеляційної скарги заперечила, суду пояснила, що є громадянкою України, проживає в Україні з 1988 року, має троє дітей від ОСОБА_2 , рішенням суду встановлено факт проживання її однією сім`єю з ОСОБА_2 , в 1986 році в Білорусії був зареєстрований шлюб з іншою особою, однак будь яких документів про це в неї немає і з 1988 року вона не спілкувалася з ним.

В судовому засіданні оголошена перерва для надання позивачкою свідоцтв про народження дітей від ОСОБА_2 та вирішення питання відповідачем щодо можливості оскарження рішення суду про встановлення факту проживання позивачки однією сім`єю з ОСОБА_2 .

Після перерви в судове засідання позивачка не з`явилася, до матеріалів справи надано копії свідоцтв про народження дітей.

Після перерви представниця відповідача підтримала доводи апеляційної скарги. Суду пояснила, що рішення суду про встановлено факту проживання позивачки однією сім`єю з ОСОБА_2 не оскаржено. Вважає, що для встановлення статусу члена сім`ї загиблого Захисника має бути свідоцтво про шлюб, а не рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 року по справі №190/958/22 (провадження №2-о/190/51/22) заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задоволено та встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

Вказаним рішенням встановлено, що в період часу з 1991 року по 18 квітня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. В них народились спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

01.03.2022 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу та в період з 02.03.2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 року проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №123 від 01.05.2022 року.

ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_2 загинув під час захисту Батьківщини, про що ОСОБА_1 було направлено «Сповіщення сім`ї», що дає підстави для подання документів для призначення матеріальної допомоги і надання пільг, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 23.04.2022 року, виданим Вільногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

05.07.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації з заявою про надання їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника України.

Управлінням соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації листом №0943/2 від 07.07.2023 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що їй відмовлено в наданні статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, з тих підстав, що ОСОБА_1 не зареєструвала в органі державної реєстрації актів цивільного стану шлюб з ОСОБА_2 . Так, у вказаному листі зазначено, що згідно статті 10.1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" право на встановлення статусу "Члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України" має, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні. Згідно зі статтею 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не с підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Водночас статтею 36 Кодексу визначено, що саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Тому, факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України.

Позивачка вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII, Сімейного Кодексу України, норми Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 року №740.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 5 ст. 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

В силу вимог статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Положеннями пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII передбачено, що особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма і порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження (п.2 ст.3 ЗУ №2011-XII).

Слід зазначити, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

У відповідності до статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII, до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:

1) сім`ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

2) сім`ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

3) сім`ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

4) сім`ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

5) сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

6) сім`ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Підставою для надання особам, зазначеним в абзаці 5 цієї статті, статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):

а) клопотання про надання статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла. До клопотання додаються документи або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;

б) витяг з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

в) висновок судово-медичної експертизи.

До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 року №740 (Порядок №740).

Пунктом 2 Порядку №740 визначено, що статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, згідно з цим Порядком надається, зокрема: сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до пункту 3 Порядку №740, до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належать:

утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

За приписами підпункту 4 пункту 4 Порядку №740, підставами для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, є:

для осіб, зазначених в абзаці 5 (крім членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади) пункту 2 цього Порядку:

свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи; документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.

Згідно пункту 5 Порядку №740, для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (орган соціального захисту населення) заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.

Положеннями пункту 7 Порядку №740 визначено, що посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України» видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року № 302.

В силу вимог чч. 2-4 ст. 3 Сімейного Кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Так, стосовно поняття «член сім`ї» Конституційний Суд України у Рішенні 03.06.1999 року у справі № 5-рп/99 виходив з об`єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства.

Зокрема, Конституційний Суд України у вказаному Рішенні зазначив, що другу групу членів сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство.

При цьому, Конституційний Суд України вказав, що обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб`єктом права на пільги щодо оплати житлово комунальних послуг спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Питання про визнання членом сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони інших осіб (крім подружжя, дітей, батьків) вирішуються відповідними органами і організаціями, а у спірних випадках - судами загальної юрисдикції, які з`ясовують характер відносин з військовослужбовцем.

Матеріалами справи підтверджується, що Управлінням соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації листом №0943/2 від 07.07.2023 року відмовлено ОСОБА_1 в отриманні посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Відповідач зазначає, що законодавчо не встановлено, шо особи, які проживали однією сім`єю в незареєстрованому шлюбі мають такі самі права як подружжя в зареєстрованому шлюбі, зокрема, на отримання пенсії в разі втрати годувальника, допомоги або інших виплат та пільг, установлених законом.

При цьому, на переконання відповідача, установлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки, за законом подружжя утворюється після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

З даного приводу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.03.2022 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу та в період з 02.03.2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 року проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_2 .

Факт отримання травми та причини смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини підтверджується Витягом із протоколу РВЛК від 26.07.2022 року № 1191.

Родинні зв`язки ОСОБА_2 із ОСОБА_1 , як особою, з якою загиблий проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу підтверджено рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 року по справі №190/958/22 (провадження №2-о/190/51/22).

Вказаним рішенням суду встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народились спільні діти:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 року по справі №190/958/22 (провадження №2-о/190/51/22) та свідоцтвами про народження дітей.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 року по справі №190/958/22 (провадження №2-о/190/51/22) набуло законної сили та не оскаржено, тому має обов`язковий характер для застосування.

Так, згідно ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч.2).

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.3).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки (ч.4).

Виходячи з того, що відповідачем не оскаржено рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 року по справі №190/958/22, а доказів, які б підтверджували укладення позивачкою шлюбу з іншою особою матеріали справи не містить, наявні підстави для задоволення позову.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що в межах даних правовідносин, відповідач, в першу чергу, повинен виходити з тлумачення поняття «члена сім`ї» у більш широкому розумінні, застосовуючи норми Сімейного кодексу України, рішенням Конституційного Суду України від 03.06.1999 року у справі № 5-рп/99, а не обмежуватися лише положеннями пункту 6 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відновити порушені права позивачки шляхом зобов`язання Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивачки та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 17.09.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 17.09.2024.

В повному обсязі постанова виготовлена 19.09.2024.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова