Постанова

від 19.09.2024 по справі 400/10951/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10951/21

Перша інстанція: суддя Малих О.В.,

повний текст судового рішення

складено 06.06.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року по справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Фермерського господарства «ВІК» ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області (надалі позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з позовом до Фермерського господарства «ВІК» ОСОБА_1 (надалі відповідач), в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 90932,69 грн..

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.04.2024 року позов задоволено частково шляхом стягнення з відповідача в дохід держави суми податкового боргу у розмірі 16164,43 грн., а в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовну заяву ГУ ДПС у Миколаївській області про стягнення податкового боргу з ФГ «ВІК» ОСОБА_1 в сумі 62182,69 грн..

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як встановив суд першої інстанції, згідно позовної заяви та наданих позивачем розрахунків суми податкового боргу відповідача станом на 01.09.2021 року, загальна сума заявленого до стягнення податкового боргу в сумі 90932,69 грн. складається з таких сум:

- 71459,74 грн. заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб, яка виникла через неповну сплату податкових зобов`язань з цього платежу, визначених у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018, 2019, 2020 та 2021 роки, а також визначених у податковому повідомленні-рішенні від 28.05.2019 року №00001295105);

- 9299,00 грн. заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла через неповну сплату податкових зобов`язань з цього податку, визначених у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2018 та 2019 роки та у податковому повідомленні-рішенні від 22.05.2019 року №00001105105;

- 10173,95 грн. пені, з яких: 9308,48 грн. - пеня по оренді землі та 865,47 грн. - пеня по податку на прибуток.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано докази сплати орендної плати з юридичних осіб за 2018, 2019 та 2020 роки на суму 112270,80 грн., та докази сплати орендної плати з юридичних осіб за 2021 рік на суму 19800,00 грн. при задекларованій сумі зобов`язань з цього платежу за 2021 рік в розмірі 14211,19 грн., що за висновком суду першої інстанції свідчить про відсутність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати з юридичних осіб по сумам, задекларованими ним самостійно, що, в свою чергу, ставить під сумнів розмір нарахованої пені, що дорівнює 9308,48 грн..

Суд першої інстанції також встановив, що відповідно до податкового повідомлення-рішення від 28.05.2019 року №00001295105, винесеного на підставі акту перевірки від 11.05.2019 року №170/14-29-51-05-22/32580264, до відповідача, за затримку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, застосовано штраф у розмірі 5999,96 грн., але доказів оскарження цього податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано, а з наданих відповідачем квитанцій та платіжних доручень неможливо встановити, чи сплачена відповідачем ця узгоджена сума заборгованості у розмірі 5999,96 грн..

Що стосується заборгованості з податку на прибуток, то суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів погашення сум цього податку, які були самостійно задекларовані ним у деклараціях з цього податку за 2018 рік в розмірі 4356,00 грн. та за 2019 рік розмірі 4543,00 грн., та не доведено погашення грошового зобов`язання з цього у розмірі 400,00 грн., нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2019 року №00001105105.

З цих підстав суд першої інстанції погодився з правильністю нарахування пені по цьому податку на суму, що становить 865,47 грн..

У підсумку, суд першої інстанції погодився з обґрунтованістю позовних вимог на суму 16164,43 грн., з урахуванням підтверджених ним сум податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 5999,96 грн. та з податку на прибуток у розмірі 10164,47 грн..

В апеляційній скарзі відповідач вказує на помилковість висновків суду першої інстанції, які, як вважає апелянт, зроблені без врахування приписів п.87.9 ст.87 ПК України та факту наявності у відповідача станом на 31.12.2017 року податкового боргу з орендної плати на загальну суму 44392,33 грн., на погашення якої в автоматичному порядку і були зараховані ті оплати відповідача, які суд першої інстанції визнав як погашення відповідачем поточних зобов`язань по оренді землі за 2018-2020 роки.

При цьому, апелянт погодився з тим, що надані відповідачем квитанції про оплату податку на землю від 27.10.2021 року №N113J4756M на суму 4950,00 грн., від 27.10.2021 року №N113J5279M на суму 4950,00 грн., від 28.10.2021 року на суму 4950,00 грн., від 28.10.2021 року №N113J6027M на суму 4950,00 грн., дійсно зменшують заявлену у позові суму податкового боргу по цьому податку, в зв`язку із чим надав суду новий розрахунок суми податкового боргу станом на 01.09.2021 року на загальну суму 62182,69 грн..

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про помилковість висновку суду першої інстанції, що надані позивачем докази сплати орендної плати з юридичних осіб за 2018, 2019 та 2020 роки на суму 112270,80 грн., є належним доказом погашення позивачем своїх зобов`язань саме за ці періоди.

Відповідно до пункту 87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

До позовної заяви позивачем були долучені відомості з інтегрованої картки платника станом на 31.12.2017 року, відповідно до яких за ФГ «ВІК» ОСОБА_1 рахувався податковий борг з орендної плати на загальну суму 44392,33 грн..

З цієї ж інтегрованої карти вбачається, що надані відповідачем платіжні доручення про сплату орендної плати з юридичних осіб за 2018, 2019 та 2020 роки на загальну суму 112270,80 грн., а саме: від 31.07.2018 року №1 на суму 35000,00 грн., від 14.12.2018 року №2 на суму 30000,00 грн., від 06.10.2020 року №01 на суму 2737,80 грн.; квитанції від 19.10.2020 року №N1EHD5094М на суму 21000,00 грн., від 09.11.2020 року №N1EHD3287М на суму 23470,00 грн., були враховані позивачем під час визначення заявленої у позові суми податкового боргу з цього платежу в сумі 71459,74 грн., а суми за цими платіжними документами були направлені на погашення податкової заборгованості попередніх періодів.

Оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду у листопаді 2021 року, але суму податкового боргу відповідача визначив станом на 01.09.2021 року, то здійснені відповідачем оплати орендної плати згідно квитанції від 27.10.2021 року №N113J4756M на суму 4950,00 грн., від 27.10.2021 року №N113J5279M на суму 4950,00 грн., від 28.10.2021 року на суму 4950,00 грн., від 28.10.2021 року №N113J6027M на суму 4950,00 грн., не були враховані позивачем при визначенні суми позову.

Однак такі суми в обов`язкову порядку мали бути враховані судом при винесенні рішення за даним позовом, що також не заперечує і позивач в апеляційній скарзі, та підтвердив це у наданому суду новому розрахунку суми податкового боргу станом на 01.09.2021 року, відповідно до якого здійснені відповідачем оплати орендної плати згідно квитанцій від 27.10.2021 року №N113J4756M на суму 4950,00 грн., від 27.10.2021 року №N113J5279M на суму 4950,00 грн., від 28.10.2021 року на суму 4950,00 грн., від 28.10.2021 року №N113J6027M на суму 4950,00 грн., у відповідності до приписів пункту 87.9 ст.87 Податкового кодексу України зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, тобто за лютий-червень 2019 року.

Колегія суддів погоджується з правильністю наданого податковим органом нового розрахунку податкового боргу відповідача станом на 01.09.2021 року, відповідно до якого сума податкового боргу по орендній платі за землю складає 52018,22 грн., з яких: 42709,74 грн. - за основним платежем та 9308,48 грн. пені, а по податку на прибуток 10164,47 грн., з яких: 8899,00 грн. за основним платежем, 865,47 грн. пені та 400,00 грн. штраф.

Слід зазначити, що при новому розрахунку сума податкового боргу по податку на прибуток не змінилась та була визнаною вірною також і судом першої інстанції, який задовольнив позов на суму такого боргу.

Оскільки суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та прийшов до помилкових висновків щодо суми податкового боргу відповідача по орендній платі за землю, що призвело до невірного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 62182,69 грн..

Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року скасувати.

Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до Фермерського господарства «ВІК» ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «ВІК» ОСОБА_1 (с. Явкине, Баштанський район, Миколаївська область, 56165, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в дохід держави податковий борг у сумі 62182,69 грн. (шістдесят дві тисячі сто вісімдесят дві гривні 69 коп.) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Фермерське господарство «ВІК» ОСОБА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька