Постанова

від 18.09.2024 по справі 460/1777/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/1777/24 пров. № А/857/10584/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів:Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області,

на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя Щербаков В.В., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м. Рівне, дата складення повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №460/1777/24 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ІНВЕСТ ХОЛДІНГ»</a>,

про стягнення податкового боргу,

встановив:

У лютому 2024 року позивач Головне управління ДПС у Рівненській області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ІНВЕСТ ХОЛДІНГ»</a>, в якому просив: 1) стягнути кошти з рахунків у банках платника- Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ІНВЕСТ ХОЛДІНГ»</a>, яке має податковий борг на загальну суму 3060 грн..

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 відкрито провадження у справі за цим адміністративним позовом.

Ухвалою цього ж суду від 15.04.24 позовну заяву залишено без руху, оскільки судом після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду і позивач не подав заяву про його поновлення. Запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування у строк тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали.

18.04.2024 позивач подав до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 визнано неповажними причини пропуску Головним управління ДПС у Рівненській області строку звернення до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ІНВЕСТ ХОЛДІНГ»</a> про стягнення податкового боргу. Позовну заяву залишено без розгляду.

З цією ухвалою суду першої інстанції від 19.04.2024 не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду є незаконною та необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що у відповідності до ч. 1, 2 ст.122 КАС України, період протягом якого податковий орган мав право стягнути відповідний борг в судовому порядку, складає: на підставі ППР №0003581201 від 12.05.2017 не пізніше 02.01.2021; на підставі ППР №0007771201 від 27.06.2017 не пізніше 16.02.2021. Покликається апелянт на те, що судом не враховано та не взято до уваги, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 №591-ІХ внесені зміни, зокрема до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, пунктом 52-2 якого встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Оскільки, в період з 18.03.2020 по 29.06.2023 перебіг строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу зупинився, то податковий орган звернувся до суду 19.02.2024, тобто на 203 день після закінчення дії карантину та відновлення перебігу строків, визначених статтею 102 ПК України (01.08.2023).

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 19.04.2024 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено, що Головним управління ДПС у Рівненській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.05.2017 №0003581201 та від 27.06.2017 №0007771201 (а.с. 9-10).

Залишаючи цей позов без розгляду ухвалою від 19.04.2024 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем пропущено 1095-денний строк звернення до суду з позовом в частині стягнення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 12.05.2017 №0003581201 та від 27.06.2017 №0007771201.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції, з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України).

Податковим боргом, згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Норми статей 95 - 99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України.

Процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Так, відповідно до частин 1 3 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З наведених положень видно, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин та обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Із змісту адміністративного позову та матеріалів справи видно, що позивач ГУ ДПС у Рівненській області звернувся в суд із цим позовом 16 лютого 2024 року з вимогою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ІНВЕСТ ХОЛДІНГ»</a> податкового боргу у сумі 3060,00 грн..

Судом першої інстанції проаналізовано нормативно-правові акти, якими зупинявся перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України.

Згідно припису статті 102 ПК України, зокрема пунктом 102.1 визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 цієї ж статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву ГУ ДПС у Рівненській області без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та залишаючи цей позов без розгляду, достовірно встановив, що поштове відправлення з податковим повідомленням-рішенням №0003581201 від 12.05.2017 повернулось 24.06.2017 за закінченням терміну зберігання. Поштове відправлення з податковим повідомленням-рішенням №0007771201 від 27.06.2017 також повернулось позивачу за закінченням терміну зберігання 05.08.2017.

Відтак, податковий борг набув статусу узгодженого 05.07.2017 та 16.08.2017 відповідно, вказане кореспондується з обов`язком сплатити визначені контролюючим органом грошові зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

З врахуванням строків, визначених ст.102 ПК України, податковий борг підлягав стягненню в строк до 05.07.2020 за податковим повідомленням-рішенням №0003581201 від 12.05.2017 та до 16.08.2020 за податковим повідомленням-рішенням №0007771201 від 27.06.2017.

Так, відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.102.9 ст.102 ПК України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану та доповнено ст. 102 ПК України п. 102.9. Проте, постановою КМУ від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. В подальшому, на підставі Закону №3219-IX від 30.06.2023 п. 102.9 ст.102 ПК України виключено з 01.08.2023.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що з 01.08.2023 перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України продовжується.

Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2020 р. у справі №1340/5767/18 сформулював наступний правовий висновок:

Контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.

З врахуванням періоду зупинення перебігу строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, податковий борг підлягав стягненню в строк до 18 листопада 2023 за податковим повідомленням-рішенням №0003581201 від 12.05.2017 та до 28 грудня 2023 за податковим повідомленням-рішенням №0007771201 від 27.06.2017.

Позивач же звернувся до суду з даним позовом 16.02.2024.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем пропущено 1095-денний строк звернення до суду з позовом в частині стягнення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями №0003581201 від 12.05.2017, №0007771201 від 27.06.2017.

Обставини, які перешкоджали позивачу подати позовну заяву до суду протягом 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу і які мали бути визнані поважними, позивачем суду не повідомлено.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України та не обґрунтував належними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, які пов`язані з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у порядку, визначеному частинами 3 ст.123, п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Відтак, доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №460/1777/24 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ІНВЕСТ ХОЛДІНГ про стягнення податкового боргу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль