Справа № 682/2829/23
Провадження № 2/682/52/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Маршал І.М.,
секретаря судового засідання Захарчук С.П.,
за участі представника позивача, адвоката Ревункова В.М.,
представника відповідача, адвоката Калабського С.В.,
представника третьої особи Служби в справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради Шаргородської Н.І.,
представника третьої особи Органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Нікопольської міської ради Горової П.С.,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи Служба в справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради, Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Нікопольської міської ради,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи Служба в справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради, Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Нікопольської міської ради. В обгрунтування позову позивач вказувала, що 19.04.2017 року уклала шлюб з відповідачем, який був зареєстрованим Славутським міськрайонним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області, актовий запис № 57 про що видано свідоцтво НОМЕР_1 . Сторони мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. У зв`язку з тим, що спільне життя з відповідачем не склалось рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.10.20223 року у справі № 682/2158/23 шлюб між сторонами було розірвано. Позивач вказує, що в провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебувала кримінальна справа № 760/5364/20 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Вироком суду від 11.03.2021 року, який набрав законної сили 25.10.2021 року, обвинувачених, зокрема відповідача було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі. відповідно до вказаного вироку суду одним із епізодів по якому було визнано винним та засуджено ОСОБА_2 є розбій стосовно неповнолітнього ОСОБА_5 , тобто умисне скоєння злочину у вигляді нападу з метою заволодіння майном неповнолітньої особи. З підстав викладеного та посилаючись п. 6 ст. 164 СК України, де передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав судом у разі засудження за вчинення умисного крмінального правопорушення щодо дитини позивачка просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо ОСОБА_3 та покласти на відповідача судові витрати.
Представник позивача адвокат Ревунков В.М. в судовому засіданні підтримав позов з викладених у ному підстав.
Представник відповідача, адвокат Калабський С.В. в судовому засіданні щодо позову заперечив.
Представник третьої особи Служби в справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради Шаргородської Н.І. вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, підтримує висновок органу опіки про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Нікопольської міської ради Горова П.С. вважає позов обгрунтованим.
Судом встановлено, що 19.04.2017 року між сторонами було укладено шлюб, який було зареєстровано Славутським міськрайонним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області, актовий запис № 57, що стверджується свідоцтвом НОМЕР_1 . Від шлюбу та спільного проживання сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а матір`ю- ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 від 26.08.2017 року.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.10.20223 року у справі № 682/2158/23 шлюб між сторонами було розірвано.
Службою в справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради надано висновок про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки підставність таких вимог не доведена позивачем. Згідно змісту вказаного висновку встановлено, що відповідач відбував покарання за ст. 81-1 КК України в ДУ "Шепетівська виправна колонія (№ 98)", в судовому засіданні ОСОБА_2 заперечував щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_6 . Під час розгляду справи, мати малолітньої дитини в засідання не з`явилась, будь-яких пояснень щодо позбавлення батьківських прав не надала. Відповідно довідки ДУ "Шепетівська виправна колонія (№ 98)" ОСОБА_2 звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання визначеного ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом. Виходячи з наведеного орган опіки і піклування виконавчого комітету Славутської міської ради вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Письмовий висновок підтримано представником третьої особи в судовому засіданні.
Третьою особою - Службою у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, представником якої в судовому засіданні було оцінено позовні вимоги, як обгрунтовані, повідомлено суд щодо неможливості затвердження висновку щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із проходженням відповідачем військової служби за контрактом. Вказане підтверджується витягом з протоколу №15 засідання комісії Нікопольської міської ради Дніпропетровської області з питань захисту прав дитини від 23.07.2024 року.
Судом встановлено, що відповідач по справі та батько малолітньої ОСОБА_2 з 21.01.2020 року відбував покарання за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 11.03.2021 року, який набрав законної сили 25.10.2021 року у виді позбавлення волі строком на сім років і шість місяців.
Вказаним вироком суду відповідача було засуджено за ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 187 КК України.
За одним із епізодів вироку суду відповідача визнано винним та засуджено за розбій стосовно неповнолітнього ОСОБА_5 , тобто умисне скоєння злочину у вигляді нападу з метою заволодіння майном неповнолітньої особи.
Вказана за вироком суду неповнолітня потерпіла особа ОСОБА_5 не має жодних родинних зв`язків з відповідачем, а тому посилання позивача за змістом позову, як на підставу його задоволення на п. 6 ч. 1 ст. 164 СК України, де передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини, не є обгрунтованим.
Суд бере до уваги також те, що за змістом листа ДУ "Шепетівська виправна колонія (№ 98)" № 5/4210 від 24.06.2024 року ОСОБА_2 , який відбував покарння у вказаній установі на підставі ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.05.2024 року звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання для проходження військової служби за контрактом, та 24.05.2024 року вибув в розпорядження військової частини НОМЕР_3 .
Отже, відповідач відбуваючи з 21.01.2020 року покарання за вироком суду в місцях позбавлення волі та в подальшому 23.05.2024 року будучи звільненим умовно-достроково від відбування основного покарання для проходження військової служби за контрактом, який 24.05.2024 року вибув з виправної колонії в розпорядження військової частини НОМЕР_3 з об`єктивних причин, незалежних від його волі був позбавлений можливості належного виконання своїх батьківських обов`язків.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, згідно з пунктом 2 якої ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Згідно з п. 6 цієї норми права передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав`судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.
Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Разом з тим, за підставою передбаченою п. 6 ч. 1 ст. 164 СК України, яка визначена як засудження за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини, слід розуміти вчинення одним із батьків злочину саме щодо власної дитини. До того ж в даному випадку йдеться про замах на вбивство, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, доведення до самогубства, побої, катування тощо. По даній формі винної поведінки батьків необхідно враховувати наступні обставини. По-перше, підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при здійсненні злочину батьками через необережність (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров`ю дитини під час гри, при домашніх роботах тощо). І по-друге, винність батьків (одного з батьків) в здійсненні злочину не відносно дітей не може бути підставою для позбавлення їх (його) батьківських прав.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги інтереси дитини, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а в судовому засіданні не доведено підставність заявленої позовної вимоги, суд приходить до висновку, - відмовити у задоволені позову.
На підставі ст.ст.2,12,13,76,81,141,258,259,263-265, ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи Служба в справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради, Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Нікопольської міської ради, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.
Суддя Маршал І. М.
Суд | Славутський міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2024 |
Оприлюднено | 24.09.2024 |
Номер документу | 121739614 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області
Маршал І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні