Рішення

від 05.09.2024 по справі 175/5271/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/5271/21

Провадження № 2/175/1506/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства«Банк КредитДніпро» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 наїх користь заборгованість у розмірі 104996 грн. 82 коп. та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача надав заяву в якій просив суд розглядати справу без участі сторони позивача(а.с.89).

Відповідач просив відмовити в позову у зв`язку із добровільною сплатою заборгованості.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 підписано заяву-згоду № 1123914 на укладання Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб.

Згідно умов заяви-згоди № 1123914, підписанням цієї Заяви відповідно до ст. 642 ЦК України, клієнт акцептує публічну пропозицію АТ «Банк Кредит Дніпро» на укладання Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» із змінами та доповненнями (надалі УДБО), яка розміщена на офіційному сайті банку за електронною адресою www.creditdnepr.com.ua і беззастережено приєднується до умов УДБО та в повному обсязі погоджуюся з тим, що може обирати будь- які послуги передбачені УДБО.

Клієнт зазначеною заявою підтвердив, що перед поданням цієї заяви ознайомився та згодний з тарифами банку та умовами УДБО, що знаходиться на офіційному сайті Банку за електронною адресою www.creditdnepr.com.ua та/або в установі банку. Також клієнт зазначив, що має можливість та зобов`язується самостійно відстежувати всі зміни та доповнення, які будуть вноситися в УДБО.

23 жовтня 2019 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір № 26203000446419 про встановлення кредитного ліміту, згідно якого встановлено ліміт 45 000,00 грн строком на 12 місяців, з оплатою процентів в розмірі 48% річних за строкову заборгованість та в розмірі 56% річних за прострочену заборгованість. Щомісячна комісія 2,0% від фактичної заборгованості станом на останній робочий день поточного місяця. Реальна процентна ставка складає 58,89% річних. Оплата за користування коштами в період пільгового періоду складає 0,01% річних (п. 1.2.3). Пільговий період 67 днів. Штраф (пеня, комісія) згідно паспорту споживчого кредиту складає 100,00 грн за кожний випадок виникнення простроченої заборгованості.

Крім цього, 01 січня 2020 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22033000269914, згідно якого сторони погодили наступні суттєві умови: сума кредиту 49600,00 грн. Строк кредитування 60 міс; процентна ставка на строкову заборгованість 0,001%; процентна ставка на прострочену заборгованість 56%; розмір комісії з 11.01.2020 по 10.05.2021 -3% від суми кредиту, з 11.05.2021 по 10.08.2022 2,5% від суми кредиту, з 11.08.2022 по 10.11.2023 1,5% від суми кредиту, з 11.11.2023 по 11.01.25- 0,925% від суми кредиту. Порядок видачі кредитних шляхом зарахування на поточний рахунок клієнта коштів № НОМЕР_1 .

У відповідності до надано розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22033000269914 від 01 січня 2020 року, станом на 19 жовтня 2021 року у ОСОБА_1 була наявна заборгованість у розмірі 52142,24 грн., з яких: 41236,30 грн залишок по строковому кредиту; 3451,97 грн заборгованість по простроченому кредиту; 0,19 грн заборгованість по прострочених процентах; 7453,78 грн заборгованість по простроченій комісії. (а.с. 41)

Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 26203000446419 від 23 жовтня 2019 року позивачем надано не було, зі змісту позовної заяви встановлено, що розмір заборгованості за вказаним договором станом на 19 жовтня 2021 року складав 52854,58 гривень, з яких: 39878,29 грн заборгованість по кредиту; 1705,72 грн заборгованість по процентах; 3356,38 прострочений кредит; 7914,19 грн прострочені проценти. (а.с. 2)

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов`язки виникають у кожного контрагента.

Як вбачається з наданих відповідачем квитанцій за період з 01 червня 2023 року по 04 вересня 2024 року, ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 26203000446419 від 23 жовтня 2019 року та № 22033000269914 від 01 січня 2020 року було сплачено грошові кошти 66000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Тому суд робить висновок, що у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про стягнення заборгованості за кредитними договорами необхідно відмовити у зв`язку з частковим виконанням боржником покладених на нього зобов`язань з повернення кредитних коштів.

При цьому, встановивши, що на підтвердження наявності в ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 26203000446419 від 23 жовтня 2019 року в сумі 52854,58 грн. банк надав лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту, відсотків та комісії, без надання детального розрахунку заборгованості, який включав би суми непогашеного тіла кредиту, відсотків та комісії по кожному платіжному періоду, що фактично позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахування заборгованості.

В оцінці поведінки та способу ведення справ банком Верховний Суд враховує те, що він є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст. 81 ЦПК України.

Статтею 76ЦПК Українивизначено,що доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Відповідно дост.77ЦПК Українизазначено,що належнимиє докази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно відмовити в зв`язку з тим, що відповідачем було частково сплачено наявну заборгованість за кредитними договорами, а позивачем не було надано належних доказів щодо об`єктивної наявності заявленої заборгованості за кредитним договором № 26203000446419 від 23 жовтня 2019 року, оскільки сторона позивача мала можливість додати до позовної заяви документальне обґрунтування кредитної заборгованості, зокрема детальний розрахунок заборгованості, на підставі яких суд був би спроможний самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи викладене та те, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 1046, 1047, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76,77, 81, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.