Рішення

від 16.09.2024 по справі 523/22806/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/22806/23

Провадження №2-др/523/72/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді - Сувертак І.В.

при секретарі - Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі заяву представника відповідача - адвоката Соловйова В. В. про ухвалення додаткового рішення, що подана в рамках розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК ЄВРО-СЕРВІС» (адреса: 65123, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд. 36Б) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

Встановив:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК ЄВРО-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 02 липня 2024 року розгляд справи було завершено та позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК ЄВРО-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій залишено без задоволення.

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Соловйова Віктора Вікторовича подала заяву про ухвалення додаткового рішення по справі, посилаючись на наступні обставини.

Так 27.02.2024 року між відповідачем (Клієнт) та адвокатом Соловйовим В.В. був укладений договір про надання правничої допомоги.

В межах розгляду справи, адвокат надав консультацію, підготував відзив, який відправив Укрпоштою до ТОВ «ЖК Євро-Сервіс» та ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро-Сервіс», зробив адвокатські запити, брав участь у судових засіданнях 04.03.2024 року та 07.05.2024 року, підготовив та подав заяву про ухвалення додаткового рішення.

За вищевказані послугиклієнтом сплачено Адвокату фіксований гонорар в розмірі 20000 грн, що підтверджується квитанцією від 12.07.2024 року на суму 20000 грн.

На підставі викладеного, відповідач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК ЄВРО-СЕВРІС» (код ЄДРПОУ 44529667) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Головуючий-суддя Сувертак І. В. згідно встановленого графіку перебувала в черговій відпустці з 22 липня 2024 року по 13 вересня 2024 року включно, тому заяву про ухвалення додаткового рішення розглянуто по виходу з відпустки.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст.270ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Враховуючи, що необхідності у наданні додаткових пояснень не має, оскільки стосовно вказаної вимоги сторони подавали докази і давали пояснення, тому суд вважає можливим постановити додаткове рішення суду за відсутності сторін.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 02 липня 2024 року розгляд справи було завершено та позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК ЄВРО-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій залишено без задоволення. (а.с. 219-223).

Так 27.02.2024 року між відповідачем (Клієнт) та адвокатом Соловйовим В.В. був укладений договір про надання правничої допомоги.

В межах розгляду справи, адвокат надав консультацію, підготував відзив, який відправив Укрпоштою до ТОВ «ЖК Євро-Сервіс» та ТОВ «Управитель житлового фонду «Євро-Сервіс», зробив адвокатські запити, брав участь у судових засіданнях 04.03.2024 року та 07.05.2024 року, підготовив та подав заяву про ухвалення додаткового рішення.

За вищевказані послугиклієнтом сплачено Адвокату фіксований гонорар в розмірі 20000 грн, що підтверджується квитанцією від 12.07.2024 року на суму 20000 грн.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витратина професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8, 9 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Додаткова Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, зазначила, що підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат:1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їхрозміру,зурахуванням складності справита фінансового стану учасників справи.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За положеннями пункту 4 статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьоїстатті 30 Закону № 5076-VIврахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, ч. 6 ст. 137 ЦПК України визначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення від 02 липня 2024 року Суворовським районним судом м. Одеси не вирішено питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, суд вважає, що наявні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення з позивача на користь позивача витратнапрофесійну правничу допомогу. Враховуючи зазначені законодавчі приписи, у т.ч. керуючись вимогами дійсності, співмірності, необхідності, розумності розміру, складності справи, фінансового стану учасників справи, обсягу доказів у справі, кількості судових засідань у яких брав участь представник відповідача, поведінку сторін під час розгляду справи тощо, суд стягує з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Керуючись ст.ст.137, 141, 259, 270, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Винести додаткове рішення по цивільній справі № 523/22806/23.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК ЄВРО-СЕВРІС» (адреса: 65123, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд. 36Б, код ЄДРПОУ 44529667) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, у випадку подання апеляційної скарги додаткове рішення суду набирає чинності у день розгляду справи апеляційним судом.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси в порядку та у строки визначені ст.ст. 352-354 ЦПК України.

Суддя