Вирок

від 19.09.2024 по справі 462/7178/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/7178/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

провівши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Львовісудовий розгляду кримінальномупровадженні №12024141390000745 з розгляду обвинувального акта про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Любомль, Любомльського (на даний час Ковельського) району, Волинської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстроване та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану вУкраїні» №64/2022від 24.02.2022року та строк дії якого продовжено на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №271/2024 від06.05.2024року з05.30год.14.05.2024року строком на90діб,25.07.2024року,близько 12.10год.,перебуваючи уприміщенні аптеки«Шара»,що знаходитьсяна вул.Городоцькій,80у м.Львові,де здійснюєсвою діяльністьТзОВ «Аптеканизьких цінВолинь»,маючи умиселна відкритевикрадення чужогомайна,з корисливихмотивів,з метоювласного збагаченняза рахунокзлочинної діяльності,чітко усвідомлюючи,що дієв умовахвведення натериторії Українивоєнного стану,відкрито викравупаковку таблетокторгової марки«Лірика 300мг»(Lyrica300mg),в якійбув одинблістер ізтаблетками вкількості 21штука,вартість якихстановить 515,38грн.,та вподальшому заволодівшивказаним майном,та небажаючи бутизатриманим,залишив місцеподії,однак бувзатриманий працівникамиполіції на АДРЕСА_2 .Таким чином, ОСОБА_4 своїми діямизаподіяв ТзОВ«Аптека низькихцін Волинь» майновушкоду врозмірі515,38 грн.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченого.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.186 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, зокрема щодо часу, місця, способу вчинення крадіжки, переліку та вартості викраденого. При цьому, від давання показань відмовився.

Таким чином,аналізуючи наведене,суд вважає,що вина ОСОБА_4 у відкритомувикраденні чужогомайна (грабежі),вчиненому вумовах воєнногостану,доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.186 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом?якшують і обтяжують покарання.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень (ст.12КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення та обставин його вчинення.

Обставинами, що пом?якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, характеризується умисною формою вини та корисливим мотивом; конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема час і місце його вчинення та період вчинення, а саме під час запровадженого в країні воєнного стану; особу винного,який неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень (а.с.69-70), неодружений, військовослужбовець (а.с.66), на обліку щодо узалежнень та в психоневрологічному диспансері не перебуває (а.с.67), згідно службової характеристики характеризується негативно ( а.с.63).

Положеннями ч.2 ст.50КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи знаведеного,враховуючи позиціюпредставника потерпілогоТзОВ «Аптеканизьких цінВолинь» - ОСОБА_6 ,викладену вподаній наадресу судузаяві (а.с.21),що приобранні видуі мірипокарання вонапокладається нарозсуд суду,суд дійшоввисновку,що обвинуваченому слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.4 ст.186 КК України.

Підстав для застосування до ОСОБА_4 ст.69, 75 КК України суд не вбачає, з огляду на вчинення неодноразово кримінальних правопорушень, відсутність у провадженні сукупності обставин, що пом?якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, і за переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

При цьому, на підставі ч.5 ст.72 КК України, згідно якої попереднє ув`язненнязараховується судому строкпокарання уразі засудженнядо позбавленняволі деньза деньабо заправилами,передбаченими участині першійцієї статті, слід зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув?язнення за один день позбавлення волі: з дня затримання 25.07.2024року до дня набрання даним вироком законної сили.

На підставі ч.9 ст.100КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 29.07.2024 року було накладено арешт на речові докази: одну упаковку таблеток «Лірика 300 мг», сумку тактичнучерез плече(бананка)«піксельна» ізособистими речами,блістер ізоднією таблеткоюбілого кольоруневідомого походження(а.с.51), а згідно з ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, тому накладений арешт слід скасувати, вирішивши одночасно долю речових доказів, - одну упаковку таблеток «Лірика 300 мг» повернути ТзОВ «Аптека низьких цін Волинь», як власнику, а тактичну сумкучерез плече(бананка)«піксельна» ізособистими речими,блістер ізоднією таблеткоюбілого кольоруневідомого походження повернути ОСОБА_4 , як власнику.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ухвалою слідчого судді від 26.07.2024 року, залишити до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.100, 368-371, 373-375 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на сім років.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув`язнення - з 25.07.2024року до дня набрання вироком законної сили.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити до вступу вироку в законну силу.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 29.07.2024 року арешт на майно і вирішити долю речових доказів наступним чином:

- одну упаковку таблеток «Лірика 300 мг», повернутиТовариству зобмеженою відповідальністю«Аптека низьких цін Волинь», як власнику;

- тактичну сумку через плече (бананка) «піксельна» із особистими речими та блістер із однією таблеткою білого кольору невідомого походження, - повернути ОСОБА_4 , як власнику.

Речовий доказ компактдиск «DVD-R»,4.7GB,на якомузнаходяться відеозаписиз камервідеоспостереження за25.07.2024року зторгового залуаптеки « ІНФОРМАЦІЯ_2 »на АДРЕСА_3 ,- залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: ОСОБА_1