Ухвала

від 19.09.2024 по справі 278/4784/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа 278/4784/24

У Х В А Л А

19 вересня 2024 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Євген Татуйко, розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про внесення змін у актові записи про народження дітей й виключення з актових записів відомостей про особу, як батька,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеною заявою, оглянувши яку приходжу до висновку, що підстав для відкриття провадження у справі на даний час немає, а заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Так, у прохальній частині позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд внести зміни в актові записи про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і виключити із них відомості про батька ОСОБА_6 . У обґрунтування позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що ОСОБА_6 є їх сином, а відповідачка у справі ОСОБА_3 є дружиною останнього, невісткою позивачів та матір`ю їх онуків. Разом з тим, ОСОБА_6 є військовослужбовцем Збройних Сил України і під час виконання бойового завдання зних безвісти у зоні ведення бойових дій. Від`їзджаючи на фронт, ОСОБА_6 повідомив позивачів, що на його переконання, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не його дітьми. Ураховуючи зазначені фактичні обставини справи, позивачі звернулися до суду із заявою про виключення відомостей щодо їх сина ОСОБА_6 із актових записів про народження дітей як про їх батька.

Так, за правилами ч.ч. 1, 2 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Положення ч.ч. 1-3 ст. 137 СК України передбачають, що якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства. Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці. Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.

Нормою ч. 1 ст. 138 СК України визначено, що жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року судам роз`яснено, що відповідно до ст. 136 СК (2947-14) оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК (2947-14), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Статтею 137 СК (2947-14) передбачено можливість оспорювання батьківства й після смерті особи, записаної батьком дитини. Якщо така особа померла до народження дитини, оспорити батьківство мають право спадкоємці цієї особи за умови подання нею за життя заяви нотаріусу про невизнання свого батьківства. У разі настання смерті особи після оспорення нею свого батьківства в суді її спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень ст. 37 ЦПК (1618-15) про процесуальне правонаступництво в цивільних справах. Коли ж померла особа не знала про те, що її записано батьком дитини, оспорити батьківство вправі її спадкоємці першої черги за законом, названі у ст. 1261 Цивільного кодексу України (435-15) (далі-ЦК): дружина, батьки й діти. У зазначених випадках батьківство оспорюється шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про померлу особу як батька з актового запису про народження дитини. Для цих вимог позовну давність не встановлено.

Із наведеного вбачається, що законодавцем у ст.ст. 136-138 СК України чітко вказано, що позивачами у справах про виключення запису з актового запису про народження дитини в частині зазначення відомостей щодо її батька може бути: особа, яка записана батьком цієї дитини; спадкоємці особи, яка була записана батьком дитини при умові, що вона померла до народження дитини і за свого життя подала до нотаріуса заяву про невизнання свого батьківства; спадкоємці особи, яка була записана батьком дитини і померла після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини; спадкоємці особи, яка була записана батьком дитини, а саме: дружина, батьки та діти при умові якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла; матір дитини.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей відносно того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право здійснювати представництво інтересів ОСОБА_6 у цій цивільній справі.

Окремо суд звертає увагу позивачів, що матеріали справи не містять відомостей щодо того, що ОСОБА_6 у встановленому Цивільним кодексом України порядку визнаний безвісти відсутнім, мертвим або ж недієздатним, а тому підстав звертатися до суду із позовом в його інтересах заявники не мають.

За таких обставин, заявникам слід повідомити суду на якій підставі вони пред`являють зазначений позов, фактично в інтересах ОСОБА_6 .

Окрім того, згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Із положень ч. 3 ст. 177 ЦПК України слідує, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання, зокрема, витребування доказів тощо.

Так, позивачів стверджують, що у актових записах про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внесені відомості про ОСОБА_6 як про їх батька, які слід виключити з цих актових записів, проте доказів на підтвердження зазначених обставин заявниками у розпорядження суду не надано і відповідних клопотань про витребування таких матеріалів суду не скеровано.

Виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить надати у розпорядження суду належним чином засвідчені копії актових записів про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , або ж заявити клопотання про витребування зазначених матеріалів у осіб, у володінні яких знаходяться вказані письмові докази.

Недотримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначених вимог процесуального законодавства унеможливлюють суд вирішити питання стосовно відкриття провадження у цій цивільній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України, --

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву залишити без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Євген Татуйко