справа 278/5141/24
У Х В А Л А
19 вересня 2024 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Євген Татуйко, розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє як законний представник малолітнього ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Житомирської області Харченко Аліна Володимирівна, орган опіки та піклування Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Демецька С.Л., Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору дарування житлового будинку та його державної реєстрації, визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із зазначеною заявою, оглянувши яку приходжу до висновку, що підстав для відкриття провадження у справі на даний час немає, а заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Так, у прохальній частині позову ОСОБА_1 просить суд: визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 67317743 від 24 квітня 2023 року; визнати недійсним договір дарування житлового будинку № 7165 від 13 грудня 2023 року, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 70685803 від 13 грудня 2023 року; визнати за позивачем право власності на житловий будинок разом із господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
За правилами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 до позовної заяви не долучив доказів на підтвердження факту сплати останнім в межах цього провадження судового збору, однак у позові зазначив, що він у порядку ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору. На підтвердження вказаного позивачем до позовної заяви долучена копія посвідчення серії НОМЕР_1 від 20 березня 2004 року згідно із яким ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.
Однак, із таким твердженням позивача суд не може погодитися із наступних підстав.
Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Водночас у постанові Верховного суду від 12 лютого 2020 року у цивільній справі № 545/1149/17 вказано, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні.
Виходячи із вищенаведеного, суд звертає увагу сторони позивача на те, що предметом спору в цій цивільній справі є вирішення питання визнання недійсними рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, а також визнання за позивачем права власності на нерухомість у порядку спадкування. Тобто, в межах цього судового провадження не вирішується питання щодо захисту прав позивача у порядку статтей 12, 22 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а отже на нього не поширюються пільги, передбачені приписами п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За положеннями п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Нормою п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правилами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Положеннями ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб із 1 січня 2024 року установлено на рівні 3 028 грн.
Так, із прохальної частини позову вбачається, що заявником в межах цього провадження пред`явлено три вимоги немайнового характеру (визнання недійсними двох рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та договору дарування нерухомого майна) та одну вимогу майнового характеру (визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування). Із наданого ОСОБА_1 звіту про оцінку нерухомого майна вбачається, що вартість нерухомості, право власності на яку позивач бажає визнати за собою за наслідками розгляду цієї справи, станом на 17 вересня 2024 року складає 373 100 грн.
За таких обставин, заявнику слід сплатити судовий збір в сумі 7 364,60 (із розрахунку (1 211,2*3)+(373 100 *1%)).
Платiжнi реквізити для перерахування (доплати) судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Житомир.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA158999980313151206000006196
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;
Недотримання позивачем зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України, --
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву залишити без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.
Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Євген Татуйко
Суд | Житомирський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121744572 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Житомирський районний суд Житомирської області
Татуйко Є. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні