Постанова

від 20.09.2024 по справі 748/1699/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 вересня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/1699/24

Головуючий у першій інстанції Олещенко В. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1042/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА АГ»,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА АГ» на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2024 року (місце ухвалення м. Чернігів) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА АГ» про стягнення орендної плати за землю,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЮНА АГ» про стягнення орендної плати за землю. В обґрунтування посилався на те, що згідно свідоцтва на спадщину за заповітом позивач є власником двох земельних ділянок:

земельна ділянка загальною площею 1,1334 га, з кадастровим номером 7425588100:04:002:0012, яка розташована на території Слабинського старостинського округу Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області;

земельна ділянка загальною площею 4,8837 га, з кадастровим номером 7425588100:04:001:003, яка розташована на території Слабинського старостинського округу Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області;.

У 2021 році між сторонами були укладені Договори оренди землі № 5 та № 13, згідно яких вказані вище земельні ділянки були передані в оренду відповідачу.

Позивач посилається, що в порушення умов укладених договорів орендна плата за 2023 рік позивачу не була виплачена, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 11 240, 80 грн. Крім того, зазначає, що звернувшись до відповідача з вимогою про виплату вказаної заборгованості орендної плати відповідач повідомив про те, що орендовані товариством земельні ділянки не використовувались за призначенням, оскільки визнані як забруднені території вибухонебезпечними предметами, проте орендна плата за 2022 рік позивачу була виплачена. Позивач вказує, що до моменту його звернення щодо виплати орендної плати за 2023 рік орендар жодного разу не звернувся до орендодавця для вирішення спірного питання. Крім того, надані відповідачем фотокартки та лист представництва ХАЛО ТРАСТ в Україні не підтверджують зупинення підприємницької діяльності відповідача та те, що саме земельні ділянки позивача є дійсно забрудненими та непридатними до використання.

У позові ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ «ЮНА АГ» на свою користь заборгованість з орендної плати за договором оренди землі № 5 від 04.01.2021 в розмірі 1 473, 40 грн, за договором оренди землі № 13 від 01.04.2021 в розмірі 9 767, 40 грн, та судовий збір у сумі 1 211, 20 грн.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.05.2024 позов ОСОБА_1 до ТОВ «ЮНА АГ» про стягнення орендної плати за землю задоволено.

Стягнуто з ТОВ «ЮНА АГ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в розмірі 11 240, 80 грн, з яких:

за договором оренди землі № 5 від 04.01.2021 1 473, 40 грн;

за договором оренди землі № 13 від 01.04.2021 9 767, 40 грн.

Стягнуто з ТОВ «ЮНА АГ» на користь ОСОБА_1 1 211, 20 грн судових витрат.

В обґрунтування рішення суд послався на те, що факти, на які посилається відповідач, не є безумовною підставою для звільнення відповідача від обов`язку зі сплати орендної плати позивачу у встановлений умовами договору строк. Доказів відсутності у відповідача джерел доходу, факту забруднення вибухонебезпечними предметами саме земель позивача за відсутності можливості належним чином виконати зобов`язання перед позивачем, матеріали справи не містять, отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду директор ТОВ «ЮНА АГ» Сінєгін Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.05.2024, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

За доводами апеляційної скарги оскаржуване рішення не ґрунтується на принципах верховенства права та законності, є протиправним, необґрунтованим та ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права в розумінні ч. 2 ст. 376 ЦПК України, судом допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, внаслідок неповного дослідження доказів та їх неправильної оцінки, що призвело до невідповідності висновків, викладених у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

У скарзі апелянт посилається, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підставі яких можливо встановити межі земельної ділянки 0003 та земельної ділянки 0012 в натурі (на місцевості) та дійти висновку, що вказані земельні ділянки є вільними від забруднення вибухонебезпечними предметами оскільки не знаходяться в масиві земельних ділянок біля с. Мажугівка та можуть безпечно використовуватись відповідачем для сільськогосподарського виробництва. При цьому посилається на рішенням Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 № 2-13 VIIІ «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин», згідно якого ТОВ «ЮНА АГ» віднесено до суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили на території Чернігівської області; лист представництва «The HALO Trust» та витяг зі звіту по небезпечній території з яких вбачається, що земельна ділянка, у тому числі на якій розміщені деякі земельні паї, орендовані ТОВ «ЮНА АГ» для ведення сільськогосподарської діяльності, визначена як забруднена територія, розмінування планується проводити у 2024-2027 роках, за своїм цільовим призначенням ділянка може використовуватися тільки після проведення заходів з розмінування та зовнішнього інспектування території. Крім того, відповідачем були надані схеми розміщення земельних ділянок позивача з кадастровим номером 7425588100:04:001:0003 та з кадастровим номером 7425588100:04:002:0012, що підтверджує їх місцезнаходження в масиві земельних ділянок біля с. Мажугівка.

Посилаючись на ЗУ «Про протимінну діяльність в Україні», ЗУ «Про оренду землі» та абз.З п.288.8 ст. 288 Податкового кодексу України в редакції Закону № 3050-ІХ, апелянт зазначає, що чинне законодавство України не містить чіткого правового врегулювання відносин щодо не нарахування орендної плати за договорами оренди земельних ділянок приватної форми власності у зв`язку з забрудненням (потенційним забрудненням) вибухонебезпечними предметами, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні, проте на підставі зазначених нормативно-правових актів можна дійти висновку, що об`єктами протимінної діяльності є не тільки безпосередньо забруднені вибухонебезпечними предметами земельні ділянки, але й земельні ділянки потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами, які вважаються такими з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

За доводами апеляційної скарги, умовою безпечного використання відповідачем спірних земельних ділянок за їх цільовим призначенням з метою здійснення діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва є підтверджена суб`єктом протимінної діяльності відсутність забруднення вибухонебезпечними предметами усього масиву земельних ділянок біля с. Мажугівка.

В обґрунтування неправомірності нарахування стягнутої судом суми орендної плати апелянт посилається на те, що судом під час стягнення заборгованості з орендної плати не враховано положення Податкового кодексу України, тобто, що орендна плата за земельну ділянку повинна виплачуватися із вирахуванням податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % та військового збору у розмірі 1,5 %, а загалом 19,5 %, які сплачуються орендарем, ТОВ «ЮНА АГ», як податковим агентом.

Щодо обов`язку відповідача інформувати позивача про настання події непереборної сили заявник у скарзі зазначає, що умовами укладених договорів оренди землі не передбачено обов`язку відповідача, як орендаря, повідомляти позивача, як орендодавця, про настання таких подій, не визначено строків коли саме має відбуватись таке повідомлення в разі настання відповідних обставин. Крім того, вказує що згідно абз.2 п. 19 Договору оренди землі № 13 та абз.2 п. 18 Договору оренди землі № 5, земельна ділянка 0003 та земельна ділянка 0012 відповідно, передані позивачем в оренду ТОВ «ЮНА АГ» в загальному масиві, без позначення їх меж на місцевості в натурі, крім того в п.ЗЗ Договору оренди землі №13 та п.32 Договору оренди землі №5 сторони погодили, що ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе позивач, як орендодавець. Зазначає, що позивач не був позбавлений можливості дізнатись про ці обставини та цікавитись станом своїх земельних ділянок, проте жодних усних або письмових звернень протягом 2022-2023 років від позивача не надходило.

У підтвердження факту забруднення (потенційного забруднення) вибухонебезпечними предметами масиву земельних ділянок біля с. Мажугівка Гончарівської селищної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області та неможливості безпечного використання ТОВ «ЮНА АГ» масиву земельних ділянок біля с. Мажугівка, в якому знаходяться також земельні ділянки позивача апелянт посилається на нещасний випадок, який стався 19.05.2022 в лісовому масиві біля с. Мажугівка про що опубліковано статтю в газеті «Вісник Ч» №11/1870 від 26.05.2022 року, та підтверджується копією екстреного повідомлення, копією протоколу огляду місця, де стався нещасний випадок та копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження 12022270340002354 від 19.05.2022.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ЮНА АГ» відмовити, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.05.2024 залишити в силі. Посилається на те, що оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим, апеляційна скарга є безпідставною. Щодо твердження апелянта з приводу нарахування суми орендної плати ОСОБА_1 посилається на п. 10 договорів оренди землі № 5 та № 13 якими передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 9 767, 40 грн та у розмірі 1 473,40 грн за повний рік користування земельною ділянкою. Крім того, відповідачем своєчасно було виплачено орендну плату за землю за 2022 рік, у розмірі визначеному Договорами. На спростування твердження апелянта про непотрібність інформувати позивача про настання події непереборної сили заявник у відзиві посилається на те, що орендар, згідно висновків Верховного Суду, умов Договорів та норм чинного законодавства, повинен був повідомити про не можливість виконання своїх зобов`язань за Договорами оренди землі № 5 та № 13 у зв`язку з забрудненням земельних ділянок, а також мав право звернутися до позивача з листом про зменшення орендної плати чи звільнення його від орендної плати, або для розірвання Договорів у зв`язку з недоцільністю (не можливістю) продовження орендних відносин. Проте, будь-яких повідомлень з приводу неможливості використання земельних ділянок позивача відповідач не направляв. Щодо клопотання апелянта в апеляційній скарзі про приєднання до матеріалів справи копій документів ОСОБА_1 у відзиві заперечує проти приєднання посилаючись на те, що у апелянта було достатньо часу для приєднання таких документів, оскільки ТОВ «ЮНА АГ» в листі від 25.01.2024 № 3, в квітні 2022 року, після закінчення активних бойових дій біля с. Мажугівка, стало відомо про забруднення земельних ділянок позивача вибухонебезпечними предметами. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що з квітня 2022 року, або ж навіть з 26.12.2023 - момент звернення позивача до ТОВ «ЮНА АГ» про виплату орендної плати у відповідача було достатньо часу зібрати всі необхідні документи, які б в подальшому могли б бути надані до суду першої інстанції в якості доказів.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,73 га, в межах згідно з планом, розміщеної на території Слабинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, наданої для ведення особистого селянського господарства, належної спадкодавцю на праві власності, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №510146 виданого Чернігівською районною державною адміністрацією 12.07.2005, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 366, кадастрові номери №7425588100:04:002:0012, №7425588100:04:001:0003, №7425588100:04:003:0002. (а.с. 9,10).

04.01.2021 та 01.04.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮНА АГ» було укладено договори оренди землі № 5 та № 13, згідно з якими в оренду передано земельні ділянки:

загальною площею 1,1334 га, в тому числі сіножаті - 1,1334 га, кадастровий номер земельної ділянки №7425588100:04:002:0012. Даним договором визначено строк його дії до 4 січня 2031 року та розмір орендної плати у грошовій формі в розмірі 1473 грн 40 коп. за повний рік користування земельною ділянкою, яка підлягає сплаті не пізніше 31 грудня поточного року. (а.с. 11-16);

загальною площею 4,8837 га, в тому числі рілля - 4,8837 га, кадастровий номер земельної ділянки №7425588100:04:001:0003. Даним договором визначено строк його дії до 1 квітня 2031 року та розмір орендної плати у грошовій формі в розмірі 9767 грн 40 коп. за повний рік користування земельною ділянкою, яка підлягає сплаті не пізніше 31 грудня поточного року. (а.с. 19-21).

З копій актів приймання-передачі об`єктів оренди до вказаних вище договорів ОСОБА_1 передав ТОВ «ЮНА АГ» в особі директора ОСОБА_2 :

земельну ділянку з кадастровим номером №7425588100:04:002:0012, площею 1,1334 га, яка знаходиться на території Слабинського старостинського округу Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (а.с. 18);

земельну ділянку з кадастровим номером №7425588100:04:001:0003, площею 4,8837 га, яка знаходиться на території Слабинського старостинського округу Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (а.с. 22).

Відповідно до п. 7 Договорів № 5, № 13, договори укладено строком на 10 років.

Пунктами 10, 12 Договорів № 5, № 13 встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі за Договором № 5 - в розмірі 1 473, 40 грн та за Договором № 13 - в розмірі 9 767, 40 грн за повий рік користування земельною ділянкою. Орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня розрахункового року. Орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 31 грудня поточного року.

Згідно п. 42 Договору оренди № 13 та п. 41 Договору оренди № 5 сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини. Сторони також звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання стало наслідком нездоланної сили, тобто подій, настання яких ні Орендодавець, ні Орендар неспроможні були передбачити і попередити (пожежі, повені, землетруси, інші стихійні явища, тощо)

Згідно копії Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 в грудні 2022 року отримав від ТОВ «ЮНА АГ» 11 240,80 грн за надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду (а.с. 75).

Судом встановлено, що за 2023 рік орендна плата позивачу за Договорами оренди № 5 та 13 не була виплачена, що не заперечується відповідачем.

З копії листів від 26.12.2023 вбачається, ОСОБА_1 звертався до ТОВ «ЮНА АГ» з проханням виплатити йому орендну плату за 2023 рік в розмірі 1 473, 40 грн відповідно до умов Договору № 5 та в розмірі 9 767, 40 грн відповідно до умов Договору № 13, перерахувавши на його розрахунковий рахунок (а.с. 23, 24).

У відповідь на вказані вище листи 25.01.2024 ТОВ «ЮНА АГ» письмово повідомило ОСОБА_1 , що належні на праві приватної власності земельна ділянка площею 4,8837 з кадастровим номером №7425588100:04:001:0003 та земельна ділянка площею1,1334 з кадастровим номером №7425588100:04:002:0012, які орендовані - забруднені вибухонебезпечними предметами. Заходи розмінування земельних ділянок (повне або часткове) протягом 2022-2023 років суб`єктами протимінної діяльності не проводились. ТОВ «ЮНА АГ» пропонувало позивачу припинити Договір оренди землі № 13 від 01.04.2021 та Договір оренди землі № 5 від 04.01.2021 достроково за згодою сторін (а.с. 25-27).

Відповідно витягу з додатку до Рішення №2-13/VII ТОВ «ЮНА АГ» є таким, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили на території Чернігівської області (а.с. 28, 29).

З копії листа представництва The HALO Trust в Україні вих. №77 від 18.012024 та копії Витягу зі Звіту по небезпечній території № №НАUA74HALO20221114-4039706 вбачається, що представництвом проведено нетехнічне обстеження (НТО) земельної ділянки у Чернігівській області, Чернігівського району, Гончарівської громади поблизу села Мажугівка. Координати земельної ділянки, щодо якої проводилось НТО: UTM X 367261$ UTM Y 5696262. На даній ділянці, у тому числі розміщені деякі земельні паї, орендовані ТОВ «ЮНА АГ» для ведення сільськогосподарської діяльності. Обстеження було проведено групою нетехнічного обстеження у період з 06.04.2023. За результатами НТО земельна ділянка визначена як забруднена територія, про що складено і внесено до системи IMSMA відповідний Звіт по небезпечній території №НАUA74HALO20221114-4039706. Ділянка промаркована офіційними знаками про мінну небезпеку. Розмінування визначеної території планується проводити у 2024-2027 роках. Представництво HALO Trust в Україні наголошує, що за своїм цільовим призначенням ділянка може використовуватися тільки після проведення заходів з розмінування та зовнішнього інспектування території (а.с. 30, 31-37).

Рішенням Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 № 2-13 VIII «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин» ТОВ «ЮНА АГ» віднесено до суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили на території Чернігівської області (а.с. 28).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що факти, на які посилається відповідач, не є безумовною підставою для звільнення відповідача від обов`язку зі сплати орендної плати позивачу у встановлений умовами договору строк. Доказів відсутності у відповідача джерел доходу, факту забруднення вибухонебезпечними предметами саме земель позивача за відсутності можливості належним чином виконати зобов`язання перед позивачем, матеріали справи не містять.

З висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з`ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Захист цивільних прав - це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини 4 статті 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно із приписами частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відсутність у зазначеній нормі вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для її застосування є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 дійшла висновку, що вказана норма не містить вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин та засобів їх підтвердження, а тому підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

У разі використання орендованої земельної ділянки у військових цілях, які унеможливлюють її використання на даний час у господарських потребах, до таких правовідносин підлягають застосуванню положень ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про порушення умов договору оренди в частині несвоєчасної сплати орендної плати за користування такою земельною ділянкою така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 905/1436/20 від 12.01.2022.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати (постанови Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21, № 916/599/23).

Визначення обставин непереборної сили міститься у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Відповідно до частини 2 статті 14-1 вказаного вище закону Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17, зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних (пункт 76).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який набрав чинності 18.12.2014 (далі - «Регламент»).

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Встановлено, що відповідач не був позбавлений можливості звернутися до Торгово-промислової палати України за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості своєчасного виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати перед позивачем внаслідок форс-мажорних обставин, а також доказів інформування позивача про характер обставин, що виникли, і причинний зв`язок між такими обставинами та невиконанням зобов`язань за договором.

Матеріалами справи хоча і підтверджено, що ТОВ «ЮНА АГ» є таким, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили на території Чернігівської області та віднесено до суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили на території Чернігівської області, крім того вбачається, що листом представництва The HALO Trust та витягом зі Звіту по небезпечній території представництвом проведено нетехнічне обстеження земельної ділянки у Чернігівській області, Чернігівського району, Гончарівської громади поблизу села Мажугівка та за результатами визначена як забруднена територія, розмінування визначеної території планується проводити у 2024-2027 роках. Представництво HALO Trust в Україні наголошує, що за своїм цільовим призначенням ділянка може використовуватися тільки після проведення заходів з розмінування та зовнішнього інспектування території. Разом з тим, відповідачем не надано належних доказів про те, що саме спірні земельні ділянки позивача перебувають у складі території, яка визнана забрудненою, на підставі чого відповідач не використовує земельні ділянки за укладеними між сторонами договорами оренди землі.

З урахуванням викладеного вище спростованими є доводи апеляційної скарги про те, що земельні ділянки позивача є забрудненими територіями, а посилання апелянта на те, що ним були надані схеми розміщення земельних ділянок позивача з кадастровим номером 7425588100:04:001:0003 та з кадастровим номером 7425588100:04:002:0012, що підтверджує їх місцезнаходження в масиві земельних ділянок біля с. Мажугівка, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду оскільки з наданих схем неможливо встановити та визначити, що саме земельні ділянки позивача є забрудненими територіями та відповідно не оброблялись відповідачем.

Крім того, не є підтвердженням факту забрудненості (потенційного забруднення) вибухонебезпечними предметами земельних ділянок позивача посилання апелянта на нещасний випадок, який стався 19.05.2022 в лісовому масиві біля с. Мажугівка про що опубліковано статтю в газеті «Вісник Ч» №11/1870 від 26.05.2022, та що підтверджується копією екстреного повідомлення, копією протоколу огляду місця, де стався нещасний випадок та копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження 12022270340002354 від 19.05.2022.

Не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції посилання апелянта в апеляційній скарзі на неправомірність нарахування стягнутої судом суми орендної плати, при цьому посилається на положення Податкового кодексу України, тобто, що орендна плата за земельну ділянку повинна виплачуватися із вирахуванням податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % та військового збору у розмірі 1,5 %, а загалом 19,5 %, які сплачуються орендарем, ТОВ «ЮНА АГ», як податковим агентом.

Згідно ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» однією з істотних умов Договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків та порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

З урахуванням викладеного, пунктами 10, 12 Договорів № 5, № 13 встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі за Договором № 5 - в розмірі 1 473, 40 грн та за Договором № 13 - в розмірі 9 767, 40 грн за повий рік користування земельною ділянкою. Орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня розрахункового року. Орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 31 грудня поточного року.

Тобто, сторонами договорів визначена сума орендної плати та строки, будь-які зміни до договорів оренди не вносились, крім того сторони не позбавлені можливості звернутись до суду першої інстанції на підставі ст. 271 ЦПК України з заявою про роз`яснення судового рішення щодо порядку його виконання.

Пунктом 31 Договору № 5 та п. 31 Договору № 13 визначено зобов`язання орендаря земельної ділянки серед яких є своєчасність сплачувати орендну плату за договором.

Не знайшли свого підтвердження для скасування правильного по суті рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що умовами укладених договорів оренди землі не передбачено обов`язку відповідача, як орендаря, повідомляти позивача, як орендодавця, про настання події непереборної сили, не визначено строків коли саме має відбуватись таке повідомлення в разі настання відповідних обставин, оскільки позивач не був позбавлений можливості дізнатись про ці обставини та цікавитись станом своїх земельних ділянок, проте жодних усних або письмових звернень протягом 2022-2023 років від позивача не надходило.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2022 року відповідачем було сплачено орендну плату ОСОБА_1 за 2022 рік за Договорами оренди № 5 та № 13, та лише у січні 2024 року у відповідь на звернення позивача щодо несплаченої орендної плати відповідач повідомив, що масив земельних ділянок, в якому розміщені, в тому числі й належні позивачу забруднені (потенційно забруднені) вибухонебезпечними предметами, на підставі чого відповідачем було запропоновано позивачу припинити Договори оренди достроково за згодою сторін.

З урахуванням викладеного, відповідач не був позбавлений можливості належним чином повідомити позивача про те, що масив земельних ділянок, які орендує ТОВ «ЮНА АГ», в якому розміщені, в тому числі й належні позивачу земельні ділянки, забруднені (потенційно забруднені) вибухонебезпечними предметами, та повідомити про наслідки передбачені укладеними сторонами договорами оренди землі.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА АГ» залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 20.09.2024.

Головуючий Судді :