Ухвала

від 13.11.2024 по справі 748/1699/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

13 листопада 2024 року

м. Київ

Справа № 748/1699/24

Провадження № 61-14067ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА АГ» (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Кульгейко Леся Юріївна (далі - адвокат),

на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до скаржника про стягнення орендної плати за землю та

в с т а н о в и в:

1. У квітні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути зі скаржника 1 473,40 грн боргу з орендної плати за договором оренди землі № 5 і 9 767,40 грн боргу з орендної плати за договором оренди землі № 13.

2. 27 травня 2024 року Чернігівський районний суд Чернігівської області ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов.

3. 20 вересня 2024 року Чернігівський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.

4. 18 жовтня 2024 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

5.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

5.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

5.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

5.4. Предметом спору є борг з орендної плати за землю за двома договорами. Ціна позову становить 11 240,80 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000,00 = 250 х 3 028,00 грн такого мінімуму, встановленого у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

5.5. Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що касаційна скарга (1) стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, (2) справа має виняткове значення для скаржника. Обґрунтував так:

- згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключну правову проблему треба оцінювати, як правило, з урахуванням кількісного та якісного критеріїв (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 905/1840/21);

- предметом позову є стягнення орендної плати за оренду земельних ділянок біля с. Мажугівка Гончарівської селищної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області. Воно згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року, з 24 лютого по 31 березня 2022 року перебувало під тимчасовою окупацією військ російської федерації, а значна частина Гончарівської селищної територіальної громади у цей час була територією активних бойових дій. Згідно з листом представництва «The HALO Trust» і витягу зі звіту по небезпечній території зазначене представництво з 6 квітня 2023 року проводило нетехнічне обстеження земельної ділянки поблизу села Мажугівка Гончарівської громади у Чернігівському районі Чернігівській області за результатами якого визнало цю територію забрудненою вибухонебезпечними предметами та вказало, що її розмінування планується на 2024 - 2027 роки;

- згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, може бути зменшена за згодою сторін, лише якщо ділянка була законсервована або забруднена (потенційно забруднена) вибухонебезпечними предметами;

- не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами, за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац третій пункту 288.8 статті 288 Податкового кодексу України);

- у чинному законодавстві України немає чіткого врегулювання відносин орендарів і орендодавців у частині підстав ненарахування орендної плати за договором оренди земельних ділянок приватної форми власності через забруднення (потенційне забруднення) вибухонебезпечними предметами. Тобто є прогалина у законодавчому регулюванні спірних правовідносин, що є виключною правовою проблемою, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з такого питання: чи може бути застосована у цій категорії справ аналогія закону й аналогія права щодо нарахування орендної плати за договорами оренди земельних ділянок приватної форми власності, які є забрудненими або, ймовірно, забрудненими вибухонебезпечними предметами;

- справа має виняткове значення для скаржника, оскільки він, крім земель позивача, орендує ще 28 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться в масиві земельних ділянок біля с. Мажугівка Гончарівської селищної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області. Невизначеність з питання, яке постало у касаційній скарзі, може зумовити виникнення значної кількості справ з тих самих підстав, що і у цій справі.

6. Верховний Суд вважає, що скаржник не обґрунтував фундаментальність питання права для формування єдиної правозастосовної практики. Можливий вплив бажаного для скаржника висновку щодо застосування норм права на самого скаржника не підтверджує такий фундаментальний характер. Доводи скаржника щодо винятковості для нього саме цієї справи не можна вважати належно обґрунтованими.

7. У касаційній скарзі скаржник не зазначив інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких можливо оскаржити у касаційному порядку судові рішення, які за загальним правилом оскаржити до Верховного Суду не можна. З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

8. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

8.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

8.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

8.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

8.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 рокуу справі«Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

8.5. Скаржник отримав доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мав можливість навести аргументи та докази проти позовних вимог. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом(частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є легітимною.

8.6. Оскаржені судові рішення за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків скаржник не навів. За таких умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній легітимній меті та не порушують сутність права скаржника на доступ до суду.

Керуючись статтями 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА АГ» на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА АГ» про стягнення орендної плати за землю.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала цю скаргу

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко