Рішення

від 04.09.2024 по справі 346/495/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/495/24

Провадження № 2/346/721/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого-судді Калинюка О.П.

з участю: секретаря Вербіщук О.Д.,

представника позивача адвоката Романчич М.В.,

представника відповідача

(Коломийської міської ради) Максим`юк В.Я.,

провівши судове засідання в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , третя особа, якене заявляє самостійних вимогна предмет спору, на стороні відповідачів:Міськрайонне управлінняу Коломийськомурайоні там.КоломияГоловного управлінняДержгеокадастру вІвано-Франківськійобласті, про визнання незаконним та скасування у відповідній частині рішення даного органу місцевого самоврядування, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на цей об`єкт,

В С Т А Н О В И В:

в обгрунтування своїх вимог позивач зазначає,що йому належить на праві власності 1/3 (одна третя) частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно належить позивачу на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської областівід 30.12.2022 року, і на цій підставі зареєстроване право власності позивача на дане нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав, реєстраційний номер об?єкту: 2760645426080.

Однак, коли позивач розпочав приватизацію земельної ділянки для обслуговування вказаної частки даного будинковолодіння, то дізнався, що ще у 2008 році цю земельну ділянку передано у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 .

Отже, позивач, ставши власником вище вказаної частки будинку з господарськими будівлями та спорудами, не може використати своє право на приватизацію земельної ділянки, призначеної для обслуговування даної частки будинковолодіння, так як вся земельна ділянка, призначена для обслуговування цілого будинковолодіння, передана у власність відповідачу ОСОБА_2 .

Так, рішенням Коломийської міської ради Івано-Франківської області№1351-30/2008 від 13.08.2008 року (оспорюване рішення) відповідачу ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , загальною площею 1 000 кв.м.

22.01.2009 року на підставі вказаного рішення на ім`я відповідача ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на дану земельну ділянку, серії ЯЖ № 627379 (оспорюваний Державний акт). Того ж дня проведено державну реєстрацію права власності вказаного власника на приватизовану земельну ділянку, кадастровий номер: 2610600000:28:002:0060.

Однак, відповідно до статті 120 ч.4 Земельного кодексу України (далі в тексті - ЗК України) у разі набуття права власності на жилий будинок кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток у праві власності у будинку.

Отже, позивач вважає оспорювані рішення, Державний акт на право власності на земельну ділянку та державну реєстрацію цього права відповідача ОСОБА_2 незаконними, адже оскільки позивачу належить 1/3 (одна третя) частка вказаних житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, то позивачу повинна належати така же частка земельної ділянки для обслуговування будинку, господарських будівель та споруд. Однак, внаслідок передачі вище вказаної земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_2 , позивач позбавлений права на приватизацію відповідної частки цієї земельної ділянки, що істотно порушує права позивача на приватизацію такої частки.

Тому позивач посилаючись, на положення ст.21 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.120, 152 ЗК України, просить суд визнати незаконним та скасувати оспорюване рішення вказаного органу місцевого самоврядування в частині передачі відповідачу ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки, визнати недійсним оспорюваний Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я цього відповідача, та скасувати державну реєстрацію цього права відповідача ОСОБА_2 .

В судових засіданнях представник позивача, адвокат Романчич М.В. позовні вимоги підтримала із вище вказаних підстав та просить позов задовольнити.

Представник відповідача, вказаної міської ради ОСОБА_3 в судових засіданнях позовні вимоги не визнала з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву, поданому 04.03.2024 року. В даному відзиві вказано наступне.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Оскаржуване рішення міської ради прийняте в межах та в спосіб, визначені Земельним кодексом України, на виконання повноважень, якими Коломийська міська рада наділена відповідно до ст. 26 вказаного Закону та ст.12 зазначеного Кодексу. Зокрема, дане рішення міської ради було прийнято на підставі правових норм ст. ст. 12, 81, 118, 121, 125 цього Кодексу в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення.

Так, згідно із відповідною технічною документацією на момент прийняття оскаржуваного рішення цією міською радою єдиним власником вище вказаного будинку був відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Коломийської міської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Мануляк-Терпелюк І.В. 03.09.2004 року за № 2-2061, та зареєстрованим ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 06.10.2004 року. Тому Коломийська міська рада не мала жодних правових підстав для відмови у прийнятті рішення про передачу відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Окрім того, в матеріалах вказаної технічної документації по встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки і видачі Державного акту на право власності на землю для будівництва і обслуговування зазначених житлового будинку, господарських будівель і споруд, наявний позитивний висновок відділу земельних ресурсів у м.Коломия Головного управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області від 13.11.2007 р. №03-03-2/56 щодо можливості передачі земельної ділянки у власність вказаній особі.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким в даному випадку був саме відділ земельних ресурсів у м. Коломия Головного управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області.

Отже, позивачем не наведено жодної норми матеріального чи процесуального права, які би порушила Коломийська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення. Отже, відсутні будь-які правові підстави для визнання його незаконним.

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач набув право на 1/3 (одну третю) частку вказаного будинку на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської від 30.12.2022 року, ухваленого в справі № 346/5767/21. Дане право позивача зареєстроване 30.06.2023 року державним реєстратором Матеївецької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, і саме з моменту такої реєстрації у позивача виникло право на відповідну частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування, належної позивачу частки житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Крім того, статтею 120 ЗК України врегульований порядок переходу права на земельну ділянку у разі набуття частки у праві спільної власності на об?єкт нерухомого майна.

Тому представник Коломийської міської ради вважає, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту свого права (а.с.40-44).

На підставі наведеного представник цієї ради просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 в жодне із судових засідань, тобто повторно, не з`явився, про розгляд справи належно повідомлений, про що свідчать повернуті до суду поштові повідомлення про вручення цьому відповідачу судових повісток викликів (а.с.27, 91, 98, 108).

Причин своїх неявок відповідач ОСОБА_2 суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутності та не подав відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи, якене заявляє самостійних вимогна предмет спору, на стороні відповідачів, в жодне із судових засідань, тобто повторно, не прибув.

21.02.2024 року представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надіслав до суду письмові пояснення, в яких зазначає наступне.

У правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 22 травня 2013 року в справі № 6-33цс13, зазначено що, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов?язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Позивач прямо вказує причини, за якими обставинами оспорювана земельна ділянка надійшла у право власності ОСОБА_2 , а саме рішенням Коломийської міської ради № 1351-30/2008 від 13.08.2008 р. На підставі даного рішення товариством з обмеженою відповідальністю «Геоземкадсервіс» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок і лише після цього проведено відповідну реєстрацію Управлінням Держгеокадастру у Коломийському районі Івано-Франківської області.

Тому сама по собі реєстраційна дія є лише наслідком юридичного факту, який породжує набуття, зміну чи припинення права.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 2610600000:28:002:0060 у Державному земельному кадастрі, то

внесення відомостей (змін до них) до цього Кадастру здійснюється відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Крім того, згідно з існуючою структурою Головного управління затвердженою в.о. голови Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру і погодженою Міністром аграрної політики та продовольства України такої юридичної особи як Міськрайонне управління у Коломийському районі та м. Коломиї Головного управління Держгеокадастру, не передбачено. Натомість, належною третьою особою у даній справі повинне бути Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Враховуючи вищенаведене, представник цього Управління вирішення даного спору покладаєт на суд та просить проводити розгляд справи без участі уповноваженого представника даного Управління (а.с.32-36).

Суд, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши матеріали справи, та оцінивши надані сторонами докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судомвстановлено,що рішенням Коломийської міської ради Івано-Франківської області№1351-30/2008 від 13.08.2008 року «Про передачу земельних діляноку власність длябудівництва таобслуговування житлових будинків,господарських будівель і споруд»(оспорюване рішення) відповідачу ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , загальною площею 1 000 кв.м., що стверджується даними архівного витягу з протоколу засідання ХХХ сесії цієї міської ради п`ятого демократичного скликання (а.с.5).

Судом також встановлено, що 22.01.2009 року на підставі вказаного рішення зазначеної міської ради відповідачу ОСОБА_2 видано оспорюваний Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, серії ЯЖ № 627379. В цьому правовстановлюючому документі кадастровий номер цієї ділянки вказано: : 2610600000:28:002:0060 (а.с.90).

Відповідно до даних витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого (витягу) 11.10.2023 р., державну реєстрацію права відповідача ОСОБА_2 на вказану ділянку здійснено 22.01.2009 року на підставі оспорюваного Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.11-13).

Судом встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухваленим30.12.2022 року у справі №346/5767/21, за позивачем в порядку спадкування після смерті його батька визнано право власності на 1/3 (одну третю) частку житлового будинку з відповідної часткою господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Дане судове рішення набрало законної сили 31.01.2023 року (а.с.6-10).

Судом також встановлено, що відповідно до даних витягу з Державного реєстру речових прав, сформованого (витягу) 05.07.2023 р. державним реєстратором Матеївецької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області Бичик У.В., 30.06.2023 року цією ж державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права позивача на вказану частку зазначеного будинковолодіння, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2760645426080 (а.с.14).

Отже, 30.06.2023року позивач набув право власності навказану часткунерухомого майна, якерозташоване на земельній ділянці, яка з 22.01.2009року належить відповідачу ОСОБА_2 .

Згідно з положеннями статей14,13,19 Конституції Україниземля в Україні є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначенихКонституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до правил, передбачених ч.4 ст.120 ЗК України у разінабуття прававласності наоб`єкт нерухомогомайна (жилийбудинок (крімбагатоквартирного),іншу будівлюабо споруду),об`єкт незавершеногобудівництва,розміщений наземельній ділянці,що перебуваєу користуванніна правіоренди,емфітевзису,суперфіцію увідчужувача (попередньоговласника),до набувачаодночасно переходитьвідповідно правооренди,емфітевзису,суперфіцію земельноїділянки,на якійрозміщений такийоб`єкт,в обсязіта наумовах,встановлених длявідчужувача (попередньоговласника)такого об`єкта,крім випадків,визначених частиноюшостою цієїстатті.Волевиявлення орендодавця(власника)земельної ділянки,відчужувача (попередньоговласника),набувача такогооб`єкта тавнесення зміндо договоруоренди землі,емфітевзису,суперфіцію іззазначенням новогоорендаря (користувача)земельної ділянкине вимагається.

Статтею 152вказаного Кодексу регламентовано, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсним рішень, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом способів.

Відповідно до положень ч.1 ст.21 ЦК Українисуд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючивищенаведене,суд доходитьвисновку,що оскільки оспорювані рішення ХХХ сесіїКоломийської міської ради№ 1351-30/2008від 13.08.2008 року, Державний акт на право власності на земельну ділянку та державна реєстрація такого права відповідача ОСОБА_2 порушує з 30.06.2023 року права позивача як власника вище зазначеної частки будинковолодіння, яке розташоване на земельній ділянці цього відповідача, на користування та можливої приватизації відповідної частини цієї ділянки позивачем, то вказане рішення підлягає визнанню незаконним та скасування у відповідній частині, тобто в тій, яка стосується передачі земельної ділянки вказаному відповідачу. Оскільки оспорюваний Державний акт виданий та реєстрація права на цю ділянку здійснена у зв`язку із прийняттям зазначеної радою оспорюваного рішення, то слід визнати і цей правовстановлюючий документ недійсним та скасувати державну реєстрацію права відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка передана відповідачу вказаним рішенням міської ради.

Отже, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими.

Питання про розподіл судових витрат жодна зі сторін не ставить.

На підставі ст..ст.13,14,19,131-1 Конституції України, ст. ст.19,116,118,120,152 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст.12,13,76,78,81,89, 229,235,259,263-265,268,352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення ХХХ сесії Коломийської міської ради Івано-Франківської області №1351-30/2008 від 13.08.2008 року «Про передачу земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд» в частині передачі ОСОБА_2 (адреса проживання станом на 13.08.2008 р. вказана: « АДРЕСА_2 )) у власність земельну ділянку загальною площею 1 000 кв.м., призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 627379, виданий ОСОБА_2 22 січня 2009 року, який (Державний акт) посвідчує право ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 1 000 кв.м., призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2610600000:28:002:0060, та скасувати здійснену 22.01.2009 року державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на дану земельну ділянку.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16.09.2024 року,

оскільки 14 та 15 вересня 2024 р. були вихідними днями.

Суддя: Калинюк О. П.