Рішення

від 12.09.2024 по справі 350/1856/23

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/1856/23

Номер провадження 2/350/57/2024

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника третьої особи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Рожнятівська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд ухвалити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 усунути перешкоди в користуванні дороги загального користування за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтування частково забетонованої нею водовідвідної канави. Судові витрати по справі стягнути з відповідачки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зіслався на те, що він проживає у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . По сусідству з ним, у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 проживає відповідачка по справі - ОСОБА_3 , яка є власником сусідньої земельної ділянки.

Відповідачка самовільно перекрила (залила бетоном) водостічну канаву (фосу), що унеможливлює стікання паводкових вод з вулиці та його подвір`я.

Для вирішення вказаного спору він неодноразово звертався до відповідачки по справі з вимогою усунути вказані перешкоди, оскільки це спричиняє певні незручності,перешкоджає стіканню стічних вод по канаві, оскільки при випаданні осадків вода тече на його подвір`я, оскільки волостічна канава перекрита (забетонована) громадянкою ОСОБА_3 . Однак остання категорично відмовляється усунути ці перешкоди.

21.10.2021 він звернувся до Рожнятівської селищної ради з приводу неправомірних дій сусідки ОСОБА_3 . Згідно складеного Акту обстеження від 27.10.2021 №77 комісією рекомендовано гр. ОСОБА_3 забрати перешкоду в найкоротший час.

02.11.2021 він звертався до уповноважених органів місцевого самоврядування, а саме до Рожнятівської селищної ради із заявою по питанні самовільного перекриття водостічної канави громадянкою ОСОБА_3 . За результатами виїзду на місце складено Акт обстеження земельних ділянок гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_1 від 02.11.2021, відповідно до якого гр. ОСОБА_3 рекомендовано демонтувати частково забетоновану водовідвідну канаву.

20.06.2023 він знову змушений був звертатись до Рожнятівської селищної ради, оскільки рекомендації щодо демонтажу частково забетонованої канави гр. ОСОБА_3 не виконано. За результатами виїзду на місце складено Акт обстеження земельних ділянок від 20.07.2023 на гр. ОСОБА_3 та рекомендовано ОСОБА_3 демонтувати частково забетоновану водовідвідну канаву.

Незважаючи на його вимоги до відповідача, щодо демонтажу частково забетонованої водовідвідної канави, а також вимоги уповноважених органів, відповідачка так і не здійснила їх демонтаж.

Отже, відповідні протиправні дії з боку відповідачки створюють йому перешкоди для користування дорогою загального користування та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у дощову погоду на земельній ділянці біля його будинку збирається вода, що спричиняє підтоплення території, оскільки сток води відсутній, через те, що відповідачка самовільно забетонувала його.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Крім того пояснив, що відповідачка на протязі багатьох років здійснює йому перешкоди в користуванні його земельною ділянкою. Він вважає, що саме діями відповідачки, які виразилися в за бетонуванні та накритті канави, що йде вздовж вулиці навпроти його будинку йому чиняться перешкоди в користуванні земельною ділянкою у вигляді її підтоплення. Хоча на даний час відповідачка здійснила демонтування частково забетонованої нею водовідвідної канави, він наполягає на ухваленні рішення, оскільки такі дії були вчиненні вже після звернення ним до суду. Крім того, ним понесено судові витрати, які він просить стягнути з відповідачки.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, вважає його безпідставним. Так на протязі декількох років її сусід позивач по справі ОСОБА_1 ходить по різних інстанціях та намагається вирішити проблему стічних вод, та його каналізації що накопичуються на його ділянці за чиїсь рахунок. Вона облагородила, як свою земельну ділянку, так і прибудинкову територію з боку центральної дороги. Зокрема, канава, що є природною була нею забетонована та накрита, щоб туди не було доступу дощової води, а також різного роду органічних решток, листя, трава. Крім того, коли канава була накрита бетонним перекриттям це було безпечним для людей, зокрема її онуки там часто граються та могли впасти до канави. Однак, позивач писав в різні інстанції, тому вона прибрала, як накриття, так і зробила відповідне місце для стоку води. Позивач сам випускає воду з бані та кухні, яка потрапляє в канаву, що закидана камінням, в результаті чого відбувається підтоплення його земельної ділянки. Позивач не прочищає канаву, мильна вода назбирується, санітарні норми недотримуються. Саме через те, що каналізація відповідача створювала їй незручності, вона забетонувала канаву вздовж громадської вулиці. Після виходу комісії, нею було частково демонтовано бетонну водовідвідну канаву, тому вважає позов надуманим, таким що не підлягає до задоволення.

Представник третьої особи ОСОБА_5 також вважає позов безпідставним. Раніше, до 07.02.2024 комісії селищної ради рекомендували частково демонтувати встановлену відповідачкою бетонне перекриття водостічної канави, однак на даний час таке відсутнє. Ймовірно, підтоплення, на яке вказує позивач відбувається саме через не облаштування ним відповідного септику, а також неналежне утримання канави навпроти свого домогосподарства. Під час виходу комісії, критичної ситуації не було встановлено, можливо через відсутність опадів. При ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Вислухавши сторін та їхніх представників, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Сторони підтвердили суду, що інших доказів на підтвердження чи заперечення позову, крім тих що є в матеріалах даної справи не існує.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.

Сторони є сусідами, проживають в АДРЕСА_1 , між ними є спір з приводу дотримання відповідачкою правил щодо облаштування стічної канави.

Позивач просить суд зобов`язати відповідачку демонтувати частково забетоновану нею водовідвідну канаву.

З матеріалів справи вбачається, що при комісійному огляді мобільною групою Рожнятівської селищної ради земельних ділянок сторін Марій (дружині гр. ОСОБА_6 ) рекомендовано провести роботи із прочищення канави, щоб запобігати підтопленню. ОСОБА_3 рекомендовано звернутися до Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, у частині дотримання ОСОБА_6 санітарних вимог при спусканні зливової каналізації (а.с.13).

Актом від 19.07.2023 рекомендовано ОСОБА_1 облаштувати каналізаційні колодязі (септики) згідно санітарних норм. ОСОБА_1 демонтувати трубу виведену у канаву, що веде із каналізаційного септика та сприяє забруднення придорожньої канави. ОСОБА_3 демонтувати частково забетоновану ОСОБА_7 (а.с. 15).

Актом від 22.02.2024 жодного порушення користування земельною ділянкою з боку відповідачки не було встановлено. При цьому в даному акті вказано на необхідність прочищення канави ОСОБА_8 ( дружині ОСОБА_1 ).

Частиною першою статті 15 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 96 Земельного Кодексу України землекористувач зобов`язаний не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, та дотримуватися правил добросусідства.

Згідно ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Статтею 104 вказаного кодексу встановлено, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Згідно вимог ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачка самовільно перекрила (залила бетоном) водостічну канаву (фосу), що унеможливлює стікання паводкових вод з вулиці та його подвір`я.

Однак, до матеріалів справи не додано жодного доказу, що відповідачка самовільно перекрила (залила бетоном) водостічну канаву (фосу), а також що такі її дії призвели до унеможливлення стікання паводкових вод з вулиці та подвір`я позивача, та що такими її діями позивачу створюються перешкоди в користуванні дорогою загального користування.

Надані позивачем фото (а.с.29-30, 35-36) не містять жодної прив`язки до місцевості, тому не може бути взяте судом до уваги, як на підставу протиправних дій з боку відповідачки.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року N 14, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи надані сторонами на підтвердження та заперечення позовних вимог докази в межах заявлених позовних вимог судом не встановлено підстав для зобов`язання ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні дороги загального користування шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії згідно позовних вимог.

Згідно із ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки в судовому засіданні ні позивачем, ні його представником не доведено факту протиправних дій із сторони відповідачки, позивачем не подано, а судом не здобуто доказів, які б підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, позивачем не надано, зокрема, доказів, що підтверджують факт порушення права позивача на користування дорогою загального користування.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод шляхом зобов`язання ОСОБА_3 демонтувати частково забетоновану нею водовідвідну канаву слід відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Рожнятівська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_3 демонтувати частково забетоновану нею водовідвідну канаву.

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.09.2024.

Суддя: