Постанова

від 05.12.2024 по справі 350/1856/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 350/1856/23

Провадження № 22-ц/4808/1483/24

Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.

Суддя-доповідач Василишин Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Максюти І. О., Фединяка В. Д.,

секретаря Струтинської Д.В.

за участю апелянта ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у ОСОБА_1 нарішення Рожнятівськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від12вересня 2024року,ухвалене вскладі суддіПулика М.В.в селищіРожнятові,повний текстякого складено20вересня 2024року,у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Рожнятівська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу заблокованої водостічної канави.

Позов мотивований тим, що йому на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 (до розподілу вулиць житловий будинок АДРЕСА_2 ). По сусідству із ним у житловому будинку АДРЕСА_3 проживає ОСОБА_2 , яка є власником суміжної із ним земельної ділянки.

Зазначав, що відповідачка самовільно перекрила (залила бетоном) водостічну канаву (фосу), що унеможливлює стікання паводкових вод з вулиці та його подвір`я. Він неодноразово звертався до відповідачки з вимогою усунути зазначені перешкоди, оскільки такі створють йому певні незручності, так як у дощову погоду вода збирається біля його будинку та спричиняє підтоплення території. Однак остання категорично відмовилася усувати ці перешкоди.

Вказував на те, що факт протиправності дій відповідачки підтверджується актами обстеження земельних ділянок, складеними Рожнятівською селищною радою від 27 жовтня 2021 року, 02 листопада 2021 року та 20 липня 2023 року, а також фотознімками.

Враховуючи викладене просив зобов`язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні дорогою загального користування за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтування частково забетонованої нею водовідвідної канави.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що ані позивач, ані його представник не довели факту порушення відповідачкою права позивача на користування дорогою загального користування.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

ОСОБА_1 на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність, необґрунтованість та безпідставність судового рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, акт обстеження земельних ділянок Рожнятівської селищної ради від 19 липня 2023 року , яким зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати частково забетоновану водовідвідну канаву та рекомендовано обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Зазначений акт, на думку апелянта, є належним доказом на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилається на правильність та справедливість рішення суду першої інстанції.

Зазначає, що посилання апелянта в обґрунтування своїх вимог на акт обстеження земельних ділянок Рожнятівської селищної ради від 19 липня 2023 року є безпідставним, оскільки відразу на наступний день після його складення водовідвідна канава була очищена. Будь-яких доказів того, якої шкоди перекриття водовідвідної канави завдало позивачу, матеріали справи не містять, а тому вимоги останнього є необґрунтованими.

Вказує, що канаву було перекрито з боку її земельної ділянки, оскільки позивач вивів каналізаційні відходи в канаву.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив таку задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Згідно із свідоцтвом про право власності на будинковолодіння від 21 січня 2003 року, виданим виконавчим комітетом Нижньострутинської сільської ради, ОСОБА_1 є власником будинковолодіння АДРЕСА_2 (а.с. 5).

Відповідно до довідки, виданої 02 жовтня 2023 року Нижньострутинським старостинським округом № 4 Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 належить житловий будинок по АДРЕСА_1 , який до розподілу вулиць був розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6).

Згідно із актом обстеження, складеним 27 жовтня 2021 року комісією у складі: старости Кравців А.З., дільничого ОСОБА_3 , депутата ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_2 самовільно перекрила (залила бетоном) водостічну канаву (фосу), що унеможливило стікання паводкових вод з вулиці та подвір`я ОСОБА_1 .Комісією рекомендовано гр. ОСОБА_2 забрати перешкоду в найкоротший термін (а.с. 11).

Відповідно до акта обстеження земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та канави біля домогосподарства по АДРЕСА_1 від 02 листопада 2021 року, мобільною групою у складі: головних спеціалістів відділу земельних ресурсів та просторового планування ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , завідувача сектору містобудування та архітектури, головного архітектора М.Мельник, у присутності ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_2 частково забетоновано, облаштовану нею водовідвідну траншею, з метою не затримання у канаві біля її домоволодіння каналізаційних стоків, що виходять від домогосподарства ОСОБА_1 . Мобільною групою рекомендовано ОСОБА_2 демонтувати частково забетоновану водовідвідну канаву (а.с. 13).

Актом обстеження земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та канави біля домогосподарства по АДРЕСА_1 від 19 липня 2023 року рекомендовано ОСОБА_2 демонтувати частково забетоновану водовідвідну канаву (а.с. 15).

Відповідно до акта обстеження канави біля домогосподарства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 від 22 лютого 2024 року, мобільною групою встановлено, що рекомендації мобільної групи від 02 листопада 2021 року у частині розчищення канави виконано (а.с. 41).

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людям і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності на рівні перед законом.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб чи завдати шкоди довкіллю. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням права в інших формах.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до пункту «б» частини першої, другої статті 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами «г» та «е» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частини перша та друга статті 103 ЗК України).

Згідно з частиною другою, пунктом «б» частини третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачка самовільно перекрила (залила бетоном) водостічну канаву (фосу), що унеможливлює стікання паводкових вод з вулиці та його подвір`я; такі дії відповідачки створють йому певні незручності, так як у дощову погоду вода збирається біля його будинку та спричиняє підтоплення території. Разом з тим, достатніх доказів в обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надав, хоча саме на нього покладено обов`язок доведення факту дійсного порушення його права, а тому суд першої інстанції з урахуванням положень статті 81 ЦПК України, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд обгрунтовано виснував, що позивачем не представлено доказів щодо самовільного перекриття відповідачем водостічної канави внаслідок чого утворюється затоплення і такими діями створюються перешкоди в користуванні дорогою загального користування.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги акт обстеження земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та канави біля домогосподарства по АДРЕСА_1 від 19 липня 2023 року, яким рекомендовано ОСОБА_2 демонтувати частково забетоновану водовідвідну канаву, колегія суддів відхиляє.

За змістом складених сільською радою актів встановлено, що для вирішення скарг як позивача так і відповідачки було створено мобільні групи. За наслідком перевірок мобільними групами було складено 3 акти: від 02 листопада 2021 року, від 19 липня 2023 року та від 22 лютого 2024 року. При цьому, в кожному акті було встановлено, що виявлено факт порушення як зі сторони ОСОБА_1 , так і зі сторони сусідки ОСОБА_2 .

А саме встановлено, що позивачем неправильно облаштовано септик та зобов`язано демонтувати виведену трубу у водовідвідну канаву із каналізаційного септика та рекомендовано облаштувати септик згідно норм. А ОСОБА_2 рекомендовано демонтувати частково забетоновану водовідвідну канаву.

Такі ж порушення та рекомендації було зафіксовано і актом від 19 липня 2023 року. Проте, вже 22 квітня 2024 року мобільною групою встановлено виконання рекомендацій ОСОБА_2 та невиконання рекомендацій позивачем ОСОБА_1 , про що також складено відповідний акт. Тобто фактично спір відсутній.

У судовому засіданні апелянт не спростував того факту, що відповідач демонтувала частково забетоновану водовідвідну канаву, тобто порушення, які викладені у вказаному акті, усунуті відповідачкою.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів обставин вчинення відповідачкою йому перешкод у користуванні земельною ділянкою та порушення його прав відповідачкою, а тому доводи апелянта про недослідження судом обставин справи є необґрунтованими.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рожнятівськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від12вересня 2024року залишитибез змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: І. О. Максюта

В. Д. Фединяк