Рішення

від 20.09.2024 по справі 910/7966/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2024Справа № 910/7966/24за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )

до фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича

про стягнення 272 250 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №663-23(ЦЗ) про закупівлю рукавичок тактичних від 22.08.2023 у розмірі 272 250,00 грн, що складається з суми пені у розмірі 99 000,00 грн та штрафу у розмірі 173 250,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №663-23(ЦЗ) про закупівлю рукавичок тактичних від 22.08.2023, в частині своєчасної поставки товару, позивач нарахував до стягнення з відповідача відповідно до п.7.2. договору пеню у розмірі 99 000 грн та відповідно до п. 7.2. договору штраф у розмірі 173 250 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.

Через систему "Електронний суд" 15.07.2024 від представника фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича надійшов відзив на позовну заяву якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки договір від 22.08.2023 №663-23 (ЦЗ) був достроково розірваним позивачем в порядку передбаченому підпунктом 6.2.2 договору, у зв`язку з відсутністю фінансування.

18.07.2024 позивачем через систему "Електронний суд" подано відповідь на відзив, у якій ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначає про не спростування відповідачем доводів позовної заяви, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Жодних інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - «Замовник» та «Позивач») та Фізичною особою-підприємцем Сігал Сергієм Леонідовичем (далі - ФОП Сігал С.Л. або «Постачальник» та «Відповідач») укладено договір від 22.08.2023 № 663-23 (ЦЗ) (зі змінами) на закупівлю рукавичок тактичних (далі - Договір), з доставкою на адресу Товароодержувачів - військові частини згідно Специфікації (Додаток №1 до Договору).

Відповідно до умов Договору, предметом поставки за цим Договором є рукавички тактичні (далі - товар) у кількості, в асортименті та за цінами згідно зі Специфікацією.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов`язується у 2023 році поставити Замовнику (Товароодержувачу) товари, зазначені у Специфікації (Додаток №1), а Замовник (Товароодержувач) - прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до пункту 1.4. Договору Товароодержувачем є уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару згідно з Специфікацією.

Згідно зі Специфікацією Постачальник зобов`язаний поставити рукавички тактичні у кількості 5000 пар на загальну суму 2 475 000,00 грн без ПДВ на адресу Товароодержувачів.

Пунктом 5.1. договору визначений строк (термін) поставки товарів: Постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження Замовника (Товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору не пізніше 30.09.2023.

Відповідно до пункту 5.5. Договору датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату вказану уповноваженою особою Товароодержувача та представника Постачальника при отриманні товару в Акті приймання-передачі товару на перевезення.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 Договору: «Замовник має право контролювати поставку товару у строки, встановлені цим Договором», а згідно підпункту 6.3.1 пункту 6.3 Договору: «Постачальник зобов`язаний забезпечити передачу товарів у строки, встановлені цим Договором».

Пунктом 7.2 Договору (у відповідності до п.2 ч.2 ст. 231 ГК України) визначено: "У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % відсотків вказаної вартості".

28.09.2023 відповідач звернувся до позивача з листом від 28.09.2023 №28/9 (вхідний номер у Позивача - №11256-23-Вх від 28.09.2023) про продовження строку поставки товарів на 2 місяці.

Позивач у відповідь на лист (звернення) відповідача направив лист від 29.09.2023 №703/13150-23-Вих щодо обов`язку відповідача виконати свої зобов`язання щодо поставки товару на умовах та у строки, визначені договором. А також, позивач наголосив про відповідальність за невиконання/неналежне виконання умов договору, яка передбачена зокрема у пункті 7.2 договору.

З огляду на відсутність з боку відповідача дій щодо постачання товару більш ніж 10 днів , що призвело до скорочення фінансування позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) скористалася правом про дострокове припинення договору (розірвання) в односторонньому порядку відповідно до підпункту 6.2.2 пункту 6.2 договору та направила відповідачу лист від 30.10.2023 №135/14864-Вих. з відповідним попередженням за 10 днів до дати розірвання. 01.11.2023 направлено позивачем вказане попередження рекомендованим листом у поштовому відправленні № 02121 14668734, про що свідчить реєстр відправлень та квитанція з Укрпошти.

10.11.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) направила лист від 10.11.2023 №135/15463-23-Вих «Про розірвання договору» з додатковою угодою №1-23 від 10.11.2023, у поштовому відправленні №0212114687453, якою позивач в односторонньому порядку розірвав договір.

За доводами позивача порушення строку поставки товару з боку відповідача 40 календарних днів (починаючи з 01.10.2023 по 09.11.2023), а тому підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції: пеня: 2 475 000,00 грн (вартість недопоставленого товару сума) х 0,1% (пеня) х 40 к.д. (кількість днів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання, період розрахунку з 01.10.2023 по 09.11.2023) = 99 000,00 грн та штраф: 2 475 000,00 грн (вартість товарів, які поставлено з порушенням термінів понад 30 днів) х 7% = 173 250,00 грн.

Позивачем була направлена претензія від 25.03.2024, в якій останній просив відповідача сплатити штрафні санкції у розмірі 272 250 грн на підставі пункту 7.2. договору.

Позаяк вимоги за вказаною претензією залишені відповідачем без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору в термін не пізніше 30.09.2023.

За доводами позивача товар не був поставлений у вище зазначений строк.

Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Для застосування штрафних санкцій відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України необхідною умовою є: віднесення хоча б однієї сторони до суб`єкта господарювання державного сектора економіки; якщо порушення зобов`язання пов`язане з виконанням державного контракту; виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

В той же час, аналіз частини другої статті 231 Господарського кодексу України свідчить, що визначені нею розміри штрафних санкцій застосовуються лише якщо інше не передбачено законом чи договором.

У даному випадку, сторонами в пункті 7.2. погоджено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч. 2. ст. 231 ГКУ) сплачує замовнику пеню у розмірі 0.1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строку поставки товару, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 7.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 99 000 грн та штраф в сумі 173 250 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу та пені за заявлений період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення пеню та штраф.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сігал Сергія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) пеню у розмірі 99 000 (дев`яносто дев`ять тисяч) грн, штраф у розмірі 173 250 (сто сімдесят три тисячі двісті п`ятдесят) грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 267 (три тисячі двісті шістдесят сім) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна