Рішення від 20.09.2024 по справі 910/8913/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2024Справа № 910/8913/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд Трейд» (вул.Дегтярівська, буд.27А, м.Київ, 04119; ідентифікаційний код: 44948514)

про стягнення 83 964,87 грн

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд Трейд» про стягнення 83 964,87 грн, з яких 60 966,51 грн пені та 22 998,36 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням відповідачем строків поставки товару за договором № 737/-23(ЦЗ) про закупівлю капусти білоголової свіжої від 22.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.

25.07.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої виявлені судом недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

На виконання частини п`ятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

12.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що позивач умисно створив умови для прострочення відповідачем поставки товарів товароодержувачам, що і призвело до пред`явлення цього позову.

14.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він вказує на хибність доводів відповідача, викладених у відзиві та зазначає, що такі доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні умов договору.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд Трейд» (постачальник) було укладено договір № 737/-23(ЦЗ) про закупівлю капусти білоголової свіжої (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику товари, зазначені в специфікації (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

У п. 1.4 Договору визначено, що товароодержувачем є уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару згідно із специфікацією (додаток № 1).

Відповідно до п. 5.1 Договору постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження замовника (товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього Договору, протягом 14 робочих днів з моменту направлення заявки замовником.

Заявка замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту постачальника - ІНФОРМАЦІЯ_2 На підтвердження отримання заявки постачальник надсилає протягом однієї робочої доби на електронну адресу замовника - okoiz@dpsu.gov.ua лист-підтвердження про отримання такої заяви. У разі відсутності такого листа у зазначений строк, заявка замовника вважається прийнятою постачальником у повному обсязі і підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання постачальником заявки замовника вважати лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену @dpsu.gov.ua (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору поставка здійснюється транспортом постачальника. Поставка та передача товарів замовнику (товароодержувачу) здійснюється на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року) за адресою замовника (товароодержувачів) (додаток № 1).

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що до кожної партії товару, що постачається, постачальник обов`язково надає замовнику видаткові накладні (не менше двох примірників замовнику), рахунки-фактури (не менше одного примірника замовнику), завірені підписами уповноваженої особи (осіб) постачальника, а також надає документи, що підтверджують якість товару відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 розділу ІІ цього Договору.

За умовами п.п. 5.5, 5.6 Договору для перевезення товару до товароодержувача, уповноваженими особами замовника оформляється акт приймання-передавання товару для перевезення (в чотирьох примірниках) та акт приймання-передачі запасів або акт приймання-передачі незавершених капітальних інвестицій (в чотирьох примірниках). Акт приймання-передачі товару для перевезення складається в чотирьох примірниках: перший залишається у замовника, другий передається товароодержувачу, третій - постачальника, четвертий після оформлення товароодержувачем повертається постачальником до замовника.

Разом з четвертим примірником акту приймання-передавання товару для перевезення в термін не пізніше 5 календарних днів з дня прийняття товару товароодержувачем постачальником повертаються до замовника оформлені належним чином два примірники акту приймання-передачі запасів або акту приймання-передачі незавершених капітальних інвестицій замовника, з підписами матеріально-відповідальних осіб товароодержувача, оригінал доручення на отриманий товар від товароодержувача, та копії якісних документів, що підтверджують якість поставленого товару від постачальника, завірених належним чином. Датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату вказану уповноваженою особою товароодержувача та представника постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення. Документи, що підтверджують факт постачання товару постачальником до товароодержувача, які оформлені з порушеннями вимог щодо їх оформлення (виправлення, відсутність дат тощо) будь-якою із сторін в процесі поставки товару прийматися не будуть. Всі витрати з оформленням документів на перевезення, а також з передачі (надсилання) документів після оформлення приймання-передавання покладаються на постачальника.

Згідно з п. 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України) сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2023 (п. 11.1 Договору).

У специфікації, що є додатком № 1 до Договору, сторони визначили найменування товару, його кількість, вартість, а також місцезнаходження замовника та товароодержувачів і кількість товару, що має бути поставлена кожному з них.

На виконання умов Договору, позивач направив відповідачеві заявку на постачання продовольства № 701/14394-23-Вих від 20.10.2023.

Відповідно до цієї заявки відповідач поставив, а позивач і товароодержувачі отримали товар, що підтверджується видатковою накладною № 2813 від 02.11.2023 на суму 11 400,00 грн та актами приймання-передавання товарів для перевезення № 3780 від 23.10.2023 на суму 11 400,00 грн, № 3781 від 23.10.2023 на суму 11 400,00 грн, № 3782 від 23.10.2023 на суму 5 700,00 грн, № 3788 від 23.10.2023 на суму 39 900,00 грн, № 3790 від 23.10.2023 на суму 5 700,00 грн, № 3793 від 23.10.2023 на суму 17 100,00 грн, № 3799 від 23.10.2023 на суму 2 850,00 грн, № 3801 від 23.10.2023 на суму 22 800,00 грн, № 3803 від 23.10.2023 на суму 28 500,00 грн.

Аналогічним чином у подальшому позивач направив відповідачеві заявку на постачання продовольства № 701/14554-23-Вих від 24.10.2023.

Відповідно до цієї заявки відповідач поставив, а товароодержувачі отримали товар, що підтверджується актами приймання-передавання товарів для перевезення № 4285 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4289 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4290 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4292 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4293 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4295 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4299 від 27.10.2023 на суму 102 600,00 грн, № 4300 від 27.10.2023 на суму 79 800,00 грн, № 4304 від 27.09.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4305 від 27.10.2023 на суму 102 600,00 грн, № 4306 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4307 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4309 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4319 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4329 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн.

Як зазначає позивач, частина товару була доставлена товароодержувачам своєчасно, а частина із простроченням встановленого Договором строку, а саме згідно з актами приймання-передавання товарів для перевезення № 3781 від 23.10.2023 на суму 11 400,00 грн, № 3793 від 23.10.2023 на суму 17 100,00 грн, № 3780 від 23.10.2023 на суму 11 400,00 грн, № 3799 від 23.10.2023 на суму 2 850,00 грн, № 3801 від 23.10.2023 на суму 19 152,00 грн, № 3803 від 23.10.2023 на суму 28 500,00 грн за першою заявкою, а також № 4289 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4292 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4295 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4309 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4319 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн, № 4329 від 27.10.2023 на суму 74 100,00 грн за другою заявкою.

Зважаючи на прострочення поставки товару, а також не поставку усього обсягу товару за Договором, позивач направляв відповідачеві листи № 701/15684-23-Вих від 16.11.2023, №701/16233-23-Вих від 28.11.2023, № 701/16300-23 від 29.11.2023, у яких спонукав до належного виконання умов Договору та повідомляв про наявність у нього права на розірвання Договору.

Листом № 135/16975-23-Вих від 13.12.2023 позивач повідомив відповідача про припинення Договору відповідно до додаткової угоди № 1-23 від 13.12.2023 до Договору.

З огляду на те, що частина товару була поставлена із простроченням, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 60 966,51 грн пені та 22 998,36 грн штрафу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на погоджені сторонами у п. 5.1 Договору умови поставки, відповідач повинен був поставити позивачу товар протягом 14 робочих днів з моменту направлення заявки позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав відповідачеві на його електронну адресу, зазначену в п. 5.2 Договору, заявку на постачання продовольства № 701/14394-23-Вих від 20.10.2023 та № 701/14554-23-Вих від 24.10.2023.

Отже останнім днем строку поставки товару за заявкою на постачання продовольства № 701/14394-23-Вих від 20.10.2023 було 09.11.2023, а за заявкою на постачання продовольства № 701/14554-23-Вих від 24.10.2023 було 13.11.2023.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що заявка на постачання продовольства № 701/14394-23-Вих від 20.10.2023 не стосується Договору, оскільки містить посилання на договір з іншими реквізитами, а саме № 707-23 (ЦЗ) від 11.09.2023, оскільки по-перше цей договір було укладено з відповідачем на поставку іншого товару (моркви свіжої), а по-друге, відповідач вчинив дії щодо поставки товару за Договором відповідно до цієї заявки.

Так, судом встановлено, що відповідач поставив, а позивач і товароодержувачі прийняли товар за видатковою накладною № 2813 від 02.11.2023 на суму 11 400,00 грн та актами приймання-передавання товарів для перевезення № 3780 від 23.10.2023 на суму 11 400,00 грн (отримано товароодержувачем 20.11.2023), № 3781 від 23.10.2023 на суму 11 400,00 грн (отримано товароодержувачем 20.11.2023), № 3782 від 23.10.2023 на суму 5 700,00 грн (отримано товароодержувачем 02.11.2023), № 3788 від 23.10.2023 на суму 39 900,00 грн (отримано товароодержувачем 06.11.2023), № 3790 від 23.10.2023 на суму 5 700,00 грн (отримано товароодержувачем 02.11.2023), № 3793 від 23.10.2023 на суму 17 100,00 грн (отримано товароодержувачем 17.11.2023), № 3799 від 23.10.2023 на суму 2 850,00 грн (отримано товароодержувачем 12.12.2023), № 3801 від 23.10.2023 на суму 22 800,00 грн (отримано товароодержувачем 21.11.2023 товар на суму 19 152,00 грн), № 3803 від 23.10.2023 на суму 28 500,00 грн (отримано товароодержувачем 13.11.2023), № 4285 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн (отримано товароодержувачем 13.11.2023), № 4289 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн (отримано товароодержувачем 17.11.2023), № 4290 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн (отримано товароодержувачем 13.11.2023), № 4292 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн (отримано товароодержувачем 20.11.2023), № 4293 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн (отримано товароодержувачем 13.11.2023), № 4295 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн (отримано товароодержувачем 20.11.2023), № 4299 від 27.10.2023 на суму 102 600,00 грн (отримано товароодержувачем 11.11.2023), № 4300 від 27.10.2023 на суму 79 800,00 грн (отримано товароодержувачем 13.11.2023), № 4304 від 27.09.2023 на суму 114 000,00 грн (отримано товароодержувачем 14.11.2023), № 4305 від 27.10.2023 на суму 102 600,00 грн (товар на суму 63 783,00 грн отримано товароодержувачем 11.11.2023, а на суму 38 817,00 грн - 04.12.2023), № 4306 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн (отримано товароодержувачем 11.11.2023), № 4307 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн (отримано товароодержувачем 11.11.2023), № 4309 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн (отримано товароодержувачем 20.11.2023), № 4319 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн (отримано товароодержувачем 15.11.2023), № 4329 від 27.10.2023 на суму 114 000,00 грн (товар на суму 74 100,00 грн отримано товароодержувачем 17.11.2023), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що він поставляв товар у строк, а товароодержувачі проставляли в актах дати отримання на власний розсуд, оскільки по-перше такі доводи не підтверджені жодними доказами, а по-друге вони суперечать умовами Договору, зокрема, п. 5.5, яким передбачено, що для перевезення товару до товароодержувача, уповноваженими особами замовника оформляється акт приймання-передавання товару для перевезення (в чотирьох примірниках) і четвертий примірник акта приймання-передавання товару для перевезення після оформлення товароодержувачем повертається постачальником до замовника.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

З огляду на викладене, оскільки неналежне виконання відповідачем зобов`язання за Договором підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, не наведено, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі п. 7.2 Договору за прострочення виконання зобов`язання, визнається судом обґрунтованою.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд виявив у ньому низку арифметичних помилок, які полягали у неправильному визначенні бази нарахування неустойки виходячи з поступового зменшення вартості непоставленого товару.

Відповідно до першої заявки на постачання продовольства № 701/14394-23-Вих від 20.10.2023 відповідач мав поставити товар у кількості 82 000 кг вартістю 467 400,00 грн.

Станом на 10.11.2023, тобто на день, коли зобов`язання відповідача стало простроченим, вартість непоставленого ним товару за першою заявкою складала 404 700,00 грн, а не 416 100,00 грн як визначив позивач.

З врахуванням наведеного, за підрахунком суду розмір пені за прострочення поставки товару за першою заявкою становить 11 106,91 грн, який розраховано судом у такий спосіб:

- з 10/11/2023 до 12/11/2023 (404 700,00 x 0.1 x 3 : 100) = 1 214,10 грн;

- з 13/11/2023 до 16/11/2023 (376 200,00 x 0.1 x 4 : 100) = 1 504,80 грн;

- з 17/11/2023 до 19/11/2023 (359 100,00 x 0.1 x 3 : 100) = 1 077,30 грн;

- з 20/11/2023 до 20/11/2023 (336 300,00 x 0.1 x 1 : 100) = 336,30 грн;

- з 21/11/2023 до 11/12/2023 (317 148,00 x 0.1 x 21 : 100) = 6 660,11 грн;

- з 12/12/2023 до 12/12/2023 (314 298,00 x 0.1 x 1 : 100) = 314,30 грн.

Відповідно до другої заявки на постачання продовольства № 701/14554-23-Вих від 24.10.2023 відповідач мав поставити товар у кількості 564 300 кг вартістю 3 216 510,00 грн.

Станом на 14.11.2023, тобто на день, коли зобов`язання відповідача стало простроченим, вартість непоставленого ним товару за другою заявкою складала 2 286 327,00 грн, натомість позивачем визначено заборгованість на цю дату в розмірі 2 274 927,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення поставки товару за другою заявкою, виходячи із суми боргу в розмірі 2 274 927,00 грн, з урахуванням її послідовного зменшення, суд встановив його арифметичну правильність, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 49 674,92 грн.

Таким чином, загальний розмір пені за підрахунком суду, склав 60 781,83 грн.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що прострочення відповідача за заявкою на постачання продовольства № 701/14394-23-Вих від 20.10.2023 тривало понад тридцять днів, що зумовлює для нього настання правових наслідків у вигляді сплати штрафу в розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Станом на 31 день, 10.12.2023, залишок непоставленого товару за першою заявкою на постачання продовольства № 701/14394-23-Вих від 20.10.2023 становив 317 148,00 грн, а не 328 548,00 грн як зазначив позивач.

Виходячи з викладеного, сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 22 200,36 грн.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 60 781,83 грн та штраф в розмірі 22 200,36 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2 394,05 грн - на відповідача, в розмірі 28,35 грн - на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд Трейд» (вул.Дегтярівська, буд.27А, м.Київ, 04119; ідентифікаційний код: 44948514) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) пеню в сумі 60 781 (шістдесят тисяч сімсот вісімдесят одна) грн 83 коп., штраф в розмірі 22 200 (двадцять дві тисячі двісті) грн 36 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 394 (дві тисячі триста дев`яносто чотири) грн 05 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.09.2024.

Суддя Т.П. Капцова