Рішення

від 11.09.2024 по справі 914/1181/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 Справа № 914/1181/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ріел Енерго, с. Затемне Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства Антей, м. Миколаїв Львівської області

про стягнення 1 222 655, 13 грн

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Смітюх С.В.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від позивача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ріел Енерго до Приватного підприємства Антей про стягнення 1 222 655, 13 грн.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 12.06.2024.

Протокольною ухвалою суду від 12.06.2024 підготовче засідання відкладено на 24.07.2024.

Протокольною ухвалою суду від 24.07.2024 підготовче засідання відкладено на 14.08.2024.

Ухвалою суду від 14.08.2024 закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті на 11.09.2024, надано позивачу можливість подати суду додаткові пояснення стосовно технічної описки щодо ціни позову та виставлених рахунків, з можливістю долучити такі до матеріалів справи.

У судове засідання 11.09.2024 позивач не з`явився, Однак від його представника надійшло клопотання, в якому він зазначив про допущену описку в прохальній частині позову, зокрема, в сумі заявленого до стягнення основного боргу. Тому просив стягнути з відповідача 876 112, 98 грн основного боргу та 346 542, 15 грн інфляційних втрат. Також позивач долучив рахунки на оплату.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Слід зазначити, що поштова кореспонденція, яка надсилалась відповідачу на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на адресу, зазначену в договорі, повернулась суду із зазначенням причин: за закінченням терміну зберігання.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Крім того, суд скеровував ухвалу суду на адресу засновника товариства Вілюри А.О., яка вручена 28.06.2024.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору поставки № 01\30.03.2020 від 30.03.2020 в частині поставки товару на суму 876 112, 98 грн (сума невикористаної попередньої оплати). Також за прострочення виконання зобов`язання позивач заявив до стягнення 346 542, 15 грн інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позов не подав, щодо заявлених вимог в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

30 березня 2020 року Приватне підприємство «Антей» (далі - Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю Ріел Енерго (далі - Покупець) уклали договір поставки № 01\30.03.2020 (далі - договір) відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця бетонну та щебеневу продукцію (далі - Товар) в термін та на умовах, передбачених даним Договором, а Покупець зобов`язується прийняти Товар від Постачальника та оплатити його в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору ціна, орієнтовна загальна кількість, асортимент, одиниця виміру Товару, що поставляється по даному договору вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з пунктом 1.3. договору факт поставки Товару по цінам, у кількості, асортименті, вказаних у видаткових накладних Постачальника, або факт оплати Покупцем виставленого в його адресу рахунку, означає взаємну згоду Постачальника та Покупця з умовами поставки та умовами оплати Товару (якщо вони вказані у рахунку Постачальника), ціною, кількістю, асортиментом Товару, вказаною у відповідному рахунку та/або видатковій накладній, а також являється підтвердженням факту отримання Покупцем від Постачальника відповідного рахунку для оплати Товару, який Постачальник поставляє/поставив.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за партію Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у даному Договору або в рахунках Постачальника.

Згідно з пунктом 4.2. договору оплата товару здійснюється в наступному порядку:

4.2.1. Передоплата у розмірі 100% вартості замовленого товару здійснюється Покупцем протягом 30 (тридцяти) банківських днів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 6.2. договору поставка Товару здійснюється партіями на умовах погоджених Сторонами у видаткових накладних протягом 7 робочих днів з дати отримання від Покупця повної передоплати.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 30 754 744, 12 грн. Проплати на суму 26 297 005, 06 грн впродовж 25.05.2020-25.03.2021 підтверджують меморіальні ордери, а проплати на суму 4 457 739, 06 грн впродовж 29.04.2020-15.04.2021 платіжні доручення.

Відповідач поставив позивачу за період з 13.04.2020 по 17.05.2021 товар на загальну суму 29 878 631, 14 грн, що підтверджується видатковими накладними та актами наданих послуг.

05.06.2023 позивач скерував відповідачу лист-звернення № 98/23, в якому повідомив, що не буде здійснювати замовлення на суму заборгованості - 876 112, 98 грн та просив її повернути.

Відповіді на зазначений лист матеріали справи не містять.

Таким чином позивач просив стягнути з відповідача 876 112, 98 грн вартості недопоставленого, але оплаченого товару та 346 542, 15 грн інфляційних втрат.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони у справі уклали договір поставки № 01\30.03.2020 від 30.03.2020.

Позивач, виконавши умови договору поставки, здійснив передоплату товару на загальну суму 30 754 744, 12 грн. Останні проплати здійснені позивачем 14.04.2021 на суму 684 329, 00 грн та 15.04.2021 на суму 355 370, 00 грн.

Відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 29 878 631, 14 грн.

Однак матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем умов договору в частині поставки товару впродовж 7 робочих днів з дати отримання попередньої оплати.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення попередньої оплати позивачу на суму 876 112, 98 грн матеріли справи не містять.

Враховуючи викладене, позивач правомірно заявив до стягнення 876 112, 98 грн попередньої оплати та така підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 346 542, 15 грн інфляційних втрат за період з 01.06.2021 по 31.03.2024.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що такий є правильним.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 876 112, 98 грн основного боргу та 346 542, 15 грн інфляційних втрат.

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Антей (місцезнаходження: 81600, Львівська область, Стрийський ранон, місто Миколаїв, вул. Пришляків, будинок 3, ідент. код: 32150913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріел Енерго (місцезнаходження 81215, Львівська область, село Затемне, вул. Джерельна, будинок 11, ідент. код: 41694274) 1 222 655, 13 грн заборгованості, з яких: 876 112, 98 грн основного боргу, 346 542, 15 грн інфляційних втрат та 14 671, 86 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 19.09.2024.

Суддя Никон О.З.