Ухвала

від 17.09.2024 по справі 920/723/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.09.2024м. СумиСправа № 920/723/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/723/24

за позовомПершого заступника керівника Сумської окружної прокуратури (вул. Маґістратська, 12 м. Суми, 40030) в інтересах держави в особі позивачів:

1)Сумської обласної ради (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000),

2)Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації (пров. Сурогінський, буд. 2, м. Суми, 40000)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми (вул. Реміснича, буд. 35, м. Суми, 40004),

2) Комунальної установи Сумської обласної ради Лебединського психоневрологічного інтернату (вул. Калініченко, буд. 50, м. Лебедин, Сумська область, 42200)

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 32 983 грн 62 коп.

представники учасників справи:

прокурор Васянович М.В.;

від першого позивача не з`явився;

від другого позивача не з`явився;

від першого відповідача Сахнов Д.А.;

від другого відповідача не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів подав позовну заяву, в якій просить суд: 1) визнати недійсною додаткову угоду від 07.09.2022 № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 № 21142, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Суми та Комунальною установою Сумської обласної ради Лебединський психоневрологічний інтернат; 2) визнати недійсною додаткову угоду від 01.11.2022 № 6 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 № 21142, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Суми та Комунальною установою Сумської обласної ради Лебединський психоневрологічний інтернат; 3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми на користь Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації 32 983 грн 62 коп. надмірно сплачених коштів.

Ухвалою від 25.06.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/723/24; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 15.08.2024, 10:30; надав відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав прокурору та позивачам семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачам семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.06.2024 доставлена до електронного кабінету відповідачів 25.06.2024, що підтверджується довідками Господарського суду Сумської області.

10.07.2024 перший відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2018 від 10.07.2024), в якому просить суд позов прокурора залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, а у разі відмови у залишенні без розгляду позовної заяви прокурора у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що у даній справі Сумська обласна рада є органом місцевого самоврядування. Звертаючись до суду прокурор вважав, що Сумська обласна рада не здійснює захист законних інтересів держави. При цьому відповідачу незрозуміло в чому саме полягають у даному випадку інтереси держави, якою конкретно нормою законодавства України передбачені владні повноваження Сумської обласної ради по захисту відповідних інтересів держави, а також чи являються ці повноваження власними (самоврядними) чи делегованими. Повноваження щодо звернення до господарського суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів, робіт, послуг є у Державної аудиторської служби України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідач вважає, що позовна заява фактично подана не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах органів місцевого самоврядування, тому прокурор не має повноважень щодо представництва у суді органу місцевого самоврядування у даному випадку. Також відповідач не розуміє якими конкретно нормами законодавства України керувалась Сумська окружна прокуратура та її посадові особи при проведенні вивчення стану дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель відносно Сумської обласної ради; чим підтверджено те, що захист законних інтересів держави не здійснював або неналежним чином здійснював суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Відповідач зазначає, що Сумська окружна прокуратура та її посадові особи при перевірці дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель та використання бюджетних коштів вийшли за межі своїх повноважень. Щодо безпідставності позовних вимог відповідач зазначає, що першим заступником керівника Сумської окружної прокуратури не доведено, що у обрані ТОВ "Енера Суми" періоди для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, не відбулося коливання ціни на електричну енергію або воно відбулося в меншому відсотковому співвідношенні, аніж збільшення ціни за одиницю товару у договорі. ТОВ "Енера Суми" та Лебединський психоневрологічний інтернат зафіксували ціну електричної енергії у двосторонніх актах приймання-передавання товарної продукції активної електричної енергії. Зазначені акти підписані без будь-яких зауважень. Прокурором не було доведено факт передачі з боку ТОВ "Енера Суми" електричної енергії в меншому обсязі, аніж це визначено умовами договору, що виключає можливість застосування частини 1 статті 670 ЦК України. Відповідач зазначає, що з урахуванням специфіки торгівлі електричною енергією на "ринку на добу наперед" та "внутрішньодобовому ринку", яка здійснюється за біржовими механізмами на щоденній основі, підвищення ціни на електричну енергію не можливо передбачити і закласти в ціну на момент подання тендерної пропозиції наперед (як правило наперед на рік). Першим заступником керівника Сумської окружної прокуратури не доведено належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону, а також статті 203 ЦК України, тобто те, що вони є недійсними.

16.07.2024 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 2070 від 16.07.2024), в якій просить суд: відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову прокурора без розгляду; позовні вимоги задовольнити повністю. Прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є те, що під час проведення закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до нераціонального та неефективного витрачання коштів бюджету. Відповідно до п. 1.1 положення комунальної установи Сумської обласної ради Лебединський психоневрологічний інтернат є стаціонарною інтернатною установою, заснованою на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, управління якою здійснює Сумська обласна рада, через уповноважений нею орган - Управління майном Сумської обласної ради та знаходиться у функціональному підпорядкуванні Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації. Згідно з п. 6.1 Положення інтернат є бюджетною неприбутковою організацією та фінансується за рахунок коштів обласного бюджету. В листі КУ СОР Лебединський психоневрологічний інтернат від 30.05.2024 зазначено, що розпорядником бюджетних коштів по відношенню до комунальної установи є Департамент з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації. Відповідно до відповіді Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації від 31.05.2024, а також розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 21.12.2023 №735-ОД департамент є головним розпорядником бюджетних коштів по відношенню до КУ СОР Лебединський психоневрологічний інтернат. Крім того, фінансування договору про постачання електричної енергії від 05.01.2022 №21142 здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету Сумської обласної ради. Також в листі Лебединського управління державної казначейської служби України в Сумській області від 07.05.2024 зазначено, що головним розпорядником бюджетних коштів КУ СОР Лебединський психоневрологічний інтернат є Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03197871). Згідно з інформацією розміщеною на сайті https://opendatabot.ua Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03197871) змінило назву на Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації без зміни коду ЄДРПОУ. Таким чином, Департамент з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації є головним розпорядником бюджетних коштів, отриманих за рахунок коштів обласного бюджету. Прокурор зазначає, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткових угод щодо збільшення ціни товару понесла саме Сумська обласна рада, як засновник КУ СОР Лебединський психоневрологічний інтернат та особа, яка здійснює його фінансування. Враховуючи, що фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету, належним позивачем у зазначеній справі є Сумська обласна рада в частині визнання недійсними спірних додаткових угод №5 та №6. Враховуючи, що Департамент визначено головним розпорядником коштів обласного бюджету, якими фінансувався договір від 05.01.2022 №21141 про постачання електричної енергії, укладеного між КУ СОР Лебединський психоневрологічний інтернат та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» кошти, які підлягають стягненню повинні бути зараховані на користь Департаменту. Таким чином, належним позивачем є також Департамент з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації в частині стягнення безпідставно збережених коштів, сплачених за спірними додатковими угодами. Відповідно до листів-відповідей від 12.06.2024 на листи окружної прокуратури, Сумською обласною радою та Департаментом з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації заходи судового захисту інтересів держави не вживались. Таким чином, з вказаних листів уповноважених органів наміру вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не простежується. Враховуючи викладене, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, у зв`язку із доведеною бездіяльністю вказаного компетентного органу та необхідністю невідкладного захисту інтересів держави. Необґрунтованими є також доводи відповідача про те, що уповноваженим органом у спірних правовідносинах є територіальний орган Держаудитслужби, оскільки прокурором доведено, що уповноваженим органом у спірних правовідносинах є обласна рада та Департамент, оскільки вони є власником та розпорядником коштів інтернату і тому мають право на звернення до суду із вимогами про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених коштів. Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду, належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Прокурором у позовній заяві не оспорюється право сторін на внесення змін до договору публічної закупівлі без обмеження будь-якими строками. У свою чергу вказується на неможливість перевищення максимального ліміту у 10% для такого підвищення, що передбачено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, тобто спір у справі стосується не строків чи частоти зміни ціни за договором, а граничного розміру, на який вона може підвищуватись. Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону Про публічні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Водночас підвищення більш як на 10 % шляхом так званого каскадного укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Прокурор зазначає, що підписання сторонами додаткових угод №5-6 до договору про постачання електричної енергії, призвело до необґрунтованого збільшення ціни (тарифу) електричної енергії понад 10%, а в цілому на 24,98%, що відповідно порушує вимоги чинного законодавства та не відповідає приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону. Прокурор зазначає, що на момент підписання договору відповідачеві було відомо про ціни на електричну енергію що існували на ринку. Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами, в тому числі щодо ціни товару. Разом з цим, ТОВ «Енера Суми» мало право відмовитися від укладення відповідного договору згідно з ч. 7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, однак не скористалося цим.

17.07.2024 перший відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 2099 від 17.07.2024), в яких просить суд позов прокурора залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, а у разі відмови у залишенні без розгляду позовної заяви прокурора у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що Сумська окружна прокуратура та її посадові особи, при перевірці Комунальної установи Сумської обласної ради Лебединський психоневрологічний інтернат з питань дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, виявленні ймовірних порушень, зверненні до суду у даній справі, вийшли за межі своїх повноважень. У спірних правовідносинах діє редакція пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону, яка дозволяє у договорі про закупівлю електричної енергії збільшувати ціну за одиницю товару декілька разів протягом виконання договору про закупівлю за умови, що кожне збільшення ціни за одиницю товару не перевищуватиме 10 відсотків без обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару. Для інших категорій товарів збільшувати ціну за одиницю товару можна не частіше ніж один раз на 90 днів. Прокурором не доведено того, що у обрані ТОВ "Енера Суми" періоди для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, не відбулося коливання ціни на електричну енергію або воно відбулося в меншому відсотковому співвідношенні, аніж збільшення ціни за одиницю товару у договорі. Прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що оспорювані додаткові угоди укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону, а також статті 203 ЦК України, тобто те, що вони є недійсними. ТОВ "Енера Суми" кожного разу при внесенні змін до Договору підтверджувало відповідне коливання ціни інформацією з офіційного веб-сайту АТ "Оператор ринку". Також прокурором не доведено що зміст додаткових угод №5, №6 до договору про постачання електричної енергії споживачу №21142 від 05.01.2022 суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ухвалою від 13.08.2024 господарський суд задовольнив заяву представника першого відповідача (вх. № 3460 від 31.07.2024) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника першого відповідача у судовому засіданні 15.08.2024 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

15.08.2024 перший відповідач подав клопотання (вх. № 3701 від 15.08.2024), в якому просить суд зупинити провадження у справі №920/723/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі № 920/723/24 відповідач посилається на те, що ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням про перевірку на відповідність статті 131-1 Конституції України приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-УІІ зі змінами. Зокрема, автор скарги стверджує, що абзац перший частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не містить визначення словосполучення "виключний випадок". Натомість, підстави для представництва прокурором в суді інтересів держави трансформовано з терміну "виключний випадок" у термін "неналежним чином" та "не здійснює", що, в свою чергу, не тотожне поняттю "виключний випадок" та є оціночним судженням. Така правова невизначеність законодавства створює правові ситуації, що підстави для представництва прокурором не є виключними, а повсякчасними та фактично перетворили інститут представництва в "загальний нагляд" за всіма фізичними та юридичними особами, від якого намагались відмовитись законодавці, вносячи зміни в Конституцію України Законом № 1401-VIII від 02.06.2016. Відповідач зазначає, що суб`єктом звернення до суду з позовною заявою у цій справі є прокурор. Під час подання позову, крім норм ГПК України, прокурор керувався ст.131-1 Конституції України та ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру». Відповідач неодноразово наголошував у своїх заявах по суті справи про відсутність підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави у справі 920/723/24. Оскільки рішення, що будуть ухвалені Конституційним Судом України за результатом розгляду справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII матимуть преюдиційне значення для справи №920/723/24 є об`єктивна необхідність зупинення провадження у справі №920/723/24.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 09 год. 55 хв. до 11 год. 33 хв. 15.08.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 15.08.2024 не відбулось.

Ухвалою від 15.08.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 26.08.2024, 10:30; забезпечив участь представника першого відповідача у судовому засіданні 26.08.2024 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

19.08.2024 прокурор подав заперечення (вх. № 2482 від 19.08.2024), в якому просить суд клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення. Прокурор зазначає, що розгляд справи Конституційним Судом не перешкоджає продовженню судового розгляду справи №920/723/24, оскільки наявні у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а обставини, якими відповідач обґрунтовує своє клопотання про зупинення справи щодо спірних підстав Сумської окружної прокуратури для представництва інтересів держави в особі Сумської обласної ради та Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації у даній справі, можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому господарському процесі.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 22 год. 19 хв. 25.08.2024 до 14 год. 05 хв. 26.08.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 26.08.2024 не відбулось.

Ухвалою від 26.08.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 17.09.2024, 14:30; забезпечив участь представника першого відповідача у судовому засіданні 17.09.2024 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У судовому засіданні 17.09.2024, за участю прокурора та представника першого відповідача, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 08.10.2024, 14-30; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника першого відповідача у судовому засіданні 08.10.2024 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС; протокольну ухвалу про повідомлення першого, другого позивачів та другого відповідача про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст. 120 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно зі ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, в тому числі, вирішує заяви та клопотання учасників справи, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

У провадженні Конституційного Суду України перебуває справа за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" №16/59 від 22.02.2024 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу першого, частини третьої, абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ. Другий сенат 24.04.2024 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп". Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення. Автор скарги стверджує, що абзац перший частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не містить визначення словосполучення "виключний випадок". Натомість, підстави для представництва прокурором в суді інтересів держави трансформовано з терміну "виключний випадок" у термін "неналежним чином" та "не здійснює", що, в свою чергу, не тотожне поняттю "виключний випадок" та є оціночним судженням. Така правова невизначеність законодавства створює правові ситуації, що підстави для представництва прокурором не є виключними, а повсякчасними та фактично перетворили інститут представництва в "загальний нагляд" за всіма фізичними та юридичними особами, від якого намагались відмовитись законодавці, вносячи зміни в Конституцію України Законом № 1401-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування у справі та не є фактами, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а підлягає вирішенню судом в порядку частини шостої статті 11 ГПК України.

Верховний Суд зазначив, що вирішення питання про чинність/нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З урахуванням викладеного, суд не встановив об`єктивної неможливості розгляду справи № 920/723/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП", у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Суми про зупинення провадження у справі (вх. № 3701 від 15.08.2024).

Керуючись ст. ст. 2, 13, 182, 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» про зупинення провадження у справі (вх. № 3701 від 15.08.2024) відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 20.09.2024.

СуддяД.В. Вдовенко