Рішення

від 08.10.2024 по справі 920/723/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.2024м. СумиСправа № 920/723/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Павлючок І.М.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/723/24

за позовом Першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури (вул. Маґістратська, 12 м. Суми, 40030) в інтересах держави в особі позивачів:

1) Сумської обласної ради (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000),

2) Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації (пров. Сурогінський, буд. 2, м. Суми, 40000)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (вул. Реміснича, буд. 35, м. Суми, 40004),

2) Комунальної установи Сумської обласної ради Лебединського психоневрологічного інтернату (вул. Калініченко, буд. 50, м. Лебедин, Сумська область, 42200)

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 32 983 грн 62 коп.

представники учасників справи:

прокурор - Васянович М.В.;

від першого позивача - не з`явився;

від другого позивача - не з`явився;

від першого відповідача - Бублик В.М.;

від другого відповідача - не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів подав позовну заяву, в якій просить суд: 1) визнати недійсною додаткову угоду від 07.09.2022 № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 № 21142, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" та Комунальною установою Сумської обласної ради Лебединський психоневрологічний інтернат; 2) визнати недійсною додаткову угоду від 01.11.2022 № 6 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 № 21142, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" та Комунальною установою Сумської обласної ради Лебединський психоневрологічний інтернат; 3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" на користь Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації 32 983 грн 62 коп. надмірно сплачених коштів.

Ухвалою від 25.06.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/723/24; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 15.08.2024, 10:30; надав відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав прокурору та позивачам семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачам семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.06.2024 доставлена до електронного кабінету відповідачів 25.06.2024, що підтверджується довідками Господарського суду Сумської області.

10.07.2024 перший відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2018 від 10.07.2024), в якому просить суд позов прокурора залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, а у разі відмови у залишенні без розгляду позовної заяви прокурора у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що у даній справі Сумська обласна рада є органом місцевого самоврядування. Звертаючись до суду прокурор вважав, що Сумська обласна рада не здійснює захист законних інтересів держави. При цьому відповідачу незрозуміло в чому саме полягають у даному випадку інтереси держави, якою конкретно нормою законодавства України передбачені владні повноваження Сумської обласної ради по захисту відповідних інтересів держави, а також чи являються ці повноваження власними (самоврядними) чи делегованими. Повноваження щодо звернення до господарського суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів, робіт, послуг є у Державної аудиторської служби України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідач вважає, що позовна заява фактично подана не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах органів місцевого самоврядування, тому прокурор не має повноважень щодо представництва у суді органу місцевого самоврядування у даному випадку. Також відповідач не розуміє якими конкретно нормами законодавства України керувалась Сумська окружна прокуратура та її посадові особи при проведенні вивчення стану дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель відносно Сумської обласної ради; чим підтверджено те, що захист законних інтересів держави не здійснював або неналежним чином здійснював суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Відповідач зазначає, що Сумська окружна прокуратура та її посадові особи при перевірці дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель та використання бюджетних коштів вийшли за межі своїх повноважень. Щодо безпідставності позовних вимог відповідач зазначає, що першим заступником керівника Сумської окружної прокуратури не доведено, що у обрані ТОВ "Енера Суми" періоди для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, не відбулося коливання ціни на електричну енергію або воно відбулося в меншому відсотковому співвідношенні, аніж збільшення ціни за одиницю товару у договорі. ТОВ "Енера Суми" та Лебединський психоневрологічний інтернат зафіксували ціну електричної енергії у двосторонніх актах приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії. Зазначені акти підписані без будь-яких зауважень. Прокурором не було доведено факт передачі з боку ТОВ "Енера Суми" електричної енергії в меншому обсязі, аніж це визначено умовами договору, що виключає можливість застосування частини 1 статті 670 ЦК України. Відповідач зазначає, що з урахуванням специфіки торгівлі електричною енергією на "ринку на добу наперед" та "внутрішньодобовому ринку", яка здійснюється за біржовими механізмами на щоденній основі, підвищення ціни на електричну енергію не можливо передбачити і закласти в ціну на момент подання тендерної пропозиції наперед (як правило наперед на рік). Першим заступником керівника Сумської окружної прокуратури не доведено належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону, а також статті 203 ЦК України, тобто те, що вони є недійсними.

16.07.2024 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 2070 від 16.07.2024), в якій просить суд: відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову прокурора без розгляду; позовні вимоги задовольнити повністю. Прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є те, що під час проведення закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до нераціонального та неефективного витрачання коштів бюджету. Лебединський психоневрологічний інтернат є стаціонарною інтернатною установою, заснованою на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, управління якою здійснює Сумська обласна рада, через уповноважений нею орган - Управління майном Сумської обласної ради та знаходиться у функціональному підпорядкуванні Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації. Фінансування договору про постачання електричної енергії від 05.01.2022 №21142 здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету Сумської обласної ради. Головним розпорядником бюджетних коштів КУ СОР Лебединський психоневрологічний інтернат є Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03197871). Згідно з інформацією розміщеною на сайті https://opendatabot.ua Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03197871) змінило назву на Департамент з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації без зміни коду ЄДРПОУ. Таким чином, Департамент з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації є головним розпорядником бюджетних коштів, отриманих за рахунок коштів обласного бюджету. Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткових угод щодо збільшення ціни товару понесла саме Сумська обласна рада, як засновник КУ СОР Лебединський психоневрологічний інтернат та особа, яка здійснює його фінансування. Враховуючи, що фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету, належним позивачем у зазначеній справі є Сумська обласна рада в частині визнання недійсними спірних додаткових угод №5 та №6. Враховуючи, що Департамент визначено головним розпорядником коштів обласного бюджету за рахунок яких фінансувався договір від 05.01.2022 №21141, кошти, які підлягають стягненню, повинні бути зараховані на користь Департаменту. Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду, належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Прокурором у позовній заяві не оспорюється право сторін на внесення змін до договору публічної закупівлі без обмеження будь-якими строками. У свою чергу вказується на неможливість перевищення максимального ліміту у 10% для підвищення ціни, що передбачено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Підписання сторонами додаткових угод №5-6 до договору про постачання електричної енергії призвело до необґрунтованого збільшення ціни (тарифу) електричної енергії на 24,98%.

17.07.2024 перший відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 2099 від 17.07.2024), в яких просить суд позов прокурора залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, а у разі відмови у залишенні без розгляду позовної заяви прокурора у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що Сумська окружна прокуратура та її посадові особи, при перевірці Комунальної установи Сумської обласної ради Лебединський психоневрологічний інтернат з питань дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, виявленні ймовірних порушень, зверненні до суду у даній справі, вийшли за межі своїх повноважень. У спірних правовідносинах діє редакція пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону, яка дозволяє у договорі про закупівлю електричної енергії збільшувати ціну за одиницю товару декілька разів протягом виконання договору про закупівлю за умови, що кожне збільшення ціни за одиницю товару не перевищуватиме 10 відсотків без обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару. Для інших категорій товарів збільшувати ціну за одиницю товару можна не частіше ніж один раз на 90 днів. Прокурором не доведено того, що у обрані ТОВ "Енера Суми" періоди для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, не відбулося коливання ціни на електричну енергію або воно відбулося в меншому відсотковому співвідношенні, аніж збільшення ціни за одиницю товару у договорі. Прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що оспорювані додаткові угоди укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону, а також статті 203 ЦК України, тобто те, що вони є недійсними. ТОВ "Енера Суми" кожного разу при внесенні змін до договору підтверджувало відповідне коливання ціни інформацією з офіційного веб-сайту АТ "Оператор ринку". Також прокурором не доведено що зміст додаткових угод №5, №6 до договору про постачання електричної енергії споживачу №21142 від 05.01.2022 суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ухвалою від 13.08.2024 господарський суд задовольнив заяву представника першого відповідача (вх. № 3460 від 31.07.2024) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника першого відповідача у судовому засіданні 15.08.2024 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

15.08.2024 перший відповідач подав клопотання (вх. № 3701 від 15.08.2024), в якому просить суд зупинити провадження у справі №920/723/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 09 год. 55 хв. до 11 год. 33 хв. 15.08.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 15.08.2024 не відбулось.

Ухвалою від 15.08.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 26.08.2024, 10:30; забезпечив участь представника першого відповідача у судовому засіданні 26.08.2024 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

19.08.2024 прокурор подав заперечення (вх. № 2482 від 19.08.2024), в якому просить суд клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 22 год. 19 хв. 25.08.2024 до 14 год. 05 хв. 26.08.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 26.08.2024 не відбулось.

Ухвалою від 26.08.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 17.09.2024, 14:30; забезпечив участь представника першого відповідача у судовому засіданні 17.09.2024 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою від 17.09.2024 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" про зупинення провадження у справі (вх. № 3701 від 15.08.2024).

У судовому засіданні 17.09.2024, за участю прокурора та представника першого відповідача, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 08.10.2024, 14-30; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника першого відповідача у судовому засіданні 08.10.2024 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС; протокольну ухвалу про повідомлення позивачів та другого відповідача про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст. 120 ГПК України.

Прокурор просить суд задовольнити позов.

Перший відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що при укладенні додаткових угод № 5 та № 6 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 № 21142 відповідачами безпідставно внесені зміни до істотних умов договору, якими змінено ціну за 1 кВт*год. та зменшено обсяг постачання, чим порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Виконання зобов`язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі. Використання бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становить суспільний інтерес, а незаконність угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Фінансування договору про постачання електричної енергії від 05.01.2022 №21142 здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету Сумської обласної ради. Сумська обласна рада є засновником та власником КУ СОР Лебединський психоневрологічний інтернат, а Департамент з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації є головним розпорядником бюджетних коштів по відношенню до КУ СОР Лебединський психоневрологічний інтернат. Через укладення оспорюваних додаткових угод держава втратила можливість отримати електричну енергію за ціною, визначеною у договорі (в редакції додаткової угоди № 4) та була змушена оплачувати електричну енергію за необґрунтовано вищою ціною. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави.

Суд встановив, що відповідно до п. 1.1 Положення Комунальної установи Сумської обласної ради Лебединський психоневрологічний інтернат (далі - Інтернат), останній є стаціонарною інтернатною установою, заснованою на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, управління якою здійснює Сумська обласна рада, через уповноважений нею орган - Управління майном Сумської обласної ради та знаходиться у функціональному підпорядкуванні Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації (змінене найменування - Департамент з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації; далі - Департамент).

Згідно з п. 6.1. Положення Інтернат є бюджетною неприбутковою організацією та фінансується за рахунок коштів обласного бюджету.

Згідно з листом КУ СОР Лебединський психоневрологічний інтернат від 30.05.2024 № 03/101 розпорядником бюджетних коштів по відношенню до комунальної установи є Департамент з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації.

Відповідно до інформації у листі Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації від 31.05.2024 відповідно до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 21.12.2023 №735-ОД Департамент є головним розпорядником бюджетних коштів по відношенню до КУ СОР Лебединський психоневрологічний інтернат. Дана установа фінансується за рахунок коштів обласного бюджету.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону ).

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону (ст. 61 Закону).

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Сумська обласна рада здійснює управління Інтернатом через уповноважений орган, є власником комунальної установи, заснованої на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, що фінансується за рахунок коштів обласного бюджету і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету.

Суд погоджується з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Сумської області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Сумської області.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що Сумська обласна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Департамент є органом державної влади, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалося фінансування договору), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

За цих обставин суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації, який є головним розпорядником бюджетних коштів по відношенню до Інтернату.

Сумською окружною прокуратурою було спрямовано до Сумської обласної ради та Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації лист № 54-3866ВИХ-24 від 04.06.2024 щодо виявлених прокурором порушень законодавства при укладенні додаткових угод № 5, 6 до договору з метою встановлення причин самостійного не вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. Відповідно до листа-відповіді від 12.06.2024 № 03.1/2043 Департамент з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації повідомив прокуратуру, що не звертався із позовною заявою до суду про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів за договором публічної закупівлі. Відповідно до листа-відповіді від 12.06.2024 № 01-24/823 Сумська обласна рада повідомила прокуратуру, що не вживала заходів цивільно-правового характеру щодо звернення до суду з позовною заявою. Листом від 18.06.2024 за № 54-4164ВИХ-24 прокурор повідомив позивачів про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод № 5-6 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 № 21142 та стягнення 32983,62 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Сумської обласної ради та Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації, з дотриманням приписів ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" і підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Суд також зазначає, що Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Суд встановив, що 05.01.2022, за результатами публічної закупівлі, між відповідачами укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 21142, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5-електрична енергія (електрична енергія).

Згідно з п. 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до договору.

Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.

Відповідно до комерційної пропозиції № ВСт, що є додатком 2 до договору, фактична ціна (тариф) купованої споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті купівлі-продажу електроенергії, становить 4,049999 з ПДВ за 1 кВ/год; обсяг постачання - 190 000 кВт/год; вартість договору - 769 499 грн. 99 коп.

Договір вступає в силу з 01.01.2022 та діє до 02.03.2023, а в частині проведення розрахунків договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Дія договору може бути припинена достроково в порядку та на підставах, що передбачені умовами договору та чинним законодавством України» (розділ "Строк дії договору" комерційної пропозиції в редакції додаткової угоди № 9).

Згідно з п. 1.6 додатку № 4 до договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 1-8 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (зі змінами).

Сторони вносили зміни до договору згідно з додатковими угодами № 1-9, в тому числі відповідно до додаткової угоди № 1 до договору сторони змінили фактичну ціну (тариф) купованої електроенергії у розрахунковому періоді, у зв`язку із збільшенням тарифу - 4,112052 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

Відповідно до додаткових угод № 4-6 сторони вносили зміни до договору щодо ціни за одиницю товару на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з коливанням цін на ринку електричної енергії.

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 12.08.2022 до договору, відповідачі змінили умови комерційної пропозиції в частині ціни та обсягів постачання: фактична ціна (тариф) купованої електроенергії у розрахунковому періоді становить 4,481411 грн з ПДВ за 1 кВт*год.; обсяг постачання - 178 456 кВт*год.

Згідно з додатковою угодою № 5 від 07.09.2022 до договору, відповідачі змінили умови комерційної пропозиції в частині ціни та обсягів постачання: фактична ціна (тариф) купованої електроенергії у розрахунковому періоді становить 4,887669 грн з ПДВ за 1 кВт*год.; обсяг постачання 172 014 кВт*год.

Відповідно до додаткової угоди № 6 від 01.11.2022 до договору, відповідачі змінили умови комерційної пропозиції в частині ціни та обсягів постачання: фактична ціна (тариф) купованої електроенергії у розрахунковому періоді становить 5,139046 грн з ПДВ за 1 кВт*год.; обсяг постачання 169 637 кВт*год.

Відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за вересень 2022 року - січень 2023 року перший відповідач передав другому відповідачу електричну енергію у кількості 58 820 кВт/год. за ціною, що визначена згідно з додатковими угодами № 5, 6 загальною вартістю 296 580 грн 22 коп.

Другий відповідач здійснив оплату електричної енергії за актами прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії в повному обсязі в сумі 296 580 грн 22 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 4 статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та / або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Передбачена частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у cправі № 908/653/22.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Суд встановив, що відповідно до додаткової угоди № 4 від 12.08.2022 до договору відповідачі, у зв`язку з коливанням ціни, збільшили ціну за одиницю електричної енергії до 4,481411 грн з ПДВ (на 8,98 % від початкової ціни товару, визначеної додатковою угодою № 1).

Відповідно до додаткової угоди № 5 від 07.09.2022 до договору відповідачі, у зв`язку з коливанням ціни, збільшили ціну за одиницю електричної енергії до 4,887669 грн з ПДВ (на 18,86 % від початкової ціни товару, визначеної додатковою угодою № 1).

Відповідно до додаткової угоди № 6 від 01.11.2022 до договору відповідачі, у зв`язку з коливанням ціни, збільшили ціну за одиницю електричної енергії до 5,139046 грн з ПДВ (на 24,98 % від початкової ціни товару, визначеної додатковою угодою № 1).

Оскільки відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 5, 6 до договору, згідно з якими ціна за одиницю товару збільшена спочатку на 18,86 %, а потім на 24,98 % від ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору в редакції додаткової угоди № 1, суперечать положенням зазначеної норми, тому підлягають визнанню недійсними.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткові угоди № 5, 6 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між відповідачами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором, мали регулюватись положеннями договору в редакції додаткової угоди № 4. Постачання електричної енергії споживачу і його оплата за період з вересня 2022 року до січня 2023 року мала здійснюватися сторонами з розрахунку ціни за одиницю електричної енергії - 4,481411 грн з ПДВ.

Суд встановив, що за електричну енергію у кількості 58 820 кВт/год., передану за актами прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за період з вересня 2022 року до січня 2023 року за ціною згідно з додатковими угодами № 5, 6, другий відповідач розрахувався, сплативши першому відповідачу кошти в сумі 269 580 грн 22 коп., що підтверджується платіжними дорученнями.

Виходячи з ціни за одиницю електричної енергії, обумовленої сторонами у договорі в редакції додаткової угоди № 4 (4,481411 грн з ПДВ), другий відповідач повинен був сплатити першому відповідачу за спожиту електричну енергію у кількості 58 820 кВт/год у зазначений період 263 596 грн 60 коп.

Як встановив суд, кошти другому відповідачу для оплати електричної енергії за договором були виділені з обласного бюджету, розпорядником бюджетних коштів є другий позивач.

Таким чином, грошові кошти в сумі 32 983 грн 62 коп. є такими, що були безпідставно одержані першим відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому перший відповідач зобов`язаний їх повернути другому позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

За викладених обставин суд задовольняє правомірні та обґрунтовані вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод № 5 від 07.09.2022, № 6 від 01.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 № 21142, укладених між відповідачами, стягнення з першого відповідача на користь другого позивача 32 983 грн 62 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати прокуратури по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду від 07.09.2022 № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 № 21142, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (вул. Реміснича, буд. 35, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537) та Комунальною установою Сумської обласної ради Лебединського психоневрологічного інтернату (вул. Калініченко, буд. 50, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 03189363).

3. Визнати недійсною додаткову угоду від 01.11.2022 № 6 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 № 21142, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (вул. Реміснича, буд. 35, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537) та Комунальною установою Сумської обласної ради Лебединського психоневрологічного інтернату (вул. Калініченко, буд. 50, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 03189363).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (вул. Реміснича, буд. 35, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537) на користь Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації (пров. Сурогінський, буд. 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03197871) 32983 грн 62 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (вул. Реміснича, буд. 35, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) 3633 грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Комунальної установи Сумської обласної ради Лебединського психоневрологічного інтернату (вул. Калініченко, буд. 50, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 03189363) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) 3633 грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

8. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 22.10.2024 (у період з 16.10.2024 до 18.10.2024 включно суддя Вдовенко Д.В. перебувала у відпустці).

Суддя Д.В. Вдовенко