Ухвала

від 20.09.2024 по справі 922/3295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"20" вересня 2024 р. м ХарківСправа № 922/3295/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши матеріали

Приватного підприємства охоронного агентства "Р-4", смт Пісочин Харківська область до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", місто Харків про стягнення 6747676,64 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство охоронне агентство "Р-4", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в загальному розмірі 6747676,64 грн за договором про охорону № 260/8 ТД від 23.12.2020, а саме: 4485131,05 грн основного боргу, 1871616,30 грн інфляційних втрат, 390929,29 грн 3% річних. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

19.09.2024 від позивача до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору у сумі 101215,15 грн не менше ніж на один місяць з дати постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, яке він обґрунтовує тим, що згідно відомостей банківської виписки по поточному рахунку позивача в АТ КБ "ПриватБанк" за період з 04.10.2023 по 06.09.2024 вбачається, що оборот за кредитом за вказаний період становить 3233665,00 грн, а за дебетом 3206300,10 грн (різниця -27364,90 грн). Істотна сума заборгованості відповідача та значний розмір судового збору викликає суттєві складнощі щодо сплати судового збору.

Розглянувши позовну заяву та клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Крім того, як встановлено судом, позивач не підпадає під жодну категорію, визначену Законом України "Про судовий збір", а саме: по-перше, позивачем є юридична особа; по-друге, предметом даної заяви є цивільно-правові відносини між юридичними особами під час здійснення ними господарської діяльності.

За ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд.

Згідно ст. ст. 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності заяв (скарг); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Виходячи з аналізу наведених норм, саме лише скрутне фінансове становище юридичної особи не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен оплатити судовий збір у розмірі 80972,12 грн.

В порушення вимог ст. 164 ГПК України, позивачем до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За вказаних обставин та підстав позовна заява Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" підлягає залишенню без руху, із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 164, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству охоронне агентство "Р-4" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" - залишити без руху.

Позивачу протягом семі днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Роз`яснити позивачу що у разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала підписана 20 вересня 2024 року.

СуддяЛ.В. Шарко