Ухвала

від 20.09.2024 по справі 917/1219/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1219/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 (у складі колегії суддів: Хачатрян В.С. (головуючий), Гетьман Р.А., Россолов В.В.) про повернення апеляційної скарги

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана"

до: 1. Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор",

2. Акціонерного товариства "Українська залізниця",

3. Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради

про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 917/1219/24.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.07.2024 у справі № 917/1219/24 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" в продовженні строку для усунення недоліків позовної заяви та повернуто її позивачу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" звернулося із апеляційною скаргою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.07.2024 у цій справі та залишено її без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. Встановлено скаржнику 10-денний строк для усунення недоліків з дня вручення даної ухвали. Роз`яснено заявнику, що якщо не буде усунуто недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

Крім цього, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" про зменшення розміру сплати судового збору за подання цієї скарги та продовжено скаржнику строк на усунення недоліків встановлених при поданні апеляційної скарги (надати докази сплати судового збору). Встановлено заявнику 5-денний строк для усунення недоліків з дня вручення даної ухвали. Роз`яснено апелянту, що якщо не буде усунуто недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

Однак, Позивач недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений в ухвалі від 21.08.2024 не усунув, внаслідок чого, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.07.2024 у справі № 917/1219/24 було повернуто заявнику на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" зазначає про те, що ухвала апеляційного суду у цій справі прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, під час прийняття оскаржуваної ухвали були не у повній мірі досліджено докази та обставини справи, а також порушені основні засади (принципи) господарського судочинства.

Розглянувши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає її необґрунтованою, з огляду на те, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Так, як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.07.2024 у справі № 917/1219/24 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" в продовженні строку для усунення недоліків позовної заяви та повернуто її позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.07.2024 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставку судового збору встановлено у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлюється у розмірі 3 028,00 грн.

Отже, за підрахунком суду апеляційної інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги становить 2 422,40 грн, проте доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі до апеляційної скарги не додано.

Натомість Позивачем було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у цій справі з посиланням скрутне фінансове становище.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже суд, враховуючи майновий стан сторони, наділений правом відстрочити сплату судового збору: 1) за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов; або 2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що норми пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у цій справі немає (подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20).

При цьому, питання про відстрочення (розстрочення) судом сплати судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За змістом частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01)

Верховний Суд відмічає, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Як визначено у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

ЄСПЛ в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав відстрочення сплати судового збору.

Частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, посилаючись на вищевказані норми регулювання сплати судового збору, зокрема щодо відстрочення його сплати, апеляційним судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 12.08.2024 правильно застосовано норми процесуального права та ухвалено процесуальне рішення щодо відсутності підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з посиланням на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Також цією ухвалою від 12.08.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.07.2024 залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказу сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Як встановлено Східним апеляційним господарським судом вищевказана ухвала була надіслана апелянту в його електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, доставлена і отримана ним 13.08.2024.

19.08.2024 через систему "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про зменшення розміру сплати судового збору за подання апеляційної скарги до 1 211,20 грн з мотивів, які були наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору. Також заявник просив продовжити строк для усунення недоліків шляхом сплати суми судового збору, яка буде обрахована в ухвалі.

Водночас, суд апеляційної інстанції посилаючись на правові норми регулювання сплати судового збору, зокрема щодо зменшення розміру його сплати, в ухвалі від 21.08.2024 правильно застосував норми процесуального права та ухвалив процесуальне рішення щодо відсутності підстав для задоволення заяви скаржника про зменшення розміру сплати судового збору.

Також цією ухвалою від 21.08.2024, Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" було продовжено строк на усунення недоліків встановлених при поданні апеляційної скарги (подати докази сплати судового збору) та надано заявнику 5-денний строк для усунення недоліків з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За приписами частини п`ятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд апеляційної інстанції встановив, що також підтверджується довідкою про доставку електронного документа, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 у справі № 917/1219/24 була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" в його електронний кабінет та доставлена 21.08.2024 о 20:31 год.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно із зазначеною вище довідкою, Східним апеляційним господарським судом 21.08.2024 о 20:47 год. було отримано повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету Позивача.

Водночас, абзацом другим частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України унормовано, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Тобто, відповідно до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України датою вручення зазначеної вище ухвали є 22.08.2024.

Відтак, останнім днем строку для усунення недоліків відповідно до вимог ухвали суду було 27.08.2024.

Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на те, що на адресу Східного апеляційного господарського суду від скаржника заяв (клопотань) про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами, що підтверджують сплату судового збору за її подання - не надходило, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявник у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги - не усунув. Тому оскаржуваною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.07.2024 року у справі № 917/1219/24 було повернуто заявнику на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

У такий спосіб, зазначені доводи скаржника, не спростовують правильності процесуальних дій суду апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачене Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (див. mutatis mutandis рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France) від 23.10.1996; № 21920/93, "Бруалья Гомез де ла Торре проти Іспанії" (Brualla Gomes de la Torre v. Spain) від 19.12.1997, № 26737/95).

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 917/1219/24 і наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки в оскаржуваній ухвалі апеляційного господарського суду про перегляд якої подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 917/1219/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко