Ухвала

від 19.09.2024 по справі 726/1904/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 726/1904/21

провадження № 61-12461ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кутровська Наталія Михайлівна, на постанову Чернівецького апеляційного суду

від 11 липня 2024 року у справі за позовом Колективного підприємства «Рембудмонтаж» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з додатковою відповідальністю «Чернівецький хімічний завод», Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2024 року засобами поштового зв`язку представник

ОСОБА_1 - адвокат Кутровська Н. М. подала касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 липня 2024 року в справі

№ 726/1904/21.

За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

І. Щодо зазначення в касаційній скарзі відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає касаційну скаргу.

Водночас у касаційній скарзі не зазначені передбачені пунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК України відомості щодо наявності або відсутності електронного кабінету у ОСОБА_1 .

Також Верховний Суд також звертає увагу, що у касаційній скарзі, яка підписана адвокатом Кутровська Н. М., відсутні відомості (РНОКПП) необхідні для ідентифікації адвоката в підсистемі Електронний суд.

ІІ. Щодо сплати судового збору

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що постанова Чернівецького апеляційного суду від 11 липня 2024 року оскаржується в частині вирішення вимоги про витребування майна.

Розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2 270 грн та не більше 794 500 грн.

Таким чином, ураховуючи характер позову та клопотання у скарзі, за подання касаційної скарги розмір судового збору за майнову вимогу становить 1,5 % ціни позову х 200%, але не менше 4 540 грн та не більше 1 589 000 грн.

У касаційній скарзі не зазначені відомості щодо вартості спірного майна.

Водночас при поданні у січні 2024 року попередньої касаційної скарги у розглядуваній справі на постанову Чернівецького апеляційного суду

від 19 грудня 2023 року ОСОБА_1 сплачувала судовий збір у розмірі 16 473,30 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Разом із касаційною скаргою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки вагітна і не має доходу.

Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня

2011 року в справі «Kreuz v. Poland» вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 частини шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У разі подання клопотань про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 81 ЦПК України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору заявниця не надала доказів, які б підтверджували факт того, що її майновий стан не дає змоги сплатити розмір судового збору за подачу касаційної скарги.

Сама по собі довідка сімейного лікаря щодо вагітності заявниці не підтверджує наявність обставин передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Крім того вказана довідка не містить дати її видачі.

Для встановлення розміру доходу ОСОБА_1 за попередній (2023) календарний рік необхідно надати суду відомості (довідку) із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованих та/або отриманих доходів за 2023 рік, яку можливо отримати зокрема і безкоштовно онлайн за посиланнями: https://cabinet.tax.gov.ua/login чи https://diia.gov.ua/services/dovidka-pro-dohodi

Питання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору буде вирішено судом після надання заявницею відомостей про її доходи за

2023 рік.

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:

1) зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у ОСОБА_1 та особи, яка підписала касаційну скаргу із можливістю її ідентифікації в підсистемі Електронний суд;

2) надання документу про сплату судового збору або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кутровська Наталія Михайлівна, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 липня 2024 року у цивільній справі № 726/1904/21 залишити без руху.

Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович