Ухвала

від 19.09.2024 по справі 305/1233/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 305/1233/21

провадження № 61-18180ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , подану адвокатом Васильєвим Павлом Сергійовичем, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 1464 від 05 вересня 2007 року за період з 09 вересня 2011 року по 26 травня 2021 року у розмірі 1 080 906,70 грн.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 липня 2022 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість, розраховану на підставі частини 2 статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання, встановленого рішенням суду від 08 вересня 2011 року, яка за період з 01 червня 2018 року по 26 травня 2021 року становить 39 362,35 грн та складається з 23 % річних на суму заборгованості станом на 01 червня 2018 року в розмірі 29 998,52 грн. та інфляційних втрат на суму заборгованості станом на 01 червня 2018 року в розмірі 9 363,83 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку.

ПостановоюЗакарпатського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 липня 2022 року скасовано. Позовну заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за невиконання грошового зобов`язання за період з 09 вересня 2011 року по 26 травня 2021 року в сумі 1 080 906, 70 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 липня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 28 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (особи, яка не брала участі у справі) в частині оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року у справі № 305/1233/21.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (особи, яка не брала участі у справі) на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 липня 2022 року у справі № 305/1233/21.

02 вересня2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Васильєв П. С. через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 отримала через «Електронний суд» 01 серпня 2024 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).

Зважаючи на викладені обставини та те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявницею пропущено з поважних причин, Верховний Суд вважає за можливе його поновити.

Касаційна скарга на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 01 серпня 2024 рокуне може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Дана касаційна скарга сформована в системі «Електронний суд», проте доказів її надсилання до електронного кабінету ОСОБА_2 або надсилання листом з описом вкладення копії цієї скарги вказаному учаснику справи не надано. Натомість надано докази надсилання копії касаційної скарги на електронну пошту ОСОБА_2 , яка не є офіційною, тому не може замінити належне надсилання учаснику справи копії скарги у порядку, передбаченому статтею 43 ЦПК України.

Отже, заявнику необхідно надати докази надсилання скарги та доданих до неї матеріалів до електронного кабінету ОСОБА_2 або надсилання листом з описом вкладення цьому учаснику справи копії редакції касаційної скарги.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українизаявником не додано до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі

3 028,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, заявниці необхідно сплатити за подання касаційної скарги судовий збір у розмірі 484,48 грн (3 028,00 грн х 0,2 х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Натомість касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 не працює, за останній календарний рік не отримувала доходи, на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина та матір пенсійного віку.

На підтвердження вказаного надала: копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 15 лютого 2024 року, копію довідки ПФУ форми ОК-5, копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , копію довідки Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 02 лютого 2024 року № 07.1-05/194.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Наведені заявником доводи та надані докази не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору у вказаному розмірі або свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки з наданих заявником доказів неможливо повністю встановити майновий стан ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 136, 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Васильєвим Павлом Сергійовичем, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду

від 01 серпня 2024 залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська