Ухвала

від 29.08.2024 по справі 320/21580/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у залишенні позову без розгляду

29 серпня 2024 року № 320/21580/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представників позивача Чижевського О.П., Дмітрієвої В.В., Геца І.В., представника відповідача Федорової О.В., представника третьої особи Коваля С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання Міністерство розвитку громад та територій України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Національної спілки архітекторів України до Міністерства розвитку громад, території та інфраструктури України, третя особа: Міністерство розвитку громад та територій України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді справа за позовом Національної спілки архітекторів України до Міністерства розвитку громад, території та інфраструктури України, третя особа: Міністерство розвитку громад та територій України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

До суду надійшло клопотання Міністерство розвитку громад та територій України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №320/21580/23.

Дане клопотання мотивоване тим, що позивачем пропущений трьохмісячний строк на звернення до суду з даною позовною заявою. Стверджує, що позивач у позовній заяві вказав, що 30.05.2023 на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, до якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 №1343 був приєднаний Мінрегіон (далі Мінінфраструктури), з`явилася новина про те, що 30.05.2023 на базі Міністерства відбулося перше засідання архітектурно-будівельної (атестаційної) комісії за головуванням заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталії Козловської. Також, з вищевказаної новини на сайті Мінінфраструктури вбачається, що відтепер Міністерство самостійно видаватиме кваліфікаційні сертифікати архітекторів та здійснюватиме повноваження щодо проведення професійної атестації архітекторів.

Крім того, третя особа звернула увагу на те, що позивач у своїй позовній заяві також зазначив про те, що наведена вище обставина підтверджується також листом Мінінфраструктури №9417/28/10-23 від 23.06.2023, отриманим у відповідь на адвокатський запит адвоката Яценка Я.В,, який надає правову допомогу позивачу, та доданою до вказаного листа копією Наказу Мінінфраструктури №257 від 15.04.2023 «Про утворення атестаційної архітектурно-будівельної комісії».

На думку третьої особи, позивач намагається переконати суд, що про порушення своїх прав він дізнався лише 30.05.2023. Однак, в судовому засіданні 30.05.2024, відповідаючи на питання представника відповідача, представники позивача повідомили, що жодного архітектора протягом року вони не атестували задля уникнення непорозумінь та суперечливих ситуацій.

Третя особа зауважила на тому, що 28.04.2020 Міністерство розвитку громад та територій України, на підставі припису другого речення частини 5 статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», своїм наказом №102 делегувало саморегулівній організації у сфері архітектурної діяльності - Національній спілці архітекторів України повноваження щодо проведення професійної атестації архітекторів - виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, зокрема щодо таких видів робіт як архітектурне проектування та розроблення містобудівної документації. При цьому, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.04.2020 №102 був обумовлений строк реалізації Національною спілкою архітекторів України делегованих їй повноважень щодо проведення професійної атестації архітекторів в 2 роки, який сплив 12.05.2022. Вважає, що не отримавши до 12.05.2022 схвалення власної заяви про делегування повноважень, позивач вочевидь повинен був дізнатися про порушення (на його думку) його прав, свобод чи інтересів вже з 13.05.2022.

Також третя особа стверджує, що в будь-якому разі позивач знав про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 26.09.2022, коли звернувся із своїм черговим листом до Мінрегіону після отримання листа Мінрегіону від 25.08.2022 №7/14.3/8449-22.

Крім того, третя особа зауважила, що у судовому засіданні 30.05.2024, відповідаючи на питання представника відповідача, представники позивача повідомили, що жодного архітектора протягом року вони не атестували задля уникнення непорозумінь та суперечливих ситуацій. У зв`язку із вказаним вважає, що враховуючи відсутність чіткої відповіді представників позивача щодо причин неатестації архітекторів в 2022 році після спливу строку делегованих повноважень, з метою уникнення спірних обставин, безспірною датою, з якої відповідач не просто повинен був знати, а напевно знав про порушення його прав, свобод чи інтересів, є 01.01.2023.

На думку третьої особи, підстави для звернення до адміністративного суду з основними позовними вимогами про наявність в нього та відсутність у відповідача владних повноважень виникли не пізніше, ніж 01.01.2023, і не пізніше цієї дати почав спливати трьохмісячний строк звернення до адміністративного суду, який сплинув не пізніше, 01.04.2023. Натомість до суду позивач звернувся лише 23.06.2023, тобто із значним пропуском строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Позивач не погоджуючись із клопотанням Міністерства розвитку громад та територій України про залишення позовної заяви без розгляду в даній адміністративній справі та надав до суду заперечення на таке клопотання. Вказує, що право на звернення позивача до адміністративного суду у даній справі виникло лише 30.05.2023, з моменту, коли відповідачем була вчинена дія - перше засідання створеної ним, відповідно до його наказу від 15.04.2023 №257, архітектурно-будівельної (атестаційної) комісії, де було офіційно, публічно заявлено, що відтепер Мінінфраструктури самостійно видаватиме кваліфікаційні сертифікати архітекторів та здійснюватиме повноваження щодо проведення професійної атестації архітекторів, що є з його боку втручанням в компетенцію Національної спілки архітекторів України.

Позивач стверджує, що на противагу чіткій позиції з посиланням на факти з боку позивача, представник третьої особи у своєму клопотанні допускається оціночних суджень, а саме зазначаючи, що: «Однак у судовому засіданні 30.05.2024, відповідаючи на питання представника відповідача, представники позивача повідомили, що жодного архітектора протягом 2023 року вони не атестували задля уникнення непорозумінь та суперечливій ситуацій», і «Отже, щонайменше з 01.01.2023 позивачу було відомо про порушення (на його думку) його прав, свобод та інтересів». Вважає, що дане трактування третьої особи щодо настання у позивача права звернення з позовною заявою до адміністративного суду, суперечить частині 1 статті 5 КАС України, оскільки даним трактуванням не посилається на рішення, дію чи бездіяльність відповідача, які б надали Національній спілці архітекторів України право на таке звернення до адміністративного суду. До того ж, зауважив, що вислів «задля уникнення непорозумінь та суперечливих ситуацій» трактувався представником позивача як існування штучно створених Державним підприємством «Дія», у вересні 2022 року, в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва технічних перешкод, які унеможливлюють вчиняти Національній спілці архітекторів України дії щодо професійної атестації архітекторів, а не те, що йому, представнику позивача, було відомо про якісь рішення, дії чи бездіяльність відповідача, які порушують права, свободи або законні інтереси Національної с пілки архітекторів України.

Наголосив на тому, що жодних рішень про припинення виконання Національною спілкою архітекторів України делегованих повноважень щодо проведення професійної атестації архітекторів відповідач не приймав, а дія з його боку була вчинена лише єдина - це засідання, яке відбулося 30.05.2023, архітектурно-будівельної (атестаційної) комісії Мінінфраструктури, де було офіційно, публічно заявлено, що відтепер це міністерство самостійно видаватиме кваліфікаційні сертифікати архітекторів та здійснюватиме повноваження щодо проведення професійної атестації архітекторів, що є з його боку втручанням в компетенцію позивача.

Також позивач вказав, що у клопотанні представник третьої особи посилається та цитує листування між позивачем та третьою особою, яке відбулося впродовж квітня-вересня 2022 року, але , на думку позивача, таке листування, у розумінні частини 1 статті 5 КАС України, не є тими рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача як суб`єкта владних повноважень, яке б могло порушити права, свободи або законні інтереси позивача. Зазначив, що відповідно до закону, листи центральних органів виконавчої влади, чим є третя особа, не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм та не є офіційним тлумаченням положень законів, а мають виключно інформаційно-довідковий характер і не можуть бути використані у будь-яких спірних правовідносинах з іншими особами, як докази у розумінні адміністративного, господарського, цивільного та кримінального судочинства.

Крім того, позивач стверджує, що третя особа надала суду завідомо недостовірні відомості проте, що: «Так само не було встановлено жодного факту атестації архітекторів після 22.05.2022, коли закінчився строк реалізації делегованих повноважень позивача». Завідома недостовірність цих викладених третьою особою відомостей обґрунтовується тим, що, у серпні 2022 року, Національною спілкою архітекторів України проведено професійну атестацію ряду архітекторів.

Таким чином, позивач вважає, що позовна заява подана у строк визначений КАС України та вважає, що клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Представники позивача у судовому засіданні призначеному на 29.08.2024 проти клопотання третьої особи заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання третьої особи та просив суд задовольнити його.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив суд задовольнити його клопотання та залишити даний адміністративний позов без розгляду.

Розглянувши вказане клопотання та матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, якою визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Тобто, тримісячний строк звернення до суду у суб`єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України ). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі Мельник проти України).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Судом встановлено, що 30.05.2023 на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, до якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 №1343 був приєднаний Мінрегіон, з`явилася новина про те, що 30.05.2023 на базі Міністерства відбулося перше засідання архітектурно-будівельної (атестаційної) комісії за головуванням заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталії Козловської. Також, з вищевказаної новини на сайті Мінінфраструктури вбачається, що відтепер Міністерство самостійно видаватиме кваліфікаційні сертифікати архітекторів та здійснюватиме повноваження щодо проведення професійної атестації архітекторів.

Отже, право на звернення позивача до адміністративного суду у даній справі виникло лише 30.05.2023, з моменту, коли відповідачем була вчинена дія - перше засідання створеної ним, відповідно до його наказу від 15.04.2023 №257, архітектурно-будівельної (атестаційної) комісії, де було офіційно, публічно заявлено, що Мінінфраструктури самостійно видаватиме кваліфікаційні сертифікати архітекторів та здійснюватиме повноваження щодо проведення професійної атестації архітекторів.

Таким чином, тримісячний строк на звернення до суду з даним адміністративним позов слід відраховувати з тієї дати, коли позивач дізнався про своє порушене право.

Так, не погоджуючись із вищевказаним, 23.06.2023 позивач подав до Київського окружного адміністративного суду дану позовну заяву, що підтверджується відбитком штампу суду на такій позовній заяві (вх. №28155 від 23.06.2023).

Відповідно до частини 9 статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що Національна спілка архітекторів України звернулася до Київського окружного адміністративного суду з даним позовом в межах строку визначного частиною 2 статті 122 КАС України.

У зв`язку з цим, клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Міністерство розвитку громад та територій України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №320/21580/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено 18.09.2024.