Ухвала

від 20.09.2024 по справі 380/17411/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

20 вересня 2024 рокусправа № 380/17411/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Науково - дослідна установа «Центр пам`яткоохоронних досліджень» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Приватного підприємства «Науково - дослідна установа «Центр пам`яткоохоронних досліджень» (місцезнаходження: вул. Хуторівка, 30/115, м. Львів, 79070; код ЄДРПОУ: 32969960), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Приватного підприємства «Науково-дослідна установа «Центр пам`яткоохоронних досліджень» щодо ненадання відповіді на запит від 29.02.2024 та запитуваної у ньому інформації;

- зобов`язати Приватне підприємство «Науково - дослідна установа «Центр пам`яткоохоронних досліджень» у п`ятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили надати відповідь на запит від 29.02.2024 та запитувану у ньому інформацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 29.02.2024 на електронну адресу відповідача нею було надіслано запит від 29.02.2024 про надання інформації щодо наявності/відсутності факту перебування у трудових відносинах з Приватним підприємством Науково-дослідною установою «Центр пам`яткоохоронних досліджень» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповіді на який позивач не отримала.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо надання відповіді на запит від 29.02.2024 протиправною, а тому просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача на адресу суду жодних заяв по суті спору не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 29.02.2024 скерувала на адресу електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » запит про надання публічної інформації, адресований Приватному підприємству «Науково - дослідна установа «Центр пам`яткоохоронних досліджень» та не отримавши відповіді, звернулася до адміністративного суду з цим позовом.

За змістом вказаного вище запиту від 29.02.2024 позивач просила відповідача надати інформацію щодо наявності/відсутності факту перебування у трудових відносинах з Приватним підприємством Науково-дослідною установою «Центр пам`яткоохоронних досліджень» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Водночас, статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктами 1 та 7 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

З огляду на зміст пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється не на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, цивільних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, публічно-правовим вважається спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо пункту 7 частини першої статті 19 КАС України, то юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації. Тобто, відповідачами в таких спорах обов`язково мають бути розпорядниками публічної інформації.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Розпорядники інформації визначені статтею 13 Закону № 2939-VI.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Частиною другою статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

При цьому, згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2939-VI на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.

В спірному випадку, Приватне підприємство «Науково - дослідна установа «Центр пам`яткоохоронних досліджень» (код ЄДРПОУ: 32969960) згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є приватним підприємством, видами діяльності підприємства є: 91.03 Діяльність із охорони та використання пам`яток історії, будівель та інших пам`яток культури (основний); 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 72.20 Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук.

Керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником вказаного підприємства є фізична особа, якій належить 100% статутного капіталу.

З огляду на зміст інформаційного запиту позивача від 29.02.2024, адресованого Приватному підприємству «Науково - дослідна установа «Центр пам`яткоохоронних досліджень», такий запит стосується питань працевлаштування підприємством інших фізичних осіб.

За вказаних обставин, враховуючи предмет запиту, Приватне підприємство «Науково - дослідна установа «Центр пам`яткоохоронних досліджень» не відноситься до переліку розпорядників інформації, визначеного частиною першою статті 13 Закону № 2939-VI, а запитувана інформація також не стосується інформації, що надають суб`єкти господарювання згідно частини другої цієї ж статті Закону № 2939-VI.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що частиною другою статті 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Таке право реалізується, зокрема, в порядку спеціальних нормативних актів, наприклад, Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги» і т.д.

Водночас, статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на зміст позовних вимог, склад сторін, зміст спірних правовідносин, позивач прагне захистити свої цивільні права, а тому її позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, захист прав позивача, які зазначені у цьому позові має здійснюватися у порядку цивільного судочинства.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (п. 24 рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (ч. 2 ст. 238 КАС України).

Підсумовуючи, вищенаведене, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі потрібно закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Суд роз`яснює позивачу, що згідно із частиною другою статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст. 19, 238, 241-243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

закрити провадження в адміністративній справі №380/17411/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Науково - дослідна установа «Центр пам`яткоохоронних досліджень» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна