Рішення

від 20.09.2024 по справі 460/4871/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2024 року м. Рівне№460/4871/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненської митниці (далі відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000013/1 від 16.04.2024;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000229.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач згідно контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 імпортує в компанії Taskale Mobilya Dis Tikaret Ltd. Sti. (Республіка Туреччина) кухонні набори меблів. Набори складаються з обіднього столу та стільців. 26.03.2024 покупцем ФОП ОСОБА_1 зроблено замовлення на поставку товару: 230 кухонних наборів, які складаються зі столу та стільців. Продавець погодив таке замовлення та 27.03.2024 надіслав Покупцю попередній рахунок (Proforma invoice № 2 від 27.03.2024) на поставку кухонних наборів меблів, загальною кількістю 230 одиниць та вартістю 19 100 доларів США. Поставка здійснювалась згідно договору №UA11/2023 від 10.11.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti. Товар ввезено на митну територію України. Уповноваженим декларантом ОСОБА_2 до Рівненської митниці подано митну декларацію №24UA204020009979U0. При визначенні митної вартості товару декларантом обрано перший метод - за ціною договору. До вказаної митної декларації декларантом долучені документи, які підтверджували митну вартість товару за основним методом. Позивач вказує, що в процесі здійснення процедури митного контролю посадовою особою відповідача зазначено, що митна вартість імпортованого товару за ціною договору не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять розбіжності та неточності. Виходячи з викладеного, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості №UA204020/2024/000013/1 від 16.04.2024, картку відмови в прийнятті митної декларації №UA204020/2024/000229. Позивач вказує, що такі рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки подані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували числові значення митної вартості товару, а підстав для витребування додаткових документів.

Ухвалою суду від 09.05.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 27.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.06.2024 представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову. Поданий відзив на позовну заяву дублює зміст рішення про коригування митної вартості №UA204020/2024/000013/1 від 16.04.2024. Свої заперечення аргументує тим, що за митною декларацією були подані супровідні документи, які не є достатніми для визнання заявленої митної вартості товару за першим методом та містять розбіжності. Зазначає, що на вимогу митниці декларантом не було подано додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Відповідач вказує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі № 809/1557/17, від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі № 822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для витребування додаткових документів та у разі їх ненадання коригування митним органом митної вартості. Оскільки декларантом подано документи, які на думку митниці фактично не підтверджують заявлену позивачем вартість товару, рішення про коригування митної вартості прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

06.06.2024 представник відповідача Федченко О.О. подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 07.06.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін відмовлено.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяви по суті та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Позивач згідно контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 (далі Контракт) імпортує в компанії Taskale Mobilya Dis Tikaret Ltd. Sti. (Республіка Туреччина) кухонні набори меблів (а.с.24-29).

Кількість товару, що постачається, визначається в інвойсі (п. 2.1. Контракту).

Згідно п. 2.2.-2.3. Контракту для поставки товару Покупець надсилає Продавцеві замовлення факсом або електронною поштою із зазначенням товару та кількості. Продавець повинен підтвердити замовлення та скласти проформа-рахунок-фактуру.

Умови поставки товару EXW TURKEY KAYSERI згідно Інкотермс 2020. Перевезення здійснюється вантажним автомобілем за рахунок покупця. Завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця. Продавець зобов`язаний передати товар компанії перевізнику протягом 30 днів з дати передоплати (п. 4.1.-4.4. Контракту).

В пунктах 5.1.-5.5. Контракту сторони узгодили, що ціна товару вказується в інвойсі. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування і витрати на тару. Валюта контракту: долар США. Загальна сума контракту: 500000 доларів США.

Порядок розрахунків за товар передбачений в п. 6.1. Контракту. За вказаним пунктом оплата здійснюється як передоплата: 30% від загального замовлення як депозит; 70% до випуску вантажу. Оплата здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця.

26.03.2024 покупцем ФОП ОСОБА_1 зроблено замовлення на поставку товару: 230 кухонних наборів, які складаються зі столу та стільців.

Продавець погодив таке замовлення та 27.03.2024 надіслав Покупцю попередній рахунок (Proforma invoice №2 від 27.03.2024) на поставку кухонних наборів меблів, загальною кількістю 230 одиниць та вартістю 19 100 доларів США.

Додатковою угодою №3 до Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 сторони погодили, що при замовленні товару (замовлення без номера від 26.03.2024), завод-виробник мав в наявності виготовлені комплекти кухонних наборів, які складаються з обіднього столу і стільців, сторони погодили оплату за товар в розмірі 100% від загальної вартості, тільки для цієї поставки товару згідно проформи інвойс №2 від 27.03.2024.

01.04.2024 позивач оплатила вартість замовленого товару на суму 19100 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією (MUR) 9. У призначенні платежу платіжної інструкції (MUR) 9 від 01.04.2024 вказано про здійснення оплати за кухонні набори, Контракт № PRO07112023 від 07.11.2023, проформа-інвойс № 2 від 27.03.2024.

05.04.2024 продавцем товару складено комерційний інвойс (commercial invoice) TAS2024000000068 на поставку кухонних наборів меблів, загальною кількістю 230 одиниць та вартістю 19 100 доларів США.

У пакувальному листі від 05.04.2024 наведені відомості щодо придбаного позивачем товару: 230 кухонних наборів, вага нетто 14 920 кг, вага брутто 15 400 кг.

Поставка здійснювалась згідно договору №UA11/2023 від 10.11.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti.

У транспортній заявці №HLN2024-014 від 03.04.2024 наведена інформація: маршрут перевезення: TR-BG-RO-UA; дата і час завантаження: 04.04.2024; відправник вантажу: Taskale Mobilya Dis Tikeret Limited Sirketi; адреса завантаження: Karpuzsekisi Mah.53 CAD NO:10 Hacilar Kayseri, Turkey; отримувач вантажу: ФОП ОСОБА_1 ; адреса вивантаження: Мирогоща Друга, Рівненська область, 35624; країна походження: Туреччина; найменування вантажу: меблі; митниця відправлення: Кайсері; термін доставки: 8-11 днів; вартість перевезення: 4200,00 доларів США; умови розрахунку: 100% оплата після вивантаження; номер авто: 27 AEJ 153 / 27 SN 952 (TR).

Відповідно до рахунку №HL220240000000042 від 07.04.2024 та інформації про транспортні витрати № 689 від 07.01.2024 вартість перевезення товару з міста Kayseri (Turkey) до кордону України (пункт пропуску Порубне) складає 3000,00 доларів США. З пункту пропуску до с. Мирогоща Перша, Дубенського району 1200,00 доларів США.

З метою митного оформлення та випуску у вільний обіг зазначеного товару уповноваженим декларантом ОСОБА_2 до Рівненської митниці подано митну декларацію №24UA204020009979U0.

Для визначення митної вартості товару обрано перший метод - за ціною контракту.

При розрахунку митної вартості до ціни, що була фактично сплачена додано витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України: 19 100 USD (ціна товару) + 3000 USD (вартість перевезення до кордону України) х 39,399 (курс USD щодо гривні) = 870717,90 грн. (митна вартість).

На виконання вимог статті 53 МК України для підтвердження митної вартості товару та її складових декларантом надано наступні документи (графа 44 митної декларації): копії контракту №PRO07112023 від 07.11.2023, замовлення від 26.03.2024, проформа-інвойс №2 від 27.03.2024, додаткової угоди №1 від 04.01.2024, комерційного інвойсу №TAS2024000000068 від 05.04.2024, специфікації до комерційного інвойсу від 05.04.2024, пакувального листа №TAS2024000000068 від 05.04.2024, платіжної інструкції (MUR)9 від 01.04.2024, рахунку на експорт (e-fatura) від 05.04.2024, договору №UA11/2023 від 10.11.2023, транспортної заявки №HLN2024-014 від 03.04.2024, рахунку на транспортні витрати №HL22024000000042 від 07.04.2024, автотранспортної накладної №14520367 від 06.04.2024, інформації про транспортні витрати № 921 від 07.04.2024.

За результатами розгляду декларації митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів 71155bf5-a3ed-4771-948e-d5f694fe082.

На електронне повідомлення митниці декларантом надано відповідь №16/04/2024 від 16.04.2024. Декларант заперечив наявність розбіжностей в документах поданих до митного оформлення та надав детальне пояснення їх застосування.

Рівненська митниця не погодилась із заявленою декларантом митною вартістю товарів та 16.04.2024 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000013/2.

У графі 33 рішення №UA204020/2024/000013/2 від 16.04.2024 митний орган зазначив, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.; 2) подані до митного оформлення документи містять неточності: - відсутні умови поставки в рахунках-фактурах, чим недотримано п.4.1 Контакту від 07.11.2023 № PRO07112023 (далі Контракт), де зазначено, що умови поставки повинні бути зазначені у рахунку-фактурі. - до митного оформлення заявлено умови поставки EXW KAYSERI (TR). Ціна EXW (EXW price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар, яка підлягає сплаті включає в себе тільки вартість самого товару без вартості митного оформлення та його доставки (фрахту), також продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Проте заявлені до митного оформлення умови поставки суперечать пункту 5.2 Контакту від 07.11.2023 № PRO07112023, де зазначено, що в ціну товару входять витрати на завантаження. Також у Контракті не вказано хто відповідає за митне очищення товару для експорту. - наявні сумніви щодо поширення рахунка на оплату транспортно-експедиційного обслуговування від 07.04.2024 № HL22024000000042 на заявлену до митного оформлення партію товару, оскільки в ньому крім номера транспортного засобу відсутні відомості про товаросупровідні документи, які надані декларантом до митного оформлення та які були підставою для переміщення товару. - наявні невідповідності у способі оплати за товар, а саме у документі під кодом 0380 e-fatura TAS2024000000068 від 05.04.2024 вказані умови оплати готівка, проте до митного оформлення наданий платіжний документ від 01.04.2024 № 9JBKLO4, що свідчить про здійснення грошового переказу за дану партію товару. Також надана платіжна інструкція від 01.04.2024 № 9JBKLO4 та надана копія SWIFT (MUR) 9 від 01.04.2024 містить реквізити банку отримувача, які не підтверджуються жодним з наданих документів та не кореспондується з реквізитами банку вказаними у наданих документах: рахунок-проформа №2 від 27.03.2024, рахунки-фактури TAS2024000000068 від 05.04.2024, e-fatura TAS2024000000068 від 05.04.2024, Контакт від 07.11.2023 № PRO07112023, доповнення до контракту №3 від 27.03.2024, специфікація виробника товару TAS2024000000068 від 05.04.2024, що ставить під сумнів достовірність здійснення грошового переказу за дану партію товару. - митна декларація країни відправлення від 06.04.2024 № 24060600EX00012357 не містить жодних відміток митниці відправлення.

У розділі ІІ Рівненська митниця зазначає, що вона володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями від 12.03.2024 № 24UA400040007435U3 4,42 USD/кг (меблі для столових та житлових кімнат).

У розділі ІІІ Рівненська митниця зазначає, що митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митної адміністрації країни відправлення.

В IV розділі митний орган вказує на послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням 6 (резервного) методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.

Митну вартість товару № 1 визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.03.2024 № 24UA400040007435U3 4,42 USD/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 65946,40 доларів США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2598222,2136 (65946,40 дол.США*39,399 грн/USD).

13.12.2023 декларантом подано чергову митну декларацію для митного оформлення товару 23UA204020047797U4.

Коригування митної вартості товару зумовило донарахування позивачу митних платежів з податку на додану вартість на суму 347032,86 грн., що відображено в графі «Подробиці розрахунків».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому, позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

Щодо доводів митного органу про відсутність умов поставки в рахунках-фактурах, що є недотриманням п.4.1 Контакту від 07.11.2023 №PRO07112023, суд зазначає таке.

Відповідно до п.4.1 Контакту від 07.11.2023 №PRO07112023 умови поставки EXW Turkey Kayseri, згідно ІНКОТЕРМС 2020. Умови поставки зазначені у рахунку-фактурі. Дата доставки: дата видачі відвантажувальних документів.

Судом встановлено, що у попередньому рахунку (рахунок-проформа №2 від 27.03.2024) продавцем товару зазначено умови поставки: EXW Kayseri, що відповідає п.4.1 Контакту від 07.11.2023 №PRO07112023.

Посилання на попередній рахунок (рахунок-проформа №2 від 27.03.2024) наявне в комерційному інвойсі №TAS2024000000068 від 05.04.2024 та пакувальному листі від 05.04.2024.

Відтак, суд констатує, що всі подані відповідачу ФОП ОСОБА_1 товаро-супровідні документи узгоджуються між собою та стосуються поставки кухонних наборів вартістю 19100 доларів США.

Аналізуючи доводи митного органу про те, що заявлені до митного оформлення умови поставки суперечать пункту 5.2 Контакту від 07.11.2023 № PRO07112023, де зазначено, що в ціну товару входять витрати на завантаження, суд вказує наступне.

Пунктом 4.1. Контракту № PRO07112023 від 07.11.2023 сторони передбачили, що умови поставки EXW Turkey Kayseri згідно з Інкотермс 2020, умови поставки, зазначені у рахунку-фактурі, дата доставки: дата видачі відвантажувальних документів.

Згідно з Інкотермс-2010 (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції від 16.09.2010) постачання на умовах EXW означає, що товар і всі ризики, пов`язані з ним, переходять до покупця у момент самовивезення зі складу продавця або іншого обумовленого місця. З цієї миті зобов`язання продавця за постачанням вважаються виконаними.

Згідно з Інкотермс 2020 правило EXW «Франко завод/самовивіз» означає, що вантаж вважається доставленим продавцем під час його передачі покупцю на території продавця або в іншому визначеному місці (наприклад, на фабриці, на заводі, складі тощо), і це визначене місце може відноситись або не відноситись до приміщень продавця.

Відповідно до умов поставки EXW (франко-завод) продавець здійснює поставку в момент, коли він надає товари у розпорядження покупця в названому місці (згідно укладеного контракту - місто Кайсері).

В свою чергу імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Відповідно до п.4.6. Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця.

У п.5.2. Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 сторони визначили, що ціна не може бути змінена після підтвердження замовлення. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування і витрати на тару, та витрати на завантаження у вантажний транспорт.

Тобто, уклавши Контракт №PRO07112023 від 07.11.2023 сторони хоча і визначили умови постачання товару, водночас продавець взяв на себе відповідні зобов`язання щодо завантаження товару.

Суд приходить до висновку, що зазначений аргумент митного органу не є розбіжністю в поданих документах та не впливає на визначену декларантом митну вартість.

Щодо доводів митного органу про те, що наявні сумніви щодо поширення рахунка на оплату транспортно-експедиційного обслуговування від 07.04.2024 №HL22024000000042 на заявлену до митного оформлення партію товару, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, транспортування придбаного позивачем товару відбулося на підставі договору №UA11/2023 від 10.11.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti.

Поставку товару на територію України здійснено вантажним автомобілем згідно транспортної заявки №HLN2024-014 від 03.04.2024 та міжнародної автотранспортної накладної № 14520367 від 06.04.2024.

Складена позивачем транспортна заявку №HLN2024-014 від 03.04.2024 містить наступну інформацію: маршрут перевезення: TR-BG-RO-UA; дата і час завантаження: 04.04.2024; відправник вантажу: Taskale Mobilya Dis Tikeret Limited Sirketi; адреса завантаження: Karpuzsekisi Mah.53 CAD NO: НОМЕР_1 Hacilar Kayseri, Turkey; отримувач вантажу: ФОП ОСОБА_1 ; адреса вивантаження: Мирогоща Друга, Рівненська область, 35624; країна походження: Туреччина; найменування вантажу: меблі; митниця відправлення: Кайсері; термін доставки: 8-11 днів; вартість перевезення: 4200,00 доларів США; умови розрахунку: 100% оплата після вивантаження; номер авто: 27 AEJ 153 / 27 SN 952 (TR).

Перевезення вантажу здійснювалося відповідно до CMR №14520367 від 06.04.2024, яка містить інформацію про відправника Taskale Mobilya Dis Tikeret Limited Sirketi, отримувача ФОП ОСОБА_1 , транспортний засіб 27 AEJ 153 / 27 SN 952.

Відповідно до рахунку № НОМЕР_2 від 07.04.2024 та інформації про транспортні витрати №921 від 07.04.2024 вартість перевезення товару з міста Kayseri (Turkey) до кордону України (пункт пропуску Порубне) складає 3000 доларів США. З пункту пропуску до с. Мирогоща Перша, Дубенського району 1200 доларів США.

Інформація про транспортні витрати №921 від 07.04.2024 містить посилання на CMR №14520367 від 06.04.2024.

В протилежному випадку митний орган може довільно та самостійно змінювати вимоги до рахунку, виключно з власних та суб`єктивних переконань.

З огляду на це суд зазначає, що договір №UA11/2023 від 10.11.2023, заявка №HLN2024-014 від 03.04.2024, рахунок №HL22024000000042 від 07.04.2024 та інформація про транспортні витрати №921 від 07.04.2024 є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Щодо доводів митного органу про те, що невідповідність у способі оплати за товар, а саме у документі під кодом 0380 e-fatura TAS2024000000068 від 05.04.2024 вказані умови оплати готівка, проте до митного оформлення наданий платіжний документ від 01.04.2024 №9JBKLO4, що свідчить про здійснення грошового переказу за дану партію товару, суд вказує таке.

Судом встановлено, що п.6.1. контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 передбачає, що оплата здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця.

26.03.2024 позивачем зроблено замовлення на поставку товару.

Матеріалами справи підтверджується, що продавець 27.03.2024 надіслав позивачу попередній рахунок (Proforma invoice №2 від 27.03.2024) на поставку кухонних наборів меблів, загальною кількістю 230 одиниць та вартістю 19 100 доларів США.

Додатковою угодою №3 до Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 сторони погодили, що при замовленні товару (замовлення без номера від 26.03.2024), завод-виробник мав в наявності виготовлені комплекти кухонних наборів, які складаються з обіднього столу і стільців, сторони погодили оплату за товар в розмірі 100% від загальної вартості, тільки для цієї поставки товару згідно проформи інвойс № 2 від 27.03.2024.

01.04.2024 позивач оплатила вартість замовленого товару на суму 19100 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією (MUR) 9.

У призначенні платежу платіжної інструкції (MUR) 9 від 01.04.2024 вказано про здійснення оплати за кухонні набори, Контракт №PRO07112023 від 07.11.2023, проформа-інвойс №2 від 27.03.2024.

Отже, жодних розбіжностей в порядку розрахунку за товар немає. Наведені доводи митного органу є безпідставними та не могли бути підставою для коригування митної вартості товару.

У постанові від 11.06.2019 по справі №813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19, які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

Таким чином, вказані доводи митного органу не впливають на митну вартість товару.

Судом перевірено, що у наданій до митного оформлення платіжній інструкції (MUR) 9 від 01.04.2024 наявні відомості щодо отримувача платежу турецької компанії Taskale Mobilyia Dis Ticaret Ltd. Sti, рахунок отримувача НОМЕР_3 , адреса Karpuzsekisi Mah.53 CAD NO:10 Hacilar Kayseri.

Така ж інформація щодо рахунку продавця турецької компанії Taskale Mobilyia Dis Ticaret Ltd. Sti. наявна в інших товаро-супровідних документах, зокрема: у розділі 12 Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 IBAN NO USD TR200020500009764774300101; у попередньому рахунку (proforma invoice №2 від 27.03.2024) IBAN NO USD TR200020500009764774300101; у комерційному інвойсі №TAS2024000000068 від 05.04.2024 IBAN NO USD TR200020500009764774300101; у додатковій угоді №1 від 04.01.2024 та додатковій угоді №3 від 27.03.2024 IBAN NO USD TR200020500009764774300101.

Відтак, у всіх товаро-супровідних документах вказані ідентичні реквізити продавця товару турецької компанії Taskale Mobilyia Dis Ticaret Ltd. Sti.

Отже, доводи митного органу про те, що надана платіжна інструкція від 01.04.2024 №9JBKLO4 та надана копія SWIFT (MUR) 9 від 01.04.2024 містить реквізити банку отримувача, які не підтверджуються жодним з наданих документів та не кореспондується з реквізитами банку вказаними у наданих документах, є помилковими.

Надалі по змісту оскаржуваного рішення відповідач вказує, що митна декларація країни відправлення від 06.04.2024 № 24060600EX00012357 не містить жодних відміток митниці відправлення.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до правил митного оформлення Республіки Туреччина до митного оформлення подаються електронні відомості експортних цін, сформованих на державному порталі рахунків-фактур (Е-фатура) експорту https://efatnra.gtb.gov.tr/.

Е-фатура є витягом з електронного реєстру, відомості з електронної системи передаються у експортну декларацію, що повністю виключає можливість його підробки. Номер документу формує електронна державна система, що відповідає ID документу, зазначеному в експортній декларації. Наявність в експортній декларації посилання на електронний реєстр e-fatura доводить відповідність ціни у рахунку-фактурі ціновим відомостям експортної декларації.

З матеріалів справи вбачається, що подана позивачем до митного оформлення експортна декларація країни відправлення (Туреччини) містить інформацію про постачальника та покупця, ціну товару та умови поставки.

Одночасно судом зазначається, що правила заповнення митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством. Розбіжностей у номенклатурі, ціні, об`ємі (масі), особі продавця товару, країни його походження митним органом виявлено не було.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Суд наголошує, що в ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33рішення про коригування митної вартостівідповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартостітоварів №UA204020/2024/000013/1 від 16.04.2024 відповідачем зазначено, що цінова інформація щодо вартості аналогічного товару згідно з базами даних ЄАІС Держмитслужби є іншою, ніж зазначена позивачем у митній декларації. Наведене призвело до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів.

Поряд із тим, судом враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.

Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі №520/2000/19, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі №140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Отже, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000013/1 від 16.04.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000229.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 4749,17 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 вересня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя У.М. Нор