Постанова

від 04.12.2024 по справі 460/4871/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/4871/24 пров. № А/857/26038/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у справі № 460/4871/24 за адміністративним позовом Фізчиної особи - підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,

місце ухвалення судового рішення м. РівнеРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїНор У. М.дата складання повного тексту рішення20.09.2024ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у справі № 460/4871/24 позов Фізчиної особи - підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000013/1 від 16.04.2024.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Рівненської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000229.

Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 4749,17 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 МКУ контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено наступні розбіжності:

- відсутні умови поставки в рахунках-фактурах, чим недотримано п.4.1 Контакту від 07.11.2023 № PRO07112023 (далі Контракт), де зазначено, що умови поставки повинні бути зазначені у рахунку-фактурі. - До митного оформлення заявлено умови поставки EXW KAYSERI (TR). Ціна EXW (EXW price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар, яка підлягає сплаті включає в себе тільки вартість самого товару без вартості митного оформлення та його доставки (фрахту), також продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Проте, заявлені до митного оформлення умови поставки суперечать пункту 5.2 Контакту від 07.11.2023 № PRO07112023, де зазначено, що в ціну товару входять витрати на завантаження. Також у Контракті не вказано хто відповідає за митне очищення товару для експорту;

- наявні сумніви щодо поширення рахунка на оплату транспортно-експедиційного обслуговування від 07.04.2024 № HL22024000000042 на заявлену до митного оформлення партію товару, оскільки в ньому крім номера транспортного засобу відсутні відомості про товаросупровідні документи, які надані декларантом до митного оформлення та які були підставою для переміщення товару;

- наявні невідповідності у способі оплати за товар, а саме у документі під кодом 0380 e-fatura TAS2024000000068 від 05.04.2024 вказані умови оплати готівка, проте до митного оформлення наданий платіжний документ від 01.04.2024 № 9JBKLO4, що свідчить про здійснення грошового переказу за дану партію товару. Також надана платіжна інструкція від 01.04.2024 №9JBKLO4 та надана копія SWIFT (MUR) 9 від 01.04.2024 містить реквізити банку отримувача, які не підтверджуються жодним з наданих документів та не кореспондується з реквізитами банку вказаними у наданих документах: - Рахунок-проформа №2 від 27.03.2024, рахунки-фактури TAS2024000000068 від 05.04.2024, e-fatura TAS2024000000068 від 05.04.2024, Контакт від 07.11.2023 № PRO07112023, доповнення до контракту №3 від 27.03.2024, специфікація виробника товару TAS2024000000068 від 05.04.2024, що ставить під сумнів достовірність здійснення грошового переказу за дану партію товару;

- митна декларація країни відправлення від 06.04.2024 №24060600EX00012357 не містить жодних відміток митниці відправлення.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач згідно контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 (далі Контракт) імпортує в компанії Taskale Mobilya Dis Tikaret Ltd. Sti. (Республіка Туреччина) кухонні набори меблів (а.с.24-29).

Кількість товару, що постачається, визначається в інвойсі (п. 2.1. Контракту).

Згідно п. 2.2.-2.3. Контракту для поставки товару Покупець надсилає Продавцеві замовлення факсом або електронною поштою із зазначенням товару та кількості. Продавець повинен підтвердити замовлення та скласти проформа-рахунок-фактуру.

Умови поставки товару EXW TURKEY KAYSERI згідно Інкотермс 2020. Перевезення здійснюється вантажним автомобілем за рахунок покупця. Завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця. Продавець зобов`язаний передати товар компанії перевізнику протягом 30 днів з дати передоплати (п. 4.1.-4.4. Контракту).

В пунктах 5.1.-5.5. Контракту сторони узгодили, що ціна товару вказується в інвойсі. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування і витрати на тару. Валюта контракту: долар США. Загальна сума контракту: 500000 доларів США.

Порядок розрахунків за товар передбачений в п. 6.1. Контракту. За вказаним пунктом оплата здійснюється як передоплата: 30% від загального замовлення як депозит; 70% до випуску вантажу. Оплата здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця.

26.03.2024 покупцем ФОП ОСОБА_1 зроблено замовлення на поставку товару: 230 кухонних наборів, які складаються зі столу та стільців.

Продавець погодив таке замовлення та 27.03.2024 надіслав Покупцю попередній рахунок (Proforma invoice №2 від 27.03.2024) на поставку кухонних наборів меблів, загальною кількістю 230 одиниць та вартістю 19 100 доларів США.

Додатковою угодою №3 до Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 сторони погодили, що при замовленні товару (замовлення без номера від 26.03.2024), завод-виробник мав в наявності виготовлені комплекти кухонних наборів, які складаються з обіднього столу і стільців, сторони погодили оплату за товар в розмірі 100% від загальної вартості, тільки для цієї поставки товару згідно проформи інвойс №2 від 27.03.2024.

01.04.2024 позивач оплатила вартість замовленого товару на суму 19100 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією (MUR) 9. У призначенні платежу платіжної інструкції (MUR) 9 від 01.04.2024 вказано про здійснення оплати за кухонні набори, Контракт № PRO07112023 від 07.11.2023, проформа-інвойс № 2 від 27.03.2024.

05.04.2024 продавцем товару складено комерційний інвойс (commercial invoice) TAS2024000000068 на поставку кухонних наборів меблів, загальною кількістю 230 одиниць та вартістю 19 100 доларів США.

У пакувальному листі від 05.04.2024 наведені відомості щодо придбаного позивачем товару: 230 кухонних наборів, вага нетто 14 920 кг, вага брутто 15 400 кг.

Поставка здійснювалась згідно договору №UA11/2023 від 10.11.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti.

У транспортній заявці №HLN2024-014 від 03.04.2024 наведена інформація: маршрут перевезення: TR-BG-RO-UA; дата і час завантаження: 04.04.2024; відправник вантажу: Taskale Mobilya Dis Tikeret Limited Sirketi; адреса завантаження: Karpuzsekisi Mah.53 CAD NO:10 Hacilar Kayseri, Turkey; отримувач вантажу: ФОП ОСОБА_1 ; адреса вивантаження: Мирогоща Друга, Рівненська область, 35624; країна походження: Туреччина; найменування вантажу: меблі; митниця відправлення: Кайсері; термін доставки: 8-11 днів; вартість перевезення: 4200,00 доларів США; умови розрахунку: 100% оплата після вивантаження; номер авто: 27 AEJ 153 / 27 SN 952 (TR).

Відповідно до рахунку №HL220240000000042 від 07.04.2024 та інформації про транспортні витрати № 689 від 07.01.2024 вартість перевезення товару з міста Kayseri (Turkey) до кордону України (пункт пропуску Порубне) складає 3000,00 доларів США. З пункту пропуску до с. Мирогоща Перша, Дубенського району 1200,00 доларів США.

З метою митного оформлення та випуску у вільний обіг зазначеного товару уповноваженим декларантом ОСОБА_2 до Рівненської митниці подано митну декларацію №24UA204020009979U0.

Для визначення митної вартості товару обрано перший метод - за ціною контракту.

При розрахунку митної вартості до ціни, що була фактично сплачена додано витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України: 19 100 USD (ціна товару) + 3000 USD (вартість перевезення до кордону України) х 39,399 (курс USD щодо гривні) = 870717,90 грн. (митна вартість).

На виконання вимог статті 53 МК України для підтвердження митної вартості товару та її складових декларантом надано наступні документи (графа 44 митної декларації): копії контракту №PRO07112023 від 07.11.2023, замовлення від 26.03.2024, проформа-інвойс №2 від 27.03.2024, додаткової угоди №1 від 04.01.2024, комерційного інвойсу №TAS2024000000068 від 05.04.2024, специфікації до комерційного інвойсу від 05.04.2024, пакувального листа №TAS2024000000068 від 05.04.2024, платіжної інструкції (MUR)9 від 01.04.2024, рахунку на експорт (e-fatura) від 05.04.2024, договору №UA11/2023 від 10.11.2023, транспортної заявки №HLN2024-014 від 03.04.2024, рахунку на транспортні витрати №HL22024000000042 від 07.04.2024, автотранспортної накладної №14520367 від 06.04.2024, інформації про транспортні витрати № 921 від 07.04.2024.

За результатами розгляду декларації митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів 71155bf5-a3ed-4771-948e-d5f694fe082.

На електронне повідомлення митниці декларантом надано відповідь №16/04/2024 від 16.04.2024. Декларант заперечив наявність розбіжностей в документах поданих до митного оформлення та надав детальне пояснення їх застосування.

Рівненська митниця не погодилась із заявленою декларантом митною вартістю товарів та 16.04.2024 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000013/2.

У графі 33 рішення №UA204020/2024/000013/2 від 16.04.2024 митний орган зазначив, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.; 2) подані до митного оформлення документи містять неточності: - відсутні умови поставки в рахунках-фактурах, чим недотримано п.4.1 Контакту від 07.11.2023 № PRO07112023 (далі Контракт), де зазначено, що умови поставки повинні бути зазначені у рахунку-фактурі. - до митного оформлення заявлено умови поставки EXW KAYSERI (TR). Ціна EXW (EXW price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар, яка підлягає сплаті включає в себе тільки вартість самого товару без вартості митного оформлення та його доставки (фрахту), також продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Проте заявлені до митного оформлення умови поставки суперечать пункту 5.2 Контакту від 07.11.2023 № PRO07112023, де зазначено, що в ціну товару входять витрати на завантаження. Також у Контракті не вказано хто відповідає за митне очищення товару для експорту. - наявні сумніви щодо поширення рахунка на оплату транспортно-експедиційного обслуговування від 07.04.2024 № HL22024000000042 на заявлену до митного оформлення партію товару, оскільки в ньому крім номера транспортного засобу відсутні відомості про товаросупровідні документи, які надані декларантом до митного оформлення та які були підставою для переміщення товару. - наявні невідповідності у способі оплати за товар, а саме у документі під кодом 0380 e-fatura TAS2024000000068 від 05.04.2024 вказані умови оплати готівка, проте до митного оформлення наданий платіжний документ від 01.04.2024 № 9JBKLO4, що свідчить про здійснення грошового переказу за дану партію товару. Також надана платіжна інструкція від 01.04.2024 № 9JBKLO4 та надана копія SWIFT (MUR) 9 від 01.04.2024 містить реквізити банку отримувача, які не підтверджуються жодним з наданих документів та не кореспондується з реквізитами банку вказаними у наданих документах: рахунок-проформа №2 від 27.03.2024, рахунки-фактури TAS2024000000068 від 05.04.2024, e-fatura TAS2024000000068 від 05.04.2024, Контакт від 07.11.2023 № PRO07112023, доповнення до контракту №3 від 27.03.2024, специфікація виробника товару TAS2024000000068 від 05.04.2024, що ставить під сумнів достовірність здійснення грошового переказу за дану партію товару. - митна декларація країни відправлення від 06.04.2024 № 24060600EX00012357 не містить жодних відміток митниці відправлення.

У розділі ІІ Рівненська митниця зазначає, що вона володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями від 12.03.2024 № 24UA400040007435U3 4,42 USD/кг (меблі для столових та житлових кімнат).

У розділі ІІІ Рівненська митниця зазначає, що митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митної адміністрації країни відправлення.

В IV розділі митний орган вказує на послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням 6 (резервного) методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.

Митну вартість товару № 1 визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.03.2024 № 24UA400040007435U3 4,42 USD/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 65946,40 доларів США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2598222,2136 (65946,40 дол.США*39,399 грн/USD).

13.12.2023 декларантом подано чергову митну декларацію для митного оформлення товару 23UA204020047797U4.

Коригування митної вартості товару зумовило донарахування позивачу митних платежів з податку на додану вартість на суму 347032,86 грн., що відображено в графі «Подробиці розрахунків».

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернулася з цим позовом до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Згідно із статтею 264 Кодексу митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів

Згідно із частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу

Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.

За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).

За правилами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.ч. 2-3 ст. 54 МК України).

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Водночас частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відтак, в силу приписів статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року (справа №815/6827/17), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України слідує, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Встановлено, що відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості імпортованих в Україну товарів поставлено під сумнів правильність визначення їх митної вартості.

Згідно доводів скаржника, позивачем не надано достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товарів за основним методом.

Зокрема митний орган покликається на те, що митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.

Конкретизація переліку документів, які повинен надати платника податків пов`язується із вимогами до суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішень (вчинення дій) діяти обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (п.2 ч.2 ст.2 КАС України), а також забезпечити право особи на участь в процесі прийнятті рішення (п.9 ч.2 ст.2 КАС України).

Оцінивши вимогу митного органу із наведеними вище нормами МК України, судом першої інстанції вірно вказано на те, що надані позивачем докази є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Зміст наданих митному органу документів, що кореспондуються між собою, вказує на наявність всіх реквізитів та відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих позивачем товарів.

Щодо зазначення відповідачем у доводах апеляційної скарги про те, що: «- відсутні умови поставки в рахунках-фактурах, чим недотримано п.4.1 Контакту від 07.11.2023 № PRO07112023 (далі Контракт), де зазначено, що умови поставки повинні бути зазначені у рахунку-фактурі. - До митного оформлення заявлено умови поставки EXW KAYSERI (TR). Ціна EXW (EXW price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар, яка підлягає сплаті включає в себе тільки вартість самого товару без вартості митного оформлення та його доставки (фрахту), також продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Проте, заявлені до митного оформлення умови поставки суперечать пункту 5.2 Контакту від 07.11.2023 № PRO07112023, де зазначено, що в ціну товару входять витрати на завантаження. Також у Контракті не вказано хто відповідає за митне очищення товару для експорту», то колегія суддів вказує на наступне.

Як встановлено судом, відповідно до п.4.1 Контакту від 07.11.2023 №PRO07112023 умови поставки EXW Turkey Kayseri, згідно ІНКОТЕРМС 2020. Умови поставки зазначені у рахунку-фактурі. Дата доставки: дата видачі відвантажувальних документів.

Також встановлено, що у попередньому рахунку (рахунок-проформа №2 від 27.03.2024) продавцем товару зазначено умови поставки: EXW Kayseri, що відповідає п.4.1 Контакту від 07.11.2023 №PRO07112023.

Посилання на попередній рахунок (рахунок-проформа №2 від 27.03.2024) наявне в комерційному інвойсі №TAS2024000000068 від 05.04.2024 та пакувальному листі від 05.04.2024.

Відтак, колегія суддів зауважує, що всі подані відповідачу ФОП ОСОБА_1 товаро-супровідні документи узгоджуються між собою та стосуються поставки кухонних наборів вартістю 19100 доларів США.

Також, як встановлено судом, пункт 5.2 Контакту від 07.11.2023 №PRO07112023 визначає, що ціна не може бути змінена після підтвердження замовлення. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування і витрати на тару, та витрати на завантаження в вантажний транспорт. Умови поставки - EXW TURKEY KAYSERI згідно Інкотермс 2020. Умови поставки, зазначені у рахунку-фактурі. Дата поставки: дата видачі відвантажувальних документів (п.4.1. Контракту). Перевезення товару оплачується покупцем, вантажним автомобілем (п.4.2. Контракту).

Відповідно до поданої позивачем митної декларації, товари заявлено на комерційних умовах поставки EXW TR KAYSERI.

Дійсно, згідно з правилами Інкотермс 2020, термін EXW (франко-завод) означає, що продавець не повинен завантажувати товари на транспорт.

Однак, за умовами Контракту, завантаження товару в вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця (п.4.6). Отже, вказане узгоджується з п.5.2 Контракту (про те, що в ціну товару входять витрати на завантаження).

Відтак, вказані зауваження митного органу є безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи та узгодженими між сторонами Контракту зобов`язаннями.

Щодо наявних у відповідача сумнівів щодо поширення рахунка на оплату транспортно-експедиційного обслуговування від 07.04.2024 №HL22024000000042 на заявлену до митного оформлення партію товару, «оскільки в ньому крім номера транспортного засобу відсутні відомості про товаросупровідні документи, які надані декларантом до митного оформлення та які були підставою для переміщення товару», слід зазначити таке.

Поставка товару здійснювалась згідно Договору №UA11/2023 від 10.11.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та Компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti (перевізник/експортер). Пунктом 2.3. вказаного Договору передбачено, що конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в договорі-заявці. Ціна за перевезення встановлюється сторонами у договорі-заявці (п.6.1.).

Поставку товару на територію України здійснено вантажним автомобілем згідно транспортної заявки №HLN2024-014 від 03.04.2024 та міжнародної автотранспортної накладної №14520367 від 06.04.2024.

Відповідно до транспортної заявки №HLN2024-014 від 03.04.2024: маршрут перевезення: TR-BG-RO-UA; дата і час завантаження: 04.04.2024; відправник вантажу: Taskale Mobilya Dis Tikeret Limited Sirketi; адреса завантаження: Karpuzsekisi Mah.53 CAD NO: НОМЕР_1 Hacilar Kayseri, Turkey; отримувач вантажу: ФОП ОСОБА_1 ; адреса вивантаження: Мирогоща Друга, Рівненська область, 35624; країна походження: Туреччина; найменування вантажу: меблі; митниця відправлення: Кайсері; термін доставки: 8-11 днів; вартість перевезення: 4200,00 доларів США; умови розрахунку: 100% оплата після вивантаження; номер авто: 27 AEJ 153 / 27 SN 952 (TR).

Перевезення вантажу здійснювалося відповідно до CMR №14520367 від 06.04.2024, яка містить інформацію про відправника Taskale Mobilya Dis Tikeret Limited Sirketi, отримувача ФОП ОСОБА_1 , транспортний засіб 27 AEJ 153 / 27 SN 952.

Відповідно до рахунку від 07.04.2024 №HL22024000000042 та інформації про транспортні витрати №921 від 07.04.2024 вартість перевезення товару з міста Kayseri (Turkey) до кордону України (пункт пропуску Порубне) складає 3000 доларів США. З пункту пропуску до с. Мирогоща Перша, Дубенського району 1200 доларів США.

При цьому, інформація про транспортні витрати №921 від 07.04.2024 також містить посилання на CMR №14520367 від 06.04.2024.

Щодо відсутності в рахунку інформації про товаросупровідні документи, суд враховує, що позивач не може впливати на зміст такого документу, оскільки такий складено перевізником.

Судом встановлено, що витрати на транспортування включено до митної вартості. Тобто, позивачем заявлено повні та точні відомості щодо витрат на транспортування товарів, що підтверджується документально належними та необхідними документами.

Отже, наведені відповідачем розбіжності не впливають на числове значення митної вартості товарів.

Щодо доводів відповідача про те, що невідповідність у способі оплати за товар, а саме у документі під кодом 0380 e-fatura TAS2024000000068 від 05.04.2024 вказані умови оплати готівка, проте до митного оформлення наданий платіжний документ від 01.04.2024 №9JBKLO4, що свідчить про здійснення грошового переказу за дану партію товару, то судом першої інстанції вірно враховано настпуне..

Так, п.6.1. контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 передбачає, що оплата здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця.

26.03.2024 позивачем зроблено замовлення на поставку товару.

Матеріалами справи підтверджується, що продавець 27.03.2024 надіслав позивачу попередній рахунок (Proforma invoice №2 від 27.03.2024) на поставку кухонних наборів меблів, загальною кількістю 230 одиниць та вартістю 19 100 доларів США.

Додатковою угодою №3 до Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 сторони погодили, що при замовленні товару (замовлення без номера від 26.03.2024), завод-виробник мав в наявності виготовлені комплекти кухонних наборів, які складаються з обіднього столу і стільців, сторони погодили оплату за товар в розмірі 100% від загальної вартості, тільки для цієї поставки товару згідно проформи інвойс № 2 від 27.03.2024.

01.04.2024 позивач оплатила вартість замовленого товару на суму 19100 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією (MUR) 9.

У призначенні платежу платіжної інструкції (MUR) 9 від 01.04.2024 вказано про здійснення оплати за кухонні набори, Контракт №PRO07112023 від 07.11.2023, проформа-інвойс №2 від 27.03.2024.

Отже, жодних розбіжностей в порядку розрахунку за товар немає, а відтак вказані доводи не могли бути підставою для коригування митної вартості товару.

Крім того судом встановлено, що у наданій до митного оформлення платіжній інструкції (MUR) 9 від 01.04.2024 наявні відомості щодо отримувача платежу турецької компанії Taskale Mobilyia Dis Ticaret Ltd. Sti, рахунок отримувача НОМЕР_1 , адреса Karpuzsekisi Mah.53 CAD NO:10 Hacilar Kayseri.

Така ж інформація щодо рахунку продавця турецької компанії Taskale Mobilyia Dis Ticaret Ltd. Sti. наявна в інших товаро-супровідних документах, зокрема: у розділі 12 Контракту №PRO07112023 від 07.11.2023 IBAN NO USD TR200020500009764774300101; у попередньому рахунку (proforma invoice №2 від 27.03.2024) IBAN NO USD TR200020500009764774300101; у комерційному інвойсі №TAS2024000000068 від 05.04.2024 IBAN NO USD TR200020500009764774300101; у додатковій угоді №1 від 04.01.2024 та додатковій угоді №3 від 27.03.2024 IBAN NO USD TR200020500009764774300101.

Відтак, у всіх товаро-супровідних документах вказані ідентичні реквізити продавця товару турецької компанії Taskale Mobilyia Dis Ticaret Ltd. Sti.

Отже, доводи митного органу про те, що надана платіжна інструкція від 01.04.2024 №9JBKLO4 та надана копія SWIFT (MUR) 9 від 01.04.2024 містить реквізити банку отримувача, які не підтверджуються жодним з наданих документів та не кореспондується з реквізитами банку вказаними у наданих документах, колегія суддів до уваги не приймає.

Щодо зауваження з приводу того, що митна декларація країни відправлення від 06.04.2024 № 24060600EX00012357 не містить жодних відміток митниці відправлення, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення подається лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Оскільки подані митному органу документи, які перелічені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а митним органом не стверджується про те, що позивачем було подано йому документи з наявними ознаками підробки або так, що не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена позивачем, то відповідач навіть і не мав права вимагати від позивача такий документ.

Суд наголошує, що митна декларація країни відправлення від 06.04.2024 № 24060600EX00012357 містить належні відомості про продавця та покупця товару, країну походження, умови поставки та заявлену вартість товару.

При цьому, як вірно зазначено судом, правила заповнення митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством. Розбіжностей у номенклатурі, ціні, об`ємі (масі), особі продавця товару, країни його походження митним органом виявлено не було.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Рішенням про коригування митної вартості товарів митну вартість імпортованого товару визначено за резервним методом згідно ст. 64 МК України.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано інформацію щодо рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначених відповідно до раніше визнаних (визначених) митних вартостей.

Згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не дає суду можливості встановити які складові вплинули на формування митним органом саме такої ціни, у ньому не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У ньому лише зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Тобто, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Слід також зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року (справа №805/2713/16-а).

В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Подані декларантом відповідно до частини другою статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом з урахуванням умов поставки.

Відтак, рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000013/1 від 16.04.2024 не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у справі № 460/4871/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос