Рішення

від 20.09.2024 по справі 480/5392/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року Суми Справа № 480/5392/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до - Сумської митниці,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії та заяви сторін.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.12.2021 за № 0001372419 та № 0001382419.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірні ППР є протиправними. Виходячи з того, що на момент митних оформлень ТЗ митний орган не мав підстав вважати надання декларантом неповних або недостовірних відомостей про митну вартість товарів і не вимагав надання інших додаткових документів, заявлені уповноваженою особою декларанта митні вартості автомобілів були визнані автоматично згідно припису ч. 7 ст. 54 МКУ та узгоджувалися із рівнем цін на аналогічні ТЗ, що містилася в ЄАІС. Зазначає, що документи, отримані від ГУНП в Сумській області та Сумської окружної прокуратури, на підставі яких здійснювалася перевірка, не могли бути використані, оскільки вони надані саме з метою проведення виключно перевірки законності дій інспекторів митного поста ''Центральний'' під час оформлень імпортованих ТЗ. Дозвіл на використання надісланих відомостей та матеріалів з іншою метою прокурором надано не було. Перевірка була проведена в період дії мораторію, коли такі перевірки заборонено. Порядок проведення документальної невиїзної перевірки було порушено, оскільки акт перевірки не було надіслано позивачу після його реєстрації в митному органі, а саме протягом 3-х робочих днів. Акту за наслідками неможливості вручення позивачу акту перевірки не складалося. Звертає увагу суду, що відповідач неправомірно застосував до позивача 25% суми штрафу від суми заниженого зобов`язання, оскільки умисел позивача відсутній.

Судом 22.08.2022 було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

До суду 19.09.2022 надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує.

Відзив мотивовано тим, що перевірка була проведена у відповідності до вимог Податкового кодексу України та Митного кодексу України. Під час митного оформлення не було надано документи, які підтверджують фактичні витрати на транспортування двох транспортних засобів у сумі 1700 та 1470 дол. США. Відповідач зазначає, що при проведенні перевірки правильності визначення бази оподаткування за митними деклараціями позивача, встановлено не декларування в повному обсязі митної вартості двох транспортних засобів. Тому після митного оформлення було проведено перевірку позивача та під час якої, відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів: за декларацією від 19.12.2018, як бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість в розмірі 222532,91 грн, еквівалент 7991 дол. США, яка складається з фактурної вартості товару, фактично сплаченої за МД в сумі 6291 дол. США та транспортних витрат у сумі 1700 дол. США; за декларацією від 01.07.2019, як бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість в розмірі 158900,09 грн, еквівалент 6070 дол. США, яка складається з фактурної вартості товару, фактично сплаченої за МД в сумі 4600 дол. США та транспортних витрат у сумі 1470 дол. США. У зв`язку із заниженням позивачем податкових зобов`язань зі сплати мита та ПДВ, товідповідачем були прийняті ППР, якими донараховано позивачу суми зобов`язань зі сплати мита та ПДВ, виходячи з митної вартості товарів 1222532,91 грн та 158900,09 грн відповідно і застосовано штрафні санкції у розмірі 25% занижених податкових зобов`язань.

25.12.2023 до суду надішла заява позивача про стягнення судових витрат з відповідача, а 03.01.2024 - клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Встановлені судом фактичні обставини.

17.09.2018 платежем SW24I917O67352 Chesnokova Liubov Viktorivna здійснила сплату коштів у розмірі 6291 дол. США за транспортний засіб Honda HR-V, VIN: НОМЕР_1 (з.б.а.с. 101).

16.10.2018 платежем SW24ІА16О92981 Mishchenko Viacheslav Oleksandrovych здійснив сплату коштів у сумі 1700 дол. США за доставку транспортного засобу Honda HR-V, VIN: НОМЕР_1 (з.б.а.с. 102).

19.12.2018 уповноваженою особою від позивача, як декларанта - ФОП ОСОБА_2 , при митному оформленні товару - легковий автомобіль, що був у використанні Honda HR-V, VIN: НОМЕР_1 , були надані митна декларація з необхідними документами, що не заперечується сторонами.

В митній декларації від 19.12.2018 № UA805180/2018/025261 особою відповідальною за фінансове врегулювання зазначено - ОСОБА_1 , митна вартість товару - 186330,59 грн, еквівалент 6691 дол. США по курсу 27,847943 грн/1 дол. США (а.с. 37), яка була визначена за основним методом - за ціною договору (6291 дол. США - вартість ТЗ та 400 дол. США - витрати на транспортування ТЗ до порту м. Одеси) (а.с. 38).

09.04.2019 платежем SW24J409O62126 Ustynov Serhii Kostiantynovych здійснив сплату коштів у розмірі 4600 дол. США за транспортний засіб Honda HR-V, VIN: НОМЕР_2 (з.б.а.с. 103).

05.06.2019 платежем SW24J605О28250 Maliuk Oleksandr Oleksandrovych здійснив сплату коштів у сумі 1470 дол. США за доставку транспортного засобу Honda HR-V, VIN: НОМЕР_2 (з.б.а.с. 104).

01.07.2019 уповноваженою особою від декларанта - ФОП ОСОБА_2 , при митному оформленні товару - легковий автомобіль, що був у використанні Honda HR-V, VIN: НОМЕР_2 були надані митна декларація з необхідними документами, що не заперечується сторонами.

В митній декларації від 01.07.2019 № UA805180/2019/018379 особою відповідальною за фінансове врегулювання зазначено - ОСОБА_1 , митна вартість товару - 130889,70 грн, еквівалент 5000 дол. США по курсу 26,177939 грн/1 дол. США (а.с. 24), яка була визначена за основним методом - за ціною договору (4600 дол. США - вартість ТЗ та 400 дол. США -витрати на транспортування ТЗ до порту м. Одеси) (а.с. 25).

11.02.2021 Сумською обласною прокуратурою та 29.03.2021 Головним управлінням Національної поліції України в Сумській області повідомлено Слобожанську митницю про можливі порушення вимог законодавства, а саме в частині митного оформлення вантажних відправлень автомобілів, що надходять морським шляхом (а.с. 59-60, 100-101).

11.11.2021 Сумською митницею було видано наказ № 190 про проведення щодо позивача у період з 17.11.2021 до 19.11.2021 документальної невиїзної перевірки з питань правильності визначення бази оподаткування та повноти нарахування митних платежів за митними деклараціями від 19.12.2018 № UA805180/2018/025261 та від 01.07.2019 № UA805180/2019/018379 (а.с. 23).

12.11.2021 позивачу, на адресу його реєстрації, було направлено повідомлення про проведення перевірки (а.с. 22, 109-110).

22.11.2021 щодо позивача було складено акт № 41/21/7.24-19/2706613033 про результати документальної невиїзної перевірки, у висновку якого зазначено про заниження відповідачем податкових зобов`язань: за митною декларацією № UA805180/2018/025261 від 19.12.2018 по сплаті ввізного мита на суму 3620,23 грн та по сплаті ПДВ на суму 7964,51 грн; за митною декларацією № UA805180/2019/018379 від 01.07.2019 по сплаті ввізного мита на суму 2801,04 грн та по сплаті ПДВ на суму 6162,29 грн (а.с. 49-56). Вказний акт направлено на адресу реєстрації позивача 22.11.2021 (з.б.а.с. 110, а.с. 111).

23.12.2021 Сумською митницею було складено акт про неможливість вручення/отримання поштового відправлення акта документальної невиїзної перевірки позивачу (з.б.а.с. 113, а.с. 114).

30.12.2021 Сумською митницею на підставі акту було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001372419 про збільшення суми зобов`язання зі сплати мита на 6421,27 грн (3620,23 + 2801,04) та застосовано штраф у сумі 1605,32 грн; № 0001382419 про збільшення суми зобов`язання зі сплати ПДВ на 14126,80 грн (7964,51 + 6162,29) та застосовано штраф у сумі 3531,70 грн (а.с. 64-68). Вказані ППР отримані позивачем 02.02.2022, що не заперечується сторонами.

Вважаючи спірні ППР протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Висновки суду та їх мотиви.

1. Щодо правомірності наказу про проведення перевірки та використання інвойсів, наданих прокуратурою та поліцією.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій.

З матеріалів справи суд вбачає, що спірна перевірка була призначена наказом відповідача на підставі вказаної норми за інформацією Сумської обласної прокуратури та ГУНП в Сумській області про SWIFT - трансакції. З листа ГУНП в Сумській області від 29.03.2021 вбачається, що разом з ним Слобожанській митниці надано компакт-диск формату DVD-R, на якому записані електронні документи - копії інвойсів, а саме у вигляді графічних зображень (а.с. 101).

Зокрема, митному органу були надані інвойси за транспортування транспортних засобів (з.б.а.с. 102, 104), які при здійсненні митних оформлень не надавалися, що свідчить про можливе порушення законодавства з питань митної справи.

Тому суд дійшов висновку про наявність підстав у контролюючого органу для призначення та проведення перевірки, відповідно до норм п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 1 ч. 3 ст. 345, п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України.

Наказ на проведення перевірки містить предмет - правильність визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 19.12.2018 № UA805180/2018/025261 та від 01.07.2019 № UA805180/2019/018379 та юридичну підставу - п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України. Наказ на перевірку позивачем не оскаржувався та вичерпав свою дію.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані зокрема інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

В листі Сумської окружної прокуратури від 11.02.2021 та в листі ГУНП в Сумській області від 29.03.2021 надано дозвіл на використання митницями матеріалів у повному обсязі, необхідному та достатньому для проведення перевірок.

Тому суд зазначає, що інвойси надані прокуратурою та поліцією правомірно використані відповідачем при здійсненні перевірки.

Щодо дії мораторію, то суд зазначає наступне.

Законом України від 16.10.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податковгого кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", який набрав чинності 23.05.2020, п. 75.1 ст. 75 ПК України доповнено абзацом третім, згідно з яким порядок планування документальних перевірок митних органів, проведення та оформлення їх результатів встановлюються МК України.

Таким чином, мораторій на проведення документальних перевірок контролюючими органами стосувався перевірок передбачених ПК України та не розповсюджувався на митні органи.

2. Щодо суті порушення.

Відповідно до пунктів. "а" і "b" ч. 2 ст. 7 Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947): оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої транзакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або з порівнюваними кількостями, або із кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Нормою ст. 39 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів та розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ст. 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів. У разі переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових відправленнях для цілей оподаткування додатково може застосовуватися фактурна вартість цих товарів, зазначена у товаросупровідних документах, складених відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу. При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм глави 9 МК України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 21 ст. 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Документи, що подаються для підтвердження заявленої митної вартості товарів визначені ч. 2 ст. 53 МК України.

Відповідно до норми п. 4 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити перевірки після їх випуску в порядку, визначеному статтями 345-354 МК України.

Приписом ч. 8 ст. 264 МК України передбачено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Нормою ч. 1 ст. 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ у разі, якщо результати митного оформлення, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях, митний орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань.

Відповідно до ст. 278 МК україни датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита є дата подання митному органу митної декларації або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Приписом п. 190.1 ст. 190 ПК України передбачено, що базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Отже, декларант (уповноважена особа) під час митного оформлення повинен надати достовірні відомості щодо митної вартості товару, яка включає в себе його дійсну фактурну вартість, фактичні витрати на транспортування, страхування, а у випадку заниження митної вартості товару і не виявлення цього під час митного оформлення, зазначене не може бути підставою для звільнення платника від сплати митних платежів, якщо такі порушення були виявлені у подальшому.

Як встановлено судом, дійсна фактурна вартість транспортного засобу Honda HR-V, VIN: НОМЕР_1 складає 6291 дол. США, про що при митному оформленні надавався інвойс від 15.09.2018. Згідно вказаного інвойсу митну вартість ТЗ було визначено за основним методом - за ціною договору у сумі 6691 дол. США - еквівалент 186330,59 грн по курсу 27,847943 грн за 1 дол. США (6291 дол. США - вартість ТЗ та 400 дол. США -витрати на транспортування ТЗ до порту м. Одеси). Натомість фактичні витрати на транспортування ТЗ Honda HR-V, VIN: 3CZRU6H36GM754115 до кордону України складають 1700 дол. США, а не 400 дол. США.

Дійсна фактурна вартість транспортного засобу Honda HR-V, VIN: НОМЕР_2 складає 4600 дол. США, про що при митному оформленні надавався інвойс від 09.04.2019. Згідно вказаного інвойсу митну вартість ТЗ було визначено за основним методом - за ціною договору у сумі 5000 дол. США - еквівалент 130889,70 грн по курсу 26,177939 грн за 1 дол. США (4600 дол. США - вартість ТЗ та 400 дол. США -витрати на транспортування ТЗ до порту м. Одеси) . Натомість фактичні витрати на транспортування ТЗ Honda HR-V, VIN: 3CZRU5H52HM714420 до кордону України складають 1470 дол. США, а не 400 дол. США.

Відповідно до ч. 14 ст. 354 МК України в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Отже, суд дійшов висновку про заниження позивачем бази оподаткування митної вартості товарів: ТЗ Honda HR-V, VIN: НОМЕР_1 на суму 1300 дол. США, із розрахунку (6291+1700) - (6291 + 400) та ТЗ Honda HR-V, VIN: НОМЕР_2 на суму 1070 дол. США, із розрахунку (4600 +1470) - (4600 + 400), що є порушенням митного законодавства.

3. Щодо правомірності ППР.

3.1. Щодо ТЗ Honda HR-V, VIN: 3CZRU6H36GM754115.

Фактичною базою оподаткування цього товару є сума у розмірі 7991 дол. США, еквівалент - 222532,91 грн (по курсу 27,847943 грн/ 1 дол. США).

Тому мито за даний товар складає 22253,29 грн (ст. 374 МК України).

На підставі норм ст. 191, 218 ПК України податок на додану вартість за вказаний товар фактично складає 49242,23 грн, з розрахунку 20% (база оподаткування - 222532,91 грн + мито у розмірі 22253,29 + акцизний податок у фіксованому розмірі 1424,93 грн).

В той же час, у декларації від 19.12.2018 уповноваженою особою від позивача розраховано мито у сумі 18633,06 грн та ПДВ у розмірі 41277,72 грн з розрахунку 20% (186330,59 + 18633,06 + 1424,93).

Таким чином, позивачем при декларуванні вказаного товару занижено податкові зобов`язання зі сплати мита на суму 3620,23 грн (22253,29 - 18633,06) та зі сплати ПДВ на суму 7964,51 грн (49242,23 - 41277,72).

3.2. Щодо ТЗ Honda HR-V, VIN: 3CZRU5H52HM714420.

Фактичною базою оподаткування цього товару є сума у розмірі 6070 дол. США, еквівалент - 158900,09 грн (по курсу 26,177939 грн/ 1 дол. США).

Тому мито за даний товар складає 15890,01 грн (ст. 374 МК України).

На підставі норм ст. 191, 218 ПК України податок на додану вартість за вказаний товар фактично складає 35493,48 грн, з розрахунку 20% (база оподаткування - 158900,09 грн + мито у розмірі 15890,01 + акцизний податок у фіксованому розмірі 2677,30 грн).

В той же час, у декларації від 01.07.2019 уповноваженою особою від позивача розраховано мито у сумі 13088,97 грн та ПДВ у розмірі 29331,19 грн з розрахунку 20% (130889,70 + 13088,97 + 2677,30).

Таким чином, позивачем при декларуванні вказаного товару занижено податкові зобов`язання зі сплати мита на суму 2801,04 грн (15890,01 - 13088,97) та зі сплати ПДВ на суму 6162,29 грн (35493,48 - 29331,19).

3.3. Щодо загальної суми зобов`язань.

Сума заниження зобов`язань за митними деклараціями від 19.12.2018 та від 01.07.2019 зі сплати мита складає 6421,27 грн (3620,23 + 2801,04) та зі сплати ПДВ - 14126,80 грн (7964,51 + 6162,29).

4. Щодо штрафу.

Нормою п. 123.1 ст. 123 ПК України встановлено санкцію у формі штрафу за вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання у розмірі 10% суми визначеного податкового зобов`язання. Пунктом 123.2 цієї статті за вчинення таких же дій умисно встановлено санкцію у розмірі 25% суми зобов`язання.

Необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника, є встановлення обставин, які прямо стверджують що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, а й передбачав його суспільно небезпечні наслідки й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.

Матеріалами справи підтверджується факт того, що уповноваженою особою від декларанта 19.12.2018 неправильно зазначено суму митної вартості товару в декларації, виходячи з фактурної вартості 6291 дол. США та витрат на транспортування - 400 дол. США, факт того, що дійсна вартість витрат на транспортування складала 1700 дол. США за SW - платежем, здійсненим позивачем - ОСОБА_1 .

Тому у даному випадку суд погоджується з відповідачем про наявність в діях позивача умислу заниження податкового зобов`язання за декларацією від 19.12.2018.

Також відповідно до декларації від 01.07.2019 в ній неправильно зазначено суму митної вартості товару, виходячи з фактурної вартості 4600 дол. США та витрат на транспортування - 400 дол. США та факт того, що дійсна вартість витрат на транспортування складала 1470 дол. США за SW - платежем, здійсненим - ОСОБА_3 .

Доказів того, що позивач умисно не надав митному органу інформації щодо дійсної митної вартості товару у декларації від 01.07.2019 матеріали справи не містять.

Отже, суд дійшов висновку, що в даному випадку при митному оформленні товару за декларацією від 01.07.2019 має місце неправильне визначення суми податкового зобов`язання без умислу.

Тому спірні ППР є протиправними в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 25% суми заниження зобов`язання за декларацією від 01.07.2019, а не 10%.

Отже, відповідач повинен був застосувати до позивача штрафні санкції зі сплати мита у сумі 1185,16 грн, із розрахунку 3620,23 х 25% + 2801,04 х 10%, та зі сплати ПДВ - 2607,36 грн, із розрахунку 7964,51 х 25% + 6162,29 х 10%.

Різниця між штрафними санкціями, нарахованими контролюючим органом оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та штрафними санкціями, які мають бути застосовані до позивача, складають: зі сплати мита 420,07 грн (1605,23 - 1185,16) та зі сплати ПДВ 924,34 грн (3531,70 - 2607,36).

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, шляхом визнання протиправним та скасування ППР від 30.12.2021 за № 0001372419, в частині застосування штрафу на суму 420,07 грн та визнання протиправним та скасування ППР від 30.12.2021 за № 0001382419, в частині застосування штрафу на суму 924,34 грн, оскільки вказані ППР в цих частинах є такими, що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Судові витрати.

Відповідно до припису ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно норми ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, як за майнову вимогу у розмірі 25685,09 грн (сума збільшених зобов`язань та штрафів за ППР).

25.12.2023 до суду надішла заява позивача про стягнення з відповідача витрат судового збору у сумі 992,40 грн та 5000 грн витрат на правничу допомогу. Витрати на правничу допомогу підтверджуються копіями наступних документів: договору про надання професійної правничої допомоги від 19.02.2022, укладеного між адвокатом Р.Ю. Биковою та позивачем; додатковою угодою № 1 від 15.08.2022 до договору; квитанцією № 103 від 31.08.2022 на суму 5000 грн, виданою адвокатом Р.Ю. Биковою позивачу; оригіналом ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 07.05.2022 серії ВМ № 1026762.

03.01.2024 до суду надішло клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 1000 грн, яке мотивовано тим, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, а тарифи за послуги є завищеними, оскільки дана справа віднесена до категорії справ незначної складності, відповідно до ст. 12 КАС України. Адвокатом не надано до суду детального акту виконаних робіт, що не дає змоги встановити які саме послуги надані адвокатом позивачеві та з чого складаються витрати у розмірі 5000 грн.

Суд звертає увагу, що позов задоволено шляхом скасування спірних ППР в частині застосування штрафів до позивача на загальну суму 1344,41 грн, із розрахунку 420,07 + 924,34.

Враховуючи той факт, що судом частково задоволено позов шляхом скасування ППР, в частині застосування до позивача штрафів у розмірі 5,23% від суми майнової вимоги, то судовий збір у розмірі 51,90 грн і витрати на правничу допомогу у сумі 261,50 грн стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а судовий збір у розмірі 940,50 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 4738,50 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сумської митниці від 30.12.2021 за № 0001372419, а саме в частині застосування штрафу до ОСОБА_1 на суму 420,07 грн та від 30.12.2021 за № 0001382419, а саме в частині застосування штрафу до ОСОБА_1 на суму 924,34 грн.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Сумської митниці - відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з Сумської митниці (вул. Юрія Ветрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631), за рахунок бюджетних асигнувань, 51 (п`ятдесят одну) грн 90 (дев`яносто) коп. витрат по сплаті судового збору та 261 (двісті шістдесят одну) грн 50 (п`ятдесят) коп. витрат на правничу допомогу.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено та підписано суддею 20.09.2024.

Суддя А.І. Сидорук