Ухвала

від 17.09.2024 по справі 367/3272/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 367/3272/19

№ апеляційного провадження: 22-з/824/1210/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Мерзлий Л.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючий - Немировська О.В.,

судді - Желепа О.В., Мазурик О.Ф.

секретар - Черняк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» - Васюка Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового рішення,

встановив:

постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 та залишено без змін рішення Ірпінського міського суду Київської області від 31 жовтня 2023 та додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2023 року.

15 липня 2024 року представник ТОВ «Аверс-сіті» - Васюк М.М. через систему «Електроннйи суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій просив поновити пропущений строк на подання заяви та стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Аверс-сіті» витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 гривень.

В судові засідання, призначені на 06 серпня 2024 року та 17 вересня 2024 року сторони не з`явились, були повідомлені належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання, про причин неявки суду не повідомили, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути вказане питання за їх відсутності.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За положеннями ч. 3 ст. 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Отже відсутні підстави вважати пропущеним процесуальний строк на подання відповідних доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу.

В даному випадку, при зверненні до суду з позовом, позивач зазначив попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

Додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2023 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 гривень.

Отже, позивачу вже було відшкодовано витрати на професійну правничу допомогу в розмірі, що перевищує попередній (орієнтовний) розрахунок.

Таким чином, підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу відсутні.

Керуючись ст. 137, 141, 270, 382 ЦПК України, суд

ухвалив:

відмовити в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» - Васюка Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий

Судді