Рішення

від 13.09.2024 по справі 750/5474/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/5474/24

Провадження № 2/750/1318/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Мойсієнко К.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про перерозподіл часток у праві спільної часткової власності,

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_4 про перерозподіл часток у праві спільної часткової власності.

Позов обґрунтовано тим, що сторонам на праві спільної часткової власності (по 1/2 частці кожній) належить домоволодіння з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . На належній ОСОБА_3 земельній ділянці за вказаною адресою було побудовано господарську будівлю літню кухню літ «Б-1» - 40,3 кв.м. Враховуючи, що за рахунок вказаної побудови частка у праві власності позивача у домоволодінні збільшилась, остання звернулася до суду з позовом про перерозподіл часток у праві спільної часткової власності та визнання за нею право власності на 5/6 часток у домоволодінні, а за відповідачем, відповідно, право власності на 1/6 частку.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача адвокат Замура Л.П. надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що поліпшення здійснено тільки у частині домоволодіння позивача і не торкається іншої частки у спільному володінні, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦК України, зміна часток у спільному володінні не відбувається, а побудована на земельній ділянці позивача літня кухня є власністю ОСОБА_3 . Для реєстрації права власності на вказаний новозбудований об`єкт нерухомості позивачу необхідно виділити в натурі її частку у спірному домоволодінні, внаслідок чого спільна часткова власність на це майно буде припинена.

Представник позивача адвокат Коган Р.В. надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому заперечував доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та вказав, що оскільки позивачем було побудовано господарську будівлю у належній їй частці домоволодіння, а тому її частка була збільшена, у зв`язку із чим, у разі державної реєстрації вказаної будівлі без визнання за позивачем права власності на 5/6 часток і а за відповідачем права власності на 1/6 частку, відповідач зможе претендувати на поділ вказаної новобудови, здійсненої позивачем на власній земельній ділянці. Таким чином, неможливо виділити у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності без визнання права власності у частках, якими наразі користуються сторони.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 є власником 1/2 частини будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2015 року (а.с. 8-9, 10, 11-12).

Іншим співвласником є ОСОБА_4 , якій належить 1/2 частина зазначеного житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу 1/8 частини будинку від 23 листопада 2006 року за № 3-3200 та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 12 від 23 квітня 2021 року на 3/8 частин (а.с. 92, 93, 94, 95, 96).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 листопада 2015 року, ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,0708 з кадастровим номером: 7410100000:02:025:0106 за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташована частина у спільному домоволодінні, якою вона фактично користується (а.с. 13, 14, 15-17).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 777886 від 28 лютого 2011 року, ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 0,0672 з кадастровим номером: 7410100000:02:025:5938 за адресою: АДРЕСА_1 , на якій, відповідно, розташована частина у спільному домоволодінні, якою вона фактично користується (а.с. 90, 91).

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склався порядок користування спільним домоволодіння, частина будинку кожної із сторін ізольована, має окремі входи, розміщена на окремих земельних ділянках, які належать їм на праві приватної власності.

25 серпня 2016 року позивачем було подано до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області повідомлення за № ЧГ 062162380609 про початок будівництва житлового будинку, реконструкцію частини існуючого житлового будинку під літню кухню за адресою: АДРЕСА_1 на підставі будівельного паспорту № 02-02/63 від 28 липня 2026 року (а.с. 21-22, 23-24).

У подальшому 14 листопада 2016 року було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок за вказаною адресою з урахуванням поліпшень, здійснених позивачем, а саме побудови господарської будівлі (літньої кухні) літ. «Б-1», площею 40,3 кв.м. (а.с. 25-28).

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 13 квітня 2017 року, зареєстрованої Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області за № ЧГ 142171030211, вказана господарська споруда є закінченим будівництвом об`єктом готовим до експлуатації (а.с. 30).

Як стверджував у судовому засіданні представник позивача, після побудови літньої кухні частка ОСОБА_3 у спільній частковій власності збільшилась, у зв`язку із чим остання звернулася до техніка з інвентаризації нерухомого майна - ФОП ОСОБА_5 для перерахунку розміру часток між співвласниками житлового будинку.

18 травня 2021 року інженером з інвентаризації нерухомого майна - ФОП ОСОБА_5 складено висновок про розрахунок часток між співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого ОСОБА_3 користується: тамбур літю 1-І площею 1,3 кв.м., хол літ. 1-1 площею 44,2 кв.м., санвузол літ 1-2 площею 6,1 кв.м., кухня літ. 1-3 площею 10,3 кв.м., тамбур літ. 1-4 площею 1,9 кв.м., кімната літ. 1-5 площею 9,7 кв.м., кімната літ. 1-6 площею 55,0 кв.м. загальною площею 128,5 кв.м., житловою площею 64,7 кв.м., літня кухня літ. А3-1, загальною площею 43,6 кв.м., що складає 5/6 частин житлового будинку з надвірними будівлями. ОСОБА_4 користується: тамбур літ. 1-І площею 1,3 кв.м., кухня літ. 1-1 площею 21,4 кв.м., кімната літ. 1-2 площею 10,9 кв.м., кімната літ. 1-3 площею 18,8 кв.м., сходи літ 1-4 площею 1,8 кв.м., санвузол літ. 1-5 площею 9,6 кв.м. загальною площею 63,8 кв.м., житловою площею 29,7 кв.м., сарай літ. Б, пригребиця літ. б, погіб літ. б1, убиральня літ. Г, що складає 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями (а.с. 38).

Крім того, 25 вересня 2023 року, на замовлення позивача виготовлено новий технічний паспорт нерухомого майна на вказане домоволодіння, інвентаризаційна справа № 1318-Ч, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:9413-0104-0578-6711 (а.с. 39-44).

Згідно з положеннями частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно зі статтею 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів і єдністю об`єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

При зверненні до суду з позовом про перерозподіл часток співвласників, позивач та її представник керується тим, що ОСОБА_3 було побудовано господарську будівлю у належній їй частці домоволодіння, а тому її частка була збільшена.

Відповідно до частини третьої статті 357 Цивільного кодексу України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Разом з тим, згідно із частиною четвертою статті 357 Цивільного кодексу України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Суд враховує, що між сторонами склався фактичний порядок користування спільним домоволодінням, частини будинку співвласників розташовані на земельних ділянках, які належать їм на праві приватної власності і спору щодо порядку користування саме житловим будинком, в тому числі побудованою позивачем літньою кухнею, у сторін немає, адже між сторонами склався порядок користування належним їм нерухомим майном.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку добудова була зроблена без згоди іншого співвласника, оскільки не порушувала її прав, і вона на підставі частини четвертої статті 357 Цивільного кодексу України є власністю особи, яка її зробила та не змінює розміру часток співвласників.

Аналогічних висновків щодо зміни часток співвласників дійшов і Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, у п. 82 постанови від 20 вересня 2023 року у справі № 361/3391/19.

За вказаних обставин, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про перерозподіл ідеальних часток між співвласниками.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволені позову ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про перерозподіл часток у праві спільної часкової власності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.09.2024.

Суддя