Постанова

від 18.09.2024 по справі 500/2702/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/2702/24 пров. № А/857/18564/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівОнишкевича Т.В., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засіданняХомин Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року, прийняте суддею Осташ А.В. об 11 годині 06 хвилин у м.Тернополі, повний текст складено 09 липня 2024 року у справі за позовом приватного агропромислового підприємства «Довіра» до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив:

ПАП «Довіра» (надалі ПАП, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі Укртрансбезпека, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови серії ПШ №028371 від 02.04.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що здійснення 20.02.2024 руху транспортного засобу не було пов`язане з перевезенням вантажу на комерційній основі.

Зазначене виключає в цих правовідносинах статус позивача, як автомобільного перевізника.

Відповідач не надав будь-яких відомостей про надання позивачем послуг перевезення вантажів на договірних умовах третій особі.

Позивач надавав відповідні пояснення щодо належності вантажу та обставин його перевезення відповідачу, однак при вирішенні питання про його відповідальність дані пояснення відповідачем враховані не були.

Таким чином, суд погодився з доводами позивача про те, що водій не був зобов`язаний пред`явити посадовим особам відповідача товарно-транспортну накладну (ТТН).

У спірних правовідносинах позивач не підпадає під статус автомобільного перевізника в розумінні Закону №2344-VII, який надає послуги з перевезення вантажу з обов`язковим оформленням документів, передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Укртрансбезпека подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що обов`язковість оформлення ТТН прямо визначена Законом, (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб).

Товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує облік товарно-матеріальних цінностей (вантажів) саме на шляху їх переміщення (під час здійснення перевезень).

Аналізуючи доводи позивача, зокрема, щодо перевезення ним власного вантажу та надання документів передбачених чинним законодавством для перевірки, а саме накладної №26 від 20.02.2024, можна дійти до висновку, що така аргументація жодним чином не підтверджена, а надана видаткова накладна не є належним документом на вантаж, оскільки в ній відсутні обов`язкові реквізити.

Апелянт звертає увагу на те, що визначення особи перевізника не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД. Тобто дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж й для власних потреб зокрема.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в позові.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 19.02.2024 та направлення на рейдову перевірку №000873 від 19.02.2024 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а.д. М-19 км 408 Тернопільська область.

20.02.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки DAF н.з. НОМЕР_1 свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 з напівпричепом марки WIELTON н.з. НОМЕР_3 свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_5 .

Вищезазначений автомобіль, згідно свідоцтва реєстрації транспортного засобу належить ПАП «Довіра».

Під час перевірки встановлено, що вказаним транспортним засобом здійснювалися вантажні перевезення (карбамід), однак товарно-транспортної накладної на товар для проведення перевірки надано не було, чим порушено вимоги статті 48 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідальність за що передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

В Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.02.2024 №024794 водій ОСОБА_1 підписався та зазначив, що вантаж перевозив відповідно до накладної для внутрішньогосподарських перевезень.

В подальшому, за результатами розгляду акту від 20.02.2024 №024794, начальником Відділу було винесено Постанову №028371 про застосування до ПАП адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000 грн. за порушення вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статі 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме за відсутність ТТН на вантаж.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаєЗакон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі як зазначалось також -Закон № 2344-III).

Приписами частини чотирнадцятоїстатті 6 Закону № 2344-IIIвизначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із пунктом 14 постанови «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)» від 8 листопада 2006 №1567 (надалі Порядок №1567) рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)( далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону № 2344-III, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Згідно з частинами першою-другоюстатті 48 Закону № 2344-IIIавтомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж,інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положеньстатті 48 Закону № 2344-IIIдає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

У разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність за частиною 1 абзацом 3 статті 60 Закону № 2344-III: перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

Абзацом 3 частини першоїстатті 60 Закону № 2344-IIIвизначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за відсутність на момент перевірки перевезень, зокрема, вантажів документів, перелік яких визначенийстаттею 48 цього Законув розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ зазначено товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно- матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Отже, обов`язковість оформлення ТТН прямо визначена Законом, (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб).

Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 законодавство, що врегульовує спірні правовідносини зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що транспортний засіб марки DAF н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки WIELTON н.з. НОМЕР_3 належить ПАП «Довіра».

Керування зазначеним автомобілем здійснював водій ОСОБА_1 , що підтверджується посвідчення водія НОМЕР_5 .

Відтак, оскільки автомобіль належить юридичній особі, то водій зобов`язаний був пред`явити ТТН, чого зроблено не було.

Відтак, відповідач правомірно застосував до позивача адміністративно-господарський штрафу в сумі 17 000 грн. за перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, зокрема, ТТН на вантаж.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат в силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №500/2702/24 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову приватного агропромислового підприємства «Довіра» до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспортіпро визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 20.09.2024.