УХВАЛА
20 вересня 2024 року
м. Київ
справа №520/6970/24
адміністративне провадження № К/990/35139/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів - Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 520/6970/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дергачівський моторобудівний завод» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дергачівський моторобудівний завод» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2023 №00417330717, яким застосовано штрафні санкції з ПДВ на 24616,88 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2023 №00417610717, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 837,41 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.03.2024 №00119140717, яким застосовано штрафні санкції з ПДВ на 44062,64 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2023 №00417410717, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 16600 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2023 №00417460717, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на 243907,50 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2023 №00417550717, яким застосовано штрафні санкції за платежем адмін. штрафи та інші санкції на 1020 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2023 №00417590717, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 609770 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2023 №00417430717, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 315225 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2023 №00417460717, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на 243907,50 грн.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2023 №00417550717, яким застосовано штрафні санкції за платежем адмін. штрафи та інші санкції на 1020 грн.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2023 №00417590717, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 609770 грн.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2023 №00417430717, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 315225 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Зокрема, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, їх розгляд здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.
Зміни до КАС України, які набрали чинності 19 липня 2024 року, не змінили правового регулювання віднесення справ до категорії справ незначної складності, позивачами у яких є юридичні особи.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного вбачається, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 520/6970/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дергачівський моторобудівний завод» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121759382 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дашутін І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні